головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справі суддів: Бернацької Ж.О. Кривди Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Брянківський завод бурового устаткування" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.02.2014 у справі № 913/2881/13 господарського суду Луганської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК Будівельний Альянс" до Товариства з додатковою відповідальністю "Брянківський завод бурового устаткування" про стягнення 32 012,33 грн. за зустрічним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Брянківський завод бурового устаткування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК Будівельний Альянс" про визнання недійсним договору від 20.08.2012 № 29

за участю представників від: позивача не з"явилися, повідомлені належним чином відповідача не з"явилися, повідомлені належним чином

Рішенням Господарського суду Луганської області від 02.12.2013 у справі № 913/2881/13, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.02.2014, задоволено первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК Будівельний Альянс" (Позивач), стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Брянківський завод бурового устаткування" (Відповідач) на користь ТОВ "ТПК Будівельний Альянс" заборгованість у розмірі 32 012,33 грн., судовий збір у сумі 1 720,50 грн.; відмовлено Товариству з додатковою відповідальністю "Брянківський завод бурового устаткування" у задоволені зустрічного позову про визнання договору недійсним.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Товариство з додатковою відповідальністю "Брянківський завод бурового устаткування" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 02.12.2013, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.02.2014 у справі № 913/2881/13 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема статей 180 Господарського кодексу України, статей 203, 215, 877 Цивільного кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, на підставі договору генпідряду № 29 від 20.08.2012, укладеного між ТДВ "Брянківський завод бурового устаткування" (замовник) та ТОВ "ТПК Будівельний Альянс"(підрядник), замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати власними та залученим засобами у строки, обумовлені договором, з використанням своїх матеріалів робот з поточного ремонту об'єкта ТДВ "БЗБУ" цеху Бурового інструменту (облаштування підсипки, бетонної основи підлоги, полімерного покриття та окраски стелі, стін та колон), розташованого за адресою: 94105, вул. Мичуріна, 1, м. Брянка, Луганська область.

Відповідно до пункту 1.2 договору, обсяг, характер та вартість робіт, передбачених пунктом 1.1 договору визначається кошторисною документацією, погодженою сторонами, яка є невід'ємною частиною договору для взаємних розрахунків.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що договірна ціна розраховується згідно з локальними кошторисами за окремими видами робіт. Договірна ціна коригується сторонами по мірі надходження кошторисної документації, внесення змін до обсягів та складу робіт, які впливають на вартість будівництва, зміни ціноутворюючих факторів, суттєвих відхилень фактичних умов виконання робіт від проектних, виявити які на стадії укладання договору було неможливо.

Згідно з пунктами 3.2, 3.3 договору замовник проводить оплату за виконання певного етапу робіт відповідно до графіку платежів (додаток № 2). Платежі здійснюються протягом 5-ти банківських днів після підписання актів виконаних робіт шляхом перерахування замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника, у національній валюті України з урахуванням раніше виданого авансу. Авансовий платіж складається із 100% вартості матеріалів та 30% вартості робіт за кожний етап виконання робіт та враховується у графіку платежів (додаток № 2).

Пунктами 4.1, 4.2 договору Підрядник виконує роботи, передбачені розділом 1 даного договору в строки визначені графіком виробництва робіт (додаток № 3). Строк початку виконання робіт рахується з дати підписання сторонами акта передачі будівельного майданчику та перерахування авансу згідно з пунктами 3.2 та 3.3 договору (протягом 3-х робочих днів з моменту надходження авансу на розрахунковий рахунок підрядника).

Рішенням Господарського суду Донецької області від 31.07.2013, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.09.2013 та постановою Вищого господарського суд України від 23.12.2013 у справі № 5006/16/155/2012, відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з додатковою відповідальністю "Брянківський завод бурового устаткування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК Будівельний Альянс" про стягнення 381 517,56 грн. попередньої оплати, у зв"язку з невиконанням підрядних робіт.

