на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.02.2014 про затвердження звіту ліквідатора ФОП ОСОБА_3 та припинення провадження по справі № 5023/5597/11 про банкрутство ФОП ОСОБА_3, -

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.07.2011 порушено провадження по справі № 5023/5597/11 про банкрутство ФОП ОСОБА_3, на підставі ст.ст. 47- 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Господарського суду Харківської області від 18.07.2011 по справі № 5023/5597/11 боржника - ФОП ОСОБА_3 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Фоміна Г.В.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.09.2011 звільнено Фоміна Г.В. від виконання обов'язків ліквідатора боржника, призначено ліквідатором ФОП ОСОБА_3 - арбітражного керуючого Саутенко С.О.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.12.2012 затверджено звіт ліквідатора боржника, припинено підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_3, провадження по справі № 5023/5597/11 припинено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.03.2013, яка залишена без змін постановою ВГСУ від 14.05.2013, по справі № 5023/5597/11 скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.12.2012, справу направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.02.2014 /суддя Кононова О.В./ затверджено звіт ліквідатора боржника, припинено підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_3, провадження по справі № 5023/5597/11 припинено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 по справі № 5023/5597/11 /судді : Шутенко І.А., Лакіза В.В., Плахов О.В./ ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.02.2014 залишено без змін.

В касаційній скарзі ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції Банку просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.02.2014 скасувати, посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення по справі, яким відмовити ліквідатору боржника у затвердженні наданого звіту.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

До Господарського суду Харківської області 23.12.2013 надійшов на затвердження звіт ліквідатора боржника Саутенка С.О.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до поданого ліквідатором боржника звіту, у боржника - ФОП ОСОБА_3 за результатами проведення у 2011 році інвентаризації виявлене майно, а саме: нежитлова будівля літ."Д-3", загальною площею 1370,60 грн., що розташована за адресою : АДРЕСА_1.

Будь -які інші активи, а саме: нерухоме майно, земельні ділянки, сільськогосподарська техніка, грошові кошти, корпоративні права, у боржника відсутні.

Ліквідатором боржника Саутенко С.О. 06.10.2011 реалізовано виявлене нерухоме майно на аукціоні, вартість реалізованого майна боржника та залишок грошових коштів на рахунку боржника загалом склали 240 012,34 грн., які розподілені наступним чином: кошти в сумі 2 402,00 грн. - оплата послуг приватного нотаріуса ОСОБА_7 по прийняттю коштів на депозитарний рахунок у нотаріальній конторі та проведення розрахунків з кредиторами; кошти в сумі 20 605,22 грн. - оплата послуг Саутенко С.О., як відшкодування витрат арбітражного керуючого на здійснення ліквідаційної процедури ФОП ОСОБА_3; кошти в сумі 18 618,00 грн. - як оплату послуг арбітражного керуючого Саутенко С.О., за період з 02.09.2011 по 01.06.2012 ; кошти в сумі 198 056,21 грн. як часткове погашення боргу за договором іпотеки №02-01-8/1-08 від 21.07.2008 Харківській обласній дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль"; кошти в сумі 330,91 грн. - погашення комісійної винагороди за проведення розрахункових документів банківською установою АТ "Банк Золоті ворота".

Всі рахунки банкрута було закрито, що підтверджено відповідними довідками ПАТ "Комерційний банк "Приватбанк", ПАТ "ОТП Банк", АТ "Прокредит Банк".

Робота по знищенню печаток і штампів ліквідатором боржника не проводилась у зв`язку з тим, що вони відсутні у банкрута.

У зв`язку з недостатністю активів не були задоволені вимоги кредиторів по справі: ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у розмірі 15 314 047,41 грн. та вимоги ПАТ "Перший Український міжнародний банк" у розмірі 4 369 181,11 грн., а всього на суму - 19 683 228,52 грн.

Повторно затверджуючи звіт ліквідатора та припиняючи провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи свідчать про те, що ліквідатором боржника Саутенко С.О. проведено у встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) порядку ліквідаційну процедуру банкрута, здійснювались дії, спрямовані на пошук майна боржника, що підтверджується запитами до відповідних органів, реалізація майна боржника, проведена відповідно до вимог законодавства, чинного на момент проведення аукціонів, отримані грошові кошти розподілені, згідно ст.31 Закону, поданий ліквідатором боржника звіт свідчать про те, що на час завершення ліквідаційної процедури, майно і грошові кошти у банкрута відсутні, а отже, повне погашення кредиторських вимог є неможливим, і матеріали справи свідчать про те, що дії ліквідатора відповідають вимогам чинного законодавства.

