розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Павлоградська" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 р. у справі Господарського суду № 6/521-10 Дніпропетровської області за позовом Сімферопольського спеціалізованого управління № 621 "Гідроспецфундаментбуд" Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства "Укргідроспецфундаментбуд" до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Павлоградська" Відділ державної виконавчої служби Павлоградського міського управління юстиції про стягнення 1 027 483,20 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Архипова О.Г., дов. № 12/2012 від 12.01.2012 р.; відповідача: Скиба О.С., дов. № ББУ/ЦОФП9/ББ/14 від 02.01.2014 р.; третьої особи: не з'явились;

У грудні 2010 року Сімферопольське спеціалізоване управління № 621 "Гідроспецфундаментбуд" Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства "Укргідроспецфундаментбуд" (далі - Управління) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просило стягнути на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Павлоградська" (далі - Товариство) 1 027 483,20 грн. заборгованості за виконані згідно договору № 22 від 04.07.2007 р. підрядні роботи.

Позовні вимоги Управління, посилаючись на норми Цивільного кодексу України (435-15) (далі - ЦК України (435-15) ) та Господарського кодексу України (436-15) (далі - ГК України (436-15) ), обґрунтовувало тим, що воно виконало обумовлені в договорі № 22 від 04.07.2007 р. роботи по реконструкції хвостосховища, укладеним з Товариством, проте останнє свої грошові зобов'язання перед ним за вказаним договором виконало лише частково, у зв'язку з чим має заборгованість, яка підлягає стягненню у судовому порядку.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2013 р. (суддя Коваленко О.О.) позов Управлення задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 р. (колегія суддів: Тищик І.В., Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2013 р. залишено без змін.

Вказані судові рішення прийнято з мотивів, викладених Управлінням у позовній заяві.

Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 р. і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2013 р. скасувати та передати справу на новий судовий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області. Викладені у касаційній скарзі вимоги Товариство обґрунтовує посиланням на обставини справи, окремі положення укладеного між сторонами договору, приписи ст.ст. 16, 526, 611- 614, 837, 857 ЦК України, ст. 20 ГК України та ст.ст. 4, 12, 32- 35, 41- 43, 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК (1798-12) України), зазначаючи про неповне з'ясування обставин справи які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильне та неповне дослідження доказів.

Управління скористалось правом, наданим ст. 111-2 ГПК України та надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Товариства, у якому просить залишити її без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 р. - без змін. Викладені у відзиві вимоги Управління обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова прийнята з урахуванням фактичних обставин справи, у відповідності до законодавства України. Вказує на те, що в процесі розгляду справи скаржник свідомо вже кілька років затягує розгляд справи, недобросовісно користуючись наданими йому процесуальними правами.

За розпорядженням секретаря другої судової палати від 09.04.2014 р. розгляд справи у касаційному порядку здійснюється Вищим господарським судом України у складі колегії суддів: Кравчука Г.А. (головуючого), Мачульського Г.М. та Полянського А.Г.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- між Товариством (замовник) та Управлінням (підрядник) 04.07.2007 р. було укладено Договір № 22, за умовами якого підрядник зобов'язався виконати та здати в обумовлений сторонами строк роботи по "Реконструкції хвостосховища з метою забезпечення безаварійної експлуатації" за адресою: Україна, Дніпропетровська область, с. Вербки, а замовник зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити виконані підрядником роботи у розмірі, в строк та в порядку, встановленому даним договором (далі - Договір);

- відповідно до п. 2.1 Договору вартість виконаних підрядних робіт визначається в Договірній ціні (Додаток № 1), складеної на підставі Локальної смети (Додаток № 2), які є невід'ємними частинами даного договору, які містять перелік та об'єми виконаних робіт, найменування та кількість використаних підрядником в роботах матеріалів, і складає 12 416 823,00 грн., крім того ПДВ 20 % - 2 483 364,60 грн., всього з ПДВ - 14 900 187,60 грн. Вартість робіт, які виконуються по даному договору є остаточною та може бути змінена за згодою сторін у випадках, передбачених даним договором та діючим законодавством, шляхом оформлення відповідних додаткових угод до даного договору (пункт 2.2 Договору);

- згідно з п. 4.1.1 Договору замовник протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури перераховує на поточний рахунок підрядника суму у розмірі 600 000,00 грн., яка є авансом для придбання матеріалів, необхідних для виконання робіт та паливно-мастильних матеріалів. Погашення авансу здійснюється шляхом вирахування суми авансу із вартості виконаних підрядником і прийнятих замовником у вказаному місяці робіт частинами до погашення виплаченої замовником суми грошових коштів;

