Корсака В.А. - головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б., за участю представників: позивача Самелюк К.О. (дов. від 07.07.2014 р. № 225-КР-491) відповідача Орловський С.О. (дов. від 10.07.2013 р. № 10/07-13) прокуратури Томчук М.О. (посв. від 01.08.2012 р. № 000606) ВДВС не з'явились розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркарго" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 р. за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркарго" на дії Головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києвіу справі № 5011-51/6481-2012 господарського суду міста Києва за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркарго" про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки

Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Укркарго" про розірвання договору оренди земельної ділянки від 15.03.2005 р. № 63-6-00227, укладеного між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Укркарго", та повернення земельної ділянки площею 1,1935 га (кадастровий номер 8000000000:90:173:0004) вартістю 14 188 143 грн., що розташована на вул. Світлій, 3 у Дарницькому районі міста Києва. Позовні вимоги обґрунтовані використанням вищевказаної земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.07.2012 р. позов заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради задоволено; розірвано договір оренди земельної ділянки вул. Світлій, 3 у Дарницькому районі міста Києва, укладений між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Укркарго" та зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів 18.03.2005 р. за № 63-6-00227; зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Укркарго" повернути Київській міській земельну ділянку площею 1,1935 га вартістю 14 188 143 грн. на вул. Світлій, 3 у Дарницькому районі міста Києва; присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Укркарго" в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 146 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2012 р. рішення господарського суду міста Києва від 25.07.2012 р. у справі № 5011-51/6481-2012 залишено без змін.

12.10.2012 р. господарським судом міста Києва видано накази на виконання рішення господарського суду міста Києва від 25.07.2012 р. у справі № 5011-51/6481-2012.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.01.2013 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2012 р. та рішення господарського суду міста Києва від 25.07.2012 р. у справі № 5011-51/6481-2012 залишено без змін.

09.08.2013 р. від товариства з обмеженою відповідальністю "Укркарго" до господарського суду міста Києва надійшла скарга на дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві, у якій заявник просить скасувати постанову від 30.07.2013 р. про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Укркарго" виконавчого збору в розмірі 1 418 814, 30 грн. як таку, що винесена всупереч приписам статті 28 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.10.2013 р. у справі № 5011-51/6481-2012 (суддя Пригунова А.Б.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 р. (колегія суддів: головуючий Сулім В.В., судді Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.), відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "Укркарго" у задоволенні скарги на дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві повністю у зв'язку зі встановленою судами відповідністю оскаржуваної постанови ВДВС Дарницького районного управління юстиції у місті Києві від 30.07.2013 р. приписам законодавства про виконавче провадження.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укркарго" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 07.10.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 р., та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу на дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві, посилаючись на неповне та неналежне з'ясування судами попередніх інстанцій обставин, що мають істотне значення для справи, а також невідповідність висновків судів цим обставинам, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві розмір виконавчого збору був встановлений у відсотковому відношенні до вартості земельної ділянки, яку боржник має повернути стягувану, тобто у розмірі, встановленому для виконання рішення майнового характеру, а не в порядку виконання судових рішень у немайнових спорах.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.07.2014 р. касаційну скаргу у справі № 5011-51/6481-2012 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 23.07.2014 р.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні касаційної інстанції прокурора та представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження - завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі відповідного наказу суду за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

За змістом статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Аналогічні положення закріплені в пункті 4.16.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. № 74/5 (z0865-99) , у якому зазначається, що у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби (додаток 3), стягується виконавчий збір у розмірі десяти відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом.

Згідно частини 2 статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Як вбачається з матеріалів справи, за змістом рішення господарського суду міста Києва від 25.07.2012 р. у справі № 5011-51/6481-2012 товариство з обмеженою відповідальністю "Укркарго" зобов'язано повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 1,1935 га (кадастровий номер 8000000000:90:173:0004) вартістю 14 188 143 грн. на вул. Світлій, 3 у Дарницькому районі міста Києва.

З огляду на викладене та враховуючи, що даним рішенням було встановлено вартість спірного приміщення, вбачається, що даний спір відноситься до майнового спору.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.11.2012 р. головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва від 12.10.2012 р. № 5011-51/6481-2012 про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Укркарго" повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 1,1935 га вартістю 14 188 143 грн. на вул. Світлій, 3 у Дарницькому районі міста Києва та надано товариству з обмеженою відповідальністю "Укркарго" до семи днів з дня відкриття виконавчого провадження для добровільного виконання рішення суду.

При цьому, товариство з обмеженою відповідальністю "Укркарго" попереджено про примусове виконання рішення суду, у разі ненадання документального підтвердження його добровільного виконання.

В подальшому Відділ державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю "Укркарго" з вимогою № 1108/2 від 01.06.2013 р. про надання у строк до 11.06.2013 р. документів на підтвердження виконання наказу господарського суду міста Києва від 12.10.2012 р. № 5011-51/6481-2012 та попередив про штраф - у разі невиконання вимоги без поважних причин.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, товариство з обмеженою відповідальністю "Укркарго" у добровільному порядку вимоги постанови Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві не виконало.

30.07.2013 р. головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві було винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 1 418 814, 30 грн. відповідно до статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з невиконанням відповідачем наказу у добровільному порядку.

Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Згідно з приписами статей 179, 181 Цивільного кодексу України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Тобто, у разі примусового рішення про передачу стягувачу за виконавчим документом земельної ділянки, виконавчий збір стягується виходячи з вартості такої земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно зі статтею 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

У відповідності до пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (v0009600-12) за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, обґрунтовано дійшов висновку, що постанова державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві від 30.07.2013 р. про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Укркарго" виконавчого збору в розмірі 1 418 814, 30 грн. була винесена у відповідності до приписів статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" та пункту 4.16.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. № 74/5 (z0865-99) , а отже підстав для її скасування не вбачається.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги обмеження, покладені на касаційну інстанцію статтею 111-7 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає доводи товариства з обмеженою відповідальністю "Укркарго", викладені у касаційній скарзі, непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи, а прийняту у справі постанову апеляційного суду, якою підтримано ухвалу суду першої інстанції, такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування, не вбачається.