розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія жирів", м. Нововолинськ Волинської області (далі - ТОВ "Імперія жирів"),

на рішення господарського суду Волинської області від 14.10.2013 та

постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.01.2014

зі справи № 903/873/13

за позовом ТОВ "Імперія жирів"

до приватного підприємства "Семь Ветров", м. Севастополь (далі - ПП "Семь Ветров"),

про припинення порушення прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг (торгову марку) та відшкодування збитків.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ТОВ "Імперія жирів" звернулося до господарського суду Волинської області з позовом про:

заборону використання ПП "Семь Ветров" знака для товарів і послуг, що охороняється свідоцтвом України № 12319, а також схожих з цим знаком позначень для товарів 29 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (МКТП);

стягнення з відповідача збитків.

Позов мотивовано порушенням відповідачем майнових прав на знак для товарів і послуг та недобросовісною конкуренцією.

Рішенням господарського суду Волинської області від 14.10.2013 (суддя Пахолюк В.А.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.01.2014 (колегія суддів у складі: суддя Олексюк Г.Є. - головуючий, судді Гудак А.В., Філіпова Т.Д.), у задоволенні позову відмовлено.

ТОВ "Імперія жирів" у касаційній скарзі просить Вищий господарський суд України рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції внаслідок невірного застосування названими судовими інстанціями положень статей 500, 1113, 1114 Цивільного кодексу України та статті 38 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК (1798-12) України).

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги. Представники сторін у судове засідання не з'явилися. Причини неявки суду не повідомили.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

У прийнятті оскаржуваних судових рішень місцевий та апеляційний господарські судивиходили, зокрема, з таких фактичних обставин:

-позивач - ТОВ "Імперія жирів" володіє свідоцтвом України № 128319 на комбінований знак для товарів і послуг "Maselko" для товарів 29 класу МКТП: олія, маргарин, масло; дата подання заявки 08.07.2009;

- ТОВ "Імперія жирів" використовує зазначену торговельну марку у виробництві маргарину;

- відповідач-ПП "Семь Ветров" виробляє та реалізує маргарин, на упаковці якого нанесено позначення "Маселко" та "Масєлко";

- на думку позивача, позначення "Маселко" та "Масєлко" схожі до ступеня змішування зі знаком для товарів і послуг, що охороняється свідоцтвом України № 128319;

- ТОВ "Імперія жирів" на підтвердження реалізації відповідачем товару з протиправним використанням належної позивачеві торговельної марки, зокрема, в межах Волинської області посилається на купівлю товару у приватного підприємця ОСОБА_1 маргарину маркованого позначенням "Маселко".

- ПП "Семь Ветров" проти вимог позивача заперечує, посилаючись на те, що до дати подання заявки на знак для товарів і послуг "Maselko" за свідоцтвом України № 128319 ПП "Семь Ветров" в інтересах своєї діяльності добросовісно використовувало знаки "Маселко" та "Масєлко"; на доказ цього відповідач подав розроблені ним ТУ У 15.04-31527943-012-2003, які стосуються, зокрема, виробництва маргарину "Вершкова долина "Маселко", а також укладений з товариством з обмеженою відповідальністю "Експрес-Друк" договір від 03.01.2006 № 2 про виготовлення поліграфічної продукції - упаковок маргарину "Вершкова долина "Маселко".

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 111-10 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у частині четвертій статті 17 цього Кодексу (положення частини четвертої статті 17 ГПК України стосуються визначення підсудності в разі відводу суддів).

Частиною четвертою статті 16 ГПК України передбачено, що справи у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності розглядаються господарським судом за місцем вчинення порушення.

Місце вчинення порушення визначається з урахуванням конкретних обставин, зазначених у позовній заяві. Якщо господарським судом буде з'ясовано (в тому числі під час розгляду вже порушеної провадженням справи), що остання не підсудна даному суду, він надсилає її матеріали за встановленою підсудністю в порядку частини першої статті 17 ГПК України.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що, на думку позивача, порушення його прав полягає у використанні ПП "Семь Ветров" позначення, схожого до ступеня змішування з торговельною маркою, якою володіє позивач.

Згідно з частиною четвертою статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Фактичні дані про реалізацію у Волинській області товару, упакованого з використанням спірного позначення, стосуються купівлі позивачем у приватного підприємця ОСОБА_1 маргарину, маркованого позначенням "Маселко". У той же час доказів порушення прав особисто відповідачем на території Волинської області не встановлено.

Вимоги до приватного підприємця ОСОБА_1 не заявлялися.

Відповідач не є стороною відповідного договору купівлі-продажу, тому відсутні підстави для висновку про те, що даний правочин свідчить про використання відповідачем у Волинській області позначення схожого з зареєстрованим знаком позивача.

Відтак, справу розглянуто з порушенням правил виключної підсудності.

З огляду на наведене прийняті у справі судові рішення слід скасувати, а справу передати до господарського суду Волинської області для виконання вимог частини першої статті 17 ГПК України.

Керуючись статтями 16, 17, 111-9- 111-12 ГПК України, Вищий господарський суд України

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія жирів" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 14.10.2013 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.01.2014 зі справи № 903/873/13 скасувати.

Справу повернути до господарського суду Волинської області для виконання вимог частини першої статті 17 Господарського процесуального кодексу України.