головуючого суддів: Шевчук С.Р., Акулової Н.В. (доповідач), Владимиренко С.В. розглянувши касаційну скаргу Прокуратури міста Севастополяна постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 року у справі № 5002-5/3128-2011 господарського суду Автономної Республіки Крим за позовом Заступника прокурора міста Ялта в особі Фонду державного майна України до 1) Виконавчого комітету Ялтинської міської ради 2) Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Пальміра-Парадайз" за участю третіх осіб 1) Федерації професійних спілок України 2) Дочірнього підприємства "Санаторій "Курпати" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про визнання недійсними рішень та договору оренди майна

За участю представників:

від прокуратури: Баклан Н.Ю. (посв. № 008813 від 11.10.2012 року);

від позивача: не з'явився;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився;

від відповідача-3: Руденко М.Ю. (дов.№ 2 від 01.02.2013 року);

від третьої особи-1: Хоменко А.В. (дов.№ 11/01-42/2049 від 25.12.2013 року);

від третьої особи-2: не з'явився;

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.10.2011 року у справі № 5002-5/3128-2011 (суддя: Гаврилюк М.П.) позов задоволено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги є обґрунтованими підтверджуються матеріалами справи, визнаються відповідачем.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 року по справі № 5002-5/3128-2011 (судді: Євдокімов І.В., Антонова І.В., Заплава Л.М.) апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Пальміра-Парадайз" задоволено; рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 жовтня 2011 року у справі № 5002-5/3128-2011 скасовано; прийнято нове рішення у справі, яким у задоволенні позову заступника прокурора міста Ялта відмовлено у повному обсязі.

постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду першої інстанції постановлено не у відповідності до вимог чинного законодавства при неповному дослідженні всіх обставин у справі.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, Прокуратура міста Севастополя звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 року у справі № 5002-5/3128-2011, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.10.2011 року залишити без змін.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні, представник прокуратури підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, просив її задовольнити.

Представник відповідача-3 та третьої особи-1, у судовому засіданні, заперечували проти задоволення касаційної скарги, просили залишити її без задоволення.

Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у 1990 році утворено Курортно-оздоровчий комплекс "Курпати".

16 червня 1994 року курортно-оздоровчому комплексу "Курпати" наданий державний акт серії КМ №0009 ПС про право постійного користування 12,79 га землі.

В подальшому, здійснювалася реорганізація вказаного підприєства: в 1999 році курортно-оздоровчий комплекс "Курпати" (філія) був перепрофільований в філію "Санаторій "Курпати" Ялтинського дочірнього підприємства ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", 12 березня 2003 року - в юридичну особу дочірнє підприємство "Санаторій "Курпати" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (ОКПО 16514959).

Рішеннями виконкому Ялтинської міської ради було вирішено оформити право власності за акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" обєктів нерухомості санаторію "Курпати", розташованих по Алупкінському шосе, 12, смт. Курпати, місто Ялта Автономної Республіки Крим:

1) 27 липня 2001 року № 307 (1) (в тому числі) на деревяну прохідну літера "Р", площею 7 кв.м., 1936 року побудови, склад - "Є", 287,4 кв.м., 1956 року, гараж - "Ф", 74,2 кв.м., 1960 року, металевий бокс для автомобіля - "Ш", 23 кв.м., 1980 року, артскважину - "А1", 15,6 кв.м., 1957 року, насосну станцію - "Я", 79,7 кв.м., 1959 року, контору - "Е", 356 кв.м., 1917 року;

2) 08 лютого 2002 року № 25 (22) на центральний тепловий пункт - "Ю", 273,7 кв.м., 1936 року побудови;

3) 25 грудня 2003 року № 541 (9) на склад - "Ч", 108,3 кв.м., 1936 року, майстерні "Х", 74 кв.м., 1956 року, приміщення першого поверху в літері "Г", 197,4 кв.м., житловою 30,4 кв.м., 1936 року.

03.11.2010 року між Закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пальміра-Парадайз" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрованим у реєстрі під № 1961 відповідно до предмету якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування індивідуально визначене нерухоме майно (спірне майно) загальною площею 1 298,9 кв.м., яке на праві власності належить орендареві та обліковується на балансі Дочірнього підприємства "Санаторій "Курпати" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".

Спірне майно передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Пальміра-Парадайз" за актом приймання-передачі від 03.11.2010 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання недійсними рішень виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 307(1) від 27 липня 2001 року, № 22 (25) від 08 лютого 2002 року, № 541 (9) від 25 грудня 2003 року, заступник прокурора міста Ялти посилався на те, що вказане рішення прийнято всупереч вимогам чинного законодавства України, оскільки майно, передане до статутного фонду закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця", правонаступником якого є приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", є державною власністю.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що зі Статуту Дочірнього підприємства "Санаторій "Курпати" ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" вбачається, що Дочірнє підприємство створено одним засновником Закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", згідно з рішенням загальних зборів ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" від 19.06.2002 р. "Про реорганізацію філій дочірнього підприємства "Ялтакурорт" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця".

