ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2014 року Справа № Б24/148-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Коробенка Г.П. розглянувши касаційну скаргу ПАТ "Омега Банк" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.01.2014 року у справі господарського суду № Б24/148-10 Дніпропетровської області за заявою ТОВ "Дніпропетровський млиновий комбінат" до ТОВ "Династія Україна" про визнання банкрутом ліквідатор Усачов О.М. у судовому засіданні взяли участь представники :
ПАТ "Омега Банк": не з'явилися, ТОВ "Дніпропетровський млиновий комбінат": не з'явилися, ТОВ "Династія Україна": Копійко А.А. (довіреність від 27.11.2013 року), Селевко Д.О. (довіреність від 27.11.2013 року).
В С Т А Н О В И В :
ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2010 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Династія Україна" (далі - боржника) за заявою ТОВ "Дніпропетровський млиновий комбінат" (далі - ініціюючого кредитора) за загальною процедурою, регламентованою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (в редакції Закону України № 2343-ХІІ (2343-12) , до внесення змін Законом України № 4212-VІ від 22.12.2011 року (4212-17) ) (далі - Законом) (том 1, а.с. 1).
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2010 року, залишеною без змін рішеннями судів апеляційної та касаційної інстанцій за результатами її перегляду в частині призначення розпорядника майна, визнано безспірні вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 281 321, 13 грн., введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Усачова О.М., зобов'язано ініціюючого кредитора здійснити офіційну публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство боржника, призначено у справі попереднє судове засідання (том 1, а.с. 102 - 105, 136 - 138, том 2, а.с. 23 - 26).
Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Династія Україна" опубліковано в газеті "Голос України" № 129 (4879) від 15.07.2010 року (том 3, а.с. 16).
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2010 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 52 890 736, 95 грн., до якого включено, зокрема, кредиторські вимоги ПАТ "Сведбанк" на суму 36 852 234, 14 грн., які забезпечені заставою (перша черга) (том 3, а.с. 63 - 64).
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2011 року визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на один рік, до 03.02.2012 року, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Усачова О.М., зобов'язано ліквідатора у п'ятиденний строк з дня прийняття цієї постанови здійснити офіційну публікацію оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі, здійснити ліквідаційну процедуру та у строк до 03.02.2012 року подати на затвердження до суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута (том 3, а.с. 120 - 122).
Строк ліквідаційної процедури у справі неодноразово продовжувався ухвалами суду (том 4, а.с. 89 - 90, том 5, а.с. 61, 108 - 109, 160, 212 - 214).
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2013 року здійснено заміну кредитора боржника - ПАТ "Сведбанк" на його правонаступника - ПАТ "Омега Банк" (том грошових вимог ПАТ "Сведбанк" до ТОВ "Династія Україна" у справі про банкрутство № Б24/148-10, а.с. 101 - 102).
01.11.2013 року, як вбачається з відтиску штампа вхідної кореспонденції господарського суду Дніпропетровської області (вх. № 65861/13), на виконання постанови про визнання боржника банкрутом ліквідатор боржника - арбітражний керуючий Усачов О.М. подав суду на затвердження звіт ліквідатора з додатками, в тому числі й ліквідаційний баланс банкрута станом на 01.11.2013 року (том 5, а.с. 218 - 225, том 6, а.с. 1 - 166).
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2013 року (суддя Калиниченко Л.М.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано ТОВ "Династія Україна" як юридичну особу, вимоги, не задоволені за недостатністю майна, ухвалено вважати погашеними, припинено повноваження ліквідатора боржника - арбітражного керуючого Усачова О.М., провадження у справі припинено (том 6, а.с. 228 - 239). Суд першої інстанції виходив з того, що ліквідатором виконано всі дії з ліквідації банкрута та надано суду документи, що свідчать про завершення ліквідаційної процедури, у тому числі ліквідаційний баланс банкрута з непогашеною кредиторською заборгованістю у зв'язку з відсутністю активів, які можна було б направити на погашення кредиторської заборгованості.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ПАТ "Омега Банк", як правонаступник конкурсного кредитора ПАТ "Сведбанк", (далі - скаржник) звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, мотивуючи неповнотою дослідження судом першої інстанції обставин справи, зокрема, додержання ліквідатором порядку продажу заставного майна боржника, у зв'язку з чим, на думку скаржника, висновки судів про завершення ліквідаційної процедури у даній справі про банкрутство є передчасними.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.01.2014 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Джихур О.В., судді: Лисенко О.М., Вечірко І.О.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2013 року - без змін з тих же підстав (том 7, а.с. 134 - 140).
