головуючого судді Ходаківської І.П., суддів Фролової Г.М., Яценко О.В. розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора Миколаївської області на постанову від 20.03.2014 Одеського апеляційного господарського суду у справі № 915/1558/13 господарського суду Миколаївської області за позовом Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі: 1. Головного управління Держземагентства у Миколаївській області, 2. Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкар" про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки та стягнення шкоди у розмірі 38 948,19 грн. За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явились.

Від відповідача - не з'явились.

Від Генеральної прокуратури України - Баклан Н.Ю. - посв.

Відповідно до розпорядження Секретаря другої судової палати від 15.07.2014 справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді -Фролова Г.М., Яценко О.В.

У слуханні справи оголошувалась перерва до 17.07.2010.

Вознесенський міжрайонний прокурор Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Миколаївської області, Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до ТОВ "Будкар", з урахуванням уточнень від 12.11.13, про:

- дострокове розірвання договору оренду землі, укладеного між Вознесенською райдержадміністрацією та ТОВ "Будкар", зареєстрованого у Державному реєстрі земель 08.09.06 за № 040601100007;

- зобов'язання ТОВ "Будкар" повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення (пасовищ) площею 65,52 га, вартістю 118914,43 грн., що розташована в межах території Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області у розпорядження держави в особі Головного управління Держземагенства у Миколаївської області;

- стягнення з ТОВ "Будкар" на користь бюджету Вознесенського району 38948,19 грн. шкоди, з яких: 26939,81 грн. (по ділянці площею 1,5297 га) - заподіяну зняттям ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, 12008, 38 грн. (по ділянці площею 1,8161 га) - заподіяну внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 21.11.2013 (суддя - Семенчук Н.О.) провадження у справі в частини скасування державної реєстрації договору оренди землі, який зареєстровано у Державному реєстрі земель 08.09.06 за № 040601100007 припинено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Будкар" на користь бюджету Вознесенського району шкоду в розмірі 38948,19 грн., з яких - 26939,81 грн. по ділянці площею 1,5297 га та 12008,38 грн. по ділянці площею 1,8161 га, в іншій частині позову відмовлено.

Постановою колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду від 20.03.2014 у складі: Туренко В.Б., Поліщук Л.В., Лавриненко Л.В. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

Заступник прокурора Миколаївської області у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати в частині відмови в задоволенні позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст. 651 Цивільного кодексу, ст.ст. 141, 143 Земельного кодексу України, ст. 32 Закону України "Про оренду землі".

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядження Вознесенської райдержадміністрації від 01.09.06 за № 394-р затверджено проект землеустрою щодо відведення ТОВ "Будкар" земельної ділянки площею 65,52 га пасовищ в оренду на 49 років для ведення підсобного сільського господарства із земель державної власності (землі запасу) в межах території Бузької сільради.

На виконання розпорядження ПП "Земля" спільно з землекористувачами складено акт про встановлення меж вказаної земельної ділянки в натурі та передачу межових знаків під охорону та зберігання.

На підставі розпорядження від 01.09.06 за № 394-р між Вознесенською райдержадміністрацією (орендодавець) та ТОВ "Будкар" (орендар) укладено договір оренди землі б/н та б/д, згідно якого орендодавець надав орендарю в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 65,52 га, у т.ч. 65,52 пасовищ (з земель запасу), яка знаходиться в межах території Бузької сільради для ведення підсобного господарства строком на 49 років. Договір зареєстрований 08.09.06 за № 040601100007.

Прокурор звернувся з позовом про розірвання саме цього договору оренди та зобов'язання ТОВ "Будкар" повернути орендовану земельну ділянку площею 65,52 га у розпорядження держави.

