ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2014 року Справа № 920/370/13-г
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Дерепи В.І. (доповідача у справі), суддів: Грека Б.М., Палія В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" в особі філії "Білопільський район електричних мереж"
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16 січня 2014 року
у справі № 920/370/13-г господарського суду Сумської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" в особі філії "Білопільський район електричних мереж"
до Приватного акціонерного товариства "Київстар"
про внесення змін до договору за участю представників від:позивача відповідача Машковської О.А.
В С Т А Н О В И В :
Публічне акціонерне товариство "Сумиобленерго" звернулося до господарського суду Сумської області з позовом до відповідача про визнання укладеним Додатку № 4 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії № 326 від 25.07.2003 року, укладеного між ПАТ "Сумиобленерго" та ПАТ "Київстар", в редакції ПАТ "Сумиобленерго".
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням господарського суду Сумської області від 25 вересня 2013 року (суддя Зражевський Ю.О.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16 січня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено з посиланням та те, що запропоновані позивачем зміни до договору, щодо нарахування енергопостачальником плати за перевищення договірної величини споживання електроенергії по окремим площадкам вимірювання за умови загального не перевищення величини споживання встановленої у договорі про постачання електроенергії, є неправомірним.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що відповідно до п.6.6. ПКЕЕ (z0417-96) оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем, як правило, у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електроенергії на відповідний розрахунковий або плановий період. Початок та тривалість розрахункового та/або планового періоду для розрахунку плати за спожиту електроенергію, форма та порядок оплати, терміни здійснення планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між постачальником електроенергії та споживачем. Таким чином, оплата за електроенергію має здійснюватися відповідно до умов договору, укладеного між постачальником електроенергії та споживачем, яким передбачений порядок здійснення розрахунку шляхом 100% передоплати.
Розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 25 червня 2003 року між ВАТ "Сумиобленерго" (постачальник), правонаступником якого є позивач та Закритим акціонерним товариством "Київстар Дж.Ес.Ем.", правонаступником якого є відповідач (споживач) було укладено Договір про постачання електроенергії № 326. Відповідно до розділу 1 договору постачальник постачає електроенергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно умов договору та Додатків до договору, що є його невід'ємними частинами.
Пунктом 5.2 укладеного договору передбачено, що за підсумками розрахункового періоду договірна (гранична) величина споживання електроенергії коригується постачальником електроенергії до рівня фактично оплаченої за цей розрахунковий період величини спожитої електроенергії. У разі коригування для споживача договірної (граничної) величини споживання обсягу електроенергії здійснюється відповідне коригування договірної (граничної) величини споживання електричної потужності.
Пунктом 5 Додатку № 4 до вказаного договору № 326 "Порядок розрахунків" (в редакції від 05.12.2011 року) передбачено, що при потребі споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися письмово до постачальника за коригуванням договірної величини споживання електроенергії. У разі коригування договірної величини споживання електроенергії протягом поточного розрахункового періоду здійснюється відповідне коригування граничної величини споживання електричної потужності. Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування. Коригування договірної величини споживання електроенергії здійснюється при умові відсутності, на момент звернення, боргу за минулий розрахунковий період, а також дотримання узгоджених графіків погашення заборгованості. При відмові у коригуванні договірних величин споживання електроенергії та граничних величин споживання електричної потужності, постачальник письмово доводить про це споживачу.
Як правильно було встановлено судами попередніх судових інстанцій при розгляді справи, позивач направив відповідачу проект додаткової угоди від 11.12.2012 року № 326/5 до основного договору з проектом Додатку № 4 "Порядок розрахунків" до договору, викладеними у новій редакції, посилаючись на зміни, внесені у порядок коригування договірних величин споживання електроенергії у відповідності до вимог чинних ПКЕЕ (z0417-96) .
У проекті додаткової угоди позивач виклав абз.3 п.5 Додатку № 4 "Порядок розрахунків" до договору у наступній редакції: "Коригування договірної величини споживання електроенергії здійснюється при умові відсутності, на момент звернення, боргу за минулий розрахунковий період, при наявності попередньої оплати згідно п.2 додатку №4 цього договору та сплати додатково заявленого обсягу, а також дотримання узгоджених графіків погашення заборгованості. При відмові у коригуванні договірних величин споживання електроенергії та граничних величин споживання електричної потужності, Постачальник письмово доводить про це споживачу".
Відповідач уклав запропоновану додаткову угоду від 11.12.2012 року та додаток № 4 "Порядок розрахунків", але не погодився з редакцією вказаного абз.3 п.5 Додатку № 4 "Порядок розрахунків" до укладеного договору № 326 та повернув позивачу Додаткову угоду від 11.12.2012 року до договору № 326 з приміткою "З протоколом розбіжностей".
Відповідно до протоколу розбіжностей від 07.02.2013 року відповідач запропонував редакцію абз.3 п.5 Додатку № 4 "Порядок розрахунків" у наступній редакції: "Коригування договірної величини споживання електроенергії здійснюється при умові відсутності, на момент звернення, боргу за минулий розрахунковий період, при наявності попередньої оплати згідно п.2 Додатку № 4 цього договору, дотримання узгоджених графіків погашення заборгованості, а також сплати додатково заявленого обсягу у разі перевищення загального значення договірної величини поточного розрахункового періоду за всім договором. При відмові у коригуванні договірних величин споживання електроенергії та граничних величин споживання електропотужності, постачальник письмово доводить про це споживача".
