Черкащенка М.М. - головуючого (доповідач), Нєсвєтової Н.М., Студенця В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 року у справі господарського суду Кіровоградської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Теплоенергетик" про стягнення 1 576 772,75 грн. в засіданні взяли участь представники:

- позивача: Данилевський О.М., - відповідача: не з"явився,

У жовтні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Комунального підприємства "Теплоенергетик" (далі - КП "Теплоенергетик") про стягнення 339 064,87 грн. - пені, 1 115 997,37 грн. - штрафу, 53 897,54 грн. - інфляційних втрат та 67 812,97 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовано несвоєчасним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати поставленого позивачем природного газу за договором купівлі - продажу природного газу № 17/2012-БО-18 від 31.07.2012 року.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 09.12.2013 року позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 169 532,44 грн. - пені, 557 998,69 грн. - штрафу, 67 812,97 грн. - 3% річних, 53 897,54 грн. - інфляційних втрат та 31 535,46 грн. - судового збору. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

30.12.2013 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Кіровоградської області від 09.12.2013 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.02.2014 року апеляційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій просить ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.02.2014 року скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для розгляду по суті.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судом неправильно застосовані норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд ухвалою від 04.02.2014 року залишив без розгляду апеляційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 09.12.2013 року на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, вказавши на те, що апелянтом без поважних причин на вимогу апеляційного господарського суду не надано витребувану судом довідку про зарахування судового збору в доход державного бюджету.

Проте, з таким висновком суду апеляційної інстанції, колегія суддів не може погодитись з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 Інформаційного листа ВГСУ "Про оформлення платіжних документів на перерахування судового збору" № 01-06/1260/2012 від 17.09.2012 року (v1260600-12) платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Згідно абз. 6-8 Інформаційного листа Державної судової адміністрації України № 12-6621/11 від 10.11.2011 року (v6621750-11) документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Документ про сплату судового збору додається до позовної заяви, апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови суду, до інших заяв щодо здійснення судом певних дій, за які передбачено сплату судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір" (3674-17) . У разі коли сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, додається довідка, засвідчена підписом контролера та скріплена печаткою установи банку.

Пунктом 1 Інформаційного листа ВГСУ "Про оформлення платіжних документів на перерахування судового збору" № 01-06/1260/2012 від 17.09.2012 року (v1260600-12) роз'яснено, що чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (2346-14) та відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Колегія суддів, відзначає, що Дніпропетровський апеляційний господарський суд помилково залишив апеляційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" без розгляду, оскільки неподання позивачем довідки про зарахування судового збору в доход державного бюджету не впливає на можливість розгляду справи по суті.

Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов не вірного висновку щодо необхідності витребування доказів зарахування судового збору до державного бюджету, оскільки платіжне доручення № 1010973 від 30.12.2013 року відповідає вимогам щодо оформлення платіжних документів на перерахування судового збору, зокрема в графі "Призначення платежу" вказано, що судовий збір в сумі 7 275,32 грн. сплачено саме по справі № 912/1666/13.

Враховуючи вищевикладене, а також, зважаючи на те, що нормами чинного законодавства не передбачено спеціальних вимог щодо оформлення платіжного доручення, колегія суддів відзначає, що винесена судом апеляційної інстанції ухвала підлягає скасуванню, як така, що винесена з порушенням норм процесуального права, а справа - направленню до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.