Овечкін В.Е. - головуючого, Чернов Є.В., Цвігун В.Л. за участю представників: тов "Галицька Марка" розглянув касаційну скаргу Помазановська О.І. фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2014 року у справі № 909/1093/13 господарського суду Івано-Франківська області за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька Марка" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 про зобов'язання вчинити дії щодо передачі з оренди нежитлове приміщення шляхом підписання акту приймання-предачі та стягнення заборгованості

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 07.02.2014 р. (судді Фанда О. М., Малєєва О.В., Гриняк Б.П.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька Марка" задоволено частково: зобов'язано фізичну особу - підприємця ОСОБА_5 вчинити дії - передати з оренди нежитлове приміщення загальною площею 50,9 кв. м., розташоване на першому поверсі в будинку АДРЕСА_2 ТОВ "Галицька марка" шляхом підписання акту приймання-передачі.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2014 р. (судді: Бойко С.М., Бонк Т.Б., Марко Р.І.) рішення господарського суду Івано-Франківської області від 07.02.2014р. скасувано в частині стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька Марка" 576 грн. 05 коп. заборгованості по сплаті орендних платежів та в частині відмови в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька Марка" про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 155,63 грн. пені за прострочення сплати орендних платежів.

В цих частинах прийнято нове рішення.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька Марка" про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 576 грн. 05 коп. заборгованості по сплаті орендних платежів відмовити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька Марка" (вул. Залізнична,30, м. Івано-Франківськ, код 32361358) 155,63 грн. пені за прострочення сплати орендних платежів.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька Марка" (вул. Залізнична,30, м. Івано-Франківськ, код 32361358) 1170,57 грн. судового збору за розгляд справи в місцевому господарському суді.

В решті рішення господарського суду Івано-Франківської області від 07.02.2014р. у справі № 909/1093/13 залишити без змін.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, в позові відмовити.

Скаржник вважає, що судами неправильно застосовано норми матеріального права, а саме безпідставно не застосовані норми, які підлягали застосуванню: ст.ст. 122, 219, 654 ЦК України, оскільки вважає, що відмова орендодавця від договору оренди є правочином в розумінні ст. 202 ЦК України, тому повинна була вчинятися в тій самій формі що й договір оренди, зокрема, підлягала нотаріальному посвідченню; відсутність такого посвідчення свідчить, що вчинена відмова є нікчемна, тому висновки суду про припинення договору оренди помилкові, а зобов'язання орендаря повернути майно передчасне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Галицька Марка" надало заперечення на касаційну скаргу в якому з вимогами скарги не погодилося, вважає оскаржувану постанову апеляційного господарського суду законною та просить залишити її без зміни, а у задоволенні скарги відмовити.

Скаржник звернувся з заявою про відкладення розгляду справи у зв'язку з передуванням представника за межами країни, що унеможливлює його участь у призначеному судовому засіданні.

Обставиною, яка зумовлює відкладення розгляду справи є неможливість вирішення справи в даному судовому засіданні з врахуванням також підстав, наведених в ст. 77 ГПК України. Зазначені підстави оцінюються судом з метою реалізації передбаченого процесуальним законом права на відкладення справи.

Заявником не надано суду будь-яких доказів на обґрунтування обставин, які він вважає такими, що не дозволяють його представнику взяти участь в судовому засіданні.

За таких обставин, суд касаційної інстанції вважає, що заявником не обгрунтовано обставин, які унеможливили вжиття заходів для забезпечення представництва своїх інтересів в судовому засіданні, тому клопотання про відкладення справи відхиляє.

Вищий господарський суд України, розглянувши доводи касаційної скарги, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору є зобовязання передати з оренди нежитлові приміщення шляхом підписання акту прийому-передачі та стягнення заборгованості по сплаті комунальних платежів пені, заборгованості по сплаті орендних платежів, пені.

Як встановлено судом у справі, 07.06.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Галицька марка" (далі - орендодавець та позивач у справі) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (далі - орендар та відповідач у справі) укладено договір оренди нежитлових приміщень (далі - договір). Вказаний договір підписаний сторонами, скріплений відтиском печатки ТзОВ "Галицька марка", нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в Реєстрі за № 897 від 19.06.2012 року.

Відповідно до п.2.1 договору орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти в строкове платне користування (оренду) об'єкт оренди загальною площею 50, 9 метрів квадратних, що знаходяться по літ А на 1 (першому) поверсі будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Об'єкт оренди згідно плану (Додаток № 1, що є невід'ємною частиною цього договору після підписання його сторонами) складається з: приміщення № 34, площею 10,6 кв.м; приміщення № 35, площею 2,3 кв.м; приміщення № 36, площею 2,4 кв.м; приміщення № 37, площею 8,3 кв.м.; приміщення № 38, площею 2,9 кв.м; приміщення № 39, площею 9,7 кв.м.; приміщення № 40, площею 3,5 кв.м.; приміщення № 41, площею 7,4 кв.м; приміщення № 42, площею 3,8 кв.м.

