головуючого: Черкащенка М.М., суддів: Жукової Л.В., Студенця В.І. (доповідач), за участю представників сторін позивача - Кривошей Д.А.; відповідача - Жолоб О.Г., Васильків С.Б.; третьої особи - не з'явився; прокурора - Коркішко В.М.; розглянувши касаційну скаргу Прокуратури Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 у справі № 915/1269/13 за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Державного підприємства "Дослідно-проектний центр кораблебудування" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державне підприємство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" про стягнення 3 720 531, 30 грн.

Заступник Генерального прокурора України звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Державного підприємства "Дослідно-проектний центр кораблебудування" (далі - ДП "Дослідно-проектний центр кораблебудування") про стягнення пені у розмірі 2 594 560, 40 грн. та штрафу у розмірі 1 125 970, 90 грн., а всього 3 720 531, 30 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.07.2013 порушено провадження у справі № 915/1269/13 за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до ДП "Дослідно-проектний центр кораблебудування" про стягнення 3 720 531, 30 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.08.2013 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача - Державне підприємство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект".

Рішенням Господарського суду Миколаївської області (суддя Семенов А.К.) від 07.10.2013 позов задоволено частково. Суд стягнув з ДП "Дослідно-проектний центр кораблебудування" на користь Міністерства оборони України 2 320 814, 08 грн. пені, 1 112 719, 09 грн. штрафу, а всього 3 433 533, 17 грн. штрафних санкцій. В іншій частині у позові відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Лавренюк О.Т., судді Савицький Я.Ф., Гладишева Т.Я.) від 24.12.2013 рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.10.2013 змінено, резолютивну частину викладено в іншій редакції: позов задоволено частково, суд стягнув з ДП "Дослідно-проектний центр кораблебудування" на користь Міністерства оборони України 3 942, 58 грн. пені та 667 297, 45 грн. штрафу, а всього 671 240, 03 грн.

Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.12.2013, Прокуратура Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері подала касаційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.10.2013.

У касаційній скарзі прокуратура посилається на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого неповно з'ясувавши обставини справи, суд здійснив помилковий розрахунок сум пені та штрафу.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.02.2014 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено на 05.03.2014.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.03.2014 продовжено строк розгляду спору у справі на 15 днів, а розгляд касаційного скарги відкладено на 19.03.2014.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.03.2014 розгляд касаційної скарги відкладено на 26.03.2014.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між Міністерством оборони України (генеральний замовник) та ДП "Дослідно-проектний центр кораблебудування" (головний виконавець) 23.11.2006 було укладено державний контракт на виконання дослідно-конструкторської роботи, шифр "Корвет-П" № 251/2/06-1, за умовами якого головний виконавець зобов'язався виконати та здати генеральному замовнику дослідно-конструкторську роботу по темі "Розробка проекту корабля класу "корвет", шифр "Корвет-П", а останній прийняти і оплатити її (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 9.7 контракту зміни до нього можуть бути внесені за взаємною згодою сторін з оформленням погоджувального протоколу або додаткової угоди до даного контракту.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що за порушення встановленого за договором кінцевого терміну виконання всієї роботи і за порушення термінів виконання етапів, а також за несвоєчасне виконання зобов'язань, передбачених п. 6.9 контракту, головний виконавець сплачує генеральному замовнику пеню в розмірі 0, 1% ціни роботи (етапу) за кожен день прострочення, а при простроченні більше 30 днів - штраф в розмірі 7 відсотків ціни роботи (етапи).

Між Міністерством оборони України та ДП "Дослідно-проектний центр кораблебудування" 10.08.2012 було укладено додаткову угоду № 8, за умовами якої виконавець зобов'язався виконати і здати в 2012 році роботи третьої черги підетапу 3.1, першої черги підетапу 3.2. та першої черги підетапу 3.5, відповідно до "Календарного плану виконання дослідно-конструкторської роботи, шифр "Корвет-П", а замовник - прийняти і оплатити ці роботи (п. 1 додаткової угоди).