Розглядаючи справу, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відмовив позивачеві в задоволенні його позовних вимог з посиланням на те, що запропонований позивачем проект Додатку 4 "Порядок розрахунків" викладений таким чином, що споживач зобов'язаний сплачувати додатково заявлений обсяг у незалежності від того, чи перевищив споживач загальну заявлену величину споживання встановлену у договорі про постачання електроенергії, дана вимога постачальника суперечить роз'ясненням НКРЕ. Проте, ПрАТ "Київстар" у запропонованих редакціях Додатків 4 конкретизує обов'язок споживача здійснювати оплату додатково заявленого обсягу лише у разі перевищення загальної величини споживання, встановленого у договорі про постачання електроенергії та просить розглянути надані протоколи розбіжностей.
Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У п.4 ст. 179 ГК України зазначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
У запропонованій позивачем для підписання редакції Додатку № 4 вказано, що коригування договірної величини споживання електроенергії здійснюється при умові відсутності, на момент звернення, боргу за минулий розрахунковий період, при наявності попередньої оплати згідно п.2 Додатку № 4 цього договору та сплати додатково заявленого обсягу, а також дотримання узгоджених графіків погашення заборгованості.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної комунальної форми власності) у випадках споживання електроенергії понад договірну величину за рахунковий період сплачують електропостачальникам двократну вартість фактично спожитої договірної величини.
Згідно з п.п.5.1 ПКЕЕ (z0417-96) договір про постачання електроенергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електроенергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
У п.п.5.2 ПКЕЕ (z0417-96) визначено, що умови договору про постачання електроенергії, зазначені у додатку 3 та п.п.5.5-5.7 цих ПКЕЕ (z0417-96) , є істотними та обов'язковими для сторін під час укладення договору про постачання електроенергії. Відповідно до п.5.5 ПКЕЕ (z0417-96) до істотних та обов'язкових умов договору про постачання електроенергії віднесено, зокрема, величини дозволеної та приєднаної потужності, договірні величини споживання електроенергії. У п.1.2 ПКЕЕ (z0417-96) зазначено, що договірна величина споживання електроенергії визначена як узгоджена в договорі між постачальником електроенергії і споживачем величина обсягу електроенергії на відповідний розрахунковий період.
Згідно п.4.2 ПКЕЕ (z0417-96) відомості про обсяги очікуваного споживання електроенергії у наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електроенергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором. Розмір очікуваного споживання електроенергії визначається для кожної площадки вимірювання.
Пункт 4.4 ПКЕЕ (z0417-96) встановлює, що відносини щодо розрахунків між сторонами регулюються виключно на підставі домовленості сторін викладеній у вигляді договору на постачання електроенергії. У разі, якщо договором про постачання електроенергії попередня оплата не передбачена, датою коригування вважається дата прийняття постачальником електроенергії рішення про корегування договірних величин на підставі письмового звернення споживача.
У п.п.6.6 ПКЕЕ (z0417-96) визначено, що початок та тривалість розрахункового та/або планового періоду для розрахунку плати за спожиту електроенергію, форма та порядок оплати, терміни здійснення планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між постачальником електроенергії та споживачем.
Крім того, п.п.6.7 ПКЕЕ (z0417-96) передбачено, що після закінчення періоду, обумовленого у договорі, здійснюється коригування обсягів оплати, що була здійснена протягом цього періоду, відповідно до фактичного обсягу спожитої електроенергії протягом відповідного планового періоду (планових періодів). За результатами коригування перший плановий платіж наступного періоду збільшується або зменшується на відповідну величину.
Колегія суддів вважає за необхідне, також, зазначити про те, що в Додатку № 4 в редакції, яку позивач просить суд визнати укладеною, відсутні суттєві умови згідно п.п.5.5-5.7 ПКЕЕ (z0417-96) . Єдиним документом, що обумовлює порядок оплати отриманої споживачем електроенергії є договір № 326, який укладений у відповідності до вимог ПКЕЕ (z0417-96) . Також, слід зазначити, що приписи ПКЕЕ (z0417-96) не зобов'язують споживачів, що мають декілька точок вимірювання, сплачувати об'єм споживання конкретної точки вимірювання. Згідно ПКЕЕ (z0417-96) споживач зобов'язаний надати прогнозовані об'єми споживання та сплатити загальний заявлений за договором об'єм споживання електроенергії (сумарно за всіма точками вимірювання).
Посилання позивача на п.4.4 ПКЕЕ (z0417-96) правомірно відхилені колегією суддів апеляційного суду з огляду на наступне. Узгодженні сторонами договору обсяги очікуваного споживання електроенергії та заявлені величини споживання оформлюються додатком до договору як договірні величини та враховуючи викладене, договірна величина споживання електроенергії є сумою договірних величин кожної площадки вимірювання, зазначених у відповідному договорі. Нарахування енергопостачальником плати за перевищення договірної величини споживання електроенергії по окремим площадкам вимірювання за умови загального не перевищення величини споживання встановленої у договорі про постачання електроенергії, є неправомірним.
Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови, тому, суд вважає, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду підлягає залишенню без змін, як така, що прийнята при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" в особі філії "Білопільський район електричних мереж" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16 січня 2014 року залишити без змін.
Головуючий - суддя
Судді
В. І. Дерепа
Б. М. Грек
В. В. Палій