Головуючого судді: Мирошниченка С.В., суддів: Барицької Т.Л., Картере В.І., перевіривши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ЕРКО-ЗАПОРІЖЖЯ" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.02.2014 за скаргою Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" на дії начальника та державного виконавця Орджонікідзевського Відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиціїу справі № 5009/3760/12 господарського суду Запорізької області за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до Публічного акціонерного товариства "ЕРКО-ЗАПОРІЖЖЯ" про стягнення 211 633,17 грн. в судовому засіданні взяли участь представники: - позивача Шматко В.О.; - відповідача повідомдений, але не зв'явився; - ВДВС Запорізького міського управління юстиції повідомлений, але не з'явився; Розпорядженням секретаря першої судової палати від 01.04.2014 № 02-05/112 змінено склад колегії суддів, в провадженні якої знаходилась дана справа та сформовано наступний склад суддів для розгляду даної справи: головуючий суддя - Мирошниченко С.В., судді: Барицька Т.Л. (доповідач), Картере В.І.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.11.2012 у справі № 5009/3760/12 позов Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" задоволено частково; вирішено стягнути з Публічного акціонерного товариства "ЕРКО-ЗАПОРІЖЖЯ" на користь Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" 137 334,26 грн. - прострочених відсотків за кредитним договором № 839/071к/07 від 18.04.2007, 57 424,32 грн. - пені за прострочення строків оплати кредиту, 5 303,83 грн. - пені за прострочення строків оплати процентів за кредитом, 4 001,25 грн. - судового збору.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2013 у справі № 5009/3760/12, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 03.07.2013, рішення місцевого господарського суду скасовано частково, позов Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" задоволено повністю; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 137 334,26 грн. - прострочених відсотків за кредитним договором № 839/071к/07 від 18.04.2007, 68 888,63 грн. - пені за прострочення строків оплати кредиту, 5 410,28 грн. - пені за прострочення строків оплати процентів за кредитом, 4 232,66 грн. - судового збору.

18.07.2013 господарським судом Запорізької області виданий відповідний наказ № 5009/3760/12.

Постановою старшого державного виконавця Орджонікідзевського Відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Столяренко А.В. від 08.08.2013 відкрито виконавче провадження № 39258685 з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 18.07.2013 у справі № 5009/3760/12.

Постановою старшого державного виконавця Орджонікідзевського Відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Столяренко А.В. від 08.08.2013 накладено арешт на все майно, що належить боржнику, заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу.

Публічне акціонерне товариство "ЕРКО-ЗАПОРІЖЖЯ" (боржник) звернулось із заявою про накладення арешту лише на нежитлове приміщення ХХV загальною площею 275,7 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 88.

Постановою начальника Орджонікідзевського Відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції №1208/б/н від 04.09.2013 встановлено, що вартість вказаного нерухомого майна складає 840 536,00 грн., про що свідчить звіт про незалежну оцінку Товариства з обмеженою відповідальність "Земля Плюс 2006", що перевищує суму заборгованості боржника перед стягувачем - Публічним акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" та на підставі ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження" зобов'язано Головного державного виконавця Святченко Є.В. винести постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт лише на нежитлове приміщення ХХV загальною площею 275,7 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 88, що належить Публічному акціонерному товариству "ЕРКО-ЗАПОРІЖЖЯ"; також зобов'язано Головного державного виконавця Святченко Є.В вилучити запис з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, внесений 08.08.2013 та внести зміни у державний реєстр речових прав з уточненням про накладення арешту на нежитлове приміщення ХХV загальною площею 275,7 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 88, що належить Публічному акціонерному товариству "ЕРКО-ЗАПОРІЖЖЯ".

Постановою Головного державного виконавця Орджонікідзевського Відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції 04.09.2013 у виконавчому провадженні № 39258685 накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, відповідно до якої на нежитлове приміщення ХХV загальною площею 275,7 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 88, що належить Публічному акціонерному товариству "ЕРКО-ЗАПОРІЖЖЯ", накладено арешт в межах суми звернення стягнення в розмірі 215 865,83 грн.

Головним державним виконавцем Орджонікідзевського Відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції прийнято постанову від 06.09.2013 у виконавчому провадженні № 39258685 про звільнення з-під арешту майна боржника, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.08.2013.