Рішення мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджено виконання підрядником робіт на суму 517 624,90 грн., тому повернення попередньої оплати є безпідставним.

Рішенням встановлено, що платіжним дорученням № 1760 від 29.08.2012 замовник перерахував на користь підрядника 485 611,68 грн. попередньої плати.

На виконання умов договору, між сторонами 14.09.2012 підписано акт приймання-передачі будівельного майданчика, який підписаний уповноваженими представниками сторін.

Підрядником 23.10.2012 та 26.10.2012 надіслані замовнику акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року на суму 73 766,50грн., довідку про вартість виконаних будівельних робіт, підсумкову відомість ресурсів і акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року на суму 457 581,60грн., довідку про вартість виконаних будівельних робіт та підсумкову відомість ресурсів.

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 634/23, призначеної ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.02.2013 у справі № 5006/16/155/2012 фактична вартість виконаних робіт та матеріалів з поточного ремонту об'єкта ТДВ "Брянківський завод бурового устаткування" цеху бурового інструменту, розташованого у м. Брянка, Луганської області, складає за актом № 1 за жовтень 2012 року - 69 317,62 грн., за актом № 2 - 448 307,28 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТПК Будівельний Альянс" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Брянківський завод бурового устаткування" заборгованості за договором генерального підряду № 29 від 20.08.2012 у розмірі 32 012,33 грн.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.11.2013 прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ТДВ "Брянківський завод бурового устаткування" до ТОВ "ТПК Будівельний Альянс" про визнання недійсним з моменту укладення договору генерального підряду № 29 від 20.08.2012.

Рішенням суду першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, задоволено позовні вимоги первісного позову ТОВ "ТПК Будівельний Альянс", стягнуто з ТДВ "Брянківський завод бурового устаткування" на користь ТОВ "ТПК Будівельний Альянс" борг у розмірі 32 012,33 грн., судовий збір у сумі 1 720,50 грн.; у задоволені вимог за зустрічним позовом ТДВ "Брянківський завод бурового устаткування" відмовлено повністю.

Судовий акт мотивований тим, що рішенням Господарського суду Донецької області від 31.07.2013 у справі № 5006/16/155/2012 встановлено факт виконання ТОВ "ТПК Будівельний Альянс" підрядних робіт за договором підряду № 29 від 20.08.2012 на суму 517 624,90 грн.

ТДВ "Брянківський завод бурового устаткування" перераховано попередню оплату в розмірі 485 611,68 грн.

Заборгованість ТДВ "Брянківський завод бурового устаткування" за виконані роботи складає 32 013,22 грн.

Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відмовлено у задоволенні зустрічного позову ТДВ "Брянківський завод бурового устаткування".

Суди посилаються на статтю 241 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку представляють, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Наступним схваленням спірного договору № 29 від 20.08.2012 р. є здійснення ТДВ "Брянківський завод бурового устаткування" попередньої оплати у розмірі 485 611,68 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1760 від 29.08.2012 із зазначенням у призначенні платежу - попередня плата за підсипання, фарбування, облаштування бетонної основи згідно з рахунком № 91 від 23.08.2012.

Судами встановлено, що договір з боку ТДВ "Брянківський завод бурового устаткування" підписаний тимчасово виконуючим обов'язки директора Юркіним І.С., який діє на підставі статуту та протоколу загальних зборів учасників № 5 від 02.08.2012.

Пунктом 12.4 Статуту ТДВ "Брянківський завод бурового устаткування" передбачено, що до компетенції загальних зборів учасників належить затвердження договорів (угод, правочинів), укладених на суму, що перевищує 1 000 000 грн.

Згідно з витягу з протоколу загальних зборів № 5 від 02.08.2012 учасниками загальних зборів вирішено обрати тимчасово виконуючим обов'язки директора Товариства Юркіна Івана Семеновича, та вирішено що тимчасово виконуючий обов'язки директора має право без згоди учасників укладати від імені Товариства контракти, договори, інші правочини (у тому числі кредитні договори, договори застави та відчуження майна) на суму, що не перевищує 20 000 грн.; за згодою учасників укладати від імені Товариства контракти, договори, інші правочини (у тому числі кредитні договори, договори застави та відчуження майна) на суму, що перевищує 20 000 грн.

