Черкащенка М.М. - головуючого, (доповідач) Нєсвєтової Н.М., Студенця В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної виконавчої служби України на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.12.2013 року за скаргою Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" на дії Державної виконавчої служби Україниу справі господарського суду Донецької області за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" до Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" про стягнення заборгованості в засіданні взяли участь представники:

- позивача: Не з"явився, - відповідача: - ДВС України: Філімонов А.Ю., Куліченко Д.А.,

У лютому 2013 року Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" звернулось до господарського суду Донецької області, в порядку статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, із скаргою на дії Державної виконавчої служби України, в якій просило визнати неправомірними дії Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови від 18.12.2012 року ВП № 35465118 про стягнення з КП "Компанія "Вода Донбасу" виконавчого збору; визнати недійсною постанову ДВС України ВП № 35465118 від 18.12.2012 року про стягнення 1 367 115,87 грн. виконавчого збору.

Скарга обгрунтована тим, що державним виконавцем неправомірно винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 1 367 115,87 грн., оскільки сума боргу, яка підлягала стягненню з Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" за рішенням господарського суду Донецької області від 03.10.2012 року у справі № 7/163 була погашена боржником самостійно та примусове стягнення в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) державним виконавцем не проводилось. Крім того, скаржником зазначено, що він вчинив всі необхідні дії для виконання самостійного виконання рішення у строк, відведений державним виконавцем, а відповідно і не було підстав винесення постанови про стягнення виконавчого збору.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.01.2014 року у задоволенні скарги відмовлено.

Ухвала обгрунтована тим, що рішення суду вважається виконаним з моменту фактичного надходження на певну дату на визначений розрахунковий рахунок грошових коштів, що підлягають стягненню, а оскільки самостійне виконання рішення суду боржником відбулося поза межами встановленого для цього 7-денного строку, то дії виконавчої служби з винесення постанови про стягнення виконавчого збору є правомірними.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.02.2014 року ухвалу місцевого господарського суду від 13.01.2014 року скасовано і прийнято нове рішення, яким скаргу на дії ДВС України задоволено. Визнано неправомірними дії ДВС України щодо винесення постанови ВП № 35465118 від 18.12.2012 року про стягнення виконавчого збору та визнано недійсною постанову від 18.12.2012 року про стягнення виконавчого збору у сумі 1 367 115,87 грн.

постанова обгрунтована тим, що оскільки боржником було виконане рішення суду у добровільному порядку без вчинення будь яких дій державним виконавцем для примусового його виконання, тому і підстави для стягнення виконавчого збору були відсутні.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ДВС України подала касаційну скаргу, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.02.2014 року скасувати, ухвалу господарського суду Донецької області від 13.01.2014 року з даної справи залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням господарського суду Донецької області від 03.10.2012 року у справі № 7/163 позовні вимоги ПАТ "ДТЕК "Донецькобленерго" до КП "Компанія "Вода Донбасу" задоволені частково, стягнуто з КП "Компанія "Вода Донбасу" на користь позивача 13671158,66 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 162595,83 грн. -3% річних, нарахованих на суму боргу, 302938,63 грн. інфляційних втрат, нарахованих на суму боргу, 669493,44 грн. пені, нараховану на суму боргу, 10159067,56 грн. 3% річних нарахованих за невиконання рішення суду, 474996,91 грн. пені, нарахованої за невиконання рішення суду, 24612,61 грн. державного мита, 227,79 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 10656,10 грн. витрат на проведення судової експертизи.

Відповідно до приписів ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Виконання рішення господарського суду, згідно із ст. 116 ГПК України, провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили. Накази про стягнення державного мита надсилаються до місцевих органів державної податкової служби.

На виконання рішення суду від 03.10.2012 року у справі № 7/163, господарським судом Донецької області від 22.10.2012 року було видано відповідний наказ.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.12.2012 року виконання рішення господарського суду від 03.10.2012 року у справі №7/163 відстрочено на один місяць з дати набрання чинності даної ухвали суду (а.с.65 т.4).

Згідно із ч.2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинної на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження), державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження; у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що державним виконавцем ДВС України 29.11.2012 року, за заявою стягувача від 08.11.2012 року, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 35465118 з примусового виконання наказу господарського суду № 7/163 від 22.10.2012 року про стягнення з КП "Компанія "Вода Донбасу" на користь ПАТ "ДТЕК "Донецькобленерго" 13 671 158,66 грн. та надано боржнику 7-денний строк з дня винесення (отримання) постанови для добровільного виконання рішення суду. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження направлена сторонам 04.12.2012 року та отримана боржником 07.12.2012 року (а.с.114-115 т.4).

КП "Компанія "Вода Донбасу" платіжним дорученням № 45 від 12.12.2012 року перерахувало ПАТ "ДТЕК "Донбасобленерго" 40 267 560,00 грн., в тому числі 13 671 158,66 грн. заборгованості за рішенням суду від 03.10.2012 року у справі № 7/163, згідно із ст. 23 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" та договору № 517Е/285 від 06.12.2012 року (а.с.79-83 т.4)., однак Державна казначейська служба України здійснила таке перерахування стягувачу 21.12.2012 року.

18.12.2012 року, у зв"язку з тим, що боржником у наданий строк для самостійного виконання судового рішення, який сплинув 14.12.2012 року, наказ не був виконаний, державним виконавцем ДВС України винесено постанову про стягнення з КП "Компанія "Вода Донбасу" 1 367 115,87 грн. виконавчого збору на підставі ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с. 119 т.4). Вказана постанова надіслана боржнику 24.01.2013 року.

Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Перелік заходів примусового виконання рішення міститься в статті 32 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема - це звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Частиною 1 ст.28 зазначеного Закону передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Приписами частини 3 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Враховуючи приписи зазначених вище статей, а також те, що боржником у даному виконавчому провадженні було виконане рішення суду від 03.10.2012 року самостійно у добровільному порядку без вчинення державним виконавцем заходів з примусового виконання рішення суду, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність за вказаних обставин правових підстав для винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, а відповідно і погоджується з висновками про задоволення скарги на дії ДВС України.

Що ж стосується доводів скаржника викладених у касаційній скарзі, то колегія суддів вважає зазначити наступне, що сплив строку, який наданий для добровільного виконання рішення суду, за переконання колегії суддів, сам по собі не є тією достатньою підставою, з яким законодавець пов"язує стягнення виконавчого збору з боржника, необхідно ще в такому випадку вчинення державним виконавцем дій спрямованих на примусове виконання, наслідком яких є стягнення суми за виконавчим документом та передачі її стягувачу

Відповідно до приписів ст. 111-7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи зазначене, оскаржувана постанова є такою, що прийнята на підставі повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому, судова колегія не вбачає підстав для її зміни чи скасування.