Як зазначено судами, в обґрунтування позовних вимог прокурор послався на те, що 26.04.2013 Державною інспекцією сільського господарства України проведено обстеження спірної земельної ділянки, яка розташована за межами с.Бузьке Вознесенського району, Миколаївської області площею 65,52 га, за наслідками якої складено акт обстеження земельної ділянки № 6 та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, згідно яких частина земельної ділянки, а саме площею - 1,8161 га пасовищ фактично використовується під кар'єр по видобуванню піску, що є порушенням ч. 5 ст. 20, ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, договору оренди землі та відповідно до ст. 13 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" є використанням земель не за цільовим призначенням.

На підставі зазначених актів відносно директора ТОВ "Будкар" 26.04.2013 державним інспектором сільського господарства в Миколаївській області складено протокол про адміністративне правопорушення № 000243.

Відповідачу видано припис № 000193, яким зобов'язано останнього в термін до 25.05.2013 привести земельну ділянку площею - 1,8161 га пасовищ в стан придатний для використання за цільовим призначенням.

26.04.2013 складено ще один акт обстеження земельної ділянки за № 7 та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, відповідно до яких на частині орендованої земельної ділянки, а саме площею - 1,5297 га пасовищ земель сільськогосподарського призначення ТОВ "Будкар" проведено роботи по зняттю та перенесенню ґрунтового покрову без спеціального дозволу, шляхом розробки кар'єру по видобуванню піску, чим порушено ч. 2 ст. 168 Земельного кодексу України.

На підставі зазначених актів відносно директора товариства 26.04.2013 державним інспектором сільського господарства в Миколаївській області складено протокол про адміністративне правопорушення № 000244 та видано припис № 000194, яким зобов'язано товариство в термін до 25.05.2013 привести земельну ділянку площею - 1,5297 га в стан придатний для використання за її призначенням.

Постановою Державної інспекції сільського господарства від 13.05.2013 № 000118 про накладення адміністративного стягнення на підставі протоколів від 26.04.2013 за № 00243 та № 00244 визнано керівника ТОВ "Будкар" винним у вчиненні адміністративного правопорушення, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Пунктом 38 договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених цим договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України (2768-14) та іншими законами України.

Господарськими судами при розгляді справи встановлено, що рішенням Бузької сільради від 09.01.2006 № 3 надано погодження ТОВ "Будкар" на отримання спеціального дозволу (ліцензії) на геологічну розвідку надр земельної ділянки загальною площею 60 га із земель в межах території Бузької сільради.

Розпорядженням Вознесенської райдержадміністрації від 13.03.2006 № 122-р надано погодження відповідачу на отримання спеціального дозволу (ліцензії) на геологічне вивчення надр земельної ділянки загальною площею 60 га із земель запасу в межах території Бузької сільради.

Рішенням Вознесенської районної ради від 15.03.2006 № 11 надано згоду на отримання дозволу на геологічне вивчення надр земельної ділянки площею 60 га.

12.04.2006 Південно - Українською гідрогеологічною експедицією погоджено отримання товариством спеціального дозволу (ліцензії) на геологічне вивчення Вознесенського родовища будівельного піску терміном на 3 роки, згідно попереднього висновку по матеріалам на отримання спеціального дозволу на геологічне вивчення Вознесенського родовища будівельного піску за № 5-м, родовище розвідується вперше. Корисна копалина - пісок середньозернистий, слабо-глинистий середньою потужністю 9 м. Потужність розкривних порід 1,5 метри.

Частиною 1 ст. 19 Кодексу України "Про надра" передбачено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Рішенням виконкому Бузької сільради від 19.11.2007 № 86 погоджено надання ТОВ "Будкар" спеціального дозволу на розробку родовища пісків площею 60 га в межах території Бузької сільради.

07.12.2007 Міністерством охорони навколишнього природного середовища України відповідачу видано спеціальний дозвіл на користування надрами за № 3188 термін дії якого - 2 роки, в якому зазначено, що метою надрокористування є геологічне вивчення пісків в якості будівельної сировини, затвердження запасів ДКЗ України за промисловими категоріями.

07.12.2007 на підставі вказаного спеціального дозволу між Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та ТОВ "Будкар" укладено угоду про умови користування ділянкою надр, згідно якої останньому надано право користуватися надрами з метою геологічного вивчення піску Вознесенського родовища. Дана угода є невід'ємною частиною спеціального дозволу від 07.12.0720 № 3188.

