головуючого судді Євсікова О.О. суддів: Попікової О.В. (доповідач у справі) Прокопанич Г.К. за участю представників: від позивача: не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)від відповідача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу на рішення Військової частини А0225 Міністерства оборони України Господарського суду міста Севастополя від 12.11.2013 р. та на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.02.2014 р. у справі № 919/1148/13 господарського суду міста Севастополяза позовом Військової частини А0225 Міністерства оборони України до Публічного акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" про стягнення 22 902,61 грн.

Військова частина А0225 Міністерства оборони України звернулась до господарського суду міста Севастополя з позовом до Публічного акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 22 902,61 грн.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 12.11.2013 р. (суддя Погребняк О.С.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.02.2014 р. (головуючий суддя Борисова Ю.В., судді Гонтар В.І., Черткова І.В.), у задоволенні позову відмовлено.

Рішення та постанова обґрунтовані приписами статей 614, 626, 837, 901 Цивільного кодексу України, з огляду на встановлення факту безпідставного нарахування сум пені за період прострочення виконання зобов'язань, що не відповідає умовам договору з урахуванням додаткової угоди від 30.11.2012 р. № 1.

Не погодившись з рішенням та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, а саме: стягнути з Публічного акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" штрафні санкції у розмірі 22 902,61 грн.

В обґрунтування своєї правової позиції заявник касаційної скарги посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема статей 526, 617, 629 Цивільного кодексу України, статей 193, 218 Господарського кодексу України. Скаржник наголошує на тому, що суди дійшли помилкового висновку, що причиною несвоєчасного підтвердження відповідачем використання коштів попередньої оплати є зміна таблиці етапів робіт, що суперечать як умовам договору сторін, так і положенням вищезгаданих норм матеріального права. Порушення норм процесуального права полягає, за твердженням скаржника, у недотриманні судом вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо повного з'ясування обставин справи, внаслідок чого суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для нарахування штрафних санкцій.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях і застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 25.07.2012 р. між Військовою частиною А0225 Міністерства оборони України (замовник) та Публічним акціонерним товариством "Севастопольський морський завод" (виконавець) укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти № 47 (далі - договір), у відповідності до умов якого виконавець зобов'язався надати послуги, зазначені у відомостях ремонтних робіт на 2012 рік, що є додатком 1 та невід'ємною частиною договору, а замовник - прийняти та оплатити такі послуги.

Згідно з розділом 3 ціна договору становить 7 895 316,77 грн. та може бути зменшена за взаємною згодою сторін у порядку та у випадку, визначених чинним законодавством.

Додатком 1 визначена кількість послуг у відомостях ремонтних робіт на 2012 рік.

Відповідно до розділу 4 договору, розрахунки проводили шляхом попередньої оплати, що здійснюється на підставі рахунку виконавця протягом 30 календарних днів в розмірі 2 368 595,03 грн.; шляхом поетапної оплати замовником наданих протягом 15 банківських днів після підписання сторонами акта приймання та здавання наданих послуг відповідного етапу та пред'явлення виконавцем рахунку на оплату послуг. Виконавець протягом 60 днів з дня надходження коштів як попередньої оплати підтверджує їх використання за призначенням актом приймання та здавання наданих послуг (пункт 4.2).

Пунктом 5.1 договору термін надання послуг встановлено у строк, що не перевищує 160 календарних днів з дати укладення договору.

Згідно з пунктом 6.3 договору виконавець зобов'язаний, зокрема, забезпечити надання послуг у строки, встановлені договором, забезпечити надання послуг, якість яких відповідає умовам, установленим розділом ІІ договору; письмово повідомляти замовника про готовність предмету договору або його етапу до здачі протягом однієї доби після закінчення надання послуг та надавати замовнику акт приймання та здавання наданих послуг відповідного етапу або послуг в цілому; оформити акт приймання та здавання наданих послуг у односторонньому порядку у випадку не отримання підписаного акта приймання та здавання наданих послуг або вмотивованих заперечень щодо його підписання у строки, передбачені п. 6.1.2 договору.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором (п. 7.1).

Так за пунктом 7.2 договору передбачена відповідальність виконавця, зокрема, за порушення строків виконання зобов'язань, передбачених пунктом 5.1 договору, з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання - за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості. При цьому термін надання послуг, встановлений пунктом 5.1 договору, продовжується на строк невиконання або неналежного виконання замовником прийнятих на себе зобов'язань, зокрема, при порушенні терміну постановки корабля в ремонт, передбаченого пунктом 6.1.3 договору, а також при простроченні платежів, встановлених пунктом 4.1 договору.

За порушення строків виконання зобов'язань, передбачених пунктом 4.2 договору, з виконавця стягується пеня за кожний прострочений день, яка обчислюється у відсотках (розмір подвійної облікової ставки НБУ) від суми попередньої оплати, використання за призначенням якої не підтверджено виконавцем актом приймання та здавання наданих послуг; крім сплати зазначених штрафних санкцій виконавець повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.

За змістом пункту 10.1 договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, але не пізніше 31.12.2012 року.

Згідно з пунктом 11.1 у випадках, не передбачених договором, сторони керуються чинним законодавством України, зокрема, Господарським та Цивільним Кодексами України (435-15) , Законом України "Про здійснення державних закупівель" (2289-17) , основними умовами поставок кораблів і суден для Міністерства оборони, а також "Положенням про організацію ремонту, переобладнання та модернізації бойових кораблів, допоміжних суден та базових плавучих засобів ВМФ", введеним в дію наказом ДК ВМФ від 23.05.1973 р. № 195 у частині, що стосується предмету договору та не суперечить чинному законодавству України.

