Черкащенка М.М. - головуючого (доповідач), Стратієнко Л.В., Студенця В.І. розглянувши касаційну скаргу у відкритому судовому засіданні Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації на постанову та на рішення Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2014 року господарського суду міста Києва від 17.09.2013 року у справі господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення 739 470,82 грн. в засіданні взяли участь представники:

- позивача: Димченко Т.Ф., Іваніна Н.В., Шуман С.В., - відповідача: Гаркавенко С.В.

У липні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення 739 470,82 грн. - вартості самовільно спожитої електричної енергії.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач в порушення Правил користування електричної енергії та норм чинного законодавства не оплатив вартість самовільно спожитої електроенергії.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.09.2013 року позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 739 470,82 грн. - вартості самовільно спожитої електричної енергії та 14 790,00 грн. - судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2014 року, рішення господарського суду міста Києва від 17.09.2013 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішення, Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2014 року та рішення господарського суду міста Києва від 17.09.2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 19.03.2012 року між ПАТ "Київенерго" (далі - учасник) та Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - замовник) було укладено договір № 26 про закупівлю послуг за державні кошти (далі - договір № 26), відповідно до умов якого (з урахуванням редакції додаткової угоди від 29.12.2012 року) учасник зобов'язався у період з 01.01.2012 року по 28.02.2013 року поставити замовнику електричну енергію, зазначену в п. 1.2, а замовник - прийняти і оплатити такий товар у повному обсязі у терміни обумовлені договором (п. 1.1 договору).

Згідно з додатком № 4А до договору сторонами передбачено, що електропостачання здійснюється до загальноосвітніх закладів Дніпровського району міста Києва, зокрема, середньої загальноосвітньої школи №180 і школи-інтернату №18.

Додатком 6А до договору сторони встановили розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін.

19.12.2012 року та 28.01.2013 року позивачем проведені перевірки дотримання відповідачем на об'єктах, що знаходяться за адресами: м. Київ, б-р. Перова, 21 (середня загальноосвітня школа № 180) та м. Київ, б-р. Перова, 23 (школа-інтернат № 18), Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28 (z0417-96) .

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами вказаних перевірок позивачем складено акти про порушення замовником Правил користування електричною енергією № 00057, № 00059, № 00060 від 19.12.2012 року та № 00068 від 28.01.2013 року, в яких зафіксовано порушення споживачем п.п. 1.3, 5.1 та 6.40, 10.2 Правил користування електричною енергією (z0417-96) , а саме, самовільне підключення до спального корпусу, їдальні середньої загальноосвітньої школи № 180 та майстерні школи-інтернату №18 до електричних мереж позивача з метою безоблікового споживання електричної енергії. В схемах електропостачання замовника, у вказаних актах, відображено, що поряд з зазначеним в договорі та додатках до нього електрокабелів, облаштованих засобами обліку електроенергії, в спальному корпусі та їдальні СЗШ №180 і майстерні школи-інтернату №18 наявні відходження від трансформаторної підстанції прихованих в землі кабелів електропостачання поза засобами обліку споживання електроенергії.

Акти про порушення ПКЕЕ (z0417-96) № 00057, № 00059, № 00060 від 19.12.2012 року та № 00068 від 28.01.2013 року були розглянути на засідання комісії позивача і за наслідками їх розгляду 14.01.2013, 04.02.2013 та 07.02.2013 року були прийнятті рішення, які оформленні протоколами №148, 19, 150, 273, 570, 571, 572 про нарахування відповідачу вартості самовільно спожитої електричної енергії на загальну суму 739470,82 грн. Рахунки №3510026/акт 00057 на суму 295 481,47 грн., № 3510025/акт 00059 на суму 249 798,47 грн., № 35100026/акт 00060 на суму 161 185,13 грн., №3510026/акт 00068 на суму 33 005,75 грн., всього на загальну суму 739 470,82 грн., відповідно до п.6.43 ПКЕЕ (z0417-96) , позивачем відправленні на адресу відповідача, однак останнім не оплачені, у зв"язку з чим позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку 739470,82 грн. вартості самовільно спожитої електричної енергії.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наявності правових підстав для стягнення 739470,82 грн. вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення ПКЕЕ (z0417-96) , оскільки відповідачем споживалась електрична енергія у спальному корпусі та їдальні СЗШ №180 і майстерні школи-інтернату № 18 із порушенням умов договору та ПКЕЕ (z0417-96) .

Проте, з такими висновками попередніх судових інстанцій, колегія суддів не може погодитись, оскільки вони зроблені без урахування всіх обставин справи, зокрема.

Відповідно до статті ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Для застосування відповідальності обов"язково необхідна наявність усіх елементів складу правопорушення таких-як: протиправна поведінка, шкода, причинний зв"язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина.

Суди попередніх інстанцій, розглядаючи спір про стягнення з відповідача вартості самовільної спожитої електричної енергії не звернули увагу та не врахували те, що до ГРЩ їдальні СЗШ № 180 згідно з ТУ № 23708 від 15.06.2006 року підключені струмоприймачі ТОВ "Деліс" (о/р 80535018), з яким, як споживачем, укладений окремий договір з ПАТ "Київенерго" на поставку електричної енергії (а.с.223).

Крім того, суди попередніх інстанцій не надали належної юридичної оцінки наказу Дніпровської районної державної адміністрації міста Києва відділу освіти від 12.07.2000 № 134, відповідно до якого з аварійного корпусу СЗШ № 180 учні були переведені в інше приміщення, а корпус до теперішнього часу не експлуатується, в тому числі і спальний корпус електропостачання в який припинено шляхом відключення кабельної лінії 0,4 кВ від зб. 1638/1 (а.с.213).

Суди попередніх інстанцій, під час розгляду справи, не врахували ту обставину, що сторони тривалий час з 23.05.1988 року знаходяться у договірних відносинах по постачанню електричної енергії на об"єкти відповідача, протягом яких енергопостачальна організація проводила технічні перевірки і контрольний огляд об"єктів на які постачається електричне енергія та під час яких можливо було виявити споживання електричної енергії поза засобами обліку та кабелі про які йдеться мова в актах ПКЕЕ (z0417-96) та у зв"язку з цим суди належним чином не перевірили наявність дійсного безоблікованого споживання електричної енергії, враховуючи схему електропостачання споживача та всі засоби обліку, які її обліковують, а відповідно дійшли до передчасних висновків про стягнення з відповідача вартості самовільно спожитої електричної енергії, як оперативно-господарської санкції за порушення ПКЕЕ (z0417-96) , яке могло бути наслідком недбалої поведінки самого постачальника електроенергії.

Врахування та дослідження вказаних вище обставин має істотне значення для правильного вирішення даного спору.

Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Правова оцінка обставин у справі є виключна прерогатива судів першої та апеляційної інстанцій.

З огляду на викладене та враховуючи повноваження суду касаційної інстанції, судова колегія вважає, що постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними, обґрунтованими, прийнятими у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а тому, вони підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені в цій постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Під час нового розгляду справи суду слід врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, підтвердженими в судовому засіданні.