За твердженням ТОВ "Будкар", останній саме після отримання зазначеного спеціального дозволу розпочав вивчення надр на орендованій земельній ділянці, доказів зворотнього позивачем не надано.

Розпорядженням Вознесенської райдержадміністрації від 13.12.07 № 565-р надано погодження ТОВ "Будкар" на отримання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами на розробку родовища піску площею 60 га в межах території Бузької сільради.

29.01.08 ВК "Геолог" відповідачу надіслано листа за № 1-4 в якому зазначено, що виходячи з наявності в родовищі 5-ти різних прошарків пісків, заводські випробування необхідно виконувати окремо по кожній різновидності пісків та для вирішення питання розробки техніко-економічного обґрунтування кондицій для підрахунку запасів пісків Вознесенського родовища необхідно відібрати та дослідити принаймні по 5 заводських проб по різновидам пісків. В залежності від виробника готової продукції маса однієї проби може складати від 100-500 м. куб. В серпні 2008 р. товариство отримало матеріали геологічної оцінки та техніко-економічного обґрунтування постійних кондицій для підрахунку запасів по Вознесенському родовищу пісків.

Відповідач зазначав, що незначна частина орендованої земельної ділянки використовувалась для відібрання проб під час проведення геологорозвідувальних робіт на підставі спеціального дозволу та угоди про надрокористування із вказівкою на відсутність промислового видобутку піску в підтвердження чого послався на відсутність на земельній ділянці екскаваторів, бульдозерів, вантажних автомобілів, площадки для зберігання видобутого піску, тощо. В підтвердження цього послався на акт від 17.05.2013 за № 01-03/04/2013-22/у, в якому зазначено, що "свіжі сліди видобувної техніки відсутні" (сторінка 2), а відтак під час проведення позапланової перевірки видобування піску не проводилось. Доказів зворотнього позивачем не надано.

Розпорядженням Азово-Чорноморського міжрегіонального територіального сектору від 17.05.2013 за № 22 роботу ТОВ "Будкар" з геологічного вивчення та використання надр припинено.

Відповідно до ч. 1 ст. 97 Земельного кодексу України підприємства, установи та організації, які здійснюють геологознімальні, пошукові, геодезичні та інші розвідувальні роботи, можуть проводити такі роботи на підставі угоди з власником землі або за погодженням із землекористувачем.

Згідно ч. 1 ст. 37 Кодексу України "Про надра" геологічне вивчення надр здійснюється з метою одержання даних про геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них, виявлення і оцінки корисних копалин, вивчення закономірностей їх формування і розміщення, з'ясування гірничо-технічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Тобто, суди обгрунтовано зазначили, що чинне законодавство України не забороняє проводити геологорозвідувальні роботи на земельних ділянках сільськогосподарського призначення.

Пунктом 2.20 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.11 за № 6 (v0006600-11) (зі змінами та доповненнями) визначено, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених Земельним Кодексом України (2768-14) та іншими законами України.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій, що істотним є порушення коли воно стосується значної частини земельної ділянки, оскільки саме тоді це порушення буде перешкоджати використанню земельної ділянки за її призначенням і власник земельної ділянки буде значною мірою позбавлений того на що він розраховував при укладенні договору. Тим більше, представник прокуратури у судовому засіданні підтвердив, що інша частина земельної ділянки використовується для випасу корів.

З огляду на викладене, суди правомірно відмовили у задоволенні позовних вимог про дострокове розірвання договору оренди землі, який зареєстрований 08.09.2006 за № 040601100007 та про повернення орендованої земельної ділянки у розпорядження держави в особі Головного управління Держземагенства у Миколаївської області.

Що стосується позову в частині стягнення шкоди, то в цій частині постанова апеляційної інстанції не оскаржена.

Колегія суддів звертає увагу касатора, що статтею 111-7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.