Не погоджуючись з винесеною постановою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду від 28.01.2014 року про залишення без змін ухвали місцевого господарського суду про завершення ліквідаційної процедури, аргументуючи порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, статей 543, 609 Цивільного кодексу України, статей 5, 32 Закону про банкрутство (в редакції Закону України № 2343-ХІІ (2343-12) , до внесення змін Законом України № 4212-VІ від 22.12.2011 року (4212-17) ), статей 44, 49 - 76 Закону про банкрутство (в редакції Закону України № 4212-VІ від 22.12.2011 року (4212-17) ) та неповнотою дослідження обставин справи.
Скаржник зазначив про те, що суди, затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута та припиняючи провадження у даній справі, не надали належної правової оцінки діям ліквідатора щодо продажу частини майнових активів боржника, а саме торгівельних марок, заставодержателем яких є ПАТ "Омега Банк", як правонаступник ПАТ "Сведбанк". На думку скаржника, реалізація зазанчених об'єктів права інтелектуальної власності мала здійснюватися в порядку продажу майна, визначеного нормами Закону про банкрутство в редакції Закону України № 4212-VІ від 22.12.2011 року (4212-17) , тоді як ліквідатор боржника при продажу спірних торгівельних марок керувався нормами Закону про банкрутство в редакції Закону України № 2343-ХІІ (2343-12) , що діяла до набрання чинності Законом України № 4212-VІ від 22.12.2011 (4212-17) року.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 28.01.2014 року на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представників боржника, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК (1798-12) України), провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , норми якого, як спеціальні норми права, переважають у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .
Статтею 22 Закону (в редакції Закону України № 2343-ХІІ (2343-12) ) регламентовано, що у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати 12 місяців. Господарський суд може продовжити цей строк, якщо інше не передбачено цим законом.
Згідно з частиною 1 статті 25 Закону (в редакції Закону України № 2343-ХІІ (2343-12) ), ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Частинами 1, 2 статті 26 Закону (в редакції Закону України № 2343-ХІІ (2343-12) ) передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Речі, визначені родовими ознаками, що належать банкруту на праві володіння або користування, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.
Згідно з частинами 1, 10 статті 30 Закону (в редакції Закону України № 2343-ХІІ (2343-12) ), після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 32 Закону (в редакції Закону України № 2343-ХІІ (2343-12) ), після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.
Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів), подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.
Згідно з частиною 1 статті 33 та частиною 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 03.02.2011 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на один рік, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Усачова О.М., якого зобов'язано здійснити ліквідаційну процедуру та у строк до 03.02.2012 року подати на затвердження до суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута (том 3, а.с. 120 - 122).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 01.11.2013 року ліквідатором боржника подано до суду на затвердження звіт ліквідатора з додатками, в тому числі й ліквідаційний баланс банкрута станом на 01.11.2013 року (том 5, а.с. 218 - 225, том 6, а.с. 1 - 166).
Розглянувши наданий суду звіт ліквідатора про виконану роботу та додатки до нього, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що ліквідатором боржника виконано всі дії з ліквідації банкрута, тому є підстави для затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу, ліквідації банкрута, як юридичної особи, та припинення провадження у справі з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ліквідатором боржника проведено належні дії з витребування даних про активи боржника згідно реєстрів заборон рухомого та нерухомого майна та встановлено відсутність зареєстрованих за боржником об'єктів права власності (транспортних засобів, сільськогосподарської техніки, земельних ділянок) згідно довідками ДАІ, органів Держсільгоспінспекції України, Держагенства земельних ресурсів України за місцезнаходженням банкрута (том 6, а.с. 157, 159, 158).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, розрахункові рахунки боржника в банківських установах закриті, виконавчі документи щодо боржника на виконанні в органах державної виконавчої служби не перебувають (том 6, а.с. 163 - 165, 160).
Судом першої інстанції встановлено, що в ході ліквідаційної процедури ліквідатором виявлено кредиторську заборгованість боржника на загальну суму 56 291 383, 53 грн., в тому числі перед ПАТ "Сведбанк", правонаступником якого є ПАТ "Омега Банк", на суму 39 400 157, 76 грн., що забезпечена заставою (том 6, а.с. 144 - 145); вимоги щодо погашення заборгованості зі заробітної плати на суму 42 407, 91 грн. виявлено ліквідатором в момент приймання документів про фінансово-господарську діяльність підприємства.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що за результатами проведення заходів щодо виявлення майна банкрута та здійснення ліквідатором інвентаризації на підставі наказу №17-03 від 17.03.2011 року сформовано ліквідаційну масу банкрута (том 5, а.с. 225, том 6, а.с. 1 - 11).
