головуючого судді Божок В.С., суддів Костенко Т.Ф., Сибіги О.М. розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Жилкомунбуд", м. Харківна постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2014 року у справі господарського суду Харківської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Жилкомунбуд", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксіома", м. Харків про стягнення 85 350 грн.

за участю представників

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю "Жилкомунбуд" (далі за текстом - ТОВ "Жилкомунбуд") звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Аксіома" (далі за текстом - ТОВ "Аксіома") про стягнення заборгованості в сумі 85 350 грн. за Договором підряду та витрат по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.01.2014 року позовні вимоги задоволено: присуджено до стягнення з ТОВ "Аксіома" на користь ТОВ "Жилкомунбуд" 85 350 грн. заборгованості та витрати по сплаті судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки факт виконання позивачем взятих на себе зобов'язань з монтажу та налагодження ескалаторів за Договором підряду ЛФ-1 від 03.02.2009 року і заборгованість відповідача в сумі 85 350 грн. підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, Дозволом територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Харківській області № 773.12.63-70.12.0 від 26.12.2012 року на експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки, в тому числі екскалаторів з параметрами висоти підйомів та кутів, які зазначені в п. 1.1 Договору, та висновком експертизи ТОВ НВП "Донтехекспорт" від 21.12.2012 року, в результаті чого у відповідача утворилась заборгованість у вищевказаній сумі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2014 року рішення господарського суду Харківської області від 15.01.2014 року було скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що посилання позивача на те, що ним ще в грудні 2012 року, тобто за один день, були виконані вимоги відповідача в частині монтажу та наладки ескалаторів, є безпідставними, оскільки підрядник свої зобов'язання щодо участі у здачі обладнання інспекції Держкомнагляду та участі в роботі комісії по прийманню обладнання в експлуатацію не приймав, що також не заперечувалось позивачем; поряд з цим, позивач обґрунтовував свої вимоги актами виконаних робіт, що підписані в односторонньому порядку без зазначення обсягу виконаних робіт та фактичної дати їх виконання та, крім того, вони датовані 2013 роком; також судами встановлено, що 20.12.2012 року відповідач направив позивачу лист вих. № 1/п, в якому зауважував, що позивачем роботи за договором в повному обсязі не виконані, обладнання перебуває в непрацездатному стані, що тягне за собою зрив строків відкриття торгово-розважального центру та вимагав в строк до 25.12.2012 року виконати свої зобов'язання за договором, однак доказів виконання вимог відповідача згідно умов договору позивач не надав; більш того, позивач своїм листом № 21 від 15.01.2013 року повідомив відповідача про неможливість виконання умов Договору підряду №ЛФ-1 від 03.02.2009 року в зв'язку із порушенням останнім умов договору і вважав необхідним розірвати Договір з монтажу та наладки ліфтового обладнання та ескалаторів.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Жилкомунбуд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2014 року.

ТОВ "Аксіома" до Вищого господарського суду України було подано відзив на касаційну скаргу, в я кому відповідач проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Розпорядженням від 08.07.2014 року № 03-05/977 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Божок В.С., судді - Костенко Т.Ф., Сибіга О.М.

Сторін згідно з приписами ст. 111-4 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.02.2009 року ТОВ "Жилкомунбуд" (підрядник) та ТОВ "Аксіома" (замовник) було укладено Договір підряду № ЛФ-1 на монтаж та налагоджувальні роботи ліфтового обладнання та екскалаторів (далі - Договір), відповідно до умов якого замовник доручив, а підрядник прийняв на себе зобов'язання виконати роботи по монтажу та наладці ліфтового обладнання та шести ескалаторів (2 з яких мають висоту підйому 4,665 м, кут 35°; 2 мають висоту підйому 5,960 м, кут 35°; 2 мають висоту підйому 5,925 м, кут 35°) на об'єкті за адресою: м. Харків, вул. Ак. Павлова, 44-Б, ТРЦ "Французький бульвар", а замовник зобов'язувався сплатити підряднику вартість виконаних робіт, за ціною визначеною цим Договором у розділі 2.

Відповідно до п. 3.1 Договору підрядник зобов'язався виконати роботи згідно з проектною документацією у термін, який визначається графіком виконання робіт (додаток № 1).

