Черкащенка М.М. - головуючий, Жукової Л.В. (доповідач), Студенця В.І., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК-32 "Кримелектроводмонтаж" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.01.2014 р. у справі № 916/2119/13 господарського суду Одеської області за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК-32 "Кримелектроводмонтаж" дотовариства з обмеженою відповідальністю "С-інжиніринг" про стягнення 1 070 584,27 грн. в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача: Герасимовська Н.М. (дов. від 21.03.2014 р.);

відповідача: Прищепа О.А. (дов. від 20.08.2013 р.),

Товариство з обмеженою відповідальністю "СПМК-32 "Кримелектроводмонтаж" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "С-інжиніринг", з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 14.10.2013 р., про стягнення 320626,44 грн. основного боргу, 43539,22 грн. пені та 22610,35 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Одеської області від 21 жовтня 2013 року у справі № 916/2119/13 (суддя Зайцев Ю.О.) позов ТОВ "СПМК-32 "Кримелектроводмонтаж" задоволено; з ТОВ "С-інжиніринг" на користь позивача стягнуто 320626,44 грн. основного боргу, 43539,22 грн. пені, 22610,35 грн. 3% річних, 15000 грн. витрат на послуги адвоката та 7735 грн. судового збору. Суд першої інстанції, приймаючи рішення дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "СПМК-32 "Кримелектроводмонтаж" стосовно того, що замовник, як винна особа, має сплатити 320626 грн. 44 коп. заборгованості за виконані підрядником роботи, 43539 грн. 22 коп. нарахованих штрафних санкцій (пені) за прострочення виконання зобов'язання та 22610 грн. 35 коп. - суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням трьох процентів є доведеними, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню. Окрім того, місцевий господарський суд прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 15000 грн. витрат на послуги адвоката.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя: Журавльов О.О., судді: Савицький Я.Ф., Ярош А.І.), апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "С-інжиніринг" задоволено частково. Рішення господарського суду Одеської області від 21.10.2013 року у справі № 916/2119/13 скасовано частково, викладено резолютивну частину цього рішення в наступній редакції:

"Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК-32 "Кримелектроводмонтаж" задовольнити частково:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "С-інжиніринг" (68000, м. Іллічівськ, вул. 1-го Травня, 1а, код ЄДРПОУ 34944005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК-32 "Кримелектроводмонтаж" (95493, м. Сімферополь, вул. Монтажна, 29, код ЄДРПОУ 01036313) 320626 (триста двадцять тисяч шістсот двадцять шість) грн. 44 коп. основної заборгованості, 12435 (дванадцять тисяч чотириста тридцять п'ять) грн. витрат на послуги адвоката та 6412 (шість тисяч чотириста дванадцять) грн. 75 коп. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК-32 "Кримелектроводмонтаж" - відмовити.". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК-32 "Кримелектроводмонтаж" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "С-інжиніринг" 661 грн. 39 коп. судового збору за подання апеляційної скарги. Стягнуто Товариства з обмеженою відповідальністю "С-інжиніринг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК-32 "Кримелектроводмонтаж" 4145 грн. витрат на послуги адвоката.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СПМК-32 "Кримелектроводмонтаж" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.01.2014 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог по стягненню 43539,22 грн. пені та 22610,35 грн. - 3% річних, а рішення господарського суду Одеської області від 21.10.2013 року у справі № 916/2119/13 залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 111-2 ГПК України та не надіслав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає касаційному перегляду оскарженого судового акта.

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.07.2012 року між ТОВ "СПМК-32 "Кримелектроводмонтаж" (підрядник) та ТОВ "С-інжиніринг" (замовник) було укладено договір підряду № 30/07-12 (надалі - договір), за умовами якого підрядник зобов'язався у 2012 р. виконати роботи, зазначені в п.1.2 договору, згідно з робочим проектом № 2023/6481 "Реконструкція ОРУ-35 кВ із заміною всього обладнання ПС 220кВ "Бахчисарай", м. Харків, 2011, Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут "Укренергомережпроект" та Технічного завдання, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити такі роботи.

За п.1.2 договору найменуванням робіт визначено реконструкцію ВРП-35кВ з заміною всього обладнання на ПС 220 кВ "Бахчисарай", ВРП-35кВ (інв.№ 000380).

Відповідно до п.п.3.1, 3.2 договору сума договору, згідно з договірною ціною та кошторисною документацією, становить 2155626,44 грн., в т.ч. ПДВ. Договірна ціна встановлена твердою.

Згідно розділу 4 договору розрахунки за даним договором проводяться наступним шляхом: замовник перераховує підряднику аванс, який становив 30% від загальної ціни договору та складає 646 687,93 грн., в т.ч. ПДВ; остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється щомісячно на підставі підписаних актів за фактично виконані підрядні роботи та їх вартості, визначеної у договірній ціні (форма КБ-2в) та довідок (форма КБ-3) з урахуванням суми авансу пропорційно сумам кожного акту протягом двадцяти банківських днів з дати підписання акту приймання - передачі виконаних робіт замовником та надання підрядником оригіналів заповнених належним чином податкових накладних.

