Приватне акціонерне товариство "Кримська фруктова компанія" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом та просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метр" 216 431,34 грн., у т.ч. 213 000,0 грн. в рахунок повернення попередньої оплати вартості робіт та 3431,34 грн. 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що перерахував відповідачу 213 000,0 грн. в рахунок попередньої оплати робіт, замовлених за договором № 0000006-12 від 24.02.2012 р., однак, відповідач не виконав роботи в установлений строк, грошові кошти на вимогу позивача не повернув.

У своєму відзиві на позов відповідач заперечував проти його задоволення, посилаючись на невиконання позивачем договірних зобов'язань щодо передачі виконавцю усіх вихідних даних для виконання проектних робіт та не підписання акту приймання-передачі виконаних проектних робіт (т.1 а.с.61-65).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.12.2013 р. у задоволенні позову відмовлено повністю (т.3 а.с.105-109).

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що:

- має місце прострочення замовника, оскільки останній не надав виконавцю у повному обсязі всіх вихідних даних для виконання проектних робіт;

- відповідачем була виконана частина проектних робіт, визначених договором.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.02.2014 р. рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.12.2013 р. залишено без змін (т.3 а.с.130-133).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права (т.3 а.с.139-140).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Під час вирішення спору у даній справі по суті заявлених вимог та перегляді прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами встановлені наступні обставини.

24.02.2012 р. між ПАТ "Кримська фруктова компанія" (замовник) та ТОВ "Метр" (підрядник) укладено договір № 0000006-12 підряду на виконання проектних робіт, відповідно до якого замовник доручає підряднику, а підрядник бере на себе зобов'язання виконати на свій ризик за завданням замовника комплекс проектних робіт і розробити проектну документацію (стадії П, РП двох черг будівництва) по об'єкту "Холодильник (фруктосховище) та лінія сортування та пакування місткістю 20 тис. тон" за адресою: АР Крим, Красногвардійський район, с.Петрівка, вул. Дальня, 33.

Згідно п.1.2 договору склад робіт, вимоги до них, інші необхідні відомості визначаються вихідними даними, що передаються замовником підряднику, і завданням на проектування, які є невід'ємною частиною договору.

Пунктами 1.3., 3.1. договору передбачено, що замовник зобов'язується надати підряднику завдання на проектування, вихідні дані для виконання робіт по об'єкту, який проектується згідно додатку №4 до договору, протягом 7 робочих днів з дати підписання договору обома сторонами; невиконання цієї умови є підставою для зупинення і збільшення строків виконання робіт за договором.

Відповідно до Графіку виконання робіт строк виконання I етапу стадія "П" розробка документації стадії "Проект" першої черги (зал сортування і пакування та Холодильник на 10000 тонн), проходження узгоджень і експертизи виконаної проектної документації у встановленому законом порядку становить 45 днів з дати отримання підрядником підписаного замовником завдання на проектування і вихідних даних за умови перерахування замовником авансу.

Згідно пунктів 2.1., 2.2. договору загальна договірна вартість робіт за договором становить 710 000 грн.; замовник зобов'язується у 5-денний строк з моменту виставлення рахунку перерахувати аванс у розмірі 30 % вартості робіт.

Даний договір за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, що вірно визначено судами першої та апеляційної інстанцій.

Так, в силу ч. 1 ст. 887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

05.03.2012 р. на виконання умов договору підряднику було передано технічне завдання на проектування об'єкта, а 12.03.2012 р. перераховано аванс у розмірі 213 000 грн.

Предметом спору у даній справі є обов’язок відповідача повернути аванс та сплатити 3% річних. Вимоги позивача мотивовані направленням відповідачу вимоги щодо повернення авансу через порушення останнім строку виконання робіт першої черги проекту, який, за твердженням позивача, закінчився 17.05.2012 р.

Відмовляючи у задоволенні заявлених вимог, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач є таким, що прострочив, оскільки не вчинив дій щодо передачі відповідачу усіх вихідних даних для виконання проектних робіт, у зв'язку з чим підстави для повернення авансу відсутні. Крім того, судами встановлено часткове виконання робіт відповідачем.

Заявлені позовні вимоги судами вірно визнані необґрунтованими, враховуючи наступні обставини.

У зв'язку з тим, що вихідні дані на виконання проектних робіт відповідачу були надані не у повному обсязі, останній листом № 21 від 16.03.2013 р. повідомив позивача про необхідність їх надання для продовження виконання проектних робіт, передбачених додатком № 4 до договору, та надання даних, необхідних для проведення робіт з урахуванням внесених позивачем змін (т.1 а.с.83-84).

Про ненадання позивачем відповідачу необхідних вихідних даних зафіксовано у протоколі робочої наради сторін договору від 01.06.2013 р. (т.1 а.с.67-68), що спростовує викладені у касаційній скарзі доводи про зворотне.

Договір підряду відноситься до двосторонніх правочинів, за якими прав та обов’язків набувають кожна з сторін договору.

Згідно ст. 538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При цьому, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

В силу ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він, зокрема, не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку; якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Встановлений судами двох інстанцій факт ненадання позивачем відповідачу усіх необхідних вихідних даних для виконання визначених договором робіт, спростовує доводи позивача, якими він обґрунтовував позов, щодо порушення відповідачем строків виконання зобов’язання.

Окрім того, судами встановлено, що листами № 51 та № 52 від 20.07.2012 р. відповідач направив позивачу проектну та розрахункову документацію разом з актом приймання-передачі виконаних робіт, які отримані останнім 26.07.2012 р. (т.1 а.с.70-79).

Відповідно до пункту 5.6.2 договору замовник зобов'язаний такий акт розглянути протягом 3-х робочих днів і, у випадку відсутності мотивованих зауважень до якості фактично виконаної підрядником документації, підписати такий акт і один екземпляр його повернути підряднику.

Листом № 699 від 05.09.2012 р. позивач повідомив відповідача про свої зауваження до проекту, зазначив про втрату інтересу виконання відповідачем договірних зобов'язань та просив повернути попередню оплату у розмірі 213 000,0 грн. (т.1 а.с.82).

Відповідно до ч.3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Однак, як було встановлено судами, мало місце прострочення саме кредитора, а не боржника.

Під час вирішення даної справи по суті заявлених вимог, суд першої інстанції призначив судову комплексну будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручив Севастопольському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз. Висновком вказаної судової експертизи встановлено, що фактично виконана відповідачем та передана позивачу проектна документація на стадії проект ("П") будівництво першої черги об'єкта відповідає технічному завданню на проектування та вимогам ДБН А.2.2-3-2004 і ДБН А.2.2-3-2012 і вартість фактично виконаних проектних робіт на цій стадії становить 252 486,0 грн. (т.2 а.с.92-96).

В силу ст. 111-7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Здійснюючи перегляд судових актів, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи встановлені обставини, суди двох інстанцій дійшли правильного висновку про необґрунтованість заявлених вимог.

За таких обставин, підстави для зміни чи скасування постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.02.2014 р., якою залишено без змін рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.12.2013 р. у справі № 5002-35/4505-2012, відсутні.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 ГПК України, колегія суддів

постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.02.2014 р. у справі № 5002-35/4505-2012 господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Кримська фруктова компанія" – без задоволення.