Пунктом 1.2 Статуту Підприємства передбачено, що засновником та власником Підприємства є юридична особа за законодавством України Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", яке діє на підставі власного Статуту і знаходиться за адресою: 01033, м. Київ-23, вул. Шота Руставелі, 39/41, ідентифікаційний код 02583780.

Із Статуту Дочірнього підприємства "Санаторій "Курпати" ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" не вбачається наявність державної власності в статутному фонді Підприємства.

Установчі документи дочірнього підприємства "Курпати" та ЗАТ (у даний час ПрАТ) ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" не були визнані недійсними та є правомірними, а передане до статутного фонду ЗАТ (у даний час ПрАТ) ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" майно є власністю товариства.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР № 606 від 23 квітня 1960 року (606-60-п) , постанови Ради Міністрів СРСР № 335 від 10 березня 1960 року державне майно (в тому числі санаторій "Курпати" в селищі Місхор Кримської області на 225 ліжок) передано від Міністерства охорони здоров'я УРСР до Федерації незалежних профспілок України у їх ведення безоплатно.

18.11.1990 року (до прийняття вищенаведених нормативних актів) загальна Конфедерація профспілок СРСР і Федерація незалежних профспілок України уклали договір, яким закріпили за останньою на праві власності майно згідно з переліком. Цим було підтверджено відсутність прав загальносоюзних профспілкових органів на майно українських профспілок.

Постановою Ради Загальної Конфедерації профспілок СРСР від 18 листопада 1990 року № П-II-I відповідно до Статуту Загальної Конфедерації профспілок СРСР "Про власність профспілок СРСР" затверджено договір про закріплення по володінню, користуванню та розпорядженню профспілковим майном.

Відповідно до переліку об'єктів профспілкового майна, закріплених за Федерацією незалежних профспілок України на праві власності, що є додатком до договору від 18 листопада 1990 року, до об'єктів, закріплених за Федерацією незалежних профспілок України відноситься також санаторій "Курпати".

22 листопада 1991 року постановою Президії Ради Федерації незалежних професійних спілок України "Про створення акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця" створено на базі санаторно-курортних закладів, підприємств, об'єднань та установ профспілок України за пайовим внеском Фонду соціально страхування України акціонерне товариство лікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця".

Федерація незалежних профспілок України (правонаступником якої є Федерація професійних спілок України) та Фонд соціального страхування України 04 грудня 1991 року уклали установчий договір про створення акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця", згідно з яким внеском Федерації професійних спілок України були майнові комплекси санаторно-курортних закладів.

Акціонерне товариство "Укрпрофоздоровниця" було створено на базі санаторно-курортних закладів і організацій Української республіканської ради по управлінню курортами профспілок на підставі постанови президії Ради Федерації незалежних профспілок України від 22 листопада 1991 року № П-ІІ-І та установчого договору від 04 грудня 1991 року між Радою Федерації незалежних профспілок України та Фонду соціального страхування України, згідно якого до статутного фонду якого засновники передають: Федерація незалежних профспілок України - основні фонди санаторно-курортних установ вартістю 1033584 тис.руб., Фонд соціального страхування України - 55.800 тис.руб., які виділені на капітальне будівництво та придбання обладнання.

Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної Ради м. Києва № 1971 від 23.12.1991 року було зареєстровано закрите акціонерне товариство "Укрпрофоздоровниця", яке є правонаступником Української республіканської ради по управлінню курортами профспілок, оздоровниць і господарств, об'єднань санаторно-курортних закладів профспілок України, що створено на майні засновників Федерації професійних спілок України та Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності. При цьому, вкладом Федерації професійних спілок України є основні фонди та оборотні кошти санаторно-курортних закладів, підприємств і організацій профспілок загальною вартістю 751 234 350 грн., які передаються товариству у власність, що становить 92,92 % розміру статутного фонду. Відповідно до свого статуту товариство здійснює згідно з законодавством володіння, користування і розпорядження своїм майном.

24 січня 1992 року між Федерацією незалежних профспілок України та акціонерним товариством "Укрпрофоздоровниця" підписано акт приймання-передачі майна Федерації незалежних профспілок України у власність акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця", відповідно до якого Федерація незалежних профспілок України передає, а акціонерне товариство лікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця" приймає майно територіальних санаторно-курортних установ профспілок, санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, лікувальних та підсобно-допоміжних об'єктів, підвідомчих колишній Українській республіканській раді по управлінню курортами профспілок, в об'ємі та сумі згідно з додатком.

Відповідно до переліку територіальних санаторно-курортних установ профспілок, санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, лікувальних та підсобно-допоміжних об'єктів, що передаються акціонерному товариству "Укрпрофоздоровниця" у власність акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця" передано, зокрема, санаторій "Курпати" 11984 руб. залишкової балансової вартості, що підтверджує акт прийому-передачі.

Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про відмову у задоволені позову.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки суду апеляційної інстанції такими, що відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, оскільки апеляційний господарський суд в порядку ст. ст. 43, 47, 33, 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив та належним чином оцінив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин з'ясував дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Згідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права при прийнятті оскаржуваного судового акту не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування прийнятої постанови апеляційного господарського суду колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.