розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компас" на ухвалу господарського суду міста Києва від 04.02.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2014 р. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 29.03.2012 р.у справі № 5024/1086/2011-8/363 господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компас" до треті особи про Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім. Комінтерну" Приватне підприємство "Одісей"; Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 стягнення 47 063,30 грн. за участю представників:

ТОВ "Компас" - не з'явилися;

ПАТ "СК "Укррічфлот" в особі філії "Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім. Комінтерну" - Гордієнко Л.М.;

ПП "Одісей" - не з'явилися;

ФОП ОСОБА_3 - не з'явилися;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компас" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом та просило суд, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, стягнути з відповідача - Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім. Комінтерну" 47 063,30 грн. заборгованості, у т.ч. 20 724,00 грн. основного боргу, 10 777,84 грн. пені, 8 307,16 грн. збитків від інфляції та 1 784,30 грн. процентів річних.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за умовами договору № 03-6/30-1 від 28.07.2008 р. в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт. При цьому, позивач зазначає, що право вимагати у відповідача виконання зобов'язань за вказаним договором передано йому відповідно до договору від 05.05.2011 р. про відступлення права вимоги (т.1 а.с.2, 78).

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.03.2012 р. у позові відмовлено (т.1 а.с.143-146).

Відмовляючи у задоволенні заявлених позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не набув права вимоги за договором про відступлення права вимоги від 05.05.2011 р., оскільки на момент укладення вказаного договору фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (первісний кредитор) ще 25.08.2010 р. відступив своє право вимоги за договором № 03-6/30-1 від 28.07.2008 р. іншій особі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2012 р. рішення господарського суду міста Києва від 29.03.2012 р. залишено без змін. В зазначеній постанові встановлена відсутність доказів, що підтверджують факт прийому-передачі між позивачем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 всіх документів у відповідності до ст. 517 ЦК України (т.2 а.с.51-58).

24.01.2014 р. ТОВ "Компас" звернулось до господарського суду міста Києва з заявою про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 29.03.2012 р. за нововиявленими обставинами (т.2 а.с.86-88).

У поданій заяві відповідач просить, за результатами перегляду, рішення господарського суду міста Києва від 29.03.2012 р. скасувати, прийнявши нове рішення про задоволення позову в цій частині.

В обґрунтування вимог заяви позивач посилається на те, що рішенням господарського суду Херсонської області від 04.10.2011 р. у справі № 5024/1718/2011 визнано недійсним договір від 25.08.2010 р., факт укладення якого був підставою для відмови у позові у даній справі.

Зазначені обставини позивач вважає нововиявленими та істотними для вирішення спору у даній справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.02.2014 р., за результатами перегляду за нововиявленими обставинами, рішення господарського суду міста Києва від 29.03.2012 р. залишено без змін (т.2 а.с.108-110).

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що вказані у заяві відповідача обставини не мають ознак нововиявлених, оскільки не підтверджують і не спростовують факти, покладені в основу рішення суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2014 р. ухвала господарського суду міста Києва від 04.02.2014 р. залишена без змін (т.2 а.с.159-164).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить зазначені судові акти скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Вимоги касаційної скарги мотивовані неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права судами (т.3 а.с.72-74).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставою для перегляду судового рішення, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

За змістом зазначеної норми, нововиявлені обставини характеризуються тим, що вони:

- існували під час розгляду справи, але не були відомі заявнику;

- є істотними, тобто такими, що можуть вплинути на висновок суду щодо наявності певних прав та обов'язків у сторін, а також інших осіб, що брали участь у справі, а, отже, і вплинути на законність та обґрунтованість постановленого судового акта;

- виявлені після набрання чинності судовим актом.

При цьому, нововиявленими обставинами є матеріально-правові факти, що входять до підстав позову або висунутих проти нього заперечень іншої сторони та інші юридичні факти, що мають значення для вирішення спору, які характеризуються наявністю вищезазначених ознак у сукупності.

Обставини, на які посилався позивач у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, як вірно визначили суди першої та апеляційної інстанції, не є нововиявленими, оскільки не характеризуються наявністю вищезазначених ознак у сукупності і не можуть бути підставою для перегляду судового акта в порядку, передбаченому ст. 112 ГПК України.

Так, підставами для відмови ТОВ "Компас" в задоволенні позову до ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім. Комінтерну" про стягнення 47 063,30 грн., є, зокрема, те, що ТОВ "Компас" не подано суду доказів, в порядку ст.ст. 33, 34 ГПК України, що підтверджують факт прийому-передачі між ним та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 всіх документів у відповідності до ст. 517 ЦК України, згідно якої первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, факт визнання рішенням господарського суду Херсонської області від 04.10.2011 р. у справі № 5024/1718/2011 недійсним договору про відступлення права вимоги від 25.08.2010 р., укладеного між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3та ПП "Одісей", ніяким чином не впливає на законність рішення суду у даній справі, оскільки вказана обставина не може бути підставою для прийняття іншого рішення у справі № 5024/1086/2011-8/363.

Отже, обставина, на яку посилається позивач, не має ознак нововиявленої, оскільки не підтверджує та не спростовує визначені позивачем підстави позову, не спростовує факти, які було покладено в основу судового рішення від 29.03.2012 р.

Разом з цим, в силу п. 2 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 4-2 ГПК України, однією з засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Зміст даного принципу полягає, зокрема, у встановленні для сторін рівних можливостей для здійснення своїх процесуальних прав і виконання обов'язків.

Згідно ч. 4 ст. 27 ГПК України (1798-12) , треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмету позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

В силу ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. До прав сторін, належать право брати участь в господарських засіданнях; подавати докази, брати участь у дослідженні доказів тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2012 р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне підприємство "Одісей" та Фізичну особу - підприємця ОСОБА_3

Між тим, треті особи або їхні представники не були присутні у засіданні суду першої та апеляційної інстанції під час розгляду заяви позивача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 29.03.2012 р., про участь третіх осіб у розгляді заяви не зазначено в жодній ухвалі судів першої та апеляційної інстанції.

У матеріалах справи також відсутні докази направлення на адреси третіх осіб процесуальних документів, що приймались під час розгляду заяви позивача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 29.03.2012 р.

Отже, відсутні підстави вважати, що третіх осіб було повідомлено належним чином про час і місце засідання суду та забезпечено можливостей реалізувати надані їм процесуальні права.

На зазначені порушення норм процесуального права не звернула увагу апеляційна інстанція.

Зазначені порушення норм процесуального права, допущені судами першої та апеляційної інстанції, в силу п.2 ч.2 ст. 111-10 ГПК України, є безумовною підставою для скасування судових актів у касаційному порядку.

Враховуючи зазначене, прийняті у справі судові акти підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 ГПК України, колегія суддів

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компас" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2014 р. та ухвалу господарського суду міста Києва від 04.02.2014 р. у справі № 5024/1086/2011-8/363 скасувати.