Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Черкащенка М.М.

суддів: Нєсвєтової Н.М.

Студенця В.І.

розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства зовнішньоторговельної виробничої фірми "Будінвест"

на рішення господарського суду Хмельницької області від 30.07.2013

та на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.10.2013

у справі № 924/611/13

за позовом Приватного акціонерного товариства зовнішньоторгівельної виробничої фірми "Будінвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"

про визнання договору суборенди № 296-3 від 01.05.2012 недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Шурин Ю.В. - за довіреністю.

Приватне акціонерне товариство зовнішньоторговельна виробнича фірма "Будінвест" звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" про визнання договору суборенди № 296-3 від 01.05.2012 р. недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 30.07.2013 р. залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 р. у справі № 924/611/13 в позові відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 та рішення господарського суду Хмельницької області від 30.07.2013 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.05.2012 року між ПАТ зовнішньоторговельною виробничою фірмою "Будінвест" та ТОВ "Фоззі-Фуд" було укладено договір суборенди № 296-3 частини нежитлового приміщення. Відповідно до п. 1.1 та 1.2 договору, орендар передає, а Суборендар приймає в тимчасове користування частину нежитлового приміщення площею 6 491,70 кв.м. згідно із доданою схемою, розташованого за адресою: м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 34, а також устаткування, позначене в акті приймання - передачі, з метою організації торгівлі товарами (роботами, послугами), що є власністю Суборендаря. Вартість Об'єкта суборенди з урахуванням її індексації складає 1 281 584,21 грн. Об'єкт суборенди знаходиться у користуванні Орендаря і останній має дозвіл власника нежитлового приміщення на передачу об'єкта в суборенду відповідно до нижчезазначених умов.

Пунктом 2.1. даного договору визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання зобов'язань за Договором. Строк суборенди починається з дати підписання акту приймання - передачі Об'єкта суборенди в користування Суборендареві, який є невід'ємною частиною даного Договору, та закінчується 30 березня 2015 року, який є останнім днем користування Об'єктом суборенди. Пунктом 2.2 даного договору визначено, що кожна сторона має право в будь-який час розірвати Договір, письмово попередивши про це іншу сторону за 90 днів з обов'язковим проведенням взаєморозрахунків, передбачених цим Договором, включаючи день фактичної передачі Об'єкта суборенди Орендареві. З ініціативи відповідача договір суборенди було розірвано в односторонньому порядку 31 грудня 2012 року. Крім того, 31 грудня 2012 року сторонами договору було складено акт приймання - передачі частини нежитлового приміщення (зворотній), за яким позивач повернув відповідачеві приміщення площею 6491,7 кв.м. з суборенди.

Актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.07.2012 р. передано дане майно в суборенду позивачу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ зовнішньоторговельною виробничою фірмою "Будінвест" посилається на те, що ТОВ "Фоззі-Фуд" не мало права передавати вищевказане приміщення в оренду, а отже на думку позивача договір суборенди № 296-3 від 01.05.2012 має бути визнано недійсним. Також, позивач вказує на те, що у відповідача знаходиться належне йому майно - килимове покриття площею 1275,4 кв.м., яке встановлено в орендованій частині будівлі, а тому просить суд зобов'язати відповідача повернути належне йому майно.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до досліджених судами доказів, відповідач мав право здавати в суборенду дане приміщення, а також враховуючи, що спірний договір розірвано сторонами 31.12.2012р., суд позбавлений можливості визнавати такий договір недійсним на майбутнє. Щодо позовної вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння, місцевий господарський суд з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем належним чином не підтверджено належними доказами його право власності на спірне майно, а отже суди відмовили в задоволенні цієї вимоги також.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів, вважає їх правомірними та такими, що відповідають матеріалам справи та нормам чинного законодавства, виходячи з наступного.

22.03.2010р. між ЗАТ "Фоззі" та ТОВ "Фоззі-Фуд" було укладено договір оренди, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування нежитлову будівлю, загальною площею 6289.60 кв.м, яка розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 34.

Пунктом 1.2 визначено, що майно, яке передано у власність, є власністю орендодавця у відповідності до договору купівлі-продажу від 18.10.2005 року.

Відповідно до п. 6.2 орендар має право здавати майно в суборенду на самостійно певних умовах.

Відповідно до акту приймання-передачі майна від 23.04.2010р до договору оренди № 104-Р від 22.03.2010 р., відповідач прийняв від орендодавця в тимчасове платне користування нежитлову будівлю загальною площею 6289.60 кв.м, яка розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 34.

Крім того, між сторонами було укладено додаткову угоду до договору оренди від 06.04.2012 р., в якій сторони зазначили, що ТОВ "Фоззі Плюс" (код ЄДРПОУ 38182846), яке є правонаступником ТОВ "Фоззі" (код ЄДРПОУ 25294089) в особі директора Катуніна Олександра Юрійовича, що діє на підставі Статуту, з одного боку, і Орендар: ТОВ "Фоззі-Фуд" (код ЄДРПОУ 3294926), в особі директора Морозова Дмитра Борисовича, який діє на підставі Статуту, з іншого боку, разом іменуються, як Сторони, відповідно до ст. ст. 651, 653, 654 Цивільного кодексу України, у зв'язку з реорганізацією ТОВ "Фоззі", шляхом виділу з нього ТОВ "Фоззі Плюс", останнє є правонаступником ТОВ "Фоззі" у частині майна, прав та обов'язків, які перейшли до нього за розподільчим балансом, затвердженим протоколом Загальних зборів учасників ТОВ "Фоззі" № 27/12 від 31.03.2012 р. Згідно п. 1.1. . даного договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування нежитлову будівлю загальною площею 6804,4 кв.м, яка розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Зарічанська, буд.34.