Пунктом 4.2 договору встановлено форму оплати: замовник проводить оплату за даним договором по поданню підрядником рахунку у національній валюті України, в безготівковій формі, шляхом проведення прямого платежу на поточний рахунок підрядника, зазначений у договорі.

Згідно з п.5.13.3 договору, підписання акту приймання-передачі виконаних робіт та усунення всіх недоліків є підставою для проведення розрахунків між сторонами.

Відповідно до розділу 6 підрядник зобов'язаний, зокрема, передати замовнику в порядку, передбаченому законодавством та договором, виконані роботи, а замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи.

На виконання умов вказаного договору підрядником було виконано певні роботи на користь замовника, що підтверджується відповідними податковими накладними: від 15.08.2012 р., 31.08.2012 р., 06.09.2012 р., 25.09.2012 р., 16.11.2012 р., 30.11.2012 р., 07.12.2012 р.; довідкою (форма КБ-3) на фактично виконані підрядні роботи на суму 498161,24 грн., з урахуванням ПДВ, від 25.09.2012 р., актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 р. (форма КБ-2в) № 1; довідкою (форма КБ-3) на фактично виконані підрядні роботи на суму 1553860,51 грн., з урахуванням ПДВ, від 16.11.2012 р., актом приймання-передачі обладнання, змонтованого на узгодженому об'єкті № 1, актами № 1,2,3,4,5 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 р. (форма КБ-2в); довідкою (форма КБ-3) на фактично виконані підрядні роботи на суму 89317,19 грн. з урахуванням ПДВ від 07.12.2012 р., актами № 1,2,3,4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 р. (форма КБ-2в), та виставлено відповідачу відповідні рахунки № 77 від 14.08.2012 р. на суму 646687,93 грн., № 112 від 23.11.2012 р. на суму 1405333,82 грн., № 123 від 07.12.2012 р. на суму 89317,19 грн., на загальну суму 2141338,94 грн.

Вказані довідки (форма Кб-3) та акти (форми КБ-2в) підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств. Таким чином, станом 08.12.2012 р. вартість виконаних позивачем робіт становить 2141338,94 грн.

Судами встановлено, що відповідачем вказані роботи було оплачено лише частково, на суму 1820712,50 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 193 ГК України (ст.ст. 525, 526 ЦК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

За ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Беззаперечним підписанням довідок форми КБ-3 та актів форми КБ-2в на загальну суму 2141338,94 грн. ТОВ "С-інжиніринг" підтвердило факт виконання ТОВ "СПМК-32 "Кримелектроводмонтаж" на користь ТОВ "С-інжиніринг" робіт за договором № 30/07-12 від 30.07.2012 р. загальною вартістю 2141338,94 грн.

Апеляційний господарський суд правомірно відхилив доводи відповідача (скаржника за апеляційною скаргою) стосовно неотримання від позивача податкових накладних, подання яких передбачено розділом 4 спірного договору і є необхідною умовою для розрахунків за отримані роботи, у зв'язку з тим, що чіткого порядку передачі податкових накладних договором не передбачено, а також фактичне волевиявлення відповідача щодо часткової оплати отриманих від позивача послуг є достатнім та необхідним для підтвердження факту отримання від позивача відповідних податкових накладних, оскільки у разі їх неприйняття відповідач не мав підстав здійснювати відповідні оплати за договором.

За таких обставин, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної та повної сплати виконаних робіт всупереч вимогам договору та закону не виконав. Згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Отже, враховуючи часткову оплату відповідачем в сумі 1820712,50 грн. наданих позивачем послуг, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "СПМК-32 "Кримелектроводмонтаж" в сумі 320626,44 грн.

Крім того, ТОВ "СПМК-32 "Кримелектроводмонтаж" заявлялися вимоги про стягнення з відповідача 43539,22 грн. пені та 22610,35 грн. 3% річних.

Відповідно до умов спірного договору (розділ 4) остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється щомісячно на підставі підписаних актів за фактично виконані підрядні роботи та їх вартості, визначеної у договірній ціні (форма КБ-2в) та довідок (форма КБ-3) з урахуванням суми авансу пропорційно сумам кожного акту протягом двадцяти банківських днів з дати підписання акту приймання - передачі виконаних робіт замовником та надання підрядником оригіналів заповнених належним чином податкових накладних.

Відтак, слід погодитися з позицією господарського суду апеляційної інстанції стосовно того, що дата початку нарахування пені та річних має відраховуватись від дати підписання відповідних актів та дати надання позивачем відповідачу відповідних податкових накладних, однак, колегія суддів зауважує, що з наявних в матеріалах справи доказів неможливо встановити дату подання позивачем відповідачу податкових накладних, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог ТОВ "СПМК-32 "Кримелектроводмонтаж" в частині стягнення з відповідача 43539,22 грн. пені та 22610,35 грн. 3% річних, у зв'язку з їх недоведеністю.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки суду апеляційної інстанції такими, що відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, оскільки апеляційний господарський суд в порядку ст. ст.43, 47, 33, 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив та належним чином оцінив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин з'ясував дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Згідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права при прийнятті оскаржуваного судового акту не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування прийнятої постанови апеляційного господарського суду колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.