Судом встановлено, що для проведення незалежної оцінки майнових активів боржника з метою їх подальшої реалізації ліквідатором за погодженням з комітетом кредиторів залучено на договірній основі суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_7 За результатами оцінки майнових активів банкрута незалежним оцінювачем складено звіт станом на 01.07.2011 року, з якого вбачається, що вартість нерухомого майна боржника, розташованого за адресами: вул. Телевізійна, 5 "Д" та вул. Телевізійна, 3 складає 5 755 223 грн. без ПДВ; вартість транспортних засобів у кількості 31 одиниця складає 759 597 грн., вартість обладнання та інших ТМЦ становить 4 796 710 грн., в тому числі ринкова вартість об'єктів права інтелектуальної власності складає 48 639 грн.
Також судом встановлено, що з метою реалізації майна банкрута відповідно до рішення комітету кредиторів від 12.08.2011 року (протокол № 6) ліквідатором укладено договір на організацію та проведення торгів шляхом аукціону з Товарною біржею "Базис", однак, аукціон з продажу майна банкрута за фактом оголошення в пресі протягом процедури ліквідації неодноразово не міг відбутись через відсутність заявок на придбання лотів за початковою ціною продажу.
Судом встановлено, що з огляду на відсутність заявок на придбання лотів за початковою ціною продажу майна банкрута, у зв'язку з чим аукціон тривалий час не міг розпочатися, комітетом кредиторів приймалися рішення про повторне розміщення майна, яке становить ліквідаційну масу банкрута, для продажу на аукціоні із зменшенням початкової вартості лоту до початку торгів на 10 відсотків згідно з рішенням від 23.12.2011 року, а в подальшому комітетом кредиторів погоджено порядок продажу майна банкрута за ціновими пропозиціями, запропонованими покупцями, про що складено протокол засідання комітету кредиторів від 16 лютого - 14 березня 2012 року. За результатами аукціону ліквідатором укладено договори купівлі-продажу майна банкрута з покупцями, в тому числі, нерухомого.
Також судом встановлено обставини проведення ліквідатором відповідно до рішення комітету кредиторів від 24.05.2012 року (протокол № 11) реалізації рухомого майна банкрута, а саме транспортних засобів у кількості дев'яти одиниць; 28.08.2012 року автотранспортні засоби в кількості одинадцяти одиниць передані на реалізацію в комісійний магазин ТОВ "Агентство незалежних експертиз" (том 6, а.с. 74 - 125); 05.09.2012 року на розрахунковий рахунок підприємства-боржника надійшли кошти від реалізації автомобілів на суму 60 892 грн.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 31.01.2013 року комітетом кредиторів боржника, за погодженням скаржника, прийнято рішення про списання неліквідного майна боржника, яке не перебуває під заставою, у зв'язку із спливом строку придатності, а також про передачу обладнання, яке перебувало в заставі ПАТ "Сведбанк", ліквідатору в рахунок погашення заборгованості з оплати його послуг на суму 46 156, 90 грн. (протокол № 17) (том 6, а.с. 34 - 38).
Судом встановлено, що на 05.06.2013 року ліквідатором призначено проведення аукціону з реалізації торгівельних марок у кількості 3 шт., які перебували у заставі ПАТ "Омега Банк", з початковою вартістю лота в розмірі 2 200 грн.; з листа організатора аукціону за № 025/2013 від 05.06.2013 року вбачається, що аукціон з реалізації спірних об'єктів права інтелектуальної власності не відбувся, у зв'язку з чим ліквідатор боржника звернувся до ПАТ "Омега Банк" з листом за вих. № АК/480 від 21.06.2013 року про прийняття рішення щодо подальших дій стосовно торгівельних марок, які перебували під заставою банку, однак, станом на 01.09.2013 року ліквідатором відповіді одержано не було.
Суд встановив, що зважаючи на бездіяльність з боку ПАТ "Омега Банк", який є заставодержателем нереалізованої частини ліквідаційної маси боржника, ліквідатором прийнято рішення щодо самостійного укладення договорів на реалізацію спірних торгівельних марок за ціною останніх торгів на аукціоні; виручені грошові кошти від реалізації зазначених об'єктів права інтелектуальної власності на суму 2 200 грн. перераховано на погашення заборгованості боржника перед ПАТ "Омега Банк", як заставного кредитора першої черги.
Судом встановлено, що кошти, отримані від реалізації майна банкрута, спрямовано виключно на погашення заборгованості першої та частково другої черг задоволення вимог кредиторів, а також на оплату послуг ліквідатора (частково) та відшкодування його витрат, затверджених ухвалами суду. При цьому, непогашеними залишились вимоги кредиторів ТОВ "Династія Україна" на загальну суму 52 242 666, 26 грн., в тому числі ПАТ "Омега Банк" - 35 532 957, 14 грн. - вимоги першої черги (том 6, а.с. 144 - 145).
