ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2014 року Справа № 5/25-38
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Козир Т.П. суддів Губенко Н.М. Іванової Л.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Рівненського регіонального відділення на постанову від Рівненського апеляційного господарського суду 10.01.2014 у справі № 5/25-38 господарського суду Волинської області за позовом Першого заступника прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Рівненського регіонального відділення до Публічного акціонерного товариства "Орлея" про звернення стягнення на заставлене майноу судовому засіданні взяли участь представники:- позивача Вовдійчик Б.П.;- відповідача - прокуратури Петрик С.А.; Сіромашенко Р.Л.;
ВСТАНОВИВ:
09.02.2007 Перший заступник прокурора Волинської області звернувся до господарського суду Волинської області в інтересах держави в особі Української державної інноваційної компанії в особі Рівненського регіонального відділення з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Луцький Райагропостач" про звернення стягнення на заставлене майно відповідно до договору застави від 20.07.2001.
Рішенням господарського суду Волинської області від 13.03.2007 у справі № 5/25-38, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2007 та постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2008, позов задоволено.
На виконання рішення господарського суду Волинської області від 13.03.2007 у справі № 5/25-38 судом першої інстанції видано накази №№ 5/25-1, 5/25-2 від 17.10.2007 для пред'явлення до примусового виконання.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 17.08.2011 у справі № 5/25-38 заяву Відкритого акціонерного товариства "Луцький Райагропостач" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Волинської області від 13.03.2007 у справі залишено без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області від 13.03.2007 у справі № 5/25-38 - без змін.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 19.09.2011 у справі № 5/25-38 заяву Відкритого акціонерного товариства "Луцький Райагропостач" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Волинської області від 13.03.2007 у справі залишено без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області від 13.03.2007 у справі № 5/25-38 - без змін.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.11.2011 у справі № 5/25-38, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 29.02.2012, ухвалу господарського суду Волинської області від 17.08.2011 та ухвалу господарського суду Волинської області від 19.09.2011 залишено без змін.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 24.04.2012 у справі № 5/25-38, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.05.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 08.08.2012, заяву відповідача про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню залишено без задоволення.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 09.07.2012 у справі № 5/25-38, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.01.2013, відмовлено у задоволенні заяви відповідача про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню.
04.12.2013 Публічне акціонерне товариство "Орлея", яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Луцький Райагропостач", звернулося до господарського суду Волинської області із заявою про визнання наказів господарського суду Волинської області №№ 5/25-1, 5/25-2 від 17.10.2007 такими, що не підлягають виконанню.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 12.12.2013 у справі № 5/25-38 (суддя Слупко В.Л.) припинено провадження за заявою Публічного акціонерного товариства "Орлея" про визнання наказів господарського суду Волинської області №№ 5/25-1, 5/25-2 від 17.10.2007 такими, що не підлягають виконанню.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.01.2014 у справі № 5/25-38 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Миханюк М.В., судді Дужич С.П., Савченко Г.І.) скасовано ухвалу господарського суду Волинської області від 12.12.2013 у справі № 5/25-38; справу № 5/25-38 передано на розгляд господарського суду Волинської області.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Державна інноваційна фінансово-кредитна установа в особі Рівненського регіонального відділення звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.01.2014 у справі № 5/25-38, та залишити в силі ухвалу господарського суду Волинської області від 12.12.2013 у справі № 5/25-38.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 80 ГПК господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Припинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини другої статті 80 ГПК можливе за умов, якщо рішення господарського суду або іншого органу, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, набрало законної сили, не змінено і не скасовано у відповідній частині в передбаченому законом порядку. За відсутності таких умов заінтересована особа вправі звернутися з позовом до господарського суду на загальних підставах.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи підстави звернення з заявами від 15.12.2011 та від 10.05.2012 про визнання наказів господарського суду Волинської області №№ 5/25-1, 5/25-2 від 17.10.2007 такими, що не підлягають виконанню, Відкрите акціонерне товариство "Луцький Райагропостач" посилалося на те, що ухвалою господарського суду Волинської області від 02.07.2007 у справі про банкрутство № 4/79-Б затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс товариства "Авгур" у формі ТОВ, визнано банкрутом та задоволено кредиторські вимоги Української державної інноваційної компанії в особі Рівненського регіонального відділення частково в сумі 138 989, 08грн., решта кредиторських вимог вважаються погашеними; ТОВ "Авгур" ліквідовано та виключено з Єдиного державного реєстру 17.07.2007, запис № 11981170001146, державна реєстрація припинена; зобов'язання ТОВ "Авгур", забезпечені порукою майнового поручителя ВАТ "Луцький райагропостач" припинилося відповідно до норм ч. 1 ст. 559 та ст. 609 ЦК України; Українська державна інноваційна компанія в особі Рівненського регіонального відділення не може бути стороною у справі.
Водночас, обґрунтовуючи підстави звернення із заявою від 04.12.2013 про визнання наказів №№ 5/25-1, 5/25-2 від 17.10.2007 такими, що не підлягають виконанню, Публічне акціонерне товариство "Орлея" крім раніше зазначених підстав у заявах від 15.12.2011 та від 10.05.2012, послався на постанову Вищого господарського суду України від 10.07.2013 у справі № 5011-37/16267-2012, яка не була предметом оцінки при розгляді заяв від 15.12.2011 та від 10.05.2012 про визнання наказів №№ 5/25-1, 5/25-2 від 17.10.2007 такими, що не підлягають виконанню.
Таким чином, місцевий господарський суд припиняючи провадження у справі на підставі п. 2 ч. 2 ст. 80 ГПК дійшов передчасного висновку про те, що обставини зазначені у заяві від 04.12.2013 вже були предметом дослідження господарських судів по поданим раніше заявам, оскільки у заявах від 15.12.2011 та від 10.05.2012 відповідач не посилався на постанову Вищого господарського суду України від 10.07.2013 у справі № 5011-37/16267-2012 як на підставу для визнання наказів такими, що не підлягають виконанню.
В той же час, суд апеляційної інстанції, переглядаючи в апеляційному порядку ухвалу місцевого господарського суду, виправив допущені судом першої інстанції процесуальні помилки, та обґрунтовано скасував ухвалу місцевого господарського суду про припинення провадження.
Таким чином, застосування Рівненським апеляційним господарським судом норм процесуального права відповідає встановленим ним обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 10.01.2014 у справі № 5/25-38.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Рівненського регіонального відділення залишити без задоволення, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.01.2014 у справі № 5/25-38 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді
Т.П. КОЗИР
Н.М. ГУБЕНКО
Л.Б. ІВАНОВА