розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 р. у справі Господарського суду за скаргою на бездіяльність № 19/221 м. Києва Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна спілка" про витребування майна із чужого незаконного володіння

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Бєлячкова О.В., дов. № 2-11 від 13.01.2014 р.; відповідача: Суньов Є.В., дов. № 4699 від 29.05.2013 р.; відділу ДВС: не з'явились;

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - Товариство "Укртрансгаз") звернулось до Господарського суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві (далі - Відділ ДВС), у якій просило:

- визнати незаконною та протиправною бездіяльність Відділу ДВС при примусовому виконанні рішення Господарського суду м. Києва від 18.01.2012 р. у справі № 19/221;

- зобов'язати Відділ ДВС надати Товариству "Укртрансгаз" відомості про стан виконавчого провадження № 35292606;

- зобов'язати Відділ ДВС вжити всіх заходів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) , необхідних для своєчасного і повного виконання рішення господарського суду м. Києва від 18.01.2012 р. у справі № 19/221.

Викладені у скарзі вимоги Товариство "Укртрансгаз", посилаючись на норми Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) та Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі - ГПК (1798-12) України) обґрунтовувало порушенням Відділом ДВС його прав та законних інтересів, у зв'язку із недотримання та невиконання останнім законодавчо закріплених зобов'язань щодо здійснення заходів, необхідних для своєчасного виконання рішення Господарського суду м. Києва від 18.01.2012 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.10.2013 р. (суддя Отрош І.М.) скаргу Товариства "Укртрансгаз" на бездіяльність Відділу ДВС залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 р. (колегія суддів: Буравльов С.І., Андрієнко В.В., Шапран В.В.) ухвалу Господарського суду м. Києва від 24.10.2013 р. залишено без змін.

Приймаючи ухвалу місцевий господарський суд, із висновками якого погодився господарський суд апеляційної інстанції, виходив з того, що при зверненні до суду зі скаргою на бездіяльність Відділу ДВС Товариством "Укртрансгаз" пропущено встановлений процесуальним законодавством строк для її подання. При цьому, клопотання про його поновлення Товариством "Укртрансгаз" не заявлялось.

Товариство "Укртрансгаз" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 р. і ухвалу Господарського суду м. Києва від 24.10.2013 р. та прийняти нове рішення, яким скаргу Товариства "Укртрансгаз" направити до Господарського суду м. Києва для розгляду по суті. Викладені у касаційній скарзі та доповненнях до неї вимоги Товариство "Укртрансгаз" обґрунтовує посиланням на положення ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4, 4-2, 32, 35, 43, 115, 121-2 ГПК України та ст.ст. 11, 30, 82 Закону України "Про виконавче провадження".

Інші особи, які беруть участь у справі, не скористались правом, наданим ст. 111-2 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу Товариства "Укртрансгаз" до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

За розпорядженням секретаря другої судової палати від 09.04.2014 р. розгляд справи у касаційному порядку здійснюється Вищим господарським судом України у складі колегії суддів: Кравчука Г.А. (головуючого), Мачульського Г.М. та Полянського А.Г.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали оскарження ухвали, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства "Укртрансгаз" не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що рішенням Господарського суду м. Києва від 18.01.2012 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2012 р. з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна спілка" (далі - Товариство "Українська транспортна спілка") на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", правонаступником якої є Товариство "Укртрансгаз" витребувано ГПА № 5492397402, № 5492397403, № 5492397404, № 5492397405, № 5492397406 з відповідними комплектуючими. На виконання вказаного рішення 15.06.2012 р. було видано наказ, на підставі якого, Відділом ДВС 12.11.2012 р. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 35292606.

В силу положень ч. 4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

За приписами ч. 1 ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Для правильного і однакового застосування положень вказаної статті ГПК (1798-12) України Пленумом Вищого господарського суду України у пункті 9.7 постанови № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (v0009600-12) роз'яснено, що встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання. При цьому у вирішенні питання про відновлення пропущеного строку подання скарги на бездіяльність органу Державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення, поданої більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження, господарський суд має, як правило, виходити з неможливості такого відновлення. Наведене ґрунтується на тому, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження. Якщо ж обов'язок органу Державної виконавчої служби вчинити певну дію прямо передбачено законом, але строк її вчинення не зазначений, то бездіяльність даного органу може бути оскаржена в будь-який час, коли скаржник дійде висновку про порушення у зв'язку з цією бездіяльністю його прав і охоронюваних законом інтересів, оскільки правопорушення є таким, що триває в часі.

Строк здійснення виконавчого провадження встановлений ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження", частиною другою якої зокрема передбачено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

З огляду на наведені положення законодавства та роз'яснення Пленуму Вищого господарського суду України, беручи до уваги те, що постанову про відкриття виконавчого провадження Відділом ДВС винесено 12.11.2012 р., господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку що, десятиденний строк на оскарження бездіяльності Відділу ДВС сплив 23.05.2013 р.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Товариство "Укртрансгаз" звернулось до суду зі скаргою на бездіяльність Відділу ДВС лише 23.10.2013 р., тобто з пропуском встановленого ГПК (1798-12) України десятиденного строку, без клопотання про його відновлення.

Доводи касаційної скарги Товариства "Укртрансгаз" зазначеного вище не спростовують.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скаргу Товариства "Укртрансгаз" на бездіяльність Відділу ДВС місцевим господарським судом залишено без розгляду правомірно та обґрунтовано.

При цьому, з огляду на те, що статтею 30 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено шестимісячний строк проведення виконавчих дій з виконання судових рішень, колегія суддів Вищого господарського суду України відхиляє викладені, із посиланням на абз. 3 п. 9.7 наведеної вище постанови Пленуму Вищого господарського суду України доводи Товариства "Укртрансгаз" про те, що порушення його прав є триваючим в часі і бездіяльність Відділу ДВС може бути оскаржена в будь-який час.

Посилання Товариства у касаційній скарзі на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження в процесі перегляду справи, у зв'язку із чим відхиляються колегією суддів Вищого господарського суду України як необґрунтовані.

Між тим, як вірно наголошено апеляційним господарським судом, Товариство "Укртрансгаз" не позбавлено права повторно звернутись до господарського суду із скаргою на бездіяльність Відділу ДВС з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на її подання.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 р. та ухвала Господарського суду м. Києва від 24.10.2013 р. відповідають нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Товариства "Укртрансгаз" не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій та не впливають на них, у зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.