Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю. (доповідач),

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехспорт", м. Кременчук Полтавської області,

на рішення господарського суду Полтавської області від 24.10.2013

та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2013

зі справи № 18/642/12

за позовом Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення), м. Полтава,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехспорт" (далі - Товариство)

про стягнення коштів,

за участю представників сторін:

позивача - Зорівчак Н.В.,

відповідача - Кінаша А.Г.,

Відділення звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом (з урахуванням подальшого збільшення позовних вимог) про стягнення з Товариства на підставі рішення адміністративної колегії позивача від 24.01.2012 № 02/10-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" (далі - Рішення АМК) 34 000 грн. штрафу та 34 000 грн. пені за прострочення сплати штрафу.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 24.10.2013 (суддя Солодюк О.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2013 (колегія суддів у складі: Слободін М.М. - головуючий суддя, судді Гончар Т.В., Гребенюк Н.В.), позов задоволено.

Прийняті судові рішення з посиланням на приписи Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІІ "Про захист економічної конкуренції" (2210-14) (далі - Закон № 2210) мотивовано обґрунтованістю позовних вимог Відділення.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить зазначені рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про повну відмову в задоволенні позову.

Відділення подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Сторони відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Частиною третьою статті 56 Закону № 2210 передбачено, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону № 2210 за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Згідно з частиною третьою статті 60 Закону № 2210 прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

За приписами частини четвертої статті 60 Закону № 2210 порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; за результатами перевірки відповідно до частини п'ятої статті 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

За таких обставин місцевий та апеляційний господарські суди з огляду на підвідомчість даної справи господарським судам України, повно і всебічно дослідивши фактичні обставини справи та давши належну оцінку поданим сторонами доказам, з наведенням у оскаржуваних судових рішеннях необхідного мотивування, діючи без порушення норм матеріального і процесуального права, дослідивши обставини, пов'язані з оскарженням Товариством Рішення АМК у порядку адміністративного судочинства та наявністю постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2012 зі справи № 2а-1670/873/12, залишеної без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.08.2013 (яка є чинною і обов'язковою до виконання згідно з частиною п'ятою статті 124 Конституції України), якою скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2012 та відмовлено в задоволенні позову Товариства про визнання протиправним і скасування Рішення АМК, встановивши отримання відповідачем Рішення АМК 31.01.2012 та факт несплати ним штрафу в добровільному порядку, перевіривши правильність нарахування позивачем суми пені до стягнення (періоди нарахування і законодавче обмеження її максимального розміру), беручи до уваги обов'язковість виконання чинного Рішення АМК, дійшли обґрунтованих висновків щодо необхідності задоволення позовних вимог Відділення в повному обсязі та правомірно задовольнили позов.

Доводи касаційної скарги щодо незаконності Рішення АМК не можуть бути підставами для задоволення вимог Товариства внаслідок неоскарження відповідачем Рішення АМК у встановленому законом порядку до господарського суду (частина перша статті 60 Закону № 2210) та набрання законної сили згаданою постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2012.

Інші доводи скаржника також не спростовують висновків оскаржуваних судових рішень.

Таким чином, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 111-7 - 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Полтавської області від 24.10.2013 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2013 зі справи № 18/642/12 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехспорт" - без задоволення.