Товариство з обмеженою відповідальністю "Тепло Сервіс" звернулось до господарського суду Київської області з позовом та просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімат Україна ЛТД" заборгованість у розмірі 308 312,18 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за умовами договору підряду від 01.12.2011 р. в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт (т.1 а.с.4-18).

Рішенням господарського суду Київської області від 18.04.2013 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2013 р., позов задоволено повністю (т.2 а.с.136-141, 176-185).

Постановою Вищого господарського суду України від 28.08.2013 р. прийняті у справі рішення та постанова скасовані, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції з мотивів не врахування судами доводів відповідача про те, що роботи, зазначені в актах здачі-приймання виконаних робіт, виконувались іншими підрядними організаціями, а не позивачем.

В силу ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

За результатом нового розгляду справи господарським судом Київської області 27.11.2013 р. прийнято рішення про задоволення позову у повному обсязі (т.3 а.с.214-223).

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що договір підряду є чинним, докази його розірвання або визнання недійсним відсутні; обґрунтованої відмови від підписання актів виконаних робіт відповідачем не надано.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2014 р. рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю з тих підстав, що спірні роботи були виконані не позивачем, а іншими підрядними організаціями (т.4 а.с.24-34).

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить її скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм процесуального та матеріального права (т.4 а.с.38-41).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного судового акту, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час вирішення спору по суті та перегляду прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини.

01.12.2011 р. між сторонами укладено договір підряду за умовами якого підрядник (позивач) зобов'язався на свій ризик виконати комплекс робіт - монтаж систем холодопостачання на об'єкті: адміністративно-готельний та торгово-розважальний комплекс за адресою: м.Київ, перетин вул.Заболотного та Столичного шосе, а замовник (відповідач) - прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх.

Судами правильно визначено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Так, в силу ст. 837 ЦК України, за договором підряду підрядник зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Зазначений договір, в силу ст.ст. 173- 175 ГК України, є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання умов договору та додаткових угод до нього позивач виконав, а відповідач оплатив обумовлені договором роботи на загальну суму 2 230 000,0 грн.

Спір у даній справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати виконаних робіт у розмірі 308 312,18 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач посилається на те, що ним, на підтвердження проведених робіт за договором, підписано акти приймання виконаних підрядних робіт на суму 308 312,18 грн. та направлено вказані документи на адресу відповідача, між тим, відповідач акти не підписав, за виконані роботи не розрахувався, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість, що підлягає стягненню.

Заперечуючи проти задоволення заявлених вимог відповідач стверджував, що роботи, зазначені у вказаних актах, виконані не позивачем, а іншими підрядними організаціями, про що відповідач повідомив позивача, відхиляючи його претензію про сплату 308 312,18 грн. боргу (т.1 а.с.51-52).

Отже, до предмету доказування у даній справі входить встановлення факту виконання спірних робіт саме позивачем.

Оцінивши у сукупності надані сторонами докази, суд апеляційної інстанції встановив, що спірні роботи виконані не позивачем.

Такий висновок суду апеляційної інстанції ґрунтується на:

- договорі № 11/05 від 11.05.2012 р., укладеному з ТОВ "Лана групп", відповідно до якого останнє прийняло на себе зобов'язання виконати комплекс робіт: монтаж систем кондиціювання на об'єкті: адміністративно-готельний та торгово-розважальний комплекс з паркінгом за адресою: м.Київ, перетин вул.Заболотного та Столичного шосе, акті надання послуг до вказаного договору № 236 від 29.08.2012 р. та виписках з банківського рахунку відповідача, які свідчать про перерахування ним коштів на виконання зазначеного договору (т.2 а.с.95- 104);

- договорі підряду № 305/05 від 30.05.2012 р., укладеному з ТОВ "КП 2011", відповідно до якого останнє прийняло на себе зобов'язання виконати монтаж систем кондиціювання та холодопостачання на об'єкті: адміністративно-готельний та ТРК за адресою: м.Київ, перетин вул.Заболотного та Столичного шосе, акті надання послуг до вказаного договору № 139 від 29.08.2012 р. та виписці з банківського рахунку відповідача, яка свідчить про перерахування ним коштів на виконання зазначеного договору (т.2 а.с.105-109);

- договорі підряду № 0102/12 від 01.02.2012 р., укладеному з ТОВ "Улисс.н", відповідно до якого останнє прийняло на себе зобов'язання виконати монтаж систем кондиціювання та холодопостачання на об'єкті: адміністративно-готельний та ТРК за адресою: м.Київ, перетин вул.Заболотного та Столичного шосе, актах надання послуг до вказаного договору № 119 від 31.05.2012 р. та № 118 від 28.04.2012 р. та виписках з банківського рахунку відповідача, які свідчать про перерахування ним коштів на виконання зазначеного договору (т.2 а.с.111-123).

Що ж до наданих позивачем актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№ 1А/01-13, 2А/01-13, 3А/01-13, 4А/01-13, 1Б/01-13, 2Б/01-13 та 1АБ/01-13 на загальну суму 308 312,18 грн., то суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що само по собі їх виготовлення і підписання позивачем, за відсутності будь-яких документальних доказів на підтвердження фактичного виконання вказаних в них робіт саме позивачем та за наявності заперечень з боку відповідача такого факту, не може свідчити про виконання цих робіт позивачем.

Враховуючи встановлений судом апеляційної інстанції факт виконання спірних робіт не позивачем, а іншими підрядними організаціями, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову, є правомірним.

Наводячи у своїй касаційній скарзі доводи щодо безпідставного не підписання відповідачем актів здачі-прийняття робіт, позивач, при цьому, не спростовує та не заперечує встановленого судом апеляційної інстанції факту виконання спірних робіт не позивачем.

З урахуванням меж перегляду справи у касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом апеляційної інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для зміни чи скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2014р., якою скасовано рішення господарського суду Київської області від 27.11.2013 р., відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 ГПК України, колегія суддів

постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2014 р. у справі № 911/587/13-г господарського суду Київської області залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло Сервіс" - без задоволення.