В графіку виконання робіт зазначено, що термін виконання робіт з монтажу ескалаторів складає 20 робочих днів з моменту підпису сторонами акту про будівельну готовність. Термін виконання робіт з налагоджування ескалаторів складає 5 робочих днів з моменту підписання акту про будівельну готовність.

Оскільки акти про технічну (будівельну) готовність ескалаторів сторонами не складались, встановити строки (термін) виконання робіт з монтажу та налагоджування ескалаторів не є можливим.

Вартість робіт з монтажу одного ескалатора (з урахуванням ПДВ) складає 21 420 грн. Загальна вартість робіт з монтажу шести ескалаторів за договором (з урахуванням ПДВ) складає 128 520 грн. Вартість робіт по наладці одного ескалатора складає 9 180 грн. Загальна вартість робіт по наладці шести ескалаторів (з урахуванням ПДВ) складає 55 080 грн. Загальна вартість робіт з монтажу та наладки шести ескалаторів з урахуванням ПДВ складає 183 600 грн. (п. 2.1.1 в редакції Додаткової угоди № 1).

З матеріалів справи вбачається, що 17.06.2011 року сторони склали Акт здачі-приймання № 1 на суму 27 000 грн., в якому зазначили про виконання позивачем робіт з установки ескалаторів в монтажне положення. Вказаний акт був підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Вартість робіт за Актом здачі-приймання № 1 була оплачена відповідачем в повному обсязі, що сторонами не заперечується.

19.11.2012 року сторони склали Акт здачі-приймання № 2 на суму 71 250 грн., в якому зазначили про виконання позивачем робіт з монтажу ескалаторів висотою підйому 4,665 м. та кутом 35°. Вказаний акт був підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств. Вартість робіт за Актом здачі-приймання № 2 була сплачена відповідачем в повному обсязі, що сторонами не заперечується.

Таким чином, як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "Аксіома" були оплачені виконані ТОВ "Жилкомунбуд" роботи з монтажу ескалаторів на загальну суму 98 250 грн.

Враховуючи передбачену Договором вартість робіт з монтажу 6 ескалаторів в сумі 128 520 грн., неоплаченими залишились роботи з монтажу ескалаторів на суму 30 270 грн. та роботи з наладки ескалаторів на суму 55 080 грн., передбачену п. 2.1 Договору. Отже, загальна вартість неоплачених робіт склала 85 350 грн.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій відповідач вказував, що отримані Акти робіт на суму 85 350 грн. не були ним підписані, оскільки позивачем роботи на зазначену суму не були виконані, що вже було предметом спору при розгляді справі № 922/2302/13.

Так, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.07.2013 року господарським судом Харківської області було прийнято рішення у позові у справі № 922/2302/13 за позовом ТОВ "Жилкомунбуд" до ТОВ "Аксіома" про стягнення заборгованості. Позовна заява у справі № 922/2302/13 була подана на підставі направлення 27.02.2013 року на адресу відповідача листа з Актами здачі-приймання № № 3,4,5, які відповідач не підписав та роботи за якими не оплатив. Судом було відмовлено у задоволенні позовної заяви в повному обсязі на підставі того, що вказані акти здачі-приймання виконаних робіт не були підписані з боку виконавця.

З матеріалів даної справи вбачається, що позивачем були підготовлені нові акти здачі-приймання, які підписані з боку виконавця та направлені відповідачу 03.09.2013 року.

30.09.2013 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію з вимогою оплатити виконані роботи.

Саме ці акти здачі-приймання виконаних робіт, направлені відповідачу 03.09.2013 року стали підставою для подання позовної заяви про стягнення 85 350 грн. у даній справі

Відтак, господарські суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків про те, що в даному випадку хоча предмет та сторони співпадають із предметом і сторонами в спорі, стосовно якого є рішення суду, проте підстави позову в справі № 922/4781/13 є іншими, в зв'язку із чим дана справа підлягає розгляду по суті предмету спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до положень ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

З матеріалів справи вбачається (згідно поданого позову та додаткових пояснень до нього), що факт продовження співробітництва між ТОВ "Аксіома" та ТОВ "Жилкомунбуд" підтверджується листом № 1/п від 20.12.2012 року направленим директором ТОВ "Аксіома" І.В. Сбітнєвим директору ТОВ "Жилкомунбуд" Нейчеву І.В., в якому вимагалось в строк до 25.12.2012 року виконати свої зобов'язання за Договором підряду №ЛФ-1 від 03.02.2009 року в повному обсязі та забезпечити повну працездатність обладнання.