Відповідно до витягу з протоколу загальних зборів № 7 від 20.08.2012 учасниками загальних зборів ТДВ "Брянківський завод бурового устаткування" прийнято рішення про затвервердження проекту договору з ТОВ "ТПК Будівельний Альянс", за яким планується виконати поточний ремонт об'єктів ТДВ "Брянківський завод бурового устаткування" на загальну суму 2 140 446 грн. та надано згоду тимчасово виконуючому обов'язки директора Товариства на укладення цього договору.

Суди попередніх інстанцій прийшли до висновку про те, що спірний договір укладений з боку ТДВ "Брянківський завод бурового устаткування" тимчасово виконуючим обов'язки директора Юркіним І.С. в межах його повноважень.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарський судів з огляду на наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору

В статті 14 ЦК України зазначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За приписами частини 1 статті 203 ЦК України угода визнається недійсною у разі коли вона суперечить Цивільному кодексу (435-15) , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини 1 статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов"язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону, а в частині 3 цієї статті закріплені положення про те, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов"язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Частина 2 статті 203 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно з частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до пункту 12.15. Статуту ТДВ "Брянківський завод бурового устаткування" директор має право, зокрема, без згоди учасників укладати від імені Товариства контракти, договори, інші правочини (у тому числі кредитні договори, договори застави та відчуження майна) на суму, що не перевищує 1 000 000 грн.; за згодою учасників укладати від імені Товариства контракти, договори інші правочини (у тому числі кредитні договори, договори застави та відчуження майна) на суму, що перевищує 1 000 000 грн.

Судами попередніх інстанцій досліджено повноваження тимчасово виконуючого обов'язки директора ТДВ "Брянківський завод бурового устаткування" Юркіна І.С. щодо підписання договору підряду № 29 від 20.08.2012.

Відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Настання наслідків укладання угоди особою, не уповноваженою на це, або з перевищенням повноважень, закон ставить в залежність від того, чи було схвалено у подальшому угоду особою, від імені якої її укладено.

Як встановлено судами у справі № 5006/16/155/2012 між сторонами договору підряду 14.09.2012 підписаний акт приймання-передачі будівельного майданчика (цех бурового інструменту) підряднику для виконання ремонтно-будівельних робіт.

Сторонами 20.09.2012 складено акт № 1 на приховані роботи, відповідно до якого був проведений огляд виконаних робіт, зокрема, розмивання штукатурки, закладення швів (частково) в будівлі цеху бурового інструменту Товариства з додатковою відповідальністю "Брянківський завод бурового устанкування", якість робіт оцінена задовільно. При цьому, зазначено, що дозволяється виконання наступних робіт - фарбування металевих частин, фарбування стелі (після остаточного закладення швів), який підписаний уповноваженими представниками сторін.

Замовник 24.09.2012 року направив на адресу підрядника лист № 13-1164, щодо недотримання графіка виконання робіт, виконання робіт з недоліками, нездійснення ущільнення підсипки під бетон, тощо.

Суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про схвалення договору підряду № 29 від 20.08.2012.

Крім того, в силу частини 3 статті 207 Господарського кодексу України виконання господарського зобов"язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов"язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов"язання визнається недійсним з припиняється на майбутнє.

Відтак якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то зобов'язання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду про визнання договору (правочину) недійсним. Тому, договір підряду (при частковому або повному виконанні) може бути визнаний недійсним лише на майбутнє.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог статті 43 ГПК рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків Господарського суду Луганської області та Донецького апеляційного господарського суду.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарськими судами норм законодавства при прийнятті рішення і постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.