Божок В.С.- головуючого, Костенко Т.Ф., Сибіги О.М. перевіривши матеріали касаційної скарги державного підприємства "Придніпровська залізниця" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.01.2014 у справі господарського суду Дніпропетровської області за позовом державного підприємства "Придніпровська залізниця" довідкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 142 381,68 грн. в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача: Федосова Р.М. - дов. № 32 від 01.01.2014; від відповідача: Чобанюк Т.М. - дов. № 52-16/77 від 23.01.2014;

Рішенням від 04.11.2013 господарського суду Дніпропетровської області (суддя Колісник І.І.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ДП "Придніпровська залізниця" плату за користування вагонами у розмірі 136 696, 68 грн., 5 685, 00 грн. збору за зберігання вантажу, судовий збір у розмірі 2 847, 63 грн.

Рішення мотивоване тим, що відповідно ст.46 Статуту залізниць України одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами.

Постановою від 15.01.2014 Дніпропетровського апеляційного господарського суду (судді: Орєшкіна Е.В. - головуючий, Широбокова Л.П., Чус О.В.) рішення від 04.11.2013 господарського суду Дніпропетровської області скасовано. У задоволені позову ДП "Придніпровська залізниця" відмовлено.

постанова мотивована тим, що позивачем не доведено факту неможливості подачі вагонів на колії станції призначення за період їх затримки, тому підстави для затримки вагонів та нарахування плати за їх користування, за час затримки відсутні.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції ДП "Придніпровська залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 46, 47, 119, 125 Статуту залізниць України (457-98-п) ; ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарськими судами встановлено, що 06.11.2008 ДП "Придніпровська залізниця" та ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" уклали договір № ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч "Про експлуатацію під'їзної колії ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці". Договір регулює відносини щодо подачі і забирання вагонів.

Відповідно п.п. 6, 7 договору вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.

Максимальна кількість вагонів у кожній партії, що передається власнику колії, становить не більше 55 вагонів (220 вісей).

На виконання вищевказаного договору, ДП "Придніпровська залізниця" прийняті порожні вагони власності ТОВ "Євразтранс Україна", ДП "Трансгарант-Україна", ТОВ "Лемтранс", ПП "ВТБ Лізинг Україна", ТОВ "Інтерлізінвест", ТОВ "Укррос-Транс", ТОВ "Істек", ТОВ "ОТП Лізинг", ДП "Укрспецвагон" до перевезення на адресу одержувача - ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

На шляху прямування, відповідно до вимог п.п. 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999 за № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458 (z0165-99) , на станціях Кривий Ріг - Західний, Кривий Ріг - Головний, Новоблочна, Гейківка, Чертомлик Придніпровської залізниці відправлені вагони затримані на підставі наказів №93 від 19.02.2013, № 98 від 21.02.2013, № 90 від 16.02.2013, № 101 від 21.02.2013, № 103 від 21.02.2013, № 108 від 23.02.2013 через зайнятість колій на станції призначення Кривий Ріг у зв'язку з неприйняттям вагонів відповідачем на свою під'їзну колію.

Станцією Гейківка складено акт № 1 від 19.02.2013 (ГУ-23а) про затримку вагонів та акт загальної форми №1 від 19.02.2013 (ГУ-23). Повідомлення про затримку вагонів станцією призначення вручено представникам ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" в порядку і строки, визначені п.10 Правил користування вагонами та контейнерами.

Станцією Кривий Ріг - Західний складено акт № 17 від 21.02.2013 (ГУ-23а) про затримку вагонів та акт загальної форми №20 від 21.02.2013 (ГУ-23). Повідомлення про затримку вагонів станцією призначення вручено представникам ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" в порядку і строки, визначені п.10 Правил користування вагонами та контейнерами.

Станцією Новоблочна складено акти № 29 від 16.02.2013 та № 32 від 23.02.2013 (ГУ-23а) про затримку вагонів та акти загальної форми № 29 від 16.02.2013 та № 32 від 23.02.2013 (ГУ-23). Повідомлення про затримку вагонів станцією призначення вручено представникам ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" в порядку і строки, визначені п.10 Правил користування вагонами та контейнерами.

Станцією Кривий Ріг - Головний складено акт № 14 від 21.02.2013 (ГУ-23а) про затримку вагонів та акт загальної форми №3031 від 21.02.2013 (ГУ-23). Повідомлення про затримку вагонів станцією призначення вручено представникам ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" в порядку і строки, визначені п.10 Правил користування вагонами та контейнерами.

Станцією Чортомлик складено акт № 32 від 21.02.2013 (ГУ-23а) про затримку вагонів та акт загальної форми №129 від 21.02.2013 (ГУ-23). Повідомлення про затримку вагонів станцією призначення вручено представникам ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" в порядку і строки, визначені п.10 Правил користування вагонами та контейнерами.

За час затримки вагонів, залізницею нараховано плату за користування спірними вагонами за відомостями плати форма ГУ-46 №№ 15039369, 15039364, 15039359, 01039288, 26029278, 26029279, 26029282, 25029273, 26029276, 26029281, 26029277, 25029272, 25029271, 25029269, 24029265, 24029264, 25029270 та збір за зберігання вантажу по накопичувальних картках форма ФДУ-92 за №№01039090, 01039091, 01039089 на загальну суму 142 381, 68 грн., які працівниками ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" підписані із запереченням: "З сумою за затримку не згодні. ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" готовий був прийняти вагони на під'їзну колію".

Згідно з технологічним процесом роботи зайнятість приймально-відправних колій по станції Кривий Ріг планує поїзний диспетчер дирекції з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку УЗ і власних вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів і ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції. За п.14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.08.2005 за № 507 (v0507650-05) , приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.

Апеляційним господарським судом встановлено, що відповідно до актів про затримку вагонів, складених Придніпровською залізницею № 1 від 19.02.2013, № 17 від 21.02.2013, № 29 від 16.02.2013, № 32 від 23.02.2013, № 14 від 21.02.2013, № 32 від 21.02.2013. затримка вагонів відбулася з причин скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, які прибули на адресу ВАТ "Південний ГЗК" і несвоєчасного вивільнення колій від вантажу.

Однак, як встановлено господарським судом апеляційної інстанції акти загальної форми ГУ - 23 складено з порушенням вимог п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами, за яким, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції та вантажовласником. Надані позивачем акти загальної форми підписано лише представниками залізниці, тому він не може служити належним доказом підтвердження викладених в них обставин. Доказів виклику представників вантажоотримувача для підписання актів загальної форми залізницею не надано. Акти про відмову в підписанні цих актів не складались.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що Правила користування вагонами і контейнерами є спеціальною правовою нормою, яка визначає порядок і умови користування вагонами та контейнерами, порядок визначення плати за їх користування.

Статтею 46 Статуту залізниць України (457-98-п) передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами.

Відповідно ст. 119 Статуту залізниць України (457-98-п) за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами та контейнерами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватися лише за наявності вини у сторони у зобов'язані.

Статтею 129 Статуту залізниць України (457-98-п) встановлено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.09.2004 за № 856 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.10.2004 за № 1316/9915 (z1316-04) встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділ) 1 Тарифного керівництва N 1. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України (457-98-п) , зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом N1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Відповідно п.п. 9, 10, 13 вищевказаних Правил користування вагонами і контейнерами, про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.

Отже, апеляційний господарський обґрунтовано дійшов висновку, що позивач не надав належних доказів на підтвердження факту неможливості подачі вагонів на колії станції призначення за період їх затримки, отже підстави для затримки вагонів та нарахування плати за їх користування відсутні.

Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Дніпропетровським апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова суду відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для її скасування немає.