Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М. (доповідач) - головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Менеджмент", м. Київ (далі - ТОВ "Готель Менеджмент"),

на рішення господарського суду міста Києва від 25.11.2013 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2014

зі справи № 910/19664/13

за позовом ТОВ "Готель Менеджмент"

до приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав", м. Київ (далі - ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав"),

про визнання договору недійсним.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

ТОВ "Готель Менеджмент"- Кулагіної О.О., Бригінця С.М.

ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав"- Хлєбнікова С.Г.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ТОВ "Готель Менеджмент" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про:

визнання недійсним укладеного з ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав" договору від 01.06.2011 № КБР-21/06/12 (далі - Договір);

застосування наслідків недійсності Договору шляхом повернення відповідачем сплаченої позивачем за Договором винагороди у сумі 48 024 грн.

Позовні вимоги мотивовано відсутністю у відповідача на момент укладення Договору необхідного обсягу цивільної дієздатності для надання дозволу на використання певних музичних творів за винагороду, а також тим, що цей правочин суперечить положенням частин п'ятої та шостої статті 1109 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду міста Києва (суддя Марченко О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2014 (колегія суддів у складі: суддя Верховець А.А. - головуючий, судді Доманська М.Л., Шипко В.В.), у задоволенні позову відмовлено.

ТОВ "Готель Менеджмент" у касаційній скарзі просить Вищий господарський суд України рішеня місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати, а справу передати на новий розгляд внаслідок невідповідності висновків господарських судів фактичним обставинам справи та невірного застосування положень статей 203, 215, 440, 509, 530, 1109 Цивільного кодексу України та статей 33, 34, 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

У відзиві на касаційну скаргу ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав" просить залишити скаргу без задоволення з мотивів, наведених у даному відзиві.

Сторони відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Господарськими судами у справі встановлено, що:

- ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав" є організацією колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до свідоцтва Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України від 24.01.2011 № 19/2011;

- за умовами Договору ПП "Українська ліга авторських і суміжних прав" як організація колективного управління майновими авторськими та суміжними правами передала ТОВ "Готель Менеджмент" за встановлену цим правочином винагороду невиключне право на використання необмеженого переліку музичних творів;

- строк Договору встановлено до 31.05.2013; строк дії Договору продовжується шляхом укладання письмової додаткової угоди;

- ТОВ "Готель Менеджмент", обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначило, що про відсутність у ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав" необхідного обсягу цивільної дієздатності для відчуження за Договором права на використання необмеженого переліку музичних творів свідчить лист товариства з обмеженою відповідальністю "Індормедіа" (далі - ТОВ "Індормедіа"); за змістом цього листа ТОВ "Індормедіа" вилучає з колективного управління ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав" твори, майнові права на які ТОВ "Індормедіа" передані за укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю "Чесна музика" договором.

За приписом частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами першою - третьою, та п'ятою статті 203 Цивільного кодексу України (які стосуються правочинів, укладених юридичними особами) передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частиною п'ятою статті 48 Закону України "Про авторське право і суміжні права" на основі одержаних повноважень організації колективного управління надають будь-яким особам шляхом укладання з ними договорів невиключні права на використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Відповідно до частини третьої статті 48 Закону "Про авторське право і суміжні права" повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі.

За змістом пункту "в" частини сьомої статті 48 Закону України "Про авторське право і суміжні права" є можливість певного управління організацією колективного управління майновими правами й осіб, які не передали організації повноважень відповідно до частини третьої цієї статті.

З наведених норм, зокрема, вбачається, що організації колективного управління можуть дозволяти використання об'єктів авторського права та суміжних прав, які не перебувають в їх управлінні (але не вилучені з нього в установленому порядку). Це пов'язано зі специфікою діяльності цих суб'єктів господарювання, що здійснюють управління майновими правами великої кількості об'єктів авторського права та/або суміжних прав, завчасне визначення переліку яких (із встановленням правовласників та одержанням необхідного дозволу від кожного з них) є надмірно складним або взагалі неможливим, зокрема, у зв'язку з наданням дозволу на використання телерадіоорганізаціям, особам, що здійснюють ретрансляцію телерадіопрограм, власники закладів, де відбувається публічне виконання творів, тощо.

Такий підхід водночас забезпечує дотримання прав суб'єктів авторського права (як щодо дозволу на використання творів, так і стосовно отримання винагороди) та дозволяє суб'єктам господарювання здійснювати використання необмеженого переліку творів (зокрема, музичних) без порушення майнових авторських прав, уклавши відповідний договір з однією організацією колективного управління.

Зазначене не суперечить положенням частин п'ятої та шостої статті 1109 Цивільного кодексу України.

Згідно з частинами п'ятою та шостою статті 1109 Цивільного кодексу України предметом ліцензійного договору не можуть бути права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, які на момент укладення договору не були чинними; права на використання об'єкта права інтелектуальної власності та способи його використання, які не визначені у ліцензійному договорі, вважаються такими, що не надані ліцензіату.

Відповідно до частини другої статті 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав, які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами, в тому числі щодо збирання винагороди, мають право вимагати від організацій колективного управління, які таку винагороду за використання їхніх творів і об'єктів суміжних прав зібрали, виплати цієї винагороди, а також вимагати вилучення своїх творів і об'єктів суміжних прав із дозволів на використання, які надаються організаціями колективного управління шляхом укладання договорів з особами, які використовують ці об'єкти.

У прийнятті оскаржуваних судових рішень місцевий та апеляційний господарські суди обгрунтовано виходили з того, що на підставі наведених норм організація колективного управління має право укласти з суб'єктом господарювання, що здійснює публічне виконання музичних творів, договір про використання музичних творів, які не перебувають в управлінні організації, але не вилучені з дозволів на використання.

Водночас господарськими судами зазначено, що у справі відсутні фактичні дані, які свідчили б про врегулювання ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав" та ТОВ "Індормедіа" питання щодо вилучення з творів і об'єктів суміжних прав із дозволів на використання, у тому числі на момент підписання Договору.

З урахуванням наведеного попередні судові інстанції правомірно відмовили в задоволенні позову про визнання Договору недійсним та застосування наслідків недійсності цього правочину.

Доводи касаційної скарги наведеного не спростовують.

Підстави для скасування оскаржуваних судових актів відсутні.

Керуючись статтями 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду міста Києва від 25.11.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2014 зі справи № 910/19664/13 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Менеджмент" - без задоволення.