розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мікроприлад" на рішення господарського суду Львівської області від 17 вересня 2013 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23 січня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" до Відкритого акціонерного товариства "Мікроприлад", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіонального відділення Фонду держмайна у Львівській області, Львівського обласного комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" про стягнення 7 510,50 грн.,

Позивач звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 7 510,50 грн. недоврахованої електричної енергії, посилаючись на порушення останнім Правил користування електричною енергією.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 2 липня 2012 року залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду держмайна у Львівській області та Львівське обласне комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" (а.с.45).

Рішенням господарського суду Львівської області від 19 вересня 2013 року позов задоволений повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 7510,50 грн. недоврахованої електричної енергії, судовий збір.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23 січня 2014 року рішення суду залишене без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями судів попередніх судових інстанцій, скаржник просить їх скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушенням норм процесуального права і прийняти нове рішення про відмову позивачеві в задоволенні його позовних вимог.

Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду підлягають залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із вимогами ч. 1, 2 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Як було встановлено господарськими судами попередніх судових інстанцій та вбачається з матеріалів справи, між ВАТ "Львівобленерго" (правонаступником якого є позивач) (надалі постачальник) та ВАТ "Мікроприлад" (надалі споживач) було укладено договір поставки № 60805 від 08.04.2002 року.

У відповідності до п.п.1.1, 2.2, 3.1 предметом договору є умови й порядок постачання електроенергії електропостачальною організацією та оплата спожитої електроенергії споживачем. Обсяги постачання електроенергії визначаються відповідно до Додатку № 1 до договору.

Електропостачальна організація зобов'язується постачати електроенергію як різновид товарної продукції споживачу, в межах 1633 кВт абонованої потужності на класі (класах) напруги 6 кВ згідно з визначеними договором умовами та обсягами постачання електроенергії (Додаток 1; 1.1, 1.2) відповідно до режимів споживання, передбачених договором про надання доступу до місцевих (локальних) електромереж, за тарифами (цінами), які розташовуються в порядку, установленому НКРЕ.

Для визначення величини використаної електроенергії за розрахунковий період, споживач щомісячно 28 числа знімає та надає, не пізніше першої половини наступного дня, письмову довідку електропостачальній організації (Додаток №2) про фактичне споживання електроенергії по точках обліку (Додаток №1.1, 1.2) як своїх, так і субспоживачів. Обсяг електроенергії, спожитої субспоживачем, підтверджується двостороннім актом.

При несвоєчасному наданні зазначеного звіту, розрахунки проводяться за середньодобовим обсягом споживання за попередній період. Період розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електроенергії не повинен перевищувати один місяць, після чого розрахунок обсягу спожитої електроенергії здійснюється електропостачальною організацією за встановленою потужністю струмоприймачів та числом годин їх використання до передачі показань розрахункових приладів обліку без подальшого перерахунку у відповідності з п. 8.3 Правил користування електричною енергією.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджується, що 13.09.2006 року ВАТ "Мікроприлад" листом № 14/09 звернулося до позивача щодо вилучення з договору точки обліку - сходові клітки житлового будинку за адресою: м.Львів, вул. Ніщинського, 28.

18 вересня 2006 року був оформлений акт на закриття точки обліку.

Також, 18 вересня 2006 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (споживачем) було укладено договір на постачання електричної енергії № 60805 з Додатками, які є невід'ємними частинами даного договору. Відповідно до умов даного договору точка обліку - сходові клітки житлового будинку за адресою: м. Львів, вул. Ніщинського, 28 відсутня, тобто договірні відносини щодо постачання електроенергії в місця загального користування житлового будинку за адресою: м. Львів, вул. Ніщинського, 28 відсутні.

Як правильно було встановлено судами попередніх судових інстанцій при розгляді справи, на підставі наказу регіонального відділення ФДМ України по Львівській області від 31.07.1996 року № 1956, Львівський завод електровимірювальних приладів перетворено у відкрите акціонерне товариство, правонаступником якого є ВАТ "Мікроприлад". Під час приватизації до статутного фонду відкритого акціонерного товариства, відповідно до вимог чинного законодавства, житловий будинок по вул. Ніщинського, 28 у м.Львові не ввійшов.

Згідно Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) , Методики оцінки майна під час приватизації, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.1998 року № 1114 (1114-98-п) майно, яке не підлягає приватизації та не входить до статутного фонду створеного товариства, залишається на його балансі та відображається у бухгалтерському обліку до вирішення питання його подальшого використання відповідно до Положення про управління державним майном, яке не увійшло при приватизації до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.1999 року № 908/68 (z0414-99) .

Відповідно до спільного наказу Фонду держмайна України та Міністерства юстиції України № 908/68 від 19.05.1999 року (z0414-99) "Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі" господарські товариства, на балансі яких перебуває державне майно, яке не увійшло до статутних фондів у процесі приватизації, несуть відповідальність за збереження такого майна відповідно до Цивільного кодексу України (435-15) .

Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.1996 року та Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарського № 76 № 17.05.2005 року (z0927-05) , який набрав чинності з 02.02.1996 року, балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно.

Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ України № 28 від 31 липня 1996 року (z0417-96) (надалі ПКЕЕ), а саме п. 5.1 передбачено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до п. 10.2 ПКЕЕ (z0417-96) споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).

Поруч з тим, необхідно зазначити про те, що дія норм ПКЕЕ (z0417-96) розповсюджується і на осіб, які використовують електричну енергію без укладення договору на електропостачання щодо їх відповідальності за несанкціонований відбір електроенергії.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 13 жовтня 2011 року в результаті проведеної службою енергоінспекції ПАТ "Львівобленерго" перевірки було виявлено порушення ПКЕЕ (z0417-96) , а саме встановлений факт самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів та електропроводки до електричної мережі, що не є власністю споживача (Додаток № 1 до акту - схема-додаток).

За наслідками проведеної перевірки був складений відповідний Акт про порушення ПКЕЕ (z0417-96) № 025428 (а.с.8).

При розгляді справи господарськими судами попередніх судових інстанцій, також, встановлено, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце засідання комісії по розгляду зазначеного Акта про порушення ПКЕЕ (z0417-96) № 025428.

Складений акт разом зі схемою до нього було скеровано на адресу відповідача та запрошено останнього на засідання комісії, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія повідомлення про вручення поштового відправлення.

21 жовтня 2011 року відбулося засідання комісії виконавчої дирекції ПАТ "Львівобленерго" по розгляду актів про порушення ПКЕЕ, рішення якої оформлено Протоколом № 268 та проведено нарахування по Акту на суму 7 510,50 грн. Представник відповідача був присутній на засіданні комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ (z0417-96) , що вбачається із протоколу засідання від 21.10.2011 року № 268.

Згідно з ч. 4 п. 6.42 ПКЕЕ (z0417-96) рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Згідно з ч. 2 зазначеної статті відповідними правопорушеннями, зокрема, є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Підпунктами 5,6 п. 2.1 Методики встановлено, що методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ (z0417-96) та в разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника та підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку.

Відповідно до п. 2.6 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 5 пункту 2.1 цієї Методики, та за умови відсутності Договору, розрахунок недоврахованої електроенергії здійснюється за формулою 2.7 Методики.

Зважаючи на вище викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій про те, що при розрахунку обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості позивачем правомірно було застосовано саме п. 2.6 Методики, умовою якого є відсутність договору на постачання електричної енергії, а не п.2.7 Методики, який застосовується при наявності такого договору, оскільки договір на постачання електричної енергії на спірні приміщення, де виявлено самовільне підключення у відповідача відсутній.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, судова колегія вважає, що розглядаючи справу та оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності, суди попередніх судових інстанцій, при прийнятті оскаржуваних судових рішень, проаналізувавши всі наявні в матеріалах справи документи та оцінивши їх в сукупності, дійшли обгрунтованого висновку про наявність самовільного підключення до об'єктів електроенергетики та споживання енергії без приладів обліку, правильно встановивши той факт, що нарахування до сплати здійснювалося відповідно до вимог чинного законодавства, що регулює дані правовідносини, зокрема, Правил.

З огляду на викладене, суд вважає, що апеляційний господарський суд, залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог позивача про стягненні з відповідача 7 510, 50 грн. недоврахованої електричної енергії, повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам і прийняв законне судове рішення, яке необхідно залишити без змін.

Доводи касаційної скарги про необґрунтованість оскаржуваних судових рішень помилкові і не відповідають матеріалам справи.

З урахуванням викладеного, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

Рішення господарського суду Львівської області від 17 вересня 2013 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23 січня 2014 року залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.