- за приписами п. 4.1.2 Договору розрахунок за виконані підрядні роботи здійснюється щомісячно на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт (по формі № КБ-2В), довідок про вартість виконаних підрядних робіт (по формі № КБ-3);

- у пунктах 7.1, 7.3 Договору сторони погодили, що здача-приймання виконаних підрядних робіт здійснюється сторонами з оформленням відповідних актів приймання виконаних підрядних робіт (по формі № КБ-2в), Довідок про вартість виконаних підрядних робіт (по формі № КБ-3), наданих підрядником щомісячно до 29 числа поточного місяця. Замовник після отримання зобов'язаний розглянути й прийняти виконані роботи шляхом підписання наданих підрядником актів приймання виконаних підрядних робіт (по формі № КБ-2в), довідок про вартість виконаних підрядних робіт (по формі № КБ-3), або у випадку виявлення відступів від умов договору або інших порушень, заявити підряднику мотивовану відмову від приймання робіт. При встановленні недоліків у виконаній роботі, сторони складають двосторонній акт з фіксацією недоліків, причин їх утворення і строків усунення;

- підрядник зобов'язався приступити до виконання робіт по даному договору з липня 2007 року й завершити всі роботи, передбачені даним договором в строк до грудня 2008 року. Роботи по даному договору виконуються підрядником в строки, обумовлені сторонами в Календарному графіку виконаних робіт (Додаток № 3), який є невід'ємною частиною даного договору (пункт 3.1 Договору);

- на виконання умов Договору, після отримання авансового платежу та підготовки об'єкту до виконання робіт, у період з серпня 2007 року по вересень 2008 року Управлінням виконувались погоджені роботи, що підтверджується Журналом авторського нагляду за будівництвом "Реконструкція хвостосховища ЦЗФ "Павлоградська" з метою забезпечення безаварійної експлуатації", відповідними актами приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідками про вартість виконаних робіт форми № КБ-3 (т.1 а.с.74-152);

- виконані Управлінням роботи за період з серпня 2007 року по липень 2008 року Товариство прийняло та оплатило у повному обсязі, однак належно виконані роботи за серпень 2008 року на суму 965 211,60 грн. і вересень 2008 року на суму 62 271,60 грн. Товариство не прийняло, акти приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт за серпень 2008 року та вересень 2008 року не підписало, їх оплату не здійснило.

Відповідно до частини першої ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

В силу положень ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За приписами ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Як встановлено судами попередніх інстанцій при розгляді даної справи, а також у справі № 5005/4586/2011 Господарського суду Дніпропетровської області за позовом Управління до Товариства про зобов'язання здійснити підписання актів приймання виконаних робіт (форми КБ-2в) та довідок про вартість робіт (форми КБ-3) та визнання факту порушення права та законного інтересу на отримання оплати за виконані роботи, які проводилися на об'єкті: "Реконструкції хвостосховища з метою забезпечення безаварійної експлуатації згідно Договору на загальну суму 1 027 483,20 грн. (рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2011 р., яке набрало законної сили та у відповідності до ст. 35 ГПК України має преюдиціальне значення у даній справі) представник Товариства на виклик Управління для прийняття виконаних підрядних робіт не з'явився, направлені Управлінням акти виконаних робіт за серпень і вересень 2008 року Товариство не підписало, вмотивованої відмови від їх підписання не надало, чим порушило взяті на себе зобов'язання по прийняттю та оплаті робіт.

Доводи касаційної скарги Товариства зазначеного вище не спростовують.

За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, виходячи зі змісту наведених норм та враховуючи наявність підтвердженої матеріалами справи заборгованості Товариства за виконані Управлінням роботи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевим та апеляційним господарськими судами позовні вимоги Управління задоволено правомірно.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за доцільне зазначити, що більшість доводів Товариства у касаційній скарзі зводяться до того, що господарськими судами попередніх інстанцій надано невірну оцінку окремим доказам у справі, проте ці доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки виходячи із наданих господарському суду касаційної інстанцій ст. ст. 111-5 та 111-7 Господарського процесуального кодексу України повноважень, він не може давати оцінку доказам, а повинен на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевірити застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Посилання Товариства у касаційній скарзі на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження в процесі перегляду справи, у зв'язку із чим відхиляються колегією суддів Вищого господарського суду України як необґрунтовані.

З урахуванням встановлених ст. ст. 111-5, 111-7 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що, під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій, фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарських судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, відтак відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків господарських судів, які містяться в оскаржуваних судових актах.

З огляду на наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 р. у справі № № 6/521-10 Господарського суду Дніпропетровської області є законною та обґрунтованою, в зв'язку з чим має бути залишена без змін.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 та 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Павлоградська" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 р. у справі № 6/521-10 Господарського суду Дніпропетровської області - без змін.