Головуючого судді: Панової І.Ю. суддів: Запорощенка М.Д.- доповідач Погребняка В.Я. розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 р. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 р. у справі № 910/19325/13 господарського суду міста Києва за заявою Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" до Відкритого акціонерного товариства "Капітал Лізинг" про визнання банкрутом за участю представників сторін: від кредиторів: Маяков Д.Р., за довіреністю (ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії") від боржника: не з'явився Від скаржника: Циганкова А.О., за довіреністю

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2014 визнано кредиторами по відношенню до боржника:

- ОСОБА_8 на суму 13 054,15 грн. - вимоги першої черги;

- публічне акціонерне товариства "УніКредит Банк" на суму 26 883,00 грн., з яких 1 147,00 грн. - вимоги першої черги, 25 736,00 грн. -вимоги четвертої черги;

- публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" на суму 14 225 899,06 грн., з яких 1 147,00 грн. - вимоги першої черги, 6 412 775,48 грн - вимоги четвертої черги, 7 813 112,11 грн. - вимоги шостої черги;

- публічне акціонерне товариство "Таскомбанк" на суму 1 147,00грн.-вимоги першої черги;

- публічне акціонерне товариство "Дочірній Банк Сбербанку Росії" на суму 29 574 237,05 грн., з яких 1 147,00 грн. - вимоги першої черги, 13 669 070,76 грн. - вимоги четвертої черги, 15 905 154,82 грн. - вимоги шостої черги;

- публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" на суму 1 147,00 грн. - вимоги першої черги;

затверджено реєстр вимог кредиторів відкритого акціонерного товариства "Капітал Лізинг";

затверджено окремо внесені вимоги, які забезпечені заставою боржника:

- публічного акціонерного товариства "УніКредит Банк" у розмірі 32 343 522,81 грн.;

- публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" у розмірі 23 978 515,21 грн.;

- публічного акціонерного товариства "Таскомбанк" у розмірі 3 069 302,00 грн.;

- публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" у розмірі 16 645 304,32 грн.;

- публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" 7 774 463,46 грн.;

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 р. апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" задоволено частково.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 10.02.2014 у справі № 910/19325/13 скасовано в частині затвердження вимог публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" в сумі 1 105 006,42 грн. як забезпечених заставою майна боржника.

Визнано та зобов'язано розпорядника майна боржника включити до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" до боржника по пені в сумі 1 105 006,42 грн. з віднесенням їх до шостої черги задоволення.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 10.02.2014 у справі № 910/19325/13 в частині розгляду решти грошових вимог публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", забезпечених заставою майна боржника, залишено без змін, а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" в цій частині - без задоволення.

Не погодившись з Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2014р. та постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 р. у справі № 910/19325/13 в частині визначення черговості задоволення вимог в реєстрі вимог кредиторів, Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить:

- скасувати Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 р. від № 910/19325/13;

- змінити ухвалу попереднього засідання господарського суду міста Києва від 10.02.2014 р. у справі № 910/19325/13 в частині визнання вимог Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до Відкритого акціонерного товариства "Капітал Лізинг";

- визнати вимоги Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" у загальному розмірі 7 774 463, 46, з яких:

26 859,35 грн. - вимоги першої черги;

6 462 594,69 грн. - вимоги четвертої черги;

1 105 006,42 грн. - вимоги шостої черги;

180 003,00 грн. - вимоги забезпечені заставою майна Боржника;

- зобов'язати розпорядника майна Відкритого акціонерного товариства "Капітал Лізинг" внести до реєстру вимог кредиторів вимоги Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" у визначеній черговості.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на неправомірне та безпідставне застосування судом першої інстанції ст. 180 ГК України, ст.ст. 12, 28 Закону України "Про заставу", порушення судами першої та апеляційної інстанцій ст.ст. 4-2, 43, 86, 87 ГПК України. При цьому, Банк вказує на те, що заставне майно майже відсутнє, що на думку скаржника підтверджується актом, а наявне майно за оцінкою становить 180 003,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, що були присутні в с удовому засіданні, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.10.2013 порушено провадження у справі № 910/19325/13 за заявою публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" про визнання банкрутом відкритого акціонерного товариства "Капітал Лізинг", визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора в сумі 5 285 119,35 грн., інше.

13.11.2013 у газеті "Голос України" № 213 опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Капітал Лізинг".

Після публікації, в межах встановленого строку, з грошовими вимогами до боржника звернулося публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк".

