ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 квітня 2014 року Справа № 3/132-12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Карабаня В.Я.,
суддів: Жаботиної Г.В.,
Ковтонюк Л.В.,
за участю представників сторін: Борисюк Г.М., Саламатов В.Є.
прокуратури: Боднарчук В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Забір'я" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2014 у справі № 3/132-12 господарського суду Київської області за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до відповідачів: 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, 2. публічного акціонерного товариства "Забір'я" про визнання незаконним та часткове скасування наказу, витребування водного об'єкту з незаконного володіння та визнання права власності
Рішенням господарського суду Київської області від 05.12.2013 (колегія у складі суддів: Лопатін А.В., Конюх О.В., Лилак Т.Д.) позов задоволено. Визнано недійсним та скасовано наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 02.06.1998 № 5-25-7/27 про перетворення державного виробничого сільськогосподарського рибоводного підприємства "Забір'я" у відкрите акціонерне товариство в частині передачі згідно Переліку нерухомого майна ПАТ "Забір'я" наступних водних об'єктів:
- став вирощувальний, 23 га Фастівський район, с. Мотовилівка;
- став вирощувальний (в.Мот), 69 га ч. Мотовилівка Васильківський район;
- став "Млинок", 9,3 га, Фастівський район, Хутір Млинок;
- став вирощувальний, 52,3 га Фастівський район, с. Пришивальне.
Визнано за державою в особі Фонду державного майна України право власності на водні об'єкти, які передані ПАТ "Забір'я" за наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 02.06.1998 № 5-25-7/27 про перетворення державного виробничого сільськогосподарського рибоводного підприємства "Забір'я" у відкрите акціонерне товариство та переліком нерухомого майна, що передається у власність відкритому акціонерному товариству "Забір'я", зокрема, став "Млинок", 9,3 га, за адресою: Київська обл., Фастівський район, с. Млинок. Витребувано на користь держави в особі Фонду державного майна України з незаконного володіння публічного акціонерного товариства "Забір'я" водні об'єкти, які передані останньому за наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 02.06.1998 № 5-25-7/27 про перетворення державного виробничого сільськогосподарського рибоводного підприємства "Забір'я" у відкрите акціонерне товариство "Забір'я" та переліком нерухомого майна, що передається у власність відкритому акціонерному товариству "Забір'я", зокрема, став "Млинок", 9,3 га, за адресою: Київська обл., Фастівський район, с. Млинок.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2014 (колегія у складі суддів: Куксова В.В., Гончарова С.А., Шаптали Є.Ю.) рішення господарського суду Київської області від 05.12.2013 залишено без змін.
Не погоджуючись із постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2014, публічне акціонерне товариство "Забір'я" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2014 та рішення господарського суду Київської області від 05.12.2013 як такі, що прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
В листопаді 2012 року заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся до господарського суду Київської області з позовом до регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області та публічного акціонерного товариства "Забір'я" про визнання незаконним та скасування наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 02.06.1998 № 5-25-7/27 про перетворення державного виробничого сільськогосподарського рибоводного підприємства "Забір'я" у відкрите акціонерне товариство в частині передачі згідно Переліку нерухомого майна відкритому акціонерному товариству "Забір'я" наступних водних об'єктів: став вирощувальний, 23 га Фастівський район, с. Мотовилівка; став вирощувальний (в.Мот), 69 га с. Червона Мотовилівка Фастівський район; став "Млинок", 9,3 га, Фастівський район, Хутір Млинок; став вирощувальний, 52,3 га Фастівський район, с. Пришевальне; витребування на користь держави в особі Фонду державного майна України з незаконного володіння публічного акціонерного товариства "Забір'я" водні об'єкти, які передані останньому за наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 02.06.1998 № 5-25-7/27 про перетворення державного виробничого сільськогосподарського рибоводного підприємства "Забір'я" у відкрите акціонерне товариство "Забір'я" та переліком нерухомого майна, що передається у власність відкритому акціонерному товариству "Забір'я", зокрема, став "Млинок", 9,3 га, за адресою: Київська обл., Фастівський район, с. Млинок; визнання за державою в особі Фонду державного майна України права власності на вказані водні об'єкти.