Згідно з "Календарним планом виконання дослідно-конструкторської роботи, шифр "Корвет-П" кінцевий строк виконання робіт першої черги підетапу 3.2 установлено до 20.12.2012 року.

Також між Міністерством оборони України та ДП "Дослідно-проектний центр кораблебудування" 04.04.2012 було укладено додаткову угоду № 11 відповідно до якої вартість (гранична ціна) першої черги підетапу 3.2. становить 20 393 771, 36 грн.

За умовами додаткової угоди № 10, укладеної між сторонами 21.12.2012 приймання робіт по підетапах: 3.1 (третя черга), 3.2 (перша черга), 3.3 (перша черга) 3.5 (перша черга) здійснюються на території відповідача комісією позивача до 15 лютого 2013 року.

Акт приймання робіт подається позивачу на затвердження разом з протоколом погодження договірної ціни.

Актом приймання робіт підетапу 3.2 (перша черга) проектування корабля проекту 58250 № 58250.ДПЦЛ.130215-3.2 від 15.02.2013 встановлено, що роботи першої черги підетапу 3.2 виконані частково, а саме, відповідно до протоколу погодження договірної ціни першої черги підетапу 3.2. за державним оборонним замовленням по державному контракту від 23.11.2006 року № 251/2/06-1 від 04.04.2013 року на суму 4 308 472, 76 грн.

Міністерством оборони України 23.04.2013 на адресу ДП "Дослідно-проектний центр кораблебудування" було надіслано претензію щодо невиконання зобов'язань за державним контрактом від 23.11.2006 року № 251/2/06-1 з вимогою сплатити штрафні санкції та виконати зобов'язання за контрактом в частині виконання робіт першої черги підетапу 3.2 в повному обсязі.

ДП "Дослідно-проектний центр кораблебудування" на виконання вищезгаданої претензії додатково виконав роботи на суму 15 895 986, 89 грн., що підтверджується актом приймання робіт по підетапу 3.2 від 16.05.2013 та протоколом погодження договірної ціни.

Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога Міністерства оборони України до ДП "Дослідно-проектний центр кораблебудування" про стягнення 3 720 531, 30 грн., а саме 2 594 560, 40 грн. - пені за період з 21.12.2012 по 29.05.2013 та 1 125 970, 90 грн. - штрафу у зв'язку з порушенням строків виконання першої черги підетапу 3.2 контракту.

Місцевий господарський суд, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що відповідно до п. 6.10 контракту, при остаточному розрахунку до акту приймання робіт додається протокол договірної (твердої фіксованої) ціни, який і є остаточним документом, котрий визначає остаточну ціну виконаних робіт.

Згідно протоколів договірної ціни № 15 від 04.04.2013 та № 18 від 16.05.2013 сторонами було встановлено суму (тверду ціну) 4 308 472, 76 грн. та 15 895 986, 89 грн. відповідно.

Отже, вартість робіт першої черги підетапу 3.2, як встановлено місцевим господарським судом становить 20 204 459, 65 грн.

Також господарським судом встановлено, що відповідач за державним контрактом на виконання дослідно-конструкторської роботи, шифр "Корвет-П" виконав роботи по підетапу 3.2. на суму 15 895 986, 89 коп. з порушенням строків виконання, отже неналежним чином.

При цьому, господарським судом зроблено перерахунок нарахованої відповідачу пені за порушення терміну виконання підетапу 3.2. та встановлено, що пеня підлягає стягненню за період з 21.12.2012 по 15.05.2013, та її розмір становить 2 320 814, 08 грн.

Окрім того, місцевий господарський суд, встановивши, що відповідач порушив термін виконання робіт по підетапу 3.2 понад 30 днів на суму 15 895 986, 89 грн., дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог і в частині стягнення штрафу 7%, який за перерахунком суду становить 1 112 719, 09 грн.

Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення місцевого господарського суду, виходив з того, що станом на 15.02.2013 відповідач виконав роботи на суму 10 671 638, 94 грн., роботи на суму 9 532 820,71 грн. були виконані з порушенням строків, тобто неналежним чином і, відповідно до умов контракту, відповідач повинен сплатити пеню та штраф за період з 21.12.2012 по 15.05.2013 з суми 9 532 820, 71 грн., оскільки термін виконання першої черги підетапу 3.2. державного контракту встановлено з 01.01.2012 року по 20.12.2012 року, строк прийняття робіт встановлено 15.02.2013 і на цей час роботи були виконані лише на суму 10 671 638, 94 грн., остаточно невиконані роботи на суму 9 532 820,71 грн. були виконані і прийняті 15.05.2013, що свідчить про порушення відповідачем умов контракту, порушення термінів виконання робіт понад 30 днів.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав необхідність стягнення пені та штрафу, однак відповідно до перерахунку, зробленого судом апеляційної інстанції, з урахуванням суми виконаних робіт станом на 15.02.2013, ДП "Дослідно-проектний центр кораблебудування" повинен за вказаний період сплатити на користь позивача пеню у розмірі 3 942, 58 грн. та штраф у сумі 667 297, 45 грн.

Разом з тим, колегія суддів вважає такі висновки судів передчасними та необґрунтованими з огляду на таке.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, вина особи, яка порушила зобов'язання, припускається. Особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести відсутність своєї вини в цьому.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій не було надано правової оцінки доводам відповідача щодо того, що він приступив до виконання своїх зобов'язань одразу після укладення додаткової угоди № 8 від 10.08.2012 та виконання позивачем умов контракту щодо фінансування робіт у поточному році, визначення їх обсягів. Також поза увагою судів залишились посилання ДП "Дослідно-проектний центр кораблебудування" на те, що він не мав можливості до визначення позивачем обсягів робіт та їх вартості приступити до їх виконання, а тому розпочав роботи з 10.08.2012, а не з 01.01.2012, як було визначено календарним планом виконання дослідно-конструкторської роботи, шифр "Корвет-п".

Згідно з ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема у такому розмірі: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Господарськими судами встановлено, що пунктом 7.2 контракту передбачено, що за порушення встановленого за договором кінцевого терміну виконання всієї роботи і за порушення термінів виконання етапів, а також за несвоєчасне виконання зобов'язань, передбачених п. 6.9 контракту, головний виконавець сплачує генеральному замовнику пеню в розмірі 0, 1% ціни роботи (етапу) за кожен день прострочення, а при простроченні більше 30 днів - штраф в розмірі 7 відсотків ціни роботи (етапи).

Відповідно до п. 2.10 додаткової угоди № 3 від 30.12.2009 до державного контракту від 23.11.2006 № 251/2/06-1 в тексті контракту слова "етапи" сторони погодили викласти у редакції "етапи (підетапи)".

Позовні вимоги Міністерства оборони України з посиланням на наведені п. 7.2 контракту та п. 2.10 додаткової угоди № 3 обґрунтовані тим, що ДП "Дослідно-проектний центр кораблебудування" порушено строки виконання першої черги підетапу 3.2 контракту.

При цьому, суди попередніх інстанцій, дійшовши висновку про обґрунтованість позову у зв'язку з простроченням боржника, не дали належної правової оцінки умовам контракту, додаткової угоди № 3, додаткової угоди № 8, календарного плану, протоколу погодження орієнтовної ціни щодо порядку та черговості виконання робіт, а саме здавання їх чергами, підетапами та етапами, і як наслідок з достовірністю не встановили у зв'язку з порушенням строку виконання чого саме: етапу, підетапу чи черги настає відповідальність у вигляді стягнення неустойки, передбаченої п. 7.2 контракту.

Так, господарськими судами не було перевірено який строк встановлено календарним планом виконання дослідно-конструкторської роботи, шифр "Корвет-п" для виконання підетапу 3.2 етапу 3, складовою якого є роботи по спірній його першій черзі.

Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду (ч. 2 ст. 111-5 ГПК України).

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (ч. 1 ст. 111-10 ГПК України).

Оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 4-7 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, то це відповідно є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Прокуратури Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.10.2013 у справі № 915/1269/13 - скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.