Вимоги Банку ґрунтуються на укладених ним з боржником кредитному договорі від 17.09.2007 № 7.3-93, в редакції договору про внесення змін та доповнень № 1 від 27.11.2007, та додаткових угодах до цього договору від 17.09.2007 № 1, від 27.09.2007 № 2, від 11.10.2007 № 3, від 06.11.2007 № 4, від 27.11.2007 № 5, 20.12.2007 № 6, від 17.01.2008 № 7, від 17.01.2008 № 8, від 22.02.2008 № 9.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.07.2010 року у справі № 10/85 позовні вимоги ПАТ "ПУМБ" задоволені у повному обсязі та стягнуто з Боржника на користь Кредитора заборгованість за Кредитним договором, розраховану станом на 07.12.2009 р., у розмірі 2 571 574,74 грн. та 249 012,58 дол.США, з яких:

заборгованість за кредитом в розмірі 2 170 536,45 грн. та 233 578,99 дол.США;

заборгованість за відсотками за користування кредитом - 155 689,39 грн. та 14 042,71 дол.США;

заборгованість по сплаті адміністративної комісії - 34 847,68 грн.;

пеня - 195 906,17 грн.;

державне мито - 14 359,05 грн. та 1 390,88 дол.США;

витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236,00 грн.

На виконання зазначеного рішення судом було видано Наказ господарського суду № 10/85 від 19.08.2010 року.

Зазначений наказ суду був направлений на виконання до відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції. 01.12.2010 року постановою державного виконавця відкрите виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду № 10/85 від 19.08.2010 року.

Судами, також встановлено, що заборгованість відкритого акціонерного товариства "Капітал Лізинг" перед ПАТ "ПУМБ" станом на 29.10.13 р. (включно) становить 412 240,57 дол. США та 4 479 424,58 грн., з яких:

- заборгованість за сумою кредиту склала 233 578,99 доларів США (двісті тридцять три тисячі п'ятсот сімдесят вісім доларів США 99 центів) та 2 170 536,45 гривень (два мільйони сто сімдесят тисяч п'ятсот тридцять шість гривень 45 копійок);

- заборгованість за сумою нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитом склала 124 759,15 доларів США та 1 559 413,97 гривень.

- заборгованість за сумою адміністративної комісії склала 26 046,45 гривень (двадцять шість тисяч сорок шість гривень 45 копійок) та еквівалент 2 802,96 долари США (дві тисячі вісімсот два долари США 96 центів);

- загальна заборгованість за сумами пені за порушення боргових зобов'язань склала еквівалент 49 708,59 доларів США (сорок дев'ять тисяч сімсот вісім доларів США 59 центів) та 511 779,49 гривень (п'ятсот одинадцять тисяч сімсот сімдесят дев'ять гривень 49 копійок);

-1 147 грн. - витрати по сплаті судового збору за подання заяви з кредиторськими вимогами;

- пеня, стягнута за рішенням господарського суду м. Києва від 29.07.2010 року у справі № 10/85 - 195 906,17 грн.;

- державне мито за подачу позову про стягнення заборгованості - 14 359,05 грн. та 1 390,88 дол.США;

- витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за позовом Банку про стягнення заборгованості - 236,00 грн.

Грошові зобов'язання позичальника за названою кредитною угодою від 17.09.2007 № 7.3-93 та додатковими угодами до неї забезпечені заставою майна боржника, згідно укладених ним з Банком договорів від 22.02.2008 № 22/02-ЗРМ, від 20.12.2007 № 20/12-3, від 06.12.2007 № 06/12-ЗРМ, від 17.01.2008 № 17/01-ЗТЗ, від 26.10.2007 № 26/10-ЗТр, від 17.10.2007 № 17/10-ЗРМ, від 06.11.2007 № 06/11.1 - ЗМП, від 22.02.2008 № 22/02 - ЗМП, від 20.12.2007 № 20/12.1 - ЗМП. Вартість предметів застави визначена умовами названих договорів, її загальний розмір становить 7 286 397,01 грн., 402 720 дол. США.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2014р., зокрема, визнано кредитором по відношенню до боржника публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" на суму 1 147,00 грн. - вимоги першої черги. Затверджено реєстр вимог кредиторів відкритого акціонерного товариства "Капітал Лізинг".

Затверджено окремо внесені вимоги, які забезпечені заставою боржника, зокрема, публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" в розмірі 7 774 463,46 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2014р. апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" задоволено частково.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції в частині затвердження вимог публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" в сумі 1 105 006,42 грн. як забезпечених заставою майна боржника, суд апеляційної інстанції виходив з того, що сума пені у розмірі 1 105 006,42 грн. підлягає включенню до шостої черги задоволення вимог кредиторів згідно пункту 6 частини 1 статті 45 Закону незалежно від їх забезпеченості.