Не погоджуючись з діями органу державної виконавчої служби Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" звернулось до господарського суду Запорізької області зі скаргою на дії державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС Запорізького міського управління юстиції, в якій просило: відновити пропущений процесуальний строк на подання скарги на дії органу державної виконавчої служби; визнати незаконними дії начальника Орджонікідзевського ВДВС Запорізького міського управління юстиції та Головного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції; визнати недійсною постанову начальника Орджонікідзевського ВДВС Запорізького міського управління юстиції Логвина В.І. № 1208/б/н від 04.09.2013; визнати недійсною постанову Головного державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС Запорізького міського управління юстиції Святченко Є.В. ВП № 39258685 від 04.09.2013; визнати недійсною постанову Головного державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС Запорізького міського управління юстиції Святченко Є.В. ВП № 39258685 від 06.09.2013; визнати недійсними наслідки виконавчих дій, які полягають у вилученні запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про накладення арешту на все майно ПАТ "ЕРКО-ЗАПОРІЖЖЯ"; визнати недійсними наслідки виконавчих дій, які полягають у внесенні змін до державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно уточнення про накладення арешту на нежитлове приміщення XXV загальною площею 275,7 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 88; зобов'язати Головного державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС Запорізького міського управління юстиції Святченко Є.В. внести відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про накладення арешту на все майно ПАТ "ЕРКО-ЗАПОРІЖЖЯ" лише в межах суми боргу на підставі постанови старшого державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС Запорізького міського управління юстиції Столяренко А.В. від 08.08.2013., за винятком майна, яке знаходиться в заставі ПАТ"ОТП Банк".

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.12.2013 у справі № 5009/3760/12 (суддя Давиденко І.В.), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.02.2014 (судді:Москальова В.І., М'ясищев А.М., Сгара Е.В.), скаргу ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" задоволено частково. Відновлено пропущений процесуальний строк для подання скарги на дії Орджонікідзевського ВДВС Запорізького міського управління юстиції. Визнано недійсною постанову начальника Орджонікідзевського ВДВС Запорізького міського управління юстиції № 1208/б/н від 04.09.2013. Визнано недійсною постанову головного державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС Запорізького міського управління юстиції Святченко Є.В. від 04.09.2013 ВП № 39258685 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Визнано недійсною постанову головного державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС Запорізького міського управління юстиції Святченко Є.В. від 06.09.2013. ВП № 39258685 про зняття арешту з майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Визнано недійсними виконавчі дії, які полягають у вилученні запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про накладення арешту на все майно ПАТ "ЕРКО-ЗАПОРІЖЖЯ", який був туди внесений на підставі постанови від 08.08.2013. Визнано недійсними виконавчі дії, які полягають у внесенні змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, стосовно уточнення про накладення арешту на нежитлове приміщення ХХV, загальною площею 275,7 .кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 88.

ПАТ "ЕРКО-ЗАПОРІЖЖЯ", не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.02.2014 у справі № 5009/3760/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" у повному обсязі.

Сторони належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши застосування норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи вимоги скарги ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" на дії органу державної виконавчої служби, суди попередніх інстанцій виходили з того, що постанова начальника Орджонікідзевського ВДВС Запорізького міського управління юстиції № 1208/б/н від 04.09.2013 прийнята з порушенням вимог чинного законодавства України.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За умовами абз. 2 ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача державний виконавець може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення та може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Зі змісту ч. 3 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що вказаною постановою може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

Визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно (ч.ч. 1, 5 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження" контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом.

Враховуючи вищезазначені положення законодавства, а також виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що:

- під час прийняття спірної постанови № 1208/б/н від 04.09.2013 начальником Орджонікідзевського ВДВС Запорізького міського управління юстиції не було встановлено, що прийнята старшим державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС Запорізького міського управління постанова від 08.08.2013 суперечить вимогам чинного законодавства;

- нежитлове приміщення (XXV загальною площею 275,7 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 88, що належить ПАТ "ЕРКО-Запоріжжя"), на яке спірною постановою начальника Орджонікідзевського ВДВС Запорізького міського управління юстиції було зобов'язано Головного державного виконавця Святченко Є.В. накласти арешт та оголошення заборони його відчуження, з 2007 року знаходиться у заставі у іншої особи - ПАТ "ОТП Банк"(що підтверджується рішенням господарського суду Запорізької області від 24.01.2011 у справі № 4/87/10);

