Капацин Н.В. - головуючого, Бернацької Ж.О. - доповідача, Кривди Д.С., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2014 у справі № 22/154

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Український нафтогазовий інститут" до Відкритого акціонерного товариства "УКРНАФТА" про стягнення 42480,00 грн. основного боргу, 25912,80 грн. інфляційних втрат, 3721,95 грн. 3% річних, за участю представників сторінвід позивача: Било Ю.О. (довіреність № 45 від 07.10.2013), від відповідача: Олексієнко М.Г. (довіреність № юр-255/д від 28.05.2013),

Відкрите акціонерне товариство "Український нафтогазовий інститут" у березні 2009 року звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "УКРНАФТА" про стягнення 42480,00 грн. основного боргу, 25912,80 грн. інфляційних втрат, 3721,95 грн. 3% річних у зв'язку з неоплатою виконаних робіт за договором на розробку проектної документації № 5/116-Б/856/05/Р/2-Р від 26.12.2005.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2009 у справі № 22/154 (суддя Самсін Р.І.) зупинено провадження у справі до вирішення Господарським судом міста Києва справи № 7/534 за позовом Відкритого акціонерного товариства "УКРНАФТА" до Відкритого акціонерного товариства "Український нафтогазовий інститут" про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 217379,52 грн. до вирішення справи № 7/534.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2013 у справі № 22/154 (суддя Лиськов М.О.) поновлено провадження у справі № 22/154.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2013 у справі № 22/154 (суддя Лиськов М.О.) позов задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" на користь Публічного акціонерного товариства "Український нафтогазовий інститут" 42480,00 грн. основного боргу, 25912,80 грн. інфляційних втрат, 3721,95 грн. 3% річних, 721,15 грн. витрат з оплати державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2014 у справі № 22/154 (колегія суддів у складі: Скрипки І.М. - головуючого, Зеленіна В.О., Мальченко А.О.) рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2013 у справі № 22/154 частково скасовано. Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2013 у справі № 22/154 викладено в наступній редакції: "Позов частково задовольнити. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" на користь Публічного акціонерного товариства "Український нафтогазовий інститут" 42480,00 грн. основного боргу, 25912,80 грн. інфляційних втрат, 3313,44 грн. 3% річних, 717,04 грн. витрат з оплати державного мита та 117,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи. В задоволенні решти позовних вимог (у стягненні 408,51 грн. 3% річних) відмовлено."

Не погоджуючись з рішенням та постановою, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2014 у справі № 22/154 скасувати, і прийняти нове рішення про відмову в позові.

Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням та порушенням норм матеріального та процесуального права попередніми судовими інстанціями.

Заслухавши суддю-доповідача Бернацьку Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством "Український нафтогазовий інститут" (в подальшому перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Український нафтогазовий інститут") (підрядником) та Відкритим акціонерним товариством "УКРНАФТА" (в подальшому перейменовано на Публічне акціонерне товариство "УКРНАФТА") (замовником) 26.12.2005 укладено договір на розробку проектної продукції № 5/116-Б/856/05/Р/2-Р, відповідно до пункту 1.1. якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується розробити проект для будівництва пошукової свердловини № 102 на Східно-Середняківському родовищі.

Згідно з пунктом 1.2. договору, зміст і термін виконання основних етапів визначаються календарним планом, який є невід'ємною частиною цього договору (додаток № 2).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що за виконану проектну продукцію згідно з цим договором замовник перераховує виконавцю відповідно до протоколу про договірну ціну (додаток № 1) 35400, 00 грн., ПДВ (20%) - 7080, 00 грн., всього - 42480,00 грн. Оплата здійснюється за роботу на підставі акта здачі-приймання проектної продукції.

Відповідно до пункту 3.1. договору, після завершення робіт підрядник надає замовнику комплект проектної документації, визначеної технічним завданням і умовами договору, акт здачі-прийняття робіт проектної продукції.

Відповідно до пункту 3.2. договору, замовник протягом календарного місяця з дня одержання акта здачі-прийняття робіт і звітних документів, зазначених в пункті 3.1. договору, повинен направити підряднику підписаний акт здачі-прийняття робіт проектної продукції або мотивовану відмову від прийняття роботи.

Згідно з пунктом 3.4. договору, протягом календарного місяця після підписання акта здачі-приймання проектної продукції за цим договором замовник подає у фінансуючий банк платіжне доручення для перерахування вартості виконаних робіт підряднику.