В іншій частині, суди дійшли однакового висновку, що грошові вимоги банку є забезпеченими заставою, тому підлягають внесенню до реєстру окремо.

Судова колегія погоджується з висновками та рішенням суду апеляційної інстанції з оглядом на таке.

Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК (1798-12) у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу, або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Згідно зі ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Зважаючи на приписи ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та про це вже було позначено вище, публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" звернулося до господарського суду в порядку ст. 23 Закону про банкрутство з заявою про визнання грошових вимог до боржника в наступній черговості:

- до першої черги вимог кредиторів 26 859,35 грн.;

- до четвертої черги вимог кредиторів 6 462 594,69 грн.;

- до шостої черги вимог кредиторів - 1 105 006,42 грн.;

- окремо до реєстру забезпечені заставою вимоги - 180003,00 грн.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що виходячи з вимог ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство.

На підставі вимог ч.1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Так, у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника, незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником.

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Також, слід зазначити, що в межах провадження справи про банкрутство, суд, встановлюючи грошові вимоги кредиторів, виходить із дійсності правочину до визнання в установленому законом порядку його недійсним .

У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.

Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди.

Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Так, судом апеляційної інстанції правомірно скасовано ухвалу господарського суду міста Києва від 10.02.2014р. та визначено, що вимоги Банку по пені у розмірі 1 105 006,42 грн. підлягають включенню до шостої черги задоволення вимог кредиторів згідно пункту 6 частини 1 статті 45 Закону незалежно від їх забезпеченості.

Відповідно до ч. 1 ст.45 Закону про банкрутство кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. При цьому, у першу чергу задовольняються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: витрати на оплату судового збору.

Таким чином, судами попередніх інстанцій правомірно віднесено до першої черги задоволення лише 1 147 грн. - витрати по сплаті судового збору за подання заяви з кредиторськими вимогами.

Щодо вимог Банку в іншій частині, які визначені судами такими, що є забезпеченими заставою, слід вказати наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Приписами ч. 2 ст. 23 Закону про банкрутство визначено, що забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 23 Закону про банкрутство розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника.

При цьому, в ч. 9 статті 45 цього Закону закріплено, що погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.

Частиною 2 ст. 589 Цивільного кодексу України передбачено, що за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Аналогічні положення передбачені приписами ст. 19 Закону України "Про заставу" .

Водночас, задоволення вимог кредитора, що забезпечені заставою майна боржника, у процедурі банкрутства останнього, здійснюється у порядку, передбаченому спеціальними нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , а саме - згідно визначення грошового зобов'язання у справі про банкрутство та черговості їх задоволення у процедурі банкрутства.

При визнанні розміру грошових вимог кредитора - заставодержателя, які забезпечені заставою та іпотекою, та включенні їх до реєстру вимог кредиторів окремо, судом повинна бути зазначена вартість заставного майна, яка визначається сторонами у відповідному договорі застави або іпотеки.

Судами встановлено, що сукупна вартість переданого боржником у заставу ПАТ "Перший український міжнародний банк" майна в забезпечення виконання зобов'язань за кредитною угодою від 17.09.2007 № 7.3-93 та додатковими угодами до неї, визначена сторонами правочинів за взаємною згодою та її загальний розмір становить 7 286 397,01 грн., 402 720 дол. США.

Таким чином, виходячи з дійсності договорів застави, наявністю відповідних записів в реєстрі обтяжень та доведеності суми боргу суди попередніх інстанцій прийшли до правильного висновку відносно того, що розмір вимог ПАТ "Перший український міжнародний банк" за кредитним договором від 17.09.2007 № 7.3-93 та додатковими угодами до нього, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів першої черги окремо, як вимоги, які забезпечені заставою, становить 6 669 457,04грн. Інші вимоги банку підлягають включенню до першої черги у розмірі 1147, 00 грн. (судовий збір) і шостої черги - 1 105 006,42 грн. (пеня).

Доводи скаржника про відсутність за місцезнаходження більшої частини заставного, що на думку Банку підтверджується актами, та вартість наявного заставного майна складає 180003,00грн. згідно з оцінкою проведеною Банком, судами попередніх інстанцій, з оглядом на викладене та встановлене під час розгляду справи, правомірно не прийняті до уваги.

З цього приводу, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.

За приписами ст. 44 Закону про банкрутство продаж майна банкрута відбувається з результатами проведеної ліквідатором інвентаризації та оцінки майна.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд апеляційної інстанції в порядку ст. ст. 43, 47 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та обставини що склалися, дійшов правомірного висновку про часткове скасування оскарженої ухвали суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7- 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 р. та ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 р. (в оскарженій частині) у справі № 910/19325/13 - без змін.