Харківський апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.02.2014 без змін.

Але з такими висновками суду як першої так і апеляційної інстанції повністю погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувані ухвала суду першої інстанції та апеляційна постанова зазначеним вище вимогам не відповідають.

Провадження по даній справі порушено та проводиться за ст.ст. 47- 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції чинній до 19.01.2013 року.

Згідно ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Статтею 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном та припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.

Згідно із ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; ліквідатор з підстав, передбачених ч.10 ст.17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника та вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підставою для припинення провадження у справі є затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому ст. 32 цього Закону.

В постанові ВГСУ від 14.05.2014 по даній справі зазначено, що до звіту ліквідатора, в порушення вимог ст.32 України України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не доданий ліквідаційний баланс ФОП ОСОБА_3

Відповідно до ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду, під час нового розгляду справи.

При повторному розгляді справи, ліквідатором боржника Саутенко С.О. ліквідаційний баланс ФОП ОСОБА_3 не складався, до суду не подавався і не затверджувався, при цьому ліквідатор боржника у звіті від 20.12.2013 року зазначив, що чинним законодавством не передбачено складання ліквідаційного балансу фізичних осіб-підприємців, вказана вимога розповсюджується виключно на юридичних осіб (т.10, а.с.18).

Разом з тим, статтею 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" чітко визначено, що після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:

показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;

копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна;

реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Положення ст.ст. 47- 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою визначені особливості провадження по справі про банкрутство фізичних осіб підприємців не містять виключення із правила щодо подання разом із звітом ліквідатора і ліквідаційного балансу.

Згідно із ч.2 ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Таким чином, суд першої інстанції, розглянувши звіт ліквідатора боржника Саутенка С.О. та припинивши провадження по справі не звернув уваги на відсутність ліквідаційного балансу ФОП ОСОБА_3

Крім того, судом апеляційної інстанції при попередньому розгляді справи було встановлено, що ліквідатором боржника Саутенко С.О. не було надано суду належних доказів вжиття всіх заходів спрямованих на пошук активів боржника зокрема, не було надано доказів стосовно пошуку реєстрації за фізичною особою ОСОБА_3 право власності на об`єкти нерухомого майна в інших областях України, в тому числі і рухомого майна - транспортного засобу Fiat Doblo, колір білий, рік випуску 2007, номер кузова НОМЕР_1, двигун V=1368, реєстраційний № НОМЕР_2 (т.8, а.с.144, абз.2).

Повторно розглядаючи справу, суд першої інстанції вказані обставини справи щодо нерухомого та рухомого майна ФОП ОСОБА_3 не дослідив, належним чином не перевірив, чи вчинив ліквідатор боржника Коршук В.В. всі необхідні дії по розшуку майна боржника та заходи при здійсненні ліквідаційної процедури.

Таким чином, в порушення вимог Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , без наявного ліквідаційного балансу боржника, не перевіривши належним чином доводи сторін, зокрема, посилання ПАТ Райффайзен Банк Аваль" на дотримання вимог Закону при проведенні ліквідаційної процедури, не дослідивши обставини справи, пов'язані із пошуком ліквідатором боржника майна ФОП ОСОБА_3, суд першої інстанції затвердив звіт ліквідатора боржника та припинив провадження по справі.

Відповідно до вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В супереч вимог Закону, переглядаючи справу в апеляційному порядку та залишаючи без змін ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.02.2014, господарський суд апеляційної інстанції на вищезазначені обставини та порушення вимог закону уваги не звернув та не дав їм ніякої оцінки, чим порушив вимоги ст. 101 ГПК України.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.02.2014 про затвердження звіту ліквідатора боржника і припинення провадження по справі про банкрутство ФОП ОСОБА_3 не можна визнати як такі, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону і вони підлягають скасуванню, а справа в цій частині направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури.

При повторному розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7- 111-9, 111-10 - 111-13 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Харківської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.02.2014 про затвердження звіту ліквідатора ФОП ОСОБА_3 та припинення провадження по справі № 5023/5597/11 скасувати.