- спірну постанову начальника Орджонікідзевського ВДВС Запорізького міського управління юстиції прийнято з посиланням на звіт про оцінку нерухомого майна, який відповідно до положень ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" не може підтверджувати вартість такого майна станом на вересень 2013, оскільки складений у 2006 році, тобто є нечинним;

колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що постанова начальника Орджонікідзевського ВДВС Запорізького міського управління юстиції, яка є предметом даного спору, прийнята з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки суперечить приписам ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження" та фактично позбавляє стягувача права на реалізацію виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2013 у справі № 5009/3760/12, враховуючи, що майно, на яке такою постановою вирішено накласти арешт, обтяжене в забезпечення виконання зобов'язань перед іншим суб'єктом господарювання.

Як на тому наголосив Конституційний Суд України в рішенні від 13.12.2012 № 18-рп/2012 (v018p710-12) , виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У рішенні у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" Європейський суд з прав людини (далі - Європейський суд) визнав порушення Україною її зобов'язань за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) (далі - Конвенція) (п. 1 статті 6 "Право на справедливий суд" та стаття 1 "Захист права власності" Першого протоколу до Конвенції) в зв'язку з систематичним невиконанням державою рішень національних судів. Крім того, було визнано порушення статті 13 "Право на ефективний засіб юридичного захисту" Конвенції в зв'язку з відсутністю у національному законодавстві ефективних засобів юридичного захисту від такого невиконання.

Крім того, як неодноразово наголошував Європейський суд (рішення у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, заява № 59498/00, §40, ЄСПЛ 2002-ІІІ; "Ясіуньєне проти Латвії" від 6 березня 2003 року, заява № 41510/98, §45,), неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1.

Так, стаття 6 Конвенції, зокрема, гарантує право особи на виконання рішення, винесеного на її користь, протягом розумного строку. Стаття 13 Конвенції гарантує право кожному, чиї права і свободи, викладені у Конвенції, порушуються, на ефективний засіб юридичного захисту, який би забезпечував, зокрема, відшкодування за порушене право.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" рішення Європейського суду є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.

Суд касаційної інстанції також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення вимог про визнання недійсною постанови головного державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС Запорізького міського управління юстиції Святченко Є.В. від 04.09.2013 ВП № 39258685 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; визнання недійсною постанови головного державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС Запорізького міського управління юстиції Святченко Є.В. від 06.09.2013. ВП № 39258685 про зняття арешту з майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; визнання недійсними виконавчих дій, які полягають у вилученні запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про накладення арешту на все майно ПАТ "ЕРКО-ЗАПОРІЖЖЯ", який був туди внесений на підставі постанови від 08.08.2013; визнання недійсними виконавчих дій, які полягають у внесенні змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, стосовно уточнення про накладення арешту на нежитлове приміщення ХХV, загальною площею 275,7 .кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 88, оскільки вони є похідними від вимог про визнання недійсною постанови начальника Орджонікідзевського ВДВС Запорізького міського управління юстиції № 1208/б/н від 04.09.2013.

Колегією суддів касаційної інстанції не приймаються до уваги посилання скаржника на те, що станом на 10.12.2013 (тобто після прийняття спірної постанови начальника Орджонікідзевського ВДВС Запорізького міського управління) наявна оцінка відповідного нерухомого майна (на яке постановою начальника було зобов'язано накласти арешт), яка підтверджує перевищення вартості нерухомого майна в порівнянні з сумою для задоволення вимог стягувача. Зазначені доводи скажника не спростовують того факту, що висновок начальника Орджонікідзевського ВДВС Запорізького міського управління юстиції щодо вартості відповідного нерухомого майна, який було покладено в основу спірної постанови, ґрунтувався саме на нечинному звіті про його оцінку.

Суд касаційної інстанції також не може прийняти до уваги доводи скаржника про те, що вимоги стягувача за кредитним договором від 19.04.2007, які були задоволені в повному обсязі постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2013 у даній справі, були забезпечені відповідно до договору іпотеки № 840/071ип/07 від 19.04.2007, вартість предмету іпотеки якого перевищує суму заборгованості. Наведені доводи скаржника не спростовують права органів відділу державної виконавчої служби забезпечувати реальне виконання рішення про стягнення заборгованості у процедурі виконавчого провадження шляхом накладення арешту на будь-яке майно боржника.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновків про те, що апеляційний господарський суд в порядку ст.ст. 47, 43 ГПК (1798-12) всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін.