ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2014 року Справа № 914/4531/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Грейц К.В., суддів: Бакуліної С.В. (доповідач), Полянського А.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка Національної академії наук Українина постанову від 22.04.2014 Львівського апеляційного господарського суду у справі № 914/4531/13 господарського суду Львівської області за позовом Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" до Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка Національної академії наук України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Львівська міська рада про стягнення додаткової плати у сумі 63 637,12 грн за скид в міську каналізацію стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача: Портах С.Я. (довіреність № 10-2310 від 23.04.2014) від відповідача: від третьої особи: Проців І.М. (довіреність № 88-3/369 від 07.04.2014) не з'явились
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Господарського суду Львівської області (суддя Шпакович О.) від 14.02.2014 у справі № 914/4531/13 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Гнатюк Г.М., судді - Кравчук Н.М., Мирутенко О.Л.) від 22.04.2014 рішення Господарського суду Львівської області від 14.02.2014 у справі № 914/4531/13 скасовано; прийнято нове рішення; позов задоволено повністю; стягнуто з Фізико-механічного інституту ім. Г.В.Карпенка Національної академії наук України на користь ЛМКП "Львівводоканал" 52 665,20 грн додаткової плати внаслідок перевищення допустимих концентрацій забруднювальних речовин в стічних водах Підприємства, 1720,50 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 913,50 грн судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції; стягнуто з Фізико-механічного інституту ім. Г.В.Карпенка Національної академії наук України в доход міського бюджету м. Львова нарахування у розмірі 10 971,92 грн за скид Підприємством понаднормативних забруднень.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.04.2014, а рішення Господарського суду Львівської області від 14.02.2014 у справі № 914/4531/13 залишити в силі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ч.1, ч.6 ст. 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002 № 37 (z0402-02) , ст.10 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", ст. 43 ГПК України.
У відзиві на касаційну скаргу позивач повністю заперечує викладені в ній доводи.
Третя особа не скористалася наданим процесуальним правом на участь у засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника відповідача, заперечення на касаційну скаргу представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в рішенні місцевого господарського суду та в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Львівським міським комунальним підприємством "Львівводоканал" заявлено позов до Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка Національної академії наук України з вимогою про стягнення додаткової плати (у сумі 63 637,12 грн) за скид стічних вод у каналізаційну мережу міста Львова з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин (завислих речовин, заліза, фосфатів, БСК 5, ХСК).
Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний господарський суд правомірно виходив із такого.
Судами встановлено таке.
Між Львівським міським комунальним підприємством "Львівводоканал" (Львівводоканал) та Фізико-механічним інститутом ім. Г.В.Карпенка Національної академії наук України 31.01.2013 укладено договір № 102400 на закупівлю послуг з розподілу води за державні кошти (Договір).
За умовами цього договору Львівводоканал здійснює водопостачання та приймання стічних вод, а абонент користується послугами: здійснює забір води з водопроводу, скид стічних вод у каналізацію і сплачує вартість наданих послуг на умовах, які визначені Договором та чинним законодавством України, зокрема: законом України "Про питну воду і питне водопостачання" (2918-14) , "Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України" (z0165-94) , "Правилами технічної експлуатації систем комунального водопостачання та водовідведення" (z0231-95) , "Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації міст та селищ України" (z0402-02) , "Правилами приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова". Згідно з додатком № 1 до Договору послуги надаються відповідачу на об'єкти за адресою: вулиця Наукова, 5, місто Львів.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України ( ЦК України (435-15) ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У даному випадку правовідносини сторін виникли на підставі договорів, предметом яких було надання послуг з приводу подачі води та приймання стічних вод.
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
На підставі укладеного з позивачем Договору відповідач користується послугами водопостачання та водовідведення і є абонентом позивача, здійснює скид стічних вод у систему каналізації міста Львова і сплачує за надані послуги відповідно до умов договору.
Відповідно до п.4.6 Договору, скидання Абонентом стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій на його каналізаційному випуску оплачується з відповідним підвищеним коефіцієнтом. Визнання допустимих концентрацій і нарахування додаткової плати за послуги водовідведення проводиться Львівводоканалом відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальну систему каналізації м. Львова. Відповідно до пункту 6.2.7 Договору абонент зобов'язується не перевищувати встановлені ліміти водоспоживання і водовідведення та допустимі концентрації забруднювальних речовин у контрольних колодязях на каналізаційних випусках Абонента.
Лімітом № 196 на скид забруднювальних речовин в систему міської каналізації Фізико-механічним інститутом ім. Г.В.Карпенка Національної академії наук України (вул. Наукова, 5) від 01.12.2003 встановлено допустимі концентрації забруднюючих речовин у стічних водах установи (а.с.14).
