Головуючий суддя Ходаківська І.П., судді Фролова Г.М., Яценко О.В. розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.01.2014 рокуу справі № 908/2791/13 господарського суду Запорізької області за позовом Прокурора Шевченківського району міста Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Запорізької міської радидо Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про внесення змін до договору оренди землі

В засіданні взяли участь представники:

- позивача: не з'явився, - відповідача: Пушанко І.О. дов. № 10-94-10/д від 19.02.2014 року,- прокуратури: Кузнецова Ю.В. посв. № 023135 від 26.11.2013 року.

Прокурор Шевченківського району міста Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Запорізької міської ради звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (далі за текстом - ПАТ "Укрнафта") про внесення змін до договору оренди землі.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.10.2013 року у справі № 908/2791/13 позовні вимоги задоволено: змінено п. 8 договору оренди землі від 15.04.2006 року, укладеного між Запорізькою міською радою та ПАТ "Укрнафта", щодо земельної ділянки площею 0, 2117 га., яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Іванова 103, для розташування автозаправної станції (кадастровий номер 2310100000:07:075:0016), який 31.05.2006 року зареєстровано в Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040626100467, виклавши його в наступній редакції: "Пункт 8. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 97 807, 94 грн. (дев'яносто сім тисяч вісімсот сім грн. 94 коп.), що складає шестикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013 року".

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ПАТ "Укрнафта" звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 15.10.2013 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову прокурора про внесення змін до договору оренди землі відмовити у повному обсязі.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.01.2014 року у справі № 908/2791/13 апеляційну скаргу ПАТ "Укрнафта" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 15.10.2013 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ПАТ "Укрнафта" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 15.10.2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.01.2014 року у справі № 908/2791/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. ст. 4, 12 Податкового кодексу України, ст. ст. 47, 43, 54, 82, 11128 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 21.07.2014 року № 03-05/1087 для розгляду касаційної скарги у справі № 908/2791/13 у зв'язку з виходом з відпустки суддів Ходаківської І.П. та Фролової Г.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді Фролова Г.М., Яценко О.В. (доповідач).

Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.04.2006 року між Запорізькою міською радою (орендодавець) та відкритим акціонерним товариством "Укрнафта", правонаступником якого є ПАТ "Укрнафта", (орендар) був укладений договір оренди землі, за умовами якого, орендодавець, відповідно до рішення двадцять п'ятої сесії четвертого скликання Запорізької міської ради № 29/78 від 30.11.2005 року, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування автозаправної станції, яка знаходиться: м. Запоріжжя, вул. Іванова, 103.

Положеннями п. п. 2., 3 вказаного вище Договору сторони погодили, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0, 2117 га. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: нежитлова будівля АЗС, навіс, резервуари пального, паливно-роздавальні колонки з пультом управління, замощення, які належать орендарю та які не передаються в оренду.

Згідно п. п. 4, 7 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 788 264 грн. 95 коп., в цінах 2006 року. Договір укладено на десять років.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що Договір зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31.05.2006 року за № 040626100467.

Відповідно до п. 8 Договору, в редакції додаткової угоди від 13.11.2007 року, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 31 530 грн. 60 коп., що складає 4 % від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах на 2007р.

Пунктами 9 та 10 Договору, в редакції додаткової угоди від 13.11.2007 року, сторони узгодили, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору чи продовження його дії. Орендна плата вноситься щомісячно, рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Шевченківського району 33213812700009 в управлінні Держказначейства у Шевченківському районі міста Запоріжжя Головного управління Держказначейства в Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34676911, код 13050200.

Положеннями п. 11 Договору погоджено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік, зокрема, у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати; в інших випадках, передбачених законом.

Згідно п. 18 Договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється орендодавцем на умовах, які визначені у договорі, за актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписується сторонами і є невід'ємним додатком до договору.

відповідно до п. п. 32, 39 Договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов Договору спір розглядається у судовому порядку. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Судами досліджено, що згідно акту прийому-передачі земельної ділянки за договором оренди землі від 31.05.2006 року № 040626100467 вказана земельна ділянка (кадастровий № 2310100000:07:075:0016) була передана орендодавцем орендарю.

03.03.2008 року Запорізькою міською радою прийнято рішення № 79 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя", відповідно до якого вирішено затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, виконану українським ДНДІПМ "Дніпромісто"; затвердити базову вартість 1 кв. м. землі у розмірі 190, 18 грн. із врахуванням індексації нормативної грошової оцінки станом на 01.01.2008 року; впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.03.2008 року (п. п. 1, 3, 7 рішення). Рішення Запорізької міської ради від 15.06.2001 № 17 "Про затвердження грошової оцінки земель міста Запоріжжя" визнано таким, що втратило чинність з моменту впровадження нової нормативної грошової оцінки. Доручено управлінню земельних ресурсів у місті Запоріжжі Запорізької області до 01.05.2008 року розробити та затвердити заходи щодо взаємодії органів влади усіх рівнів по проведенню перерахунків вартості земельних ділянок у розрізі землекористувачів та землевласників (п. п. 8, 9 рішення).