Відповідно до пункту 5.1. договору, до обов'язків замовника віднесено, зокрема, обов'язок сплатити підряднику встановлену ціну згідно з розділом 3 договору.

Згідно з пунктом 5.4. договору, підрядник має право отримати оплату за виконані проектні роботи в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до розділу 7 договору, останній набуває чинності з дати його затвердження Головою Правління Відкритого акціонерного товариства "УКРНАФТА" і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Згідно з протоколом угоди про договірну ціну на проектну документацію (додаток № 1 до договору), договірна ціна на створення (передачу) проектної документації складає 35400,00 грн., ПДВ (20%) - 7080,00 грн., всього - 42480,00 грн. Протокол є основою для проведення взаємних розрахунків і виплат між виконавцем і замовником.

У календарному плані (додаток № 2 до договору) сторонами погоджено строк виконання робіт. Початок - 12.12.2005, кінець - протягом 3-х місяців.

Позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи з розробки проекту для будівництва пошукової свердловини № 102 на Східно-Середняківському родовищі, що підтверджується актом № 116-Б здачі-приймання проектної продукції від 23.03.2006 на суму 42480,00 грн., який підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками сторін.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 статті 887 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до пунктів 1, 5 частини 1 статті 889 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом, відшкодувати підрядникові додаткові витрати, пов'язані із зміною вихідних даних для проведення проектних та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника тощо.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судами обох інстанцій встановлено, що строк виконання грошового зобов'язання з оплати за договором та угодою настав.

Посилання відповідача на відсутність грошових зобов'язань перед позивачем у зв'язку з заліком однорідних вимог судами правомірно не взято до уваги, виходячи з наступного.

За твердженням відповідача, з метою припинення взаємних зобов'язань в розмірі 217379,52 грн. на підставі статті 601 Цивільного кодексу України останнім направлено на адресу позивача лист № 18/3386 від 06.07.2006.

Проте матеріали справи не містять належних та допустимих доказів як направлення відповідачем листа № 18/3386 від 06.07.2006 так і отримання його позивачем.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2010 у справі № 7/534, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 23.06.2010, відмовлено у задоволенні позову ВАТ "УКРНАФТА" до ВАТ "Український нафтогазовий інститут" про зобов'язання провести зарахування однорідних вимог на суму 217379,52 грн.

Колегією суддів у постанові Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2010 у справі № 7/534 зазначено, що зі змісту листа від 06.07.2006 про зарахування зустрічних вимог неможливо зробити беззаперечний висновок про зарахування саме тих вимог, які виникли на підставі договору оренди № 5/21-ор/274/06/ор від 31.03.2006 та договорів № 5/44-р/29/06-р від 16.01.2006, № 46-р/14/06-р від 20.02.2006, № 47-р/221/06-р від 13.06.2006, № 113-б/745/05-р від 25.11.2005, № 117/1-Б/859/05/р від 26.12.2005, № 5/116-б/856/05/р/2-р від 26.12.2005, № 5/118-б/13/06/р/10-р від 11.01.2006 на розробку проектної документації.

Відповідно до частин 1,2 статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, визначених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

При цьому вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);

3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Суди обох інстанцій дійшли до правильного висновку, що з матеріалів справи не вбачається, що заборгованість позивача перед відповідачем станом на 06.07.2006 складала 217379,50 грн. та відповідача перед позивачем - 281484,00 грн., відповідно відсутні докази того, що строк виконання щодо таких вимог не настав.

В листі від 06.07.2006 відповідачем не визначено яке саме його зобов'язання підлягає зарахуванню, та не визначено підстав такого виникнення.

Таким чином, суди обох інстанцій дійшли до правильного висновку, що вимоги про стягнення з відповідача 42480,00 грн. є обґрунтованими, доведеними позивачем належними та допустимими доказами, відповідачем не спростованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Суди обох інстанцій дійшли до правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 25912,80 грн. інфляційних втрат за період з травня 2006 року по лютий 2009 року на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Здійснивши перерахунок наданого позивачем розрахунку 3% річних, нарахованих за період з 23.04.2006 по 26.11.2008, апеляційний господарський суд дійшов до правильного висновку про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 3313,44 грн., та про відмову у стягненні 3% річних у розмірі 408,51 грн. (3721,95 грн. - 3313,44 грн.).

Таким чином, касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2014 у справі № 22/154 підлягає залишенню без задоволення, а постанова Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2014 у справі № 22/154 - залишенню без змін.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2014 у справі № 22/154 залишити без задоволення.