21.08.2013 позивачем у присутності представника відповідача проведено відбір контрольної вибіркової проби стічних вод останнього для проведення головного і контрольного хімічних аналізів, за результатами якого складено акт № 5510 від 21.08.2013, адреса об'єкта: вул. Наукова, 5, місто Львів.
Лабораторні дослідження, проведені хіміко-бактеріологічною лабораторією Львівводоканалу, зафіксували перевищення допустимих лімітом норм якісних показників стічних вод, а саме: завислих речовин, БСК 5, ХСК, заліза, та фосфатів, що підтверджується результатом вимірювань № 1408, проведеним відповідно до Акту про відбір вибіркової проби № 5510 від 21.08.2013 (а.с.16).
Згідно із поданим розрахунком величини додаткової плати для Фізико-механічного інституту ім. Г.В.Карпенка Національної академії наук України за скид стічних вод з порушенням вимог Правил приймання щодо їх складу і властивостей № 5048/36 від 04.09.2013, додаткова плата становить 63 637,12 грн.
Позивачем на адресу відповідача надіслано претензію № 5048 від 23.10.2013 про сплату додаткової плати за скид стічних вод з порушенням вимог Правил щодо їх складу і властивостей на суму 63 637,12 грн, що підтверджується копією поштової квитанції від 24.10.2013, долученої до матеріалів справи. Однак, оплати 63 637,12 грн не проведено.
У відповіді № 88-3/1061 від 11.11.2013 на претензію відповідач зазначає про некоректність проведених розрахунків величини додаткової плати, оскільки контрольна проба була відібрана з КК-2, а це лише один корпус інституту і споживання води та скид у каналізацію становить 204 куб.м, а дощові стоки становлять 60 куб.м, у зв'язку з чим, на думку відповідача, розмір додаткової плати повинен становити 6 468 грн (а.с.43, 68).
Статтею 44 Водного кодексу України визначені обов'язки водокористувачів, які зобов'язані, зокрема, дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та лімітів скидання забруднюючих речовин. Згідно із статтею 70 Водного кодексу України скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.
У статті 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" вказано, що екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі розміри викидів та скидів у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.
Відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (1264-12) , Водного кодексу України (213/95-ВР) розроблено "Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України", затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 (z0402-02) (державні Правила). Ці Правила поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації, та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів.
Згідно з п.1.5 державних Правил Водоканали на підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів (Інструкція) розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту, у яких установлюються допустимі концентрації (ДК) для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися Підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод Підприємств у міську каналізацію.
Відповідно до пунктів 1.8 та 2.4 державних Правил водоканали приймають стічні води підприємств до комунальної або відомчої каналізації за умови, якщо каналізаційна мережа та очисні споруди каналізації мають резерв пропускної спроможності, показники якості стічних вод Підприємства задовольняють вимоги місцевих Правил приймання та укладеного з Водоканалом договору на приймання стічних вод (Договір на послуги водовідведення). Підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги місцевих Правил та договору на послуги водовідведення, дотримуватись установлених Водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках підприємства, оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників.
Місцеві Правила приймання згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) затверджують виконавчі органи місцевих рад за поданням Водоканалів після погодження з територіальними органами Мінекоресурсів та Міністерства охорони здоров'я України. Місцеві Правила приймання є обов'язковими для всіх Підприємств, яким Водоканали надають послуги з водовідведення та які розташовані на території даної місцевої ради (п.1.6 державних Правил).
Відповідно до п. 2.3 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002 № 37 (z0402-02) (Інструкція), нормативи плати за скид понаднормативних забруднень у системи каналізації населених пунктів (Нп) установлюються в місцевих Правилах приймання на рівні виробничої собівартості очищення 1 куб. м стічних вод з умістом забруднень у межах установлених в місцевих Правилах приймання допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Пунктом 3.2 Інструкції встановлено, що при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах Підприємств, що скидаються в систему каналізації, порівняно з встановленими місцевими Правилами приймання, Підприємства сплачують Водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м стічних вод з умістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Н п), обсягом скинутих понад нормативно забруднених стічних вод (V пз) та коефіцієнтом кратності (К к), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.
21.08.2013 ЛМКП "Львіводоканал" здійснено контрольний відбір проб стічних вод відповідача, про що було складено акт № 5510 про відбір контрольної вибіркової проби стічних вод для проведення головного і контрольного хімічних аналізів, вид проби: разова. При цьому, відбір проби здійснювався з контрольного колодязя КК-1. Вказаний акт підписаний уповноваженим представником відповідача без будь-яких зауважень, в тому числі щодо місця та порядку відбору проб та жодних скарг з цього приводу від нього не надходило.
