головуючого Остапенка М.І., суддів : Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційна фірма "КОНО" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційна фірма "КОНО" доВиробничо-комерційного підприємства "Явір-Інвест" про стягнення коштів за зустрічним позовом Виробничо-комерційного підприємства "Явір-Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційна фірма "КОНО" про стягнення коштів

у серпні 2012 року, ТОВ промислово-комерційна фірма "КОНО" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ВКП "Явір-Інвест" 1 661 137,66 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати товару, поставленого йому на умовах договору № 08/11 від 22.08.2011 року, 32 726,18 грн. 3 % річних за користування коштами, 1 576,14 грн. на відшкодування інфляційних втрат та 3 777 997,82 грн. штрафу.

Під час розгляду справи позивач змінював та уточнював свої вимоги і за останньою заявою від 28.01.2014 року просив суд постановити рішення про стягнення 1 661 137,66 грн. заборгованості, 104 885,03 грн. 3 % річних, штрафу у сумі 3 777 997,82 грн., а всього 5 544 020,51 грн.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 24.09.2012 року прийнято до спільного провадження зустрічну позовну заяву відповідача, у якій він просив стягнути з позивача 571 131,33 грн. штрафу. В подальшому заявою від 28.01.2014 року відповідач збільшив свої вимоги та просив стягнути з позивача 5 552 573,34 грн. штрафу.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 07.02.2014 року первісний позов задоволено частко та постановлено про стягнення з ВКП "Явір-Інвест" 1 661 137,66 грн. боргу, 104 885,03 грн. річних та 1 850 857,78 грн. штрафу, а в решті позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково та постановлено про стягнення з ТОВ промислово-комерційна фірма "КОНО" 3 701 715,56 грн. штрафу, а в решті позову відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановлені у справі судові рішення оскаржено в касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 20.06.2014 року порушено касаційне провадження у справі за скаргою позивача, у якій він посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права і просить судові рішення в частині задоволення зустрічного позову скасувати, постановивши нове рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, зокрема і після оголошення перерви в судовому засіданні до 23.07.2014 року, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Невиконання продавцем свого обов'язку своєчасно поставити товар у визначені строки є порушенням взятих на себе зобов'язань, що спричиняє правові наслідки, встановлені договором або законом.

За ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відносини сторін врегульовані договором від 22.08.2011 року № 08/11 та додатками до нього, за умовами якого ТОВ ПКФ "КОНО" (постачальник) зобов'язалось поставити ВКП "Явір-Інвест" (покупець) товар (труби склопластикові та фасонні частини (фітінги) до них фірми "Superlit" (виробник Румунія) армовані типу GRP, категорії "Flowtite"), а останній прийняти та оплатити вартість цього товару.

За специфікацією № 1 до цього договору, загальна вартість товару складає 18 508 577,81 грн.

Згідно п. п. 2.1-2.1.3 зазначеного договору, з урахуванням внесених до них додатковими угодами змін, товар підлягав поставці партіями та у наступні строки: перша партія - 1008 м труб та фасонні частини (фітінги) до них поставляється до 05 вересня 2011 року; друга партія - 1008 м труб та фасонні частини (фітінги) до них поставляється до 01 жовтня 2011 року; третя партія - 1692 м труб та фасонні частини (фітінги) до них поставляється до 10 жовтня 2011 року; четверта партія - 1008 м труб та фасонні частини (фітінги) до них поставляється до 18 жовтня 2011 року; п'ята партія - 1008 м труб та фасонні частини (фітінги) до них поставляється до 25 жовтня 2011 року; шоста партія - 991 м труб та фасонні частини (фітінги) до них поставляється до 05 листопада 2011 року.

Пунктом 6.3 цього договору, з урахуванням змін внесених додатковою угодою № 8 від 25.10.2011 року, встановлено, що у випадку порушення постачальником своїх зобов'язань щодо повної поставки товару у встановлені строки більше ніж на 10 календарних днів, він зобов'язується сплатити покупцю штраф у розмірі 20% від загальної вартості товару за договором, а у разі несвоєчасної оплати або неповної оплати товару більше ніж на 10 календарних днів, покупець у свою чергу сплачує штраф постачальнику у розмірі 20% від загальної вартості товару за договором.

До матеріалів справи додана також додаткова угода № 8, датована тим же числом 25.10.2011 року за змістом якої п. 6.3 договору передбачає лише відповідальність постачальника за порушення строків поставки товару більш ніж на 10 днів, у вигляді штрафу, розмір якого визначається 10 % від вартості товару за договором.

