ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2014 року Справа № 42/182б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Полякова Б. М. суддів: Коваленка В. М., Короткевича О. Є. (доповідач у справі) розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 30.01.2014 року у справі № 42/182б за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТК" про банкрутство за участю представників сторін: від ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - Тукман Ю.В.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.01.2014 року по справі № 42/182б частково задоволено скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ, в особі обласного відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Донецьк " на дії ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТК" Шипіцина О.В., відповідно до ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 30.01.2014 року у справі № 42/182б (суддів: Геза Т.Д., Кододова О.В., Мартюхіна Н.О.) відмовлено Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Донецької області від 14.01.2014 року з огляду на те, що ухвала суду першої інстанції не підлягає оскарженню відповідно до ст. 106 ГПК України.
В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, справу передати до суду апеляційної інстанції для розгляду скарги по суті, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Донецької області від 14.01.2014 року у справі № 42/182б було відмовлено Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в задоволенні скарги на дії ліквідатора.
Відмовляючи Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Донецької області від 14.01.2014 року Донецький апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що ухвала суду першої інстанції не може бути оскаржена.
Із наведеним висновком суду апеляційної інстанції погодитися не можна з огляду на наступне.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України держава забезпечує особам право на апеляційне оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Отже, висновок суду апеляційної інстанції про те, що ухвала господарського суду за результатами розгляду скарги на дії ліквідатора, не підлягає оскарженню є помилковим.
Згідно ст. 4-1 ГПК господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .
Статтею 106 ГПК чітко передбачено, що окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .
Частиною 4 ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури, здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч.4 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.
При цьому колегія суддів касаційного суду зазначає, що такі ухвали у справі про банкрутство є за своєю правовою природою одним із судових рішень у процедурі банкрутства, а отже, такі рішення можуть оскаржуватися з урахуванням особливостей провадження у справі про банкрутство.
Таким чином, ухвала господарського суду Донецької області від 14.01.2014 року про відмову в задоволенні скарги на дії ліквідатора відповідно до ст. 106 ГПК підлягає оскарженню.
Враховуючи наведене, ухвала апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню до Донецького апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги або відмову в прийняті апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ :
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задовольнити.
2. Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 30.01.2014 року у справі № 42/182б скасувати та направити справу до Донецького апеляційного господарського для вирішення питання щодо прийняття чи відмови у прийняті апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк".
Головуючий
Судді
Б. М. Поляков
В. М. Коваленко
О. Є. Короткевич