головуючого судді: Ходаківської І.П. суддів Фролової Г.М. (доповідача), Яценко О.В. за участю представників:позивачів 1) Калюжний А.П., дов. від 25.12.13 2) Калюжний А.П., дов. від 08.11.13 відповідача Каменська О.А., дов. від 01.11.13 Шульга О.І., дов. від 01.11.13 Генеральної прокуратури України Яговдік С.М., посв. № 000730 від 09.08.12 розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника Вінницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сферіна постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.05.14 у справі № 910/153/14 господарського суду міста Києва за позовом Заступника Вінницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Військової частини А0215 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіа Снаб Сервіс" про стягнення пені за порушення строку постачання товару за Договором про закупівлю товарів за державні кошти від 24.10.12 № 249/12 у розмірі 15 600,00 грн.

Заступник Вінницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Військової частини А0215 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіа Снаб Сервіс" про стягнення 15600,00 грн. пені за порушення строків постачання товару за договором про закупівлю за державні кошти. Позов обґрунтовано приписами статей 11, 525, 526, 530, 546, 610, 612, 627 Цивільного кодексу України, статей 173, 174, 193, 199, 230, 231 Господарського кодексу України, Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) .

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.02.2014 (суддя Лиськов М.О.) у справі № 910/153/14 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіа Снаб Сервіс" на користь Військової частини А0215 15600,00 грн. пені. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Місцевий господарський суд зазначив, що матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем строків поставки товару на 26 днів.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2014 (судді: Ільєнок Т.В. - головуючий, Корсакова Г.В., Михальська Ю.Б.) рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2014 у справі № 910/153/14 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено. Суд апеляційної інстанції зазначив, що місцевим господарським судом не було прийнято до уваги додаткові угоди до договору, якими сторони змінювали строки поставки.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Заступник Вінницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права. Заявник зазначає, що пеня за порушення строків поставки була нарахована до дати укладання додаткової угоди про зміну строків виконання зобов'язання, а відтак висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для стягнення спірних коштів є помилковим.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу та просить постанову у справі залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Також надані пояснення Військовою частиною А0215.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представників сторін та Генеральної прокуратури України, присутніх у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 24.10.2012 між Військовою частиною А0215 (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіа Снаб Сервіс" (постачальник) було укладено договір № 249/12 про закупівлю товарів за державні кошти, за умовами якого постачальник зобов'язався у 2012 році поставити замовникові товар, зазначений у пункті 1.2 та у специфікації товару (додаток № 1 до договору). Замовник зобов'язується прийняти та оплатити такий товар. Згідно з пунктом 1.4 договору постачальник здійснює постачання товару за цим договором, після отримання від замовника письмового повідомлення про готовність до виконання умов договору, яким замовник визначає обсяги закупівлі товару. Відповідно до пункту 5.1 договору, товар постачається напротязі 60 календарних днів з моменту відправлення повідомлення замовником постачальнику про готовність до виконання умов договору але не пізніше 01.12.2012. Відповідно пункту 7.2 договору, за порушення строку постачання товару, зазначеного у пункті 5.1 цього Договору, постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

Також установлено, що 29.10.2012 на адресу відповідача було направлено повідомлення про готовність замовника до виконання умов Договору на закупівлю товару на суму 600000 грн. Однак, у строк, встановлений пунктом 5.1 договору (до 01.12.2012) постачальник свої зобов'язання не виконав. Зазначені обставини сторонами не заперечуються.

28.12.2012 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 про зміни умов договору від 24.10.2012 № 249/12 про закупівлю товарів за державні кошти, якою продовжено термін дії договору та встановлено новий строк поставки товару відповідно до специфікації - до 31.01.2013.

Крім того, між сторонами було також укладено додаткову угоду № 2 від 30.01.2013 та додаткову угоду № 3 від 29.03.2013, якими термін поставки змінювався.

За актом приймання поставленого товару від 08.04.2013 відповідачем було передано товар, визначений за договором від 24.10.2012 № 249/12 на загальну суму 600000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога Заступника Вінницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Військової частини А0215 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіа Снаб Сервіс" 15600,00 грн. пені за порушення строків постачання товару за договором про закупівлю за державні кошти.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 статті 231 цього Кодексу передбачено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, місцевий господарський суд зазначив, що факт порушення відповідачем строків поставки підтверджено матеріалами справи, а відтак вимога про стягнення пені за період з 2 по 27 грудня 2012 року є обґрунтованою.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний господарський суд виходив, зокрема, з того, що 28.12.2012 між сторонам було укладено додаткову угоду № 1, за якою строк поставки було перенесено, тобто, встановлено новий строк поставки товару відповідно до специфікації - до 31.01.2013 року.

Відповідно до статті 526 Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Кодексу).

Згідно з частиною 1 статті 530 Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як встановлено матеріалами справи, у строк, встановлений пунктом 5.1 договору (тобто до 01.12.2012) товар поставлений не був.

Судами установлено, що додаткова угода № 1 до договору поставки була укладена сторонами 28.12.2012.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 653 Кодексу у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Однак, судом апеляційної інстанції при прийнятті постанови по суті спору наведеним правовим положенням юридичного аналізу в контексті спірних правовідносин надано не було, в той час, як у даному випадку необхідно було враховувати вказані норми в комплексі.

Таким чином, враховуючи наведене та встановлені судом першої інстанції обставини справи, переоцінка яких за приписами статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції, судова колегія вважає правомірним висновок господарського суду міста Києва про обґрунтованість позовних вимог. Відтак, доводи, викладені в касаційній скарзі, знайшли своє підтвердження.

За таких обставин, постанова Київського апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, в той же час рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін з підстав, викладених у даній постанові, відповідно до пункту 6 статті 111-9 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 49, пунктом 6 статті 111-9, статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Заступника Вінницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.05.14 у справі № 910/153/14 господарського суду міста Києва скасувати.

Рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2014 у даній справі залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіа Снаб Сервіс" в доход Державного бюджету України (рахунок 31211254700007, УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача 38004897, код банку отримувача 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві) 913,50 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги.