головуючого судді Поліщука В.Ю. (доповідач), суддів: Білошкап О.В., Катеринчук Л.Й., розглянувши касаційну скаргу Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд", на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2014 року, та рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2013 року, під час перегляду за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2011 рокуу справі № 34/17,за позовом Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд" (м. Київ), до Головного управління юстиції у місті Києві (м. Київ), про стягнення заборгованості у розмірі 56 369 грн. 20 коп., -за участю представників: від КП "Ватутінськінвестбуд": Стовбан Н.І. - представник (довіреність від 06.03.2014 року); від ГУ юстиції у м. Києві: Ніжинський А.С. - представник (довіреність від 31.01.2014 року);

У січні 2011 року Комунальне підприємство "Ватутінськінвестбуд" (далі за текстом - КП "Ватутінськінвестбуд") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління юстиції у місті Києві (далі за текстом - ГУ юстиції у місті Києві) про стягнення заборгованості за жовтень-грудень 2009 року у розмірі 56 369 грн. 20 коп. за оренду нежитлового приміщення згідно Договору № 0818 "Про передачу майна комунальної власності територіальної громади Деснянського району міста Києва в оренду" з Додатком № 1 до Договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.02.2011 року у справі № 34/17 позов КП "Ватутінськінвестбуд" задоволено повністю; стягнено з ГУ юстиції у місті Києві на користь КП "Ватутінськінвестбуд" 56 369 грн. 20 коп. - боргу, 563 грн. 69 коп. - як відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. - як відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видано наказ.

У жовтні 2013 року ГУ юстиції у місті Києві звернулось до Господарського суду міста Києва із Заявою про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2011 року у справі № 34/17 за нововиявленими обставинами. В обґрунтування поданої Заяви ГУ юстиції у місті Києві вказало, що 30.09.2013 року отримало Лист Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації з доданими до нього копіями Рішень Деснянської районної у місті Києві ради № 25 від 12.02.2008 року та № 14 від 24.06.2010 року, які (рішення), на думку заявника, є нововиявленими обставинами у цій справі.

У листопаді 2013 року ГУ юстиції у місті Києві звернулось до Господарського суду міста Києва із Заявою (уточненою) про перегляд вказаного судового рішення за нововиявленими обставинами, у якому просило рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2011 року у справі № 34/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.11.2013 року у справі № 34/17 (суддя - Ярмак О.М.) Заяву ГУ юстиції у місті Києві про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2011 року за нововиявленими обставинами задоволено; рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2011 року скасовано; прийнято нове судове рішення; у задоволені позову КП "Ватутінськінвестбуд" до ГУ юстиції у місті Києві про стягнення 56 369 грн. 20 коп. відмовлено. Рішення місцевого господарського суду мотивовано, зокрема, тим, що обставини, на які посилається в обґрунтування поданої Заяви ГУ юстиції у місті Києві не були відомі заявнику на час прийняття судового рішення від 07.02.2011 року у цій справі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2014 року у справі № 34/17 (головуючий суддя - Куксов В.В., судді: Авдеєв П.В., Гончаров С.А.) апеляційну скаргу КП "Ватутінськінвестбуд" залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2013 року у справі № 34/17 залишено без змін. При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовано всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, спірне рішення господарського суду першої інстанції відповідає законодавству та матеріалам справи.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанції рішенням та постановою, КП "Ватутінськінвестбуд" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2014 року та рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2013 року у справі № 34/17; прийняти нове судове рішення, яким відмовити ГУ юстиції у місті Києві у задоволенні заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2011 року за нововиявленими обставинами та залишити його в силі; відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги та касаційної скарги. При цьому, скаржник посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 525, 526, 610, 629 ЦК України та ст. ст. 4-2, 22, 32- 34, 36, 43, 113 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.03.2014 року, згідно зі ст. 111-4 ГПК України, касаційну скаргу КП "Ватутінськінвестбуд" прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

В судовому засіданні касаційної інстанції представник КП "Ватутінськінвестбуд" подану касаційну скаргу підтримала за наведених у ній підстав, просила її задовольнити, скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2014 року та рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2013 року у справі № 34/17; прийняти нове судове рішення, яким відмовити ГУ юстиції у місті Києві у задоволенні заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2011 року за нововиявленими обставинами та залишити останнє в силі.

Представник ГУ юстиції у місті Києві проти поданої КП "Ватутінськінвестбуд" касаційної скарги заперечив, вважає прийняті місцевим та апеляційним господарськими судами рішення та постанову законними та обґрунтованими, просив залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступне.

01.04.2009 року КП "Ватутінськінвестбуд" та ГУ юстиції у місті Києві, на підставі Розпорядження Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації № 272 від 31.03.2009 року, уклали Договір № 0818 про передачу майна комунальної власності територіальної громади Деснянського району міста Києва в оренду (далі за текстом - Договір оренди), за умов якого ГУ юстиції у місті Києві (за текстом Договору - орендар) отримало в орендне користування нежитлове приміщення за адресою: вул. Закревського, 47, загальною площею 179,00 м2 (за текстом Договору оренди - об'єкт оренди).

Відповідно до умов п. 3.1. Договору оренди, за користування об'єктом оренди орендар сплачує КП "Ватутінськінвестбуд" (за текстом Договору оренди - орендодавець) орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади Деснянського району, затвердженої Рішенням Деснянської райради № 7 від 07.12.2006 року, місячний розмір якої, згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток № 1), на дату підписання Договору становить 13 563 грн. 70 коп.

01.04.2009 року Додатком № 1 до Договору оренди, відповідно до Рішення № 8 Х сесії Деснянської районної у місті Києві ради від 11.09.2008 року, сторони погодили орендну ставку за користування 1 м2 загальної площі приміщення: 70 грн. 00 коп. Розмір місячної орендної плати за перший місяць оренди визначається за формулою та на момент підписання додатку становить 13 563 грн. 70 коп. (без ПДВ), ПДВ - 2 712 грн. 74 коп., всього - 16 276 грн. 44 коп.

Встановивши наведені вище обставини та невиконання відповідачем зобов'язання за Договором оренди щодо сплати орендної плати за період жовтень-грудень 2009 року, місцевий господарський суд, рішенням від 07.02.2011 року, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову КП "Ватутінськінвестбуд" та присудження до стягнення з ГУ юстиції у місті Києві на користь КП "Ватутінськінвестбуд" 56 369 грн. 20 коп. - боргу за період жовтень-грудень 2009 року.

У жовтні 2013 року ГУ юстиції у місті Києві звернулось до Господарського суду міста Києва із Заявою про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2011 року у справі № 34/17 за нововиявленими обставинами, у якій (з урахуванням поданих уточнень) просило рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2011 року у справі № 34/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування поданої Заяви ГУ юстиції у місті Києві вказувало, що 30.09.2013 року отримало Лист Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації з доданими до нього копіями Рішень Деснянської районної у місті Києві ради № 25 від 12.02.2008 року та № 14 від 24.06.2010 року, які (рішення), на думку заявника, є нововиявленими обставинами у цій справі.

Щодо посилань ГУ юстиції у місті Києві у поданій Заяві як на нововиявлену обставину у справі на Рішення № 25 VІІ сесії Деснянської районної у місті Києві ради від 12.02.2008 року "Про внесення змін до Додатку 1 до Рішення № 7 IV сесії Деснянської районної у місті Києві ради V скликання від 07.12.2006 року "Орендні ставки за користування нерухомим майном комунальної власності територіальної громади Деснянського району міста Києва", місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що, вказаним Рішенням, відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) та враховуючи рішення Київради від 26.07.2007 року "Про затвердження технічної документації з грошової оцінки земель міста Києва та Порядку її визначення" були внесені зміни до Додатку 1 до рішення № 7 IV сесії Деснянської районної у місті Києві ради V скликання від 07.12.2006 року "Орендні ставки за користування нерухомим майном комунальної власності територіальної громади Деснянського району міста Києва" і викладено його в новій редакції згідно з додатком до цього рішення.

Крім того, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що у поданій Заяві ГУ юстиції у місті Києві посилається на Рішення Деснянської районної у місті Києві ради № 14 від 24.06.2010 року "Про затвердження орендних ставок за користування нерухомим майном комунальної власності територіальної громади Деснянського району міста Києва", відповідно до розділу 1 "Офіси" Додатку № 1 до якого, мінімальна орендна ставка за 1 м2 у місяць для центральних органів виконавчої влади, міністерств, відомств, їх територіальних відділень, інших бюджетних установ та організацій встановлюється в межах витрат на утримання приміщення. Інших орендних плат для вказаної категорії орендарів не передбачено.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду поданої ГУ юстиції у місті Києві досліджено Довідку № 4111/07 з ЄДРПОУ (дата видачі - 28.02.2007 року) та Рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 14340/10/25-211 від 25.05.2007 року про включення організації до Реєстру неприбуткових організацій (установ) та встановлено, що Головне управління юстиції у місті Києва (код ЄДРПОУ 34691374) є державною установою, за видами діяльності за КВЕД: 75.11.3 Управління на рівні областей та міст Києва та Севастополя, 75.23.0 Діяльність у сфері юстиції та правосуддя; включено до Реєстру неприбуткових організацій (установ) за ознакою: 0002.

