ПАТ "Черкасиобленерго" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом про визнання протиправним та скасування (визнання недійсним) рішення адміністративної колегії відділення АМК від 15.07.2013 № 47 у справі № 03-21-10/13 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (далі - рішення № 47).

Рішенням господарського суду Черкаської області від 28.11.2013 (суддя Потапенко В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2014 (колегія суддів у складі: суддя Мартюк А.І. - головуючий, судді Зубець Л.М., Новікова М.М.), позов задоволено.

Відділення АМК у касаційній скарзі просить Вищий господарський суд України рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення господарськими судами норм процесуального та матеріального права.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Черкасиобленерго" просить у її задоволені відмовити з наведених у даному відзиві мотивів.

Сторони відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Господарськими судами у справі встановлено, що:

- згідно з рішенням № 47:

ПАТ "Черкасиобленерго" у 2012 році займало монопольне (домінуюче) становище на ринку постачання електроенергії за регульованим тарифом в межах електромереж цього товариства у Черкаській області;

дії ПАТ "Черкасиобленерго", що полягали у рекомендаціях щодо встановлення та прийняття на комерційний облік лічильників "Меркурій 230", які не обліковують реактивну електроенергію, визнано порушенням передбаченим частиною першою статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на досліджуваному ринку, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку;

за це порушення на ПАТ "Черкасиобленерго" накладено штраф у сумі 68 000 грн. та зобов'язано дане товариство протягом двох місяців від дня отримання копії рішення № 47 усунути порушення конкурентного законодавства;

- у мотивувальній частині рішення № 47 наведено такі обставини:

ПАТ "Черкасиобленерго" уклало з Черкаським художньо-технічним коледжем договір постачання електричної енергії від 21.01.2013, яким, зокрема, передбачено оплата за перетікання реактивної електричної енергії;

у січні 2010 року ПАТ "Черкасиобленерго" за результатами перевірки засобів обліку електричної енергії рекомендувало названому споживачеві змінити засоби обліку, зокрема, на електролічильник "Меркурій 230", про що складено акта;

у лютому 2012 року Черкаський художній-технічний коледж придбав електролічильники "Меркурій 230";

у лютому 2013 року ПАТ "Черкасиобленерго" за результатами перевірки засобів обліку електричної енергії Черкаському художньо-технічному коледжу було рекомендовано замінити до 01.05.2013 засоби обліку електричної енергії "Меркурій 230" на "НІК 2303", оскільки останні дозволяють визначати обсяг використаної реактивної енергії;

ПАТ "Черкасиобленерго" надіслало відділенню АМК листа від 12.07.2013 № 4089/09-02 у якому повідомило, що за результатами внутрішньої перевірки встановлено помилковість рекомендацій зазначеному споживачеві щодо встановлення електролічильників "Меркурій 230";

- адміністративною колегією відділення АМК у визначенні суми штрафу враховано, що доход ПАТ "Черкасиобленерго" від реалізації послуг складає 1 631 734 000 грн.; товариство порушення не визнало.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення (частина друга статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Згідно з частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкурекнції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Пункт 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначає порушенням законодавства про захист економічної конкуренції зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

За змістом пункту 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення, передбачені пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Пунктом 32 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5 (z0090-94) (в редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29.06.1998 № 169-р (z0471-98) ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.05.1994 № 90/299 (z0090-94) , передбачено, що в рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення; під час вирішення питання про накладення штрафу у резолютивній частині рішення вказується розмір штрафу; резолютивна частина рішення, крім відповідних висновків та зобов'язань, передбачених статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у необхідних випадках має містити вказування на дії, які відповідач повинен виконати або від яких утриматися для припинення порушення та усунення його наслідків, а також строк виконання рішення.

У пункті 1.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 № 910 (z1399-05) ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/144 (z0417-96) (далі - Правила), зазначено, що ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії (пункт 3.1 Правил).

У разі виникнення зустрічного перетікання електричної енергії між електричними мережами споживача та електропередавальної організації розрахункові засоби обліку електричної енергії мають забезпечувати облік активної та реактивної електричної енергії в обох напрямках (пункт 3.5 Правил).

Для розрахункового обліку електричної енергії мають використовуватися засоби обліку, які пройшли повірку або державну метрологічну атестацію (абзац перший пункту 3.7 Правил).

Згідно з абзацом п'ятим пункту 3.8 Правил установлення (заміна) засобів обліку електричної енергії та/або локального устаткування збору та обробки даних виконується електропередавальною організацією або іншою організацією, яка має право на виконання таких робіт, за рахунок власника відповідного обладнання, якщо такі дії вимагаються нормативно-правовими актами, або за рахунок організації, на вимогу (за ініціативою) якої здійснюється установлення (заміна) розрахункового обліку.

У прийнятті оскаржуваних судових актів попередні судові інстанції виходили з таких висновків:

ПАТ "Черкасиобленерго" на підставі відповідних ліцензій здійснює діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та з передачі електричної енергії належними цьому товариству місцевими локальними електричними мережами; за змістом пункту 38 Правил установлення (заміна) засобів обліку електричної енергії здійснюється електропередавальною організацією, але в в рішенні № 47 зазначено, що досліджуваний ринок - це ринок постачання електроенергії за регульованим тарифом;

у рішенні № 47 ПАТ "Черкасиобленерго" зобов'язано припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, але не зазначено, які конкретно дії необхідно для цього вчинити;

штраф накладено з порушенням вимог статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та пункту 32 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Вищий господарський суд України з наведеними висновками погодитися не може з огляду на таке.

Відповідно до положення частини другої статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

У оскаржуваних судових рішеннях вірно зазначено, що пунктом 38 Правил саме на електропередавальну організацію покладено зобов'язання з установлення (заміни) засобів обліку електричної енергії, а в рішенні № 47 товарними межами досліджуваного ринку визнано постачання електричної енергії за регульованим тарифом. Проте попередініми судові інстанції залишили поза увагою, що дослідженим договором про постачання електричної енергії від 21.01.2013 врегульовано діяльність ПАТ "Черкасиобленерго" як постачальника електричної енергії та електропередавальної організації, і це відображено в рішенні № 47, зокрема, адміністративною колегією відділення АМК встановлено зайняття ПАТ "Черкасиобленерго" монопольного (домінуючого) становища на кожному з цих ринків.

Із змісту рішення № 47 не вбачається порушення адміністративною колегією відділення АМК положень статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та пункту 32 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у визначені суми штрафу.

Інші висновкі, наведені в рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, не належать до числа тих, з якими приписи статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" пов'язують необхідність скасування рішення органу Антимонопольного комітету України.

Разом з тим у рішенні № 47 наявність порушення законодавства про захист економічної конкуренції доводиться лише визнанням ПАТ "Черкасиобленерго" того, що рекомендації споживачеві щодо встановлення електролічильника "Меркурій 230" були помилковими. Будь-яких фактичних доказів щодо вчинення порушення, визначеного частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкурекнції", адміністративною колегією відділення АМК не встановлено.

З огляду на викладене місцевий та апеляційний господарські суди дійшли вірного висновку про визнання недійсним рішення № 47, хоча й з інших підстав, ніж зазначено в даній постанові.

Керуючись статтями 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Черкаської області від 28.11.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2014 зі справи № 925/1483/13 залишити без змін, а касаційну скаргу Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - без задоволення.