Як вказував позивач під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій, ним були виконані ці вимоги в частині монтажу та наладки ескалаторів, оскільки вже 26.12.2012 року територіальним управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Харківській області було видано Дозвіл № 773.12.63-70.12.0 на експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки, в тому числі екскалаторів з певними параметрами висоти підйомів та кутів за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 44-Б.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що посилання позивача на те, що виконання позивачем робіт на суму 85 350 грн. підтверджено Дозволом Держкомнагляду від 26.12.2012 року на експлуатацію ескалаторів за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 44-Б, є безпідставним та спростовується наданими до матеріалів справи доказами.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов п. 2.4 Договору підряду № ЛФ-1 від 03.02.2009 року (в редакції Додаткової угоди № 1 від 14.03.2012 року), замовник здійснює попередню оплату у розмірі 50 % вартості монтажних робіт по Договору без урахування оплати, виконаної раніше, відповідно до Актів сдачі-приймання робіт від 17.06.2011 року.

Згідно з п. 2.4.2. Договору остаточну оплату за роботу з наладки ліфтів та ескалаторів замовник здійснює на підставі актів виконаних робіт, підписаних уповноваженими представниками сторін і здачі обладнання інспекції Держкомнагляду.

Пунктом 5.2.2. Договору передбачено, що підрядник зобов'язаний якісно та вчасно виконати передбачені Договором роботи згідно з проектно-кошторисною документацією та технічною документацією заводу-виробника.

Відповідно до п. 5.2.З. Договору підрядник (позивач) зобов'язаний усунути своїми силами без додаткової оплати виявлені в процесі прийомки обладнання дефекти монтажу.

Згідно з п. 5.2.4. Договору підрядник після підписання Акту технічної готовності і оформлення паспортів обладнання зобов'язаний взяти участь в роботі комісії по прийманню обладнання в експлуатацію.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, підрядник свої зобов'язання щодо участі у здачі обладнання інспекції Держкомнагляду не виконав та участі в роботі комісії по прийманню обладнання в експлуатацію не приймав.

Тому, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає вірним висновок суду апеляційної інстанції про те, що посилання позивача щодо виконання ним робіт в частині монтажу та наладки ескалаторів ще в грудні 2012 року не можна визнати обгрунтованими.

Навпаки, як вбачається з матеріалів справи, позивач обґрунтовував свої вимоги Актами виконаних робіт, що підписані в односторонньому порядку без зазначення обсягу виконаних робіт та фактичної дати їх виконання та датованих 2013 роком.

Також, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.12.2012 року відповідач направив позивачу лист вих. № 1/п в якому зауважував про те, що позивачем роботи за Договором в повному обсязі не виконані, обладнання перебуває в непрацездатному стані, що тягне за собою зрив строків відкриття торгово-розважального центру та вимагав в строк до 25.12.2012 року виконати свої зобов'язання за цим Договором, однак доказів виконання вимог відповідача згідно умов Договору судам надано не було; більш того, позивач своїм листом № 21 від 15.01.2013 року повідомив відповідача про неможливість виконання умов Договору підряду № ЛФ-1 від 03.02.2009 року в зв'язку із порушенням останнім умов договору і вважав необхідним розірвати Договір з монтажу та наладки ліфтового обладнання та ескалаторів.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що матеріали справи не містять доказів виконання позивачем робіт у повному обсязі, передбаченому Договором підряду, та, крім того, Акти виконаних робіт, що підписані в односторонньому порядку, не містять зазначення обсягу виконаних робіт та фактичної дати їх виконання.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходять до висновку, що під час розгляду справи апеляційним господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що доводи ТОВ "Жилкомунбуд", викладені у касаційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм та не спростовують обгрунтованих висновків апеляційного господарського суду.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового акту не вбачається.