Позовні вимоги мотивовані тим, що під час перевірки прокуратурою Київської області законності використання земель водного фонду на території Київської області встановлено, що наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 02.06.1998 № 5-25-7/27 "Про перетворення державного виробничого сільськогосподарського рибоводного підприємства "Забір'я" у відкрите акціонерне товариство" передано у власність відкритому акціонерному товариству "Забір'я" вказані вище водні об'єкти на території Фастівського району Київської області, що є порушенням ст. 5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", згідно якої приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, зокрема, водні ресурси та інші природні ресурси, які є власністю українського народу.
Приймаючи рішення у справі про задоволення позову, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився й апеляційний господарський суд, виходив з того що, як вбачається з матеріалів справи, 13.05.1997 регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області прийнято рішення № 2/22-ВП щодо приватизації державного виробничого сільськогосподарського рибоводного підприємства "Забір'я", у подальшому наказом відповідача-1 від 02.06.1998 № 5-25-7/27 державне виробниче сільськогосподарське рибоводне підприємство "Забір'я" перетворено у відкрите акціонерне товариство "Забір'я". Відповідно до переліку нерухомого майна, що передається у власність відкритому акціонерному товариству "Забір'я" згідно наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 02.06.1998 № 5-25-7/27, було передано відкритому акціонерному товариству "Забір'я", зокрема, у власність: став вирощувальний, 23 га с. Мотовилівка, Фастівський район; став вирощувальний (в.Мот), 69 га, ч. Мотовилівка, Васильківський район; став "Млинок", 9,3 га, Фастівський район, Хутір Млинок та став вирощувальний, 52,3 га Фастівський район, с. Пришивальне. Надалі відповідно до приписів норм Закону України "Про акціонерні товариства" (514-17) ВАТ "Забір'я" було перейменовано у ПАТ "Забір'я". Стави, передані у власність відповідачу 2 на підставі наказу відповідача 1 від 02.06.1998 № 5-25-7/27, є штучними водними об'єктами у розумінні ст.ст. 1 - 3 Водного кодексу України (в редакції, яка була чинною на час прийняття оспорюваного наказу відповідача-1 та передачі майна), розпорядження цими водними об'єктами належить до відання відповідної ради народних депутатів, на території якої знаходяться ці об'єкти, тому розпорядження цими об'єктами не належало до компетенції державних органів приватизації.
Вищий господарський суд України вважає за необхідне зазначити, що згідно із статтями 1, 3, 6 Водного кодексу України (в редакції, чинній на час прийняття вказаного наказу відповідача-1) усі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту; водний об'єкт - це сформований природою або створений штучно об'єкт ландшафту чи геологічна структура, де зосереджуються води (річка, озеро, море, водосховище, канал, водоносний горизонт); ставок - це штучно створена водойма місткістю не більше 1 млн. кубічних метрів; водойма - це безстічний або із сповільненим стоком поверхневий водний об'єкт; усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд. До водного фонду України належать поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об'єкти; води (водні об'єкти) є виключно власністю народу України і надаються тільки у користування. До відання Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських Рад народних депутатів у галузі регулювання водних відносин на їх території належить розпорядження водними об'єктами місцевого значення.
За змістом норм ст.ст. 1, 5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" (в редакції, яка була чинною на час прийняття оспорюваного наказу відповідача-1 та передачі майна) приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення; загальнодержавне значення мають, зокрема, надра, корисні копалини загальнодержавного значення, водні ресурси та інші природні ресурси, які є об'єктами права власності Українського народу. Стави, як штучні водойми, належать до водного фонду України, є водними об'єктами та виключно власністю народу України і можуть надаватися тільки у користування.
З урахуванням викладеного, Вищий господарський суд України вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій про те, що відповідач-2 набув право власності на вказані водні об'єкти в порушення вимог законодавства України, чинного на дату видачі наказу відповідача-1 від 02.06.1998 за № 5/25-7/27 та складання переліку нерухомого майна, що передається у власність відкритому акціонерному товариству "Забір'я".
Викладені в касаційній скарзі обставини місцевий та апеляційний господарські суди дослідили повно і правильно дали їм юридичну оцінку.
Підстав для задоволення касаційної скарги немає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Забір'я" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2014 у справі № 3/132-12 залишити без змін.
Головуючий
судді:
В.Карабань
Г.Жаботина
Л.Ковтонюк