Перевіряючи дотримання кожною із сторін взятих на себе зобов'язання судами обох інстанцій встановлено, що видатковими накладними №РН-00323 від 13 вересня 2011 року, № РН-00324 від 14 вересня 2011 року, № РН-00328 від 15 вересня 2011 року, № РН-0262 від 20 вересня 2011 року, № РН-0278 від 20 вересня 2011 року, № РН-0268 від 21 вересня 2011 року, № РН-0277 від 23 вересня 2011 року, № РН-0288 від 26 вересня 2011 року, № РН-0289 від 27 вересня 2011 року, № РН-0296 від 30 вересня 2011 року, № РН-0303 від 07 жовтня 2011 року, № РН-0307 від 11 жовтня 2011 року, № РН-0306 від 12 жовтня 2011 року, № РН-0313 від 17 жовтня 2011 року, № РН-0317 від 20 жовтня 2011 року, № РН-0346 від 24 жовтня 2011 року, № РН-0347 від 27 жовтня 2011 року, № РН-0349 від 01 листопада 2011 року, № РН-0360 від 07 листопада 2011 року, № РН-0361 від 08 листопада 2011 року, № РН-0369 від 10 листопада 2011 року, № РН-0379 від 14 листопада 2011 року, № РН-0380 від 16 листопада 2011 року, № РН-0388 від 17 листопада 2011 року, № РН-0387 від 17 листопада 2011 року, № РН-0390 від 18 листопада 2011 року, № РН-0397 від 21 листопада 2011 року, № РН-0398 від 24 листопада 2011 року, № РН-0399 від 24 листопада 2011 року, № РН-0400 від 25 листопада 2011 року, № РН-0402 від 28 листопада 2011 року, № РН-0415 від 30 листопада 2011 року, № РН-0416 від 30 листопада 2011 року, № РН-0417 від 01 грудня 2011 року, № РН-0418 від 02 грудня 2011 року, № РН-0419 від 02 грудня 2011 року, № РН-364 від 08 грудня 2011 року 2011 року, № РН-365 від 09 грудня 2011 року, № РН-374 від 29 грудня 2011 року та актами приймання-передачі товару №ОУ-0000001 від 12 вересня 2011 року, №ОУ-0000002 від 14 вересня 2011 року, №ОУ-0000003 від 15 вересня 2011 року, №ОУ-0000005 від 20 вересня 2011 року, №РН-0278 від 20 вересня 2011 року, №00006 від 21 вересня 2011 року, №000008 від 26 вересня 2011 року, №000009 від 27 вересня 2011 року, №РН-0296 від 30 вересня 2011 року, №РН-0303 від 07 жовтня 2011 року, №РН-0307 від 11 жовтня 2011 року, №РН-0306 від 12 жовтня 2011 року, №РН-0313 від 17 жовтня 2011 року, №РН-0346 від 24 жовтня 2011 року, №РН-0347 від 27 жовтня 2011 року, №РН-0349 від 01 листопада 2011 року, №РН-0360 від 07 листопада 2011 року, №РН-0361 від 08 листопада 2011 року, №РН-0369 від 10 листопада 2011 року, №РН-0379 від 14 листопада 2011 року, №РН-0380 від 16 листопада 2011 року, №РН-0388 від 17 листопада 2011 року, №РН-0387 від 17 листопада 2011 року, №РН-0390 від 18 листопада 2011 року, №РН-0397 від 21 листопада 2011 року, №РН-0398 від 24 листопада 2011 року, №РН-0399 від 24 листопада 2011 року, №РН-0400 від 25 листопада 2011 року, №РН-0402 від 28 листопада 2011 року, №РН-0415 від 30 листопада 2011 року, №РН-0416 від 30 листопада 2011 року, № РН-0417 від 01 грудня 2011 року, №РН-0418 від 02 грудня 2011 року, №РН-0419 від 02 грудня 2011 року, №РН-364 від 08 грудня 2011 року, №РН-365 від 09 грудня 2011 року, які підписані та скріпленні печатками сторін, позивач передав, а відповідач прийняв без будь-яких зауважень товар на загальну суму 18 889 989,09 грн., за який у період з 30.08.2011 року по 27.03.2012 року сплачено 17 228 851,43 грн., і заборгованість на час розгляду спору судом складала 1 661 137,66 грн., що відповідачем не оспорювалось.

За таких обставин, коли ВКП "Явір-Інвест" в порушення умов договору та додатків до нього вчасно та в повному обсязі не оплатило постановлений товар, суд першої інстанції та апеляційний господарський суд прийшли до правильного висновку щодо права ТОВ ПКФ "КОНО" вимагати сплати боргу та притягнення відповідача до відповідальності за порушення грошових зобов'язань, передбаченої договором та ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, а тому рішення суду першої інстанції та апеляційного господарського суду про часткове задоволення первісного позову та стягнення з відповідача на користь позивача 1 661 137,66 грн. заборгованості, 104 885,03 грн. 3 % річних та 1 850 857,78 грн. штрафу, врахувавши при цьому положення ст. 233 ГК України є правомірними, і підстав для скасування чи зміни судових рішень у цій частині судова колегія Вищого господарського суду України не вбачає.

Проте, судові рішення у частині задоволення зустрічного позову щодо стягнення штрафу у визначеному ним розмірі не можуть залишатись без змін, оскільки постановляючи про стягнення з ТОВ ПКФ "КОНО" 3 701 715,56 грн. штрафу, обрахованого у розмірі 20% від вартості товару суди порушили принцип розумності та справедливості, не врахувавши, що строк прострочення повної поставки товару є незначним, розмір штрафу є надмірно великим, а тому враховуючи зокрема і ступінь виконання взаємних зобов'язань, матеріальний стан сторін, керуючись приписами ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України, ст. 83 ГПК України судова колегія Вищого господарського суду України вважає за необхідне змінити судові рішення в цій частині, зменшивши суму штрафу, який підлягає стягненню з ТОВ ПКФ "КОНО" до 2 000 000 грн.