Згідно з п. 3.2 договору прийом-передача об'єкту оренди оформляється актом приймання-передачі об'єкту оренди, який підписується сторонами та скріплюється печатками.

Орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендодавцю орендну плату та здійснювати платежі, передбачені цим договором (п.п. 9 п.6.4 договору).

Термін дії договору з моменту його підписання сторонами до 06.06.2027 року (п.10.1 договору).

7 червня 2012 року орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування об'єкт оренди - приміщення загальною площею 50, 9 метрів квадратних, що знаходяться по літ А на 1 (першому) поверсі будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується актом прийому-передачі об'єкту оренди від 07.06.2012 р., підписаним директором ТзОВ "Галицька марка" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5, а також скріпленим відтиском печатки позивача.

У зв'язку з неналежним виконанням орендарем своїх договірних зобов'язань, 19.08.2013 р. позивач направив на адресу відповідача вимогу № 25 про погашення заборгованості до 30.08.2013 р. та повідомив про розірвання договору оренди в односторонньому порядку з 23.08.2013 р.

21 серпня 2013 року позивач направив на адресу відповідача вимогу № 30 про звільнення орендованого приміщення та передачу займаного відповідачем приміщення по акту прийому-передачі до 01.09.2013 року.

Відповідач зазначені вище вимоги не виконав, з огляду на що 01.09.2013 р. представниками ТзОВ "Галицька марка" складено акт про відмову орендаря звільняти орендовані приміщення.

17 вересня 2013р. орендодавець склав акт приймання-передачі об'єкта оренди, підписаний лише директором ТзОВ "Галицька марка".

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Положеннями ч.3 ст. 285, ст. 286 ГК України визначено, що орендар, зокрема зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до п.4.4. договору орендар сплачує орендну плату за користування об'єктом оренди та витрати по його утриманню щомісячно, шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний рахунок орендодавця або готівкою в касу орендодавця у строк не пізніше 10 (десятого) числа поточного місяця. Оплата здійснюється на підставі рахунків, виставлених орендодавцем.

Рахунки на сплату вищевказаних платежів передаються орендодавцем орендарю нарочно не пізніше 5 (п'ятого) числа поточного місяця. У разі відмови орендаря від тримання рахунків з будь-яких причин рахунок є таким, що отриманий орендарем з дати його поштового відправлення рекомендованим листом за реквізитами, зазначеними у договорі.

Зважаючи на те, що п.п. 4.1., 4.4. договору визначено фіксований місячний розмір орендної плати (2188, 70 грн.) та строки її сплати ( до 10 числа поточного місяця), а також передбачено, що не отримання орендарем рахунку від орендодавця не звільняє його від сплати орендної плати, суд вважає, що відповідач зобов'язана була сплачувати орендну плату в розмірі 2188,70 грн. до 10 числа поточного місяця незалежно від того чи виставлялись рахунки орендодавцем.

Сплата орендної плати відповідачем та зарахування такої позивачем здійснювалась наступним чином: орендна плата за червень 2012 р. була сплачена орендарем платіжним дорученням № 55 12.07.2012 р., за липень 2012р. - платіжним дорученням № 64 10.08.2012 р., за серпень 2012 р. платіжним дорученням № 72 07.09.2012 р., за вересень 2012 р. - платіжним дорученням № 80 02.10.2012 р., за жовтень 2012 р. - платіжним дорученням № 92 14.11.2012 р., за листопад 2012 р. - платіжним дорученням № 107 17.12.2012 р., за грудень 2012 р. - платіжним дорученням № 2 04.01.2013 р, за січень 2013 р. - платіжним дорученням № 12 19.02.2013 р., за лютий 2013 р. - платіжним дорученням № 16 18.03.2013 р., за березень 2013 р. - платіжним дорученням № 22 16.05.2013р., за квітень 2013 р. - платіжним дорученням № 34 28.05.2013 р., за травень 2013 р. - платіжним дорученням № 37 10.06.2013 р., за червень 2013 р. - платіжним дорученням № 44 03.07.2013 р., за липень 2013 р. - платіжним дорученням № 52 13.08.2013 р., за серпень 2013 р. - платіжним дорученням № 58 28.08.2013 р., за вересень 2013 р. - платіжним дорученням № 62 06.09.2013.

З наведеного вбачається, що відповідач систематично порушувала взяті на себе договірні зобов'язання та сплачувала орендну плату з порушенням визначених п.4.4. договору строків, а за березень 2013 р. прострочення з внесення орендної плати склало понад 2 місяці.

Пунктом 10.2. договору сторони погодили, що договір може бути розірваним достроково на вимогу орендодавця у випадку порушення орендарем умов цього договору, у тому числі умов оплати (прострочення з внесенням орендної плати й інших платежів за договором більше ніж за два місяці). Тобто, сторони обумовили підстави припинення договірних відносин в позасудовому порядку та процедуру його припинення. У цьому випадку рішення орендодавця про припинення даного договору набирає чинності через п'ять днів з моменту письмового повідомлення орендаря.

