ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2014 року Справа № 922/4594/13
Вищий господарський суд України у складі: суддя Харченко В.М. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, м.Київ
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2014
зі справи № 922/4594/13
за позовом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, м.Київ (далі - Фонд)
до Державного інституту праці та соціально-економічних досліджень, м.Харків (далі - Інститут)
про стягнення 91 000,00 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача - Павловська Н.В.;
відповідача - не з'явився.
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2013 року Фонд звернувся з позовом, згідно з яким просив стягнути з Інституту 58 000,00 грн. штрафу та 33 000,00грн. збитків за порушення зобов'язань за договором від 29.07.2010 № 107-Ф-10 на надання послуг з розроблення та перегляду нормативно-правових актів з охорони праці. Свої вимоги мотивував тим, що у строки, передбачені Календарним планом (Додаток № 2) до Договору, з урахуванням змін внесених до нього додатковою угодою від 28.12.2012 № 5, Інститут Послуги за третім етапом робіт, а, отже, в цілому за Договором не надав. У цьому зв'язку позивач на підставі пункту 2 цієї угоди та пункту 3.1 Договору наполягав на стягненні з відповідача наведених грошових сум.
Рішенням господарського суду Харківської області від 13.01.2014 у справі № 922/4594/13 (суддя Кухар Н.М.), яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2014 (колегія суддів у складі: суддя Істоміна О.А - головуючий, судді Барбашова С.В. і Білецька А.М.), у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Фонд просить скасувати рішення суду першої інстанції від 13.01.2014, постанову апеляційного суду від 18.02.2014 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Скарга мотивована тим, що судові рішення попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.
Як встановлено судами, 29.07.2010 сторонами зі справи був укладений договір № 107-Ф-10 на надання послуг з розроблення та перегляду нормативно-правових актів з охорони праці (далі-НПАОП) згідно з планами, затвердженими спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з охорони праці (Другий етап розроблення та перегляду НПАОП) "Розроблення Правил охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт" (далі-Договір), згідно з умовами п.1.1 якого Інститут зобов'язався надати Фонду послуги з розроблення Правил охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт (далі-Послуги) у кількості, обсязі, за цінами та у строки, визначені Технічними вимогами (Додаток № 1) і Календарним планом (Додаток № 2), які є невід'ємними частинами Договору, а Фонд зобов'язався оплатити Інституту надані Послуги у розмірі та строки, які визначені Договором.
Відповідно до пунктів 3.1, 3.4 Договору загальна вартість Послуги складала 58 000,00грн., а розрахунок за її надання Фонд повинен був здійснювати поетапно, упродовж 10 (десяти) банківських днів з дня підписання сторонами акта приймання-передачі виконаного етапу.
Пунктом 4.3 Договору встановлено, що перелік, зміст та строки надання Послуг визначаються Технічними вимогами (Додаток № 1) і Календарним планом (Додаток № 2), а саме:
а) перший етап - опрацювання змін і доповнень та затвердження Держгірпромнаглядом України змін до Технічного завдання на розроблення НПАОП "Правила", строки виконання: липень-серпень 2010року;
б) другий етап - опрацювання зауважень та пропозицій, що містяться у відзивах на першу редакцію проекту НПАОП "Правила", доопрацювання проекту НПАОП "Правила", уточнення пояснювальної записки та опису проекту НПАОП "Правила", підготовка зведення відзивів та надання доопрацьованого проекту НПАОП "Правила" на узгодження організаціям (підприємствам), визначеним ТЗ на розроблення НПАОП "Правила", строки виконання: серпень-вересень 2010 року;
в) третій етап - доопрацювання остаточної редакції проекту НПАОП "Правила" за зауваженнями узгоджуючих організацій та подання його на затвердження в Держгірпромнагляд. Доопрацювання проекту НПАОП "Правила" за результатами роботи редакційної комісії Держгірпромнагляду. Супровід проекту НПАОП "Правила" при затвердженні та реєстрації. Розроблення та подання Замовнику звітної документації", строки виконання: жовтень - 25 грудня 2010року.
Судами також встановлено, що Інститут перші два етапи робіт за Договором виконав своєчасно і в повному обсязі, у зв'язку з чим були складені сторонами акти приймання - передачі робіт від 31.08.2010 № 1 у сумі 6000,00 грн. та від 22.09.2010 № 2 у сумі 27000,00 грн., які були оплачені Фондом у повному обсязі.
При цьому, по третьому етапу робіт Інститутом була доопрацьована остаточна редакція проекту НПАОП за зауваженнями узгоджуючих організацій, від яких отримано аркуші погодження, та листом від 06.12.2010 № 435/01/01 була подана на затвердження до Держгірпромнагляду України, але останній не затвердив НПАОП та не передав його до Мінюсту України, що унеможливило подальше виконання Інститутом своїх зобов'язань за договором, тобто з причин незалежних від нього.
У цьому зв'язку, сторонами неодноразово укладались додаткові угоди щодо продовження терміну дії Договору та терміну остаточного виконання зобов'язань за Договором. Так, останньою додатковою угодою від 28.12.2012 № 5 до Договору, сторони погодили строк його дії та надання Послуги за Договором в цілому, зокрема, за третім етапом виконання робіт до 01.10.2013.
Крім того, судами серед інших обставин справи було встановлено, що відповідно до Указу Президента України "Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" від 24.12.2012 № 726/2012 (726/2012) право затвердження НПАОП було передано Міністерству енергетики та вугільної промисловості України з координуванням та спрямовуванням діяльності Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України через Міністра енергетики та вугільної промисловості України.
З метою врегулювання ситуації щодо координації дій центральних органів виконавчої влади з питання процедури затвердження НПАОП, Інститут, наряду з іншими науковими організаціями, які також опинилися у аналогійній ситуації, звертався з листом від 26.11.2013 № 10-564 до Першого віце-прем'єр-міністра України С. Г. Арбузова. У цьому зв'язку Міністерство соціальної політики України за дорученням Першого віце-прем'єр-міністра України С. Г. Арбузова від 16 грудня 2013 року № 46823/2/1-13 на наведене вище звернення надало відповідь від 14.01.2014 № 19/18/99-14, згідно з якою підтверджувалось наявність проблем у питанні координації дій Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Держгірпромнагляду України у питанні процедури затвердження НПАОП.
Сукупності встановлених у справі обставин суди попередніх інстанцій дали належну оцінку і дійшли вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
При цьому суди правильно виходили з того, що Інститутом вживалися усі залежні від нього заходи щодо належного виконання зобов'язання, а затримка виконання робіт за Договором, зокрема третього етапу робіт, сталася не з його вини, а в результаті зміни законодавчого порядку погодження документації.
Доводи скаржника щодо порушення судами попередніх інстанцій під час ухвалення судових рішень вимог норм матеріального та процесуального права не можуть бути взяті до уваги, оскільки їх обґрунтованість не підтверджується наявними матеріалами справи.
Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків попередніх судових інстанцій не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Харківської області від 13.01.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2014 у справі № 922/4594/13 залишити без змін, а касаційну скаргу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України - без задоволення.
Суддя
Суддя
Суддя
В.Харченко
І.Бенедисюк
Б.Львов