Рішенням Запорізької міської ради від 26.06.2012 року № 37 "Про внесення змін до рішення міської ради від 27.07.2011 року № 16 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя" було затверджено розміри орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя, зокрема, затверджено коефіцієнт "6", згідно з яким визначається розмір орендної плати на земельні ділянки, надані для розташування автозаправних станцій, газових автозаправних станцій.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звернувся до відповідача з пропозицією "Про внесення змін до договору оренди землі" від 02.04.2013 року шляхом викладення п. 8 договору наступним чином: "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 97 807, 94грн., що складає шестикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013 року. Як додаток до пропозиції позивачем зазначено розрахунок орендної плати за земельну ділянку, додатковий договір до договору оренди.

Відповідач у листі від 24.04.2013 року адресованому позивачеві просить повідомити, чи зареєстроване право власності Запорізької міської ради на земельну ділянку за адресою вул. Іванова, 103.

Згідно ст. 20 Закону України "Про оцінку землі" дані про нормативну грошову оцінку землі оформлюються, як витяг.

Місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено, що згідно витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:07:075:0016, загальною площею 0, 2117 га, яка знаходиться по вул. Іванова,103 в м. Запоріжжі, складає 1 630 132, 34 грн. Розмір орендної плати за користування земельною ділянкою по договору оренди відповідно має розраховуватись: 1 630 132, 34 * 1 % * 6 = 97 807, 94грн., де: 97 807, 94- розмір орендної плати; 1 630 132,34 * 1% - розмір земельного податку, визначений згідно з вимогами Податкового кодексу України (2755-17) (нормативна грошова оцінка * ставку податку); 6 - коефіцієнт, визначений рішенням ЗМР від 26.06.2012 року № 37.

За приписами ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (2768-14) , Цивільним кодексом України (435-15) , цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Оренда землі, згідно ст. 1 Закону України "Про оренду землі", -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності

Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 15 Закону).

Положеннями ч. 1, 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" закріплено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно Податкового кодексу України (2755-17) ). Відповідно до ч.1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка є складовою земельного податку, який встановлюється у відсотковому відношенні до неї та в розмірі якого визначена орендна плата у договорі, укладеному між сторонами, а тому у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки змінюється відповідно і розмір земельного податку.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, відповідно до ст. 274 Податкового кодексу України, встановлюється у розмірі 1 % від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Положеннями п. 288.4 - 288.5.1 ст. 288 Податкового кодексу України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою : для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Згідно п. 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 632 Цивільного Кодексу України у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

За приписами ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до пп. 34, 35 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції міської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України (2755-17) .

Судами встановлено, що Запорізькою міською радою прийнято рішення № 37 від 26.06.2012 року "Про внесення змін до рішення міської ради № 16 від 27.07.2011 р. "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя", згідно з яким розмір орендної плати за земельну ділянку у м. Запоріжжя, надану для розташування автозаправних станцій, дорівнює шестикратному розміру земельного податку. Зазначене рішення є чинним, докази його скасування в матеріалах справи відсутні.

Положеннями п. 29 Договору сторони передбачили, що орендар зобов'язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, з якими кореспондуються положення ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судами досліджено, що в договорі оренди землі від 15.04.2006 року сторони погодили, що орендар зобов'язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством, а тому, враховуючи наведені норми права, суди прийшли до вірно висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України у від 20.08.2013 року № 3-21гс13.

За приписами ст. 651 Цивільного України договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом .

Згідно ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

За таких обставин, суди дійшли до обґрунтованого висновку про, що нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 06.12.2010 року у справі № 2-1/10068-2008.

Згідно ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Положеннями п. п. 3, 4 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Таким чином, вірним є висновок судів про те, що діючим законодавством України передбачено, що сторона за договором може звернутися до суду з вимогою щодо внесення змін до діючого договору за умови, якщо сторони не дійшли згоди про внесення відповідних змін у договірному порядку.

Пунктом 11 Договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік, в тому числі, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції.

Частиною 3 ст. 653 Цивільного кодексу України закріплено, що в разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що як законодавство України так і самим Договором передбачено можливість внесення змін у договір оренди щодо зміни розміру орендної плати, а тому прокурор в інтересах позивач вправі вимагати від відповідача внесення відповідних змін до договору оренди землі.

Необґрунтованими є доводи скаржника стосовно того, що рішення Запорізької міської ради № 37, яке є підставою для внесення змін до договору оренди землі, зважаючи на норми Податкового кодексу України (2755-17) , має застосовуватись не раніше січня 2014 року, з огляду на те, що вказаним рішенням, зокрема, а саме п. 5 передбачено, що воно набирає чинності з 01.01.2013 року.

Положеннями ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено що, акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Судами встановлено, що станом на час вирішення спору рішення Запорізької міської ради, яким затверджено розміри орендної плати земельної ділянки певного функціонального призначення та встановлено коефіцієнти, які використовуються при розрахунку орендної плати, недійсним не визнано та не скасовано у встановленому законом порядку, тобто є чинним.

Всі інші доводи скаржників не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та зводяться до переоцінки доказів, яким вже було надано оцінку судами попередніх інстанцій.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи місцевим та апеляційним господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, господарськими судами вірно застосовані норми права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятих у справі судових актів.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.