Частинами 1, 3 ст. 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору в повному обсязі, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Отже, за взаємним волевиявленням пунктом 10.2. договору обидві сторони встановили момент припинення орендних правовідносин у випадку прострочення орендарем терміну внесення орендної плати більш ніж за 2 місяці. Дана умова договору щодо терміну в два місяці (а не три місяці як передбачено в законі) несплати орендних платежів не суперечить диспозитивності ч.1 ст. 782 ЦК України, а також змісту цивільного законодавства.

При цьому, з огляду на наведені норми закону суд касаційної інстанції визнає вірним висновок апеляційного господарського суду, що момент припинення договору оренди пов'язується з моментом отримання орендарем повідомлення від орендодавця про відмову від договору.

На підставі п.10.2. договору, 19.08.2013 р. позивач направив на адресу відповідача вимогу № 25 про розірвання договору оренди в односторонньому порядку з 23.08.2013 р.

Враховуючи наведене, встановлені судом обставини отримання вимоги позивача № 25 від 19.08.2013 р. 21.08.2013 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, суд дійшов обгрунтованого висновку, що договір оренди є припиненим з 27.08.2013 р..

Відповідно до ч.1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з ч.2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до п. п. 7.3, 7.4. договору в зв'язку із розриванням договору, повернення об'єкта оформлюється актом приймання-передачі. Відповідач повинен передати об'єкт оренди в первинному стані за актом приймання-передачі. Об'єкт оренди вважається фактично переданим (повернутим) орендодавцю з моменту підписання акту прийому-передачі об'єкта. В будь-якому випадку дата складеного та підписаного сторонами акту прийому-передачі об'єкту оренди вважається останнім днем оренди.

Обов'язок орендаря щодо повернення об'єкту оренди в разі дострокового розірвання договору передбачено і підпунктом 11 п. 6.4 договору.

Позовні вимоги, пов'язані з передачею орендарем майна з оренди (за наслідками припинення відповідного договору оренди) узгоджуються з приписом п.5 ч.2 ст. 16 ЦК України, яким передбачений такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як зобов'язання вчинити дії по передачі майна.

Зважаючи на наведене, вимога позивача про зобов'язання відповідача передати з оренди нежитлові приміщення - об'єкт оренди за договором від 07.06.2012 р. шляхом підписання акту приймання-передачі підставно та обґрунтовано задоволена господарським судом.

З приводу позовних вимог про стягнення заборгованості по сплаті орендних платежів в сумі 576 грн.05 грн. та пені за прострочення орендних платежів в сумі 155 грн. 63 коп. скаржник не наводить у скарзі доводів на заперечення висновків суду апеляційної інстанції в частині задовлених вимог про стягнення коштів.

Суд апеляційої інстанції дійшов висновків про наявність підстав для стягнення пені за прострочення сплати орендних платежів.

Відповідно до п. 7.5. договору в разі прострочення підписання акту прийому-передачі об'єкта оренди з вини орендаря, нарахування орендної плати та інших платежів, передбачених договором, здійснюється до моменту підписання такого акту.

Відповідно до п.5.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" (v0012600-13) з урахуванням положень статей 653, 795 ЦК України та умов договору, якщо останніми передбачено, що після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень орендодавцеві, нарахування орендної плати за відповідний період є правомірним.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши наданий розрахунок вимог в цій частині зазначив, що розмір пені за прострочення сплати відповідачем орендної плати за березень - серпень 2013р. становить 188,04 грн. Проте, враховуючи межі позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача155,63 грн. пені за прострочення сплати орендних платежів, тобто у заявленому позивачем розмірі.

Суд касаційної інстанції не має правових підстав не погодитися з висновками про стягнення зазанчених коштів, оскільки порушень норм матеріального права в частині підстав для відповідальності у вигляді пені (неустойки) не встановлено.

Згідно зі ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Касаційна інстанція також відхиляє твердження про невірне застосування норм матеріального права в частині наявності підстав для розірвання договору з огляду на наступне.

Норми законодавства та умови договору, встановлюють право орендодавця на односторонню відмову від договору оренди, а так само момент, з якого договір вважається розірваним у разі, якщо орендодавець відмовляється від договору, для чого достатньо лише письмово повідомити про це орендаря.

При цьому, така відмова є спеціальним порядком розірвання договору найму установленим ст. 782 ЦК України, і законом, а так само умовами договору не визначено вимог щодо вчинення відмови.

Отже, твердження скарги, що така відмова не відповідає вимогам до одностороннього правочину, який за формою вчинення повинен відповідати вимогам, яким відповідає основоний договір найму, не вірні, правильності висновків суду апеляційної інстанції щодо підстав розірвання договору найму не спростовують.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2014 р. у справі № 909/1093/13 господарського суду Івано-Франківська області залишити без зміни, а касаційну скаргу -без задоволення.