головуючого: Кузьменка М.В., суддів: Васищака І.М., Студенця В.І. (доповідач), за участю представників сторін позивача - не з'явився; відповідача - не з'явився; розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укратрансгаз" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 та на рішення Господарського суду міста Києва від14.04.2014 у справі № 910/4603/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НПП "Укргазгеоавтоматика" до Публічного акціонерного товариства "Укратрансгаз" про стягнення 20 832, 69 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю НПП "Укргазгеоавтоматика" (далі - ТОВ НПП "Укргазгеоавтоматика") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укратрансгаз" (далі - ПАТ "Укратрансгаз") про стягнення заборгованості за договором № 63/12-К від 21.08.2012 в розмірі 19 837, 20 грн., інфляційних втрат в розмірі 376, 91 грн., 3% річних в розмірі 618, 59 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2014 порушено провадження у справі № 910/4603/14 за позовом ТОВ НПП "Укргазгеоавтоматика" до ПАТ "Укратрансгаз" про стягнення 20 832, 69 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Грєхова О.А.) від 14.04.2014 позов задоволено частково. Суд стягнув з ПАТ "Укратрансгаз" на користь ТОВ НПП "Укргазгеоавтоматика" 19 837, 20 грн. основного боргу, 551, 09 грн. 3% річних, 238,12 грн. інфляційних втрат. В іншій частині у позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді Алданова С.О., Дикунська С.Я.) від 03.06.2014 рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2014 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 та рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.2014, ПАТ "Укратрансгаз" подало касаційну скаргу, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати і прийняти нове рішення, яким скасувати нарахування інфляційних втрат та 3% річних, а також прийняти заяву про відстрочку виконання рішення суду.

При цьому, в касаційній скарзі ПАТ "Укратрансгаз" зазначає про те, що ним визнано основну суму заборгованості перед позивачем та подано заяву про відстрочення виконання рішення, яка була неправомірно відхилена судами.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.07.2014 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено на 30.07.2014.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між ТОВ НПП "Укргазгеоавтоматика" (підрядник) та Дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (правонаступником якої є відповідач) (замовник) 30.08.2012 укладено договір підряду № 63/12-К, за умовами якого підрядник зобов'язався надати послуги з монтажу, технічного обслуговування і ремонту контрольно-вимірювальної апаратури (Технічне обслуговування промислових лічильників газу виробничих підрозділів), а замовник сплатити їх вартість (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 3.2 договору підряду № 63/12-К від 30.08.2012 оплата виконаних робіт проводиться протягом 120 днів з дня підписання актів-передавання приймання робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Остаточний розрахунок за договором проводиться відповідачем після повного завершення виконання робіт (пункт 3.4).

Виконання позивачем повірки лічильників у період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року підтверджено наданими суду актами виконаних робіт, які підписані відповідачем без заперечень та зауважень щодо якості та строків виконання робіт.

Наявними доказами у справі підтверджено належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором підряду № 63/12-К від 30.08.2012 на суму 19 837, 20 грн.

Відповідач не оплатив вартість виконаних робіт, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 19 837, 20 грн.

ТОВ НПП "Укргазгеоавтоматика" 10.12.2013 листом вих. № 902 звертався до ПАТ "Укратрансгаз" з вимогою про погашення заборгованості.

У своїй відповіді (лист від 26.12.2013 вих. № 4426/6-05) ПАТ "Укратрансгаз" зазначив про те, що заборгованість не оплачена у зв'язку з тим, що відповідно до порядку централізованого управління та контролю фінансових потоків ПАТ "Укртрансгаз" філія УМГ "Львівтрансгаз" здійснює платежі лише за погодженням із зазначеною організацією. У зв'язку із скрутним становищем не було отримано погодження та відповідного фінансування для здійснення розрахунків з позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 ст. 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а ст.ст. 525, 526 названого Кодексу і ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 194 ГК України неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

Частиною 2 ст. 218 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

При цьому, у разі відсутності коштів для оплати робіт за договором замовник вправі та має можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати.

З огляду на те, що виконання робіт, як встановлено господарськими судами, підтверджується відповідними актами виконаних робіт, передбачений договором строк остаточного розрахунку сплив, а ПАТ "Укратрансгаз" не було оплачено виконані ТОВ НПП "Укргазгеоавтоматика" роботи у розмірі 19 837, 20 грн., то колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позову в частині стягнення суми основного боргу.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, та сплата трьох процентів річних не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Враховуючи те, що остаточний розрахунок проводиться після повного завершення робіт за договором, а також вимоги п. 3.2 договору підряду № 63/12-К від 30.08.2012, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку, що правомірним буде нарахування 3 % річних та інфляційних втрат за період з 11.04.2013 по 14.03.2014, а тому до стягнення підлягає 3 % річних у розмірі 551, 09 грн. та інфляційні втрати у розмірі 238, 12 грн.

ПАТ "Укратрансгаз" також подало заяву про відстрочку виконання рішення щодо виплати його заборгованості перед ТОВ НПП "Укргазгеоавтоматика" у розмірі 19 837, 20 грн. на три роки

В обґрунтування поданої заяви ПАТ "Укратрансгаз" посилається на низький рівень платоспроможності підприємства, зменшення прибутків та відсутність фінансової можливості проводити розрахунки з контрагентами, погашати велику кредиторську заборгованість за кредитами.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 (v0009600-12) підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку має бути пов'язане з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Окрім того, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

З огляду на те, що наведені ПАТ "Укратрансгаз" в обґрунтування задоволення заяви про відстрочку, обставини судами попередніх інстанцій не визнано такими, що є достатніми, об'єктивними, непереборними чи винятковими, щоб вважати, що вони ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом, то колегія суддів вважає, що господарськими судами правомірно було відмовлено в задоволенні даної заяви.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи ПАТ "Укратрансгаз", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положення ч. 2 ст. 111-7 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів попередніх інстанцій відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укратрансгаз" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2014 у справі № 910/4603/14 - без змін.