Рішенням Хмельницької міської ради від 13.12.2012 року № 1056 оформлено право власності на торгівельний центр з продажу продовольчих і непродовольчих товарів загальною площею 6804,4 кв.м, що розташований по вул. Зарічанській, 34 у м. Хмельницькому за приватним акціонерним товариством "Сільпо Рітейл". Згідно вказаного рішення приміщення площею 6804,4 кв.м., що розташоване по вул. Зарічанській, 34 у м. Хмельницькому, яке належало власнику ПрАТ "Фоззі" на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14.01.2008 р., виданого управлінням житлово-комунального господарства, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 14.01.2008 р. за реєстраційним № 12987179. ПрАТ "Фоззі" було припинено шляхом перетворення в товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі" відповідно до рішення акціонера ПрАТ "Фоззі" від 03.10.2011 р. № 37/11 та передано йому об'єкт нерухомого майна згідно передавального акта, затвердженого протоколом позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Фоззі" від 15.12.2011р. № 61/11 і статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі", затвердженого протоколом загальних зборів засновників (учасників) ТОВ "Фоззі" від 21.22.2011 р. № 1/11 (запис про реєстрацію державного реєстратора від 23.12.2011р, № 13391450000007607. Згідно протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі" від 04.01.2012 р. № 01/12 з ТОВ "Фоззі" здійснено виділ ТОВ "Фоззі Плюс" і на підставі розподільчого балансу, затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Фоззі" від 31.03 2012р № 27/12 і статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі Плюс", затвердженого протоколом загальних зборів засновників (учасників) ТОВ "Фоззі Плюс" від 09.04.2012 р. № 02/12 (запис про реєстрацію державного реєстратора від 17.04.2012 р. № 13391050001007380) об'єкт нерухомого майна передано у власність ТОВ "Фоззі Плюс". Згідно протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою Відповідальністю "Фоззі Плюс" від 17.04.2012 р. № 03/2012 прийнято рішення акціонера ПрАТ "Сільпо Рітейл" від 21.05.2012 р. № 62/12 про реорганізацію шляхом приєднання ТОВ "Фоззі Плюс" до ПрАТ "Сільпо Рітейл" і на підставі передавального акта, затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Фоззі Плюс" від 02.07.2012 р. № 05/2012 і статуту ПрАТ "Сільпо Рітейл", затвердженого рішенням акціонера ПрАТ "Сільпо Рітейл" від 02.07.2012 р. № 70/12 (запис про реєстрацію державного реєстратора від 02.07,2012 р. № 13391050017002004) об'єкт нерухомого майна передано у власність ПрАТ "Сільпо Рітейл".

Отже, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що ТОВ "Фоззі плюс" є правонаступником ТОВ "Фоззі", якому відповідно до розподільчого балансу від 31.03.2012 р. внаслідок реорганізації шляхом виділу перейшло майно, майнові права та обов'язки ТОВ "Фоззі", в тому числі об'єкт нерухомого майна в м. Хмельницькому по вул. Зарічанській, 34.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття 761 Цивільного кодексу України визначає, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до п. 1 ст. 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 3 ст. 774 ЦК України встановлено, що до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Таким чином, враховуючи, п. 6.2 договору оренди № 104-р від 22.03.2010, укладеного між ЗАТ "Фоззі" та ТОВ "Фоззі-Фуд" орендар (відповідач) має право здавати майно в суборенду на самостійно певних умовах, суди дійшли правомірного висновку про безпідставність доводів позивача в частині відсутності у відповідача права здавати вказане майно в суборенду.

Крім того, суди встановили, що спірний договір суборенди розірвано 31.12.2012 року, а отже правомірно зазначили про те, що суд позбавлений можливості визнати такий договір недійсним.

Також, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог в частині витребування майна з чужого незаконного володіння, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів, що конкретно спірне майно (килимове покриття) було придбане позивачем, а також доказів того, що таке килимове покриття взагалі встановлювалось ним в цих приміщеннях (акти приймання-передачі виконаних підрядних робіт, що виконувались тими чи іншими суб'єктами господарювання на замовленням позивача) або ж докази встановлення такого покриття силами самого позивача (наявність в штаті позивача в період дії Договору відповідних працівників, що мали б здійснювати такі роботи та докази сплати їм заробітної плати в цей період).

Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи судами попередніх інстанцій на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовані норми матеріального права.

Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 року та рішення господарського суду Хмельницької області від 30.07.2013 року, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства зовнішньоторговельної виробничої фірми "Будінвест" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 року та рішення господарського суду Хмельницької області від 30.07.2013 року у справі № 924/611/13 залишити без змін.