Виконавець зобов'язаний своєчасно попередити замовника про наявність обставин, що не залежать від виконавця, та які перешкоджають наданню послуг належної якості.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов пункту 4.1 договору замовником було сплачено попередню оплату у сумі 2 368 595,03 грн. поетапно, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями від 31.08.2012 р. №№ 240, 260, 263, 268, 269 (а.с. 14).

Послуги першого етапу на суму 215 850,00 грн. були надані виконавцю 17.09.2012 р., що підтверджується актом приймання та здавання наданих послуг від 17.09.2012 р. № 1, та має відмітку про те, що послуги надані виконавцем вчасно, про що суди попередніх інстанцій зауважили у рішенні. Послуги другого етапу на суму 2 156 881,44 грн. були надані виконавцем 06.12.2012 р., що підтверджується актом приймання та здавання наданих послуг від 06.12.2012 р. № 2, що слугувало підставою для звернення позивача з претензією № 7 від 22.11.2012 р. № 154/12/1-3782 до відповідача щодо прострочення виконання ним зобов'язання, у зв'язку з чим згідно з пунктом 7.2 договору нарахована сума пені.

Відповідач не визнав вимог претензії, зазначивши у відповіді на неї № 02/222 від 18.12.2012 р. про те, що завершення етапів робіт було затримано через зміну замовником обсягу та номенклатуру поетапних робіт, що були остаточно сформовані лише 30.11.2012 р.

Вказані обставини слугували підставою для звернення з даним позовом до господарського суду.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частини 1, 3 статті 843 Цивільного кодексу України встановлюють, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно з частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до умов пункту 4.1 договору замовником було сплачено попередню оплату у розмірі 2 368 595,03 грн. поетапно, і відповідно до умов пункту 4.2 договору виконавець протягом 60 діб з дня надходження коштів попередньої оплати повинен підтвердити їх використання за призначенням актом приймання та здавання послуг.

Матеріалами справи підтверджується, що у ході виконання робіт за договором Управління експлуатації та судноремонту командування ВМС України звернулось до ПАТ "Севастопольський морський завод" з пропозицією про внесення змін до договору № 47 від 25.07.2012 - в частині замовлення додаткових робіт та визначення їх вартості (а.с. 32).

30.11.2012 підписано додатковий договір № 1, що передбачає зміну таблиці платіжних етапів з урахуванням додаткових та виключених робіт (а.с. 50).

При цьому судами попередніх інстанції вірно зауважено, що при виконанні додаткової угоди до договору сторонами 30.11.2012 було узгоджено та підписано Таблицю 2 етапів надання послуг із зазначенням зміненого переліку ремонтних операцій та ціни за кожну ремонтну операцію та загальних сум за усіма етапами ремонту, а саме: разом по 1 етапу ремонту - 215 850,00 грн.; разом по 2 етапу ремонту: 2 156 881,44 грн.; разом по 3 етапу ремонту: 2 348 663,45 грн.; разом по 4 етапу ремонту: 272 811,33 грн.; разом по 5 етапу ремонту: 1 062 415,19 грн.; разом по 6 етапу ремонту: 1 638 695,36 грн. (а.с. 51-56).

Так статтею 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Місцевим та апеляційним судом встановлено, що 30.11.2012 р. умови договору були змінені Додатковою угодою №1, а саме були змінені обсяги робіт, які підлягають виконанню відповідачем.

Судова колегія погоджується з доводами відповідача стосовно того, що обов'язок підрядника з початку виконання робіт не міг виникнути раніше дати підписання додаткової угоди 30.11.2012 р., що підтверджується нормою статті 837 Цивільного кодексу України, згідно з якою найменування та обсяг робіт визначається замовником. Будь-яких умов щодо обов'язку підрядника виконати деякі роботи до дати укладення додаткової угоди 30.11.2012 р. вона не містить.

Таким чином, судова колегія вважає, що оскільки в даному випадку обсяг та найменування робіт, які мав виконати відповідач, були остаточно затверджені та узгоджені сторонами лише у додатковій угоді від 30.11.2012 р. та таблицею 2 етапів надання послуг, підписаних представниками сторін та завірених печатками останніх, підстави стверджувати про наявність вини в діях відповідача відсутні.

З огляду на викладене, беручи до уваги той факт, що надання послуг другого етапу на суму 2 156 881,44 грн. було фактично завершене виконавцем 06.12.2012 р., а загальний термін надання послуг, встановлений пунктом 5.1 договору, не порушено, суди правомірно дійшли висновку щодо відсутності правових підстав нарахування сум пені за період прострочення виконання зобов'язань відповідачем з 07.11.2012 р. по 06.12.2012 р., оскільки це не відповідає умовам договору з урахуванням додаткової угоди від 30.11.2012 р. № 1.

Доводи скаржника щодо порушення виконавцем етапів робіт, виконання різних видів робіт у різні етапи не у відповідності до умов договору, через що й виникла необхідність прийняття додаткової угоди, а також дослідження судами попередніх інстанцій обставин надання послуг виконавцем на залишкову суму авансу, не приймаються до уваги колегії суддів, оскільки касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позову і фактично зводяться до переоцінки доказів та встановлених судами обставин, що в силу положень статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до повноважень касаційної інстанції.

При цьому, перевіривши у відповідності до частини другої статті 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим та апеляційним судами в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи, їм дана належна юридична оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Військової частини А0225 Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Севастополя від 12.11.2013 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.02.2014 р. у справі № 919/1148/13 залишити без змін.