За оцінкою суду, посилання відповідача у відповіді № 88-3/1061 від 11.11.2013 на претензію позивача, що контрольна проба була відібрана з КК-2, не відповідає дійсності.
Відповідно до пункту 7.2.24 місцевих Правил результати контрольного аналізу подаються підприємством на розгляд водоканалу не пізніше 72 годин після закінчення аналізу. Згідно з пунктом 7.2.17 місцевих Правил та акта, для перевірки і уточнення результатів головного аналізу відповідачу передано запломбовану пробу для проведення контрольного аналізу. Пунктом 7.2.19 місцевих Правил приймання стічних вод передбачено, що підприємство має право контрольний аналіз не проводити (пункт 7.2.22 місцевих Правил приймання стічних вод), наперед погоджуючись з результатом головного аналізу. Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач скористався зазначеним правом. Відповідно до пункту 7.2.22 місцевих Правил приймання стічних вод позивач виконав розрахунок додаткової плати за результатами головного аналізу.
Відповідно до пунктів 3.1.5, 4.2.2.4, 8.4.3, 9.2.2 місцевих Правил приймання стічних вод при виявленні перевищень якісних показників стічних вод, Водоканал зобов'язаний нарахувати додаткову плату за водовідведення, обчислену за підвищеним коефіцієнтом кратності, а відповідач зобов'язаний її сплатити. Аналогічна вимога передбачена пунктом 3.6 Договору, відповідно до якої скидання абонентом стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій на його каналізаційному випуску оплачується з відповідним підвищеним коефіцієнтом. Визначення допустимих концентрацій і нарахування додаткової плати за послуги водовідведення проводиться Львівводоканалом відповідно до правил приймання.
Скидання стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій (ДК) оплачується з відповідним коефіцієнтом кратності (пункти 4.2.2.4, 9.2 місцевих Правил та пункт 3.6 Договору). Хіміко-бактеріологічною лабораторією позивача проведено аналіз, на підставі якого складено результат вимірювань № 1408 від 21.08.-29.08.2013 відповідно до пунктів 2.6, 3.2.6 місцевих Правил приймання стічних вод. Лабораторні дослідження зафіксували перевищення допустимих концентрацій завислих речовин, БСК5, ХСК, заліза та фосфатів.
Відповідно до пунктів 3.1.5, 9.2.2 місцевих Правил та підпункту 4.6 Договору позивачем нараховано відповідачу додаткову плату за скид понаднормативних забруднень, яка згідно з розрахунком № 5048/36 від 04.09.2013 становить 63 637,12 грн.
Згідно з пунктом 4.2 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37 (z0402-02) , плата за скид понаднормативних забруднень розподіляється наступним чином: 20 відсотків перераховуються Водоканалом до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворені в складі сільських, селищних, міських бюджетів; 80 відсотків залишаються у розпорядженні Водоканалу і використовуються на відшкодування збитків Водоканалу, викликаних цими скидами, на ремонт і поліпшення експлуатації каналізаційної мережі та очисних споруд, а також на розвиток каналізаційного господарства населеного пункту.
Касаційна інстанція погоджується з тим, що у відповідача виник обов'язок з додаткової оплати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднень, а тому вимоги позивача про стягнення 63 637,12 грн є обґрунтованими.
Щодо заперечень відповідача, про те, що акт № 5510 від 21.08.2013 та результат вимірювань № 1408 не є належними доказами перевищення показників забруднення стічних вод, оскільки позивачем не було дотримано Національних стандартів України при відборі стічних вод та їх дослідженні, суд апеляційної інстанції оцінив їх безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи, зважаючи на наступне.
Відповідно до п.7.2.2 Місцевих Правил з метою контролю якості стічних вод Підприємств здійснюється відбір разових Проб. Вибіркові разові проби повністю характеризують склад та властивості стічних вод і відповідність фактичних концентрацій забруднювальних речовин допустимим. Виявленні таким чином перевищення допустимих якісних показників є необхідною і достатньою підставою для нарахування додаткової плати.
Відповідно до п.7.2.3 Місцевих Правил пробу для аналізу отримують відбором потрібного об'єму стічних вод (п. 7.2.37) у заданій контрольній точці, котра визначається відповідно до п. 7.1.1 місцевих Правил.
Згідно з п.7.2.37 Місцевих Правил найменший об'єм разової Проби становить 2,5 л (в посуд для головного аналізу - не менше 1 л; в посуд для контрольного аналізу -1,5 л).