Відтак, затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс боржника та припиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що ліквідатором виконано всі дії з ліквідації банкрута та надано суду документи, що свідчать про завершення ліквідаційної процедури, у тому числі ліквідаційний баланс з непогашеною кредиторською заборгованістю у зв'язку з відсутністю активів, які можна було б направити на погашення кредиторської заборгованості.
Апеляційний суд, переглядаючи справу в повному обсязі, погодився з оцінкою доказів у справі, здійсненою судом першої інстанції, та зазначив про обґрунтованість висновків суду першої інстанції про належне виконання ліквідатором дій в ході ліквідаційної процедури, зокрема, вжиття всіх можливих заходів щодо виявлення активів боржника, здійснення у спосіб, передбачений законодавством, їх оцінки та реалізації з подальшим розподілом виручених коштів у відповідності до статті 31 Закону (в редакції Закону України № 2343-ХІІ (2343-12) ).
При цьому, апеляційним судом спростовано доводи апеляційної скарги про те, що торгівельні марки, які перебували в заставі ПАТ "Омега Банк", як правонаступника конкурсного кредитора ПАТ "Сведбанк", мали бути реалізовані ліквідатором згідно норм Закону про банкрутство (в редакції Закону України № 4212-VІ від 22.12.2011 року (4212-17) ).
Апеляційний суд виходив з того, що порядок продажу майнових активів боржника, що ввійшли до складу ліквідаційної маси, визначено комітетом кредиторів боржника на засіданні від 12.08.2011 року (протокол № 6), а можливість проведення конкурсу з реалізації спірних торгівельних марок встановлено рішенням комітету кредиторів від 04.12.2012 року (протокол № 16), тобто до набрання чинності Законом про банкрутство в редакції Закону України № 4212-VІ від 22.12.2011 року (4212-17) , що мало місце 19.01.2013 року, у зв'язку з чим ліквідатор боржника при продажу зазначених об'єктів права інтелектуальної власності обґрунтовано керувався нормами Закону про банкрутство (в редакції Закону України № 2343-ХІІ (2343-12) , до внесення змін Законом України № 4212-VІ від 22.12.2011 року (4212-17) ).
Також апеляційний суд спростував доводи скаржника про безпідставність відхилення судом першої інстанції клопотання ПАТ "Омега Банк" від 04.11.2013 року про продовження строку ліквідаційної процедури у даній справі у зв'язку з розглядом Криворізьким районним судом Дніпропетровської області чотирьох справ за позовами ПАТ "Сведбанк", правонаступником якого є ПАТ "Омега Банк", до фізичної особи ОСОБА_8, як майнового поручителя ТОВ "Династія Україна", про стягнення заборгованості за кредитними договорами, укладеними з банкрутом (том 6, а.с. 170).
Апеляційний суд зазначив про те, що ліквідаційна процедура у даній справі, введена постановою суду від 03.02.2011 року, неодноразово продовжувалася та в цілому тривала понад строки, визначені статтею 22 Закону про банкрутство (в редакції Закону України № 2343-ХІІ (2343-12) ), а доводи скаржника, викладені у клопотанні від 04.11.2013 року, апеляційним судом були оцінені, як такі, що не підтверджують наявності правових підстав для продовження ліквідаційної процедури у даній справі.
Колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на встановлення ними обставин повноти проведених ліквідатором дій в ліквідаційній процедурі, належності та відповідності Закону про банкрутство (в редакції Закону України № 2343-ХІІ (2343-12) ) звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута.
Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, щодо порушення ліквідатором порядку продажу заставного майна боржника (спірних торгівельних марок) та ігнорування судом першої інстанції клопотання ПАТ "Омега Банк" про продовження ліквідаційної процедури з посиланням на докази прийняті до уваги та відхилені судами першої та апеляційної інстанцій, не спростовують правильності висновків судів про наявність правових підстав для завершення ліквідаційної процедури, у даній справі про банкрутство, а спрямовані на переоцінку доказів Вищим господарським судом України, що виходить за межі повноважень касаційного суду відповідно до статті 111-7 ГПК України, а відтак, є необґрунтованими.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно статей 111-5, 111-7 ГПК України, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута, припинення банкрута як юридичної особи та припинення провадження у справі про банкрутство та не вбачає правових підстав для зміни чи скасування постанови апеляційного господарського суду від 28.01.2014 року.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу ПАТ "Омега Банк" залишити без задоволення.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.01.2014 року у справі № Б24/148-10 залишити без змін.
Головуючий
Судді
Н.Г. Ткаченко
Л.Й. Катеринчук
Г.П. Коробенко