головуючого: Кузьменка М.В., суддів: Васищака І.М., Студенця В.І. (доповідач), за участю представників сторін позивача - Положенцева Т.В.; відповідача - Шуман С.І.; розглянувши касаційну скаргу Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністраціїна постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2014 у справі № 910/25074/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санта-Р" до Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення 17 010, 02 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Санта-Р" (далі - ТОВ "Санта-Р") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення заборгованості за виконані ремонтні роботи у сумі 14 984, 46 грн. основного боргу, 1 336, 27 грн. 3% річних, 689, 29 грн. інфляційних втрат, що разом складає 17 010, 02 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2013 порушено провадження у справі № 910/25074/13 за позовом ТОВ "Санта-Р" до Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення 17 010, 02 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Підченко Ю.О.) від 05.03.2014 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Зеленін В.О., Синиця О.Ф.) від 19.05.2014 рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2014 скасовано частково. Прийнято нове рішення, яким стягнуто з Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації на користь ТОВ "Санта-Р" 14 984, 46 грн. суму основного боргу, 1 336, 27 грн. суму 3% річних, 674, 30 грн. суму інфляційних втрат. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2014 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2014, Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації подало касаційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2014.

У касаційній скарзі Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації посилається на те, що воно не є стороною спірного договору та не було замовником підрядних робіт.

Окрім того, скаржник вказує на те, що на дату звернення ТОВ "Санта-Р" до суду позовна давність за основною та додатковими вимогами сплила і позивачем не надано доказів переривання перебігу позовної давності.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.07.2014 касаційну скаргу Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації прийнято до провадження та призначено на 23.07.2014.

В засіданні суду, призначеному на 23.07.2014, було оголошено перерву до 30.07.2014.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між Управлінням освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації (замовник) та ТОВ "Санта-Р" (підрядник) 29.10.2010 укладено договір № 111, за умовами якого підрядник зобов'язався у 2010 році виконати роботи по аварійному ремонту зовнішньої тепломережі в СЗШ № 42 по вул. Гроненській, 11А Дніпровського району (п. 1.1 договору). Замовник в свою чергу зобов'язався прийняти виконану роботу та оплатити її, згідно з умовами договору (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 2.1 договору вартість доручених підряднику робіт за даним договором підряду становить 14 987, 46 грн. в тому числі ПДВ.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що розрахунки за вартість робіт здійснюються на підставі актів приймання виконаних робіт форма № КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форма № КБ-3 протягом п'яти днів після підписання вище згаданих актів але не пізніше 5-го числа місяця, що слідує за звітним.

На виконання умов договору позивачем належним чином виконані роботи на загальну суму 14 984, 46 грн., що підтверджується підписаними сторонами довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та актом приймання виконаних будівельних робіт. Свої зобов'язання з оплати виконаних робіт відповідач не виконав, у зв'язку з чим позивач просив стягнути з нього основний борг в сумі 14 984, 46 грн.

Окрім того, з посиланням на приписи ст. 625 ЦК України позивач, вказуючи на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, просив стягнути з нього три проценти річних у сумі 1 336, 27 грн. та інфляційні в сумі 689, 29 грн. за весь період прострочення.

Господарськими судами встановлено, що згідно з розпорядженням Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації від 09.12.2010 № 639 ліквідовано Управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації.

Рішенням Київської міської ради "Про бюджет міста Києва" від 30.12.2010 № 573/5385 (ra-573023-10) правонаступником Управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації по укладених договорах за 2008-2010 роки визначено Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.

Відповідно до ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Таким чином, господарськими судами встановлено, що відповідач є правонаступником Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації на підставі рішення Київської міської ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

У ст. 854 ЦК України закріплено, що коли договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

З огляду на те, що як встановлено господарськими судами позивач належним чином виконав свої зобов'язання, про що свідчать підписані обома сторонами довідка про вартість виконаних будівельних робіт та акт приймання виконаних будівельних на суму 14 984, 46 грн., а відповідач, як правонаступник Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, зазначені роботи не оплатив, то колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позову в частині стягнення суми основного боргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що як встановлено судом апеляційної інстанції, Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації прострочило виконання свого зобов'язання з оплати робіт, виконаних за договором № 111 від 29.10.2010, то колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову в частині стягнення сум 3% річних в розмірі 1 336, 27 грн. та інфляційних витрат в розмірі 674, 30 грн.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

У п. 4.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2013 № 10 (v0010600-13) передбачено, що у дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати:

визнання пред'явленої претензії;

зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору;

письмове прохання відстрочити сплату боргу;

підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір;

письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу;

часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач звертався до голови ліквідаційної комісії Управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації з вимогою (претензією) від 31.12.2010 вих. № 221 щодо включення ТОВ "Санта-Р" до реєстру кредиторів Управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації та сплати боргу в сумі 1 085 091, 93 грн., в тому числі і по договору № 111 від 29.10.2010 на загальну суму 14 984, 46 грн.

Листом від 10.01.2011 за № 1-35-1250/2 голова ліквідаційної комісії Управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації повідомив позивача про те, що зобов'язання по сплаті заборгованості у сумі 1 085 091, 93 грн., в тому числі і за договором № 111 від 29.10.2010, стосовно виконання аварійних ремонтів в закладах освіти Дніпровського району м. Києва передані до управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації на підставі Рішення Київської міської ради "Про бюджет міста Києва на 2011" від 30.12.2010 № 573/5385 (ra-573023-10) та будуть сплачені у повному обсязі протягом 2011 року.

Також позивач отримав листа від Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (відповідача у справі) за вих. № 1-35/237 від 12.01.2011, яким відповідач повідомив про те, що Управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації ліквідоване згідно розпорядження Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації від 09.12.2010 № 639 та згідно рішення Київської міської ради "Про бюджет міста Києва" від 30.12.2010 № 573/5385 (ra-573023-10) правонаступником Управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації по укладених договорах за 2008-2010 роки є Управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації.

Оскільки, як встановлено судом апеляційної інстанції, Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, на яке Рішенням Київської міської ради "Про бюджет міста Києва" від 30.12.2010 № 573/5385 (ra-573023-10) покладено виконання зобов'язання Управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, шляхом направлення листів від 10.01.2011 та від 12.01.2011 були вчинені дії, які свідчать про визнання боргу перед позивачем, то колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції згідно з ч. 1 ст. 264 ЦК України обґрунтовано дійшов всиновку, що перебіг позовної давності за вимогою про стягнення заборгованості переривався.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції і передусім зводяться до переоцінки доказів, а касаційна інстанція в силу положення ч. 2 ст. 111-7 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що фактичні її обставини були встановлені апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2014 у справі № 910/25074/13 - без змін.