Відібрана 21.08.2013 (згідно з Актом відбору № 5510 - Том-1, а.с.15) об 11 год. 55 хв. з контрольного колодязя № 1 проба стічної води відповідача, а саме її об'єм, відповідала вимогам п.7.2.37 Місцевих Правил, - зазначена контрольна вибіркова разова проба відбиралась з участю належно підготовленого пробовідбірника в присутності представника Підприємства, була відібрана (завжди відбирається) в загальному об'ємі - 3 літри: у посуд для головного аналізу 1,5 л., у посуд для контрольного аналізу 1,5 л. Обидві посудини мали бирку марковану: "Акт № 5510, дата акту 21.08.2013 проба № 1". Проба для контрольного аналізу передана Відповідачу під розпис. Відповідно до п.7.2.14 Місцевих Правил Проба для головного аналізу передається в хімічну лабораторію (п.7.2.32). Якщо Проби відібрано Водоканалом - головний аналіз проводить лабораторія Водоканалу.
Відібрана проба (Акт № 5510 від 21.08.2013, проба № 1" транспортувалась в атестовану хімбаклабораторію ЛМКП "Львівводоканал" відразу після відбору проб і прийнята на аналіз 21.08.2013 (копія розписки Том-1, а.с.100). Об'єму проби (1,5л) було достатньо для проведення усіх необхідних досліджень.
Лабораторія по контролю за якістю очистки стічних вод на каналізаційних спорудах ЛМКП "Львівводоканал" на час проведення вимірювань спірної проби стічних вод була атестована відповідною метрологічною службою. Зазначений факт позбавляє правових підстав на твердження відповідача про невідповідність та недостовірність результату вимірювань № 1408.
Відповідно до Договору (п.1.1) сторони керуються місцевими Правилами де передбачено право Підприємства проводити контрольний аналіз проби в інших, відповідно атестованих лабораторіях (п.п.7.2.17 - 7.2.18.3). Результатами такого альтернативного вимірювання можна у законний спосіб уточнити, перевірити результат головного аналізу, відтак можливо спростувати презумпцію його достовірності. Однак, правом проведення контрольного аналізу спірної проби відповідач не скористався.
Щодо посилання відповідача про відбір проб стічних вод лише з одного об'єкту, стічні води якого потрапляють у КК-1, а при розрахунку додаткової плати позивачем враховано обсяг всіх стічних вод з усіх об'єктів наявних в інституті, що на думку відповідача, зумовлює необґрунтоване завищення величини плати, зазначеної в розрахунку № 5048/36 від 04.09.2013, суд апеляційної інстанції правомірно виходив із такого.
У відповідності до Проекту Ліміту відповідача (реєстр. № 1086 від 13.11.2003 копія знаходиться у матеріалах справи (т.1, а.с.36-42), інститут є єдиним об'єктом з відповідною окресленою територією (площі наведені у п.1.1.) на якій розташовано ряд будівель і споруд (перелік п.1.3). Відповідно до п.1 Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова об'єкт - окремо розташована територія Підприємства, з відокремленими системами водопостачання і водовідведення. Відповідач не надав доказів існування двох територій, які зокрема повинні мати окремі кадастрові плани та кадастрові номери земельних ділянок, як це передбачено п.4, ст. 79 Земельного кодексу України. Ніде у тексті Проекту ліміту не вказуються на наявність двох об'єктів та двох територій відповідача.
Відповідно до п.4.4.2. Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова відповідальність за повноту та об'єктивність Проекту ліміту несе Підприємство. Відповідач подав на погодження в ЛМКП "Львівводоканал" Проект Ліміту, у якому інститут розглядається як один об'єкт з території якого влаштовано 2 випуски стічних вод. На підставі цього Проекту ліміту надано Дозвіл на скид. Ніяких підстав надавати відповідачу Дозвіл на скид на 2 об'єкти немає.
В п.8.3.3 Місцевих Правил вказано, що при виявленні скиду до Міської Каналізації стічних вод з порушенням Правил щодо їх складу та властивостей, об'єм стічних вод визначається за Розрахунковий період, в якому здійснено відбір Проб, згідно з груповим рахунком Водоканалу і Актом про відбір. Якщо об'єм дощових стічних вод з площ водозбору окремого Об'єкта у рахунку не вказано - Розрахунок виконується з врахуванням усього об'єму стічних вод з площ водозбору Підприємства (можуть використовуватись дані Договору).
Згідно положень п.1.2.1.2 Договору об'єм дощових стічних вод складає 553 куб.м/міс.
Зважаючи на викладене, позивач правомірно нарахував додаткову плату відповідно п.8.3.3 Місцевих Правил і в формулу розрахунку № 5048/36 від 04.09.2013 (т.1, а.с.17) внесено об'єм дощових стічних вод (553 м3 ), з врахуванням усього об'єму стічних вод з площ водозбору Підприємства (Об'єкту).
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст. 111-9, ст. 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України,-
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка Національної академії наук України залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 у справі № 914/4531/13 залишити без змін.
Головуючий-суддя
Судді
К.Грейц
С.Бакуліна
А.Полянський