головуючого судді: Ходаківської І.П. суддів Фролової Г.М. (доповідача), Яценко О.В. за участю представників: позивача Багліков В.С., дов. від 18.02.14 відповідача ОСОБА_5, дов. від 23.07.14 розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 та Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.14 у справі № 922/669/14 господарського суду Харківської області за позовом Харківської міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 про внесення змін до договору

Харківська міська рада звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 про внесення змін до Договору оренди землі № 040567100010 від 10.08.2005, шляхом визнання укладеної додаткової угоди до вказаного Договору оренди землі у редакції, викладеній у позовній заяві. Позов обґрунтовано приписами статей 651, 653, 654 Цивільного кодексу України, статі 188 Господарського кодексу України (436-15) , статті 289 Податкового кодексу України, Закону України "Про оренду землі" (161-14) .

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.04.14 у справі № 922/669/14 (суддя Бринцев О.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.14 (судді: Шепітько І.І. - головуючий, Медуниця О.Є., Камишева Л.М.) позов задоволено. Внесено зміни до Договору оренди землі № 040567100010 від 10.08.2005, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного Договору оренди землі. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Судові рішення мотивовані, зокрема, тим, що укладений між сторонами договір оренди передбачає можливість зміни розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленого умовами договору.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 526, 629, 651 Цивільного кодексу України, статті 96 Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" (161-14) . Заявник зазначає, що внесення змін до договору можливе лише за взаємною згодою сторін, а не в односторонньому порядку. Крім того, заявник звернувся з листом до позивача з проханням змінити площу орендованої земельної ділянки, яка на даний час знаходиться на розгляді у Департаменті земельних відносин Харківської міської ради.

Харківська міська рада також звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, провадження у справі припинити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права. Зокрема, заявник зазначає, що відповідач фактично використовує лише половину земельної ділянки, яка зазначена в договорі оренди, у зв'язку з чим Департаментом земельних відносин Харківської міської ради було розглянуто лист відповідача про дострокове припинення договору оренди.

Харківська міська рада надала відзив на касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 та просить рішення та постанову у справі скасувати, провадження у справі припинити.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційних скарг, колегія суддів відзначає наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 10.08.2005 між Харківською міською радою (орендодавець) та Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_6 (орендар) укладено договір оренди землі, зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 040567100010, за умовами якого, на підставі рішення Харківської міської ради № 153/04 від 06.10.2004 року "Про припинення та надання у користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться АДРЕСА_1. Пунктом 2 договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1472 га, у тому числі: під забудовою 0,0505 га, інших угодь 0,0967 га. Згідно з пунктом 3 договору на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, які належать Орендареві на праві приватної власності - нежитлова будівля літ. Б-2 гаражі, а також інші об'єкти інфраструктури. Пунктом 11 договору визначено, що орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем (відповідачем) рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Згідно з пунктом 13 договору оренди розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; в) внаслідок інфляції щорічно; г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) в інших випадках передбачених законом.

З матеріалів справи вбачається, що предметом розгляду спору у даній справі є вимога Харківської міської ради про внесення змін до договору оренди землі № 040567100010 від 10.08.2005, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного Договору оренди землі у редакції, викладеній у позовній заяві. Позов мотивовано тим, що з 01.01.2014 нормативну грошову оцінку земель міста Харкова змінено, а відтак, розмір орендної плати підлягає перегляду.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок визначена як капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Статтею 13 цього Закону унормовано, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Статтею 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (стаття 652 цього Кодексу).

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Мотивуючи судові рішення, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для укладання додаткової угоди до договору оренди щодо зміни розміру орендної плати з огляду на положення пункту 13 договору оренди від 10.08.2005, приписів Закону України "Про оцінку земель" (1378-15) , Закону України "Про оренду землі" (161-14) , Цивільного (435-15) та Податкового кодексів України (2755-17) .

За приписами статті 84 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин тощо. Відповідно до статті 105 Кодексу за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову. У постанові мають бути зазначені, серед іншого, підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення; доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу; обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів; у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду - доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. До обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Отже, предметом доказування є сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення спору. Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Між тим, розглядаючи спір, господарські суди не досліджували усіх обставин, з наданням оцінки усім зібраним у справі доказам та доводам сторін, що є суттєвим для правильного вирішення даного спору. Зокрема, зміст додаткової угоди судами не досліджувався, розрахунок розміру орендної плати, визначений позивачем у додатковій угоді, належним чином не перевірено.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 звернувся до Харківської міської ради з листом, в якому просив на підставі пункту 38 Договору оренди земельної ділянки від 10.08.2005 року розглянути питання щодо дострокового припинення Договору оренди землі № 040567100010 за взаємною згодою сторін у зв'язку із замовленням нового проекту землеустрою для відведення тільки частини земельної ділянки на якій розташовані нежитлові будівлі. Листом від 25.04.2014 Департамент земельних відносин Харківської міської ради повідомив відповідача про необхідність отримати рішення сесії Харківської міської ради про припинення права користування земельною ділянкою.

Листом від 28.04.2014 року Департамент земельних відносин Харківської міської ради просив Харківську міську раду призупинити питання стосовно спонукання ФОП ОСОБА_6 до укладання додаткових угод до договорів оренди землі у судовому порядку та повернути пакети документів для доопрацювання.

Як вбачається з Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 № 1269/13 підготовка додаткової угоди про внесення змін до договору оренди здійснюється Департаментом земельних відносин відповідно до Порядку укладання договорів оренди землі у м. Харкові.

Відповідно до пункту 4.1.14 Положення про Департамент земельних відносин Харківської міської ради, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 24.11.2010 № 07/10 (зі змінами) саме на Департамент покладено функції з підготовки пропозицій та матеріалів щодо внесення змін до договорів оренди землі, пов'язаних зі зміною умов договорів оренди, які вносяться на підставі рішень міської ради.

Однак, Департамент земельних відносин Харківської міської ради до участі у даній справі залучено не було.

Таким чином, для правильного вирішення даного спору судові необхідно встановити усі обставини, що входять до предмета доведення такого позову, з'ясувати дійсні правовідносини, які склались між сторонами, та виходячи з установленого, застосувати ті норми права, якими вони регулюються. Наведене свідчить про те, що поза увагою судів залишилися питання, з якими пов'язане законне вирішення спору по суті.

Відтак, доводи касаційних скарг частково підтвердженні матеріалами справи. Відповідно до приписів статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Разом з цим, до повноважень касаційної інстанції віднесено скерування справи на новий розгляд за результатами розгляду касаційної скарги. Порушення судами процесуальних норм, та не з'ясування обставин від яких залежить законність рішення у спорі є підставою для скасування переглянутих судових актів та скерування справи для нового розгляду.