Згідно з п. п. 1, 13, 14 Положення про Головні управління юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 47/5 від 14.02.2007 року (z0124-07) , яке діяло на час укладення договору, Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, підпорядковуються Міністерству юстиції України та є його територіальними органами. Головні управління юстиції утримуються за рахунок Державного бюджету України. Головне управління юстиції є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах Казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Встановивши наведені вище обставини, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли висновку, що, встановлена п. 3.1 Договору оренди та Додатком № 1 до цього Договору, ставка орендної плати не може бути застосована до ГУ юстиції у місті Києві, яке є юридичною особою, що утримується за рахунок Державного бюджету України, обставини, на які посилається ГУ юстиції у місті Києві у поданій Заяві не були відомі останньому під час прийняття рішення від 07.02.2011 року, а тому, Заява про перегляд цього рішення підлягає до задоволення, рішення від 07.02.2011 року - скасованню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні поданого КП "Ватунськінвестбуд" позову.

Не погоджуючись з такими висновками місцевого та апеляційного господарських судів, КП "Ватутінськінвестбуд" звернулось з касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанції ст. ст. 525, 526, 610, 629 ЦК України та ст. ст. 4-2, 22, 32- 34, 36, 43, 113 ГПК України, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2014 року та рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2013 року у справі № 34/17; прийняти нове судове рішення, яким відмовити ГУ юстиції у місті Києві у задоволенні заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2011 року за нововиявленими обставинами та залишити його в силі.

Задовольняючи подану КП "Ватутінськінвестбуд" касаційну скаргу, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Згідно з ч. 1, п. 1) ч. 2 ст. 112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, зокрема є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" № 17 від 26.12.2011 року (v0017600-11) , з метою забезпечення однакового і правильного застосування норм ГПК (1798-12) України, про перегляд рішень, ухвал, постанов (далі - судове рішення) за нововиявленими обставинами роз'яснено, що ст. 112 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК (1798-12) України. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК (1798-12) господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни. В той же час заінтересована сторона не позбавлена права оскаржити судове рішення в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК (1798-12) України, зокрема, ст. 101 цього Кодексу.

Колегія суддів касаційної інстанції щодо Рішення Деснянської районної у місті Києві ради № 25 від 12.02.2008 року, посилаючись, серед іншого, на яке ГУ юстиції в місті Києві звертається із Заявою, відзначає, що, згідно зі ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (1160-15) , відповідно до ст. 12 якого, регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Відтак, посилання ГУ юстиції у місті Києві на Рішення Деснянської районної у місті Києві ради № 25 від 12.02.2008 року як на нововиявлену обставину у цій справі (оскільки, як вказує заявник, про зазначене рішення йому не було відомо під час розгляду справи) не відповідають приписам ст. 112 ГПК України, оскільки ця обставина була оприлюднена у встановленому чинним на той момент законодавством порядку та існувала на час укладення Договору оренди та вирішення спору про стягнення заборгованості з орендних платежів за цим Договором.

Щодо посилань, серед іншого, ГУ юстиції у місті Києві у поданій Заяві, як на нововиявлену обставину, на Рішення Деснянської районної у місті Києві ради № 14 від 24.06.2010 року, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що позов у цій справі заявлено про стягнення орендної плати за укладеним 01.04.2009 року Договором оренди за період жовтня-грудня 2009 року, а відтак, ця обставина не є нововиявленою, у розумінні ст. 112 ГПК України, а є новою - оскільки виникла після закінчення спірного періоду у цій справі.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що згідно з ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. У Рішенні № 1-рп/99 від 09.02.1999 року (v001p710-99) у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)" Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення ч. 1 ст. 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що спірні судові рішення прийняті місцевим та апеляційним господарськими судами з порушенням Розділу XIII ГПК (1798-12) України, оскільки обставини, на які посилається ГУ юстиції у місті Києві у поданій Заяві, не є нововиявленими у розумінні ст. 112 ГПК України, а відтак, рішення від 12.11.2013 року та постанова від 06.02.2014 року у справі № 34/17 підлягають скасуванню, з прийняттям нового рішення про залишення без змін рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2011 року у цій справі.