головуючого судді суддів Демидової А.М. Воліка І.М. Кролевець О.А. (доповідач у справі) розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.11.2013 р. у справі № 905/5531/13 господарського суду Донецької області за позовом Колективного підприємства "Крамниця № 4" "Детский мир" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 29 200,00 грн. за участю представників:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

Колективне підприємство "Крамниця № 4" "Детский мир" (надалі - "КП "Крамниця № 4" "Детский мир") звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (надалі - "ФОП ОСОБА_4") про стягнення 29 200,00 грн. (в редакції заяви про зменшення позовних вимог).

Позовні вимоги мотивовано тим, що рішенням апеляційного суду Донецької області від 07.04.2011 р., яке частково залишено без змін рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.07.2011 р., визнано недійсним договір купівлі-продажу нежилого приміщення від 12.10.2005 р., укладений між КП "Крамниця № 4" "Детский мир" та ОСОБА_5, зобов'язано ОСОБА_4, як добросовісного набувача, повернути нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, КП "Крамниця № 4" "Детский мир". Вказане приміщення ФОП ОСОБА_4 передала в оренду Відкритому акціонерному товариству "Райффайзен Банк Аваль" за договором оренди № 10/09-4/17 від 30.12.2008 р. З огляду на дане позивач, з посиланням на приписи ч. 2 ст. 390 ЦК України, просить стягнути з відповідача 29 200,00 грн. доходів, які він одержав або міг одержати від здачі даного приміщення в оренду за період з 01.08.2010 р. (дата отримання повістки суду за позовом власника про витребування майна) до 30.11.2010 р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.10.2013 р. (суддя Сажнева М.В.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що нормою ч. 2 ст. 390 ЦК України право вимагати від добросовісного набувача усіх доходів від майна, які він одержав або міг одержати, надано саме власнику майна, в той час як станом на час звернення до суду з відповідним позовом позивач вже не був власником нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 892,6 м2.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.11.2013 р. (судді Будко Н.В., Кододова О.В., М'ясищев А.М.) рішення місцевого господарського суду скасовано, уточнені позовні вимоги задоволено, стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь КП "Крамниця № 4" "Детский мир" 29 200,00 грн. доходів, отриманих від надання приміщення в оренду ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", та судові витрати.

Позиція суду апеляційної інстанції мотивована тим, що КП "Крамниця № 4" "Детский мир" було власником нежитлового приміщення загальною площею 892,6 м2 за адресою: АДРЕСА_1, зокрема, у період з 01.08.2010 р. по 30.11.2010 р., а тому його порушене в минулому право підлягає захисту. Встановивши, що фактично у вказаний період спірне приміщення надавалось в оренду ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" саме ФОП ОСОБА_4 та саме ФОП ОСОБА_4 отримувала орендну плату за користування приміщенням, апеляційний суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відчуження позивачем в подальшому спірного приміщення іншим особам не впливає на те, кому належать доходи від приміщення, одержані в минулому.

Не погоджуючись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим актом, ФОП ОСОБА_4 звернулась до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.11.2013 р. як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а рішення господарського суду Донецької області від 15.10.2013 р. залишити в силі.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 111-4 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією не скористались.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 111-7 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій, з посиланням на витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно № 3311792 від 09.04.2004 р. та інформаційну довідку з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 34621320 від 25.06.2012 р., встановлено, що КП "Крамниця № 4" "Детский мир" на праві колективної власності належало нежитлове приміщення, вбудоване в житловий будинок, загальною площею 892,6 м2, розташоване за адресою: АДРЕСА_1. В подальшому дане приміщення вибуло з володіння КП "Крамниця № 4" "Детский мир".

Судами також з'ясовано, що рішенням апеляційного суду Донецької області від 07.04.2011 р. у справі № 22ц-2448/2011р. позов КП "Крамниця № 4" "Детский мир" задоволено частково, визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, вбудованого у житловий будинок, загальною площею 891,9 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладений між КП "Крамниця № 4" "Детский мир" та ОСОБА_5, посвідчений 13.10.2005 р. приватним нотаріусом Торезького міського нотаріального округу ОСОБА_7; визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, вбудованого у житловий будинок (з підвалом), основною площею 892,6 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, посвідчений 20.09.2007 р. приватним нотаріусом Торезького міського нотаріального округу ОСОБА_7; зобов'язано ОСОБА_4 повернути КП "Крамниця № 4" "Детский мир" приміщення за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.07.2011 р. зазначене рішення суду скасовано в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного нежитлового приміщення, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, посвідченого 20.09.2007 р. приватним нотаріусом Торезького міського нотаріального округу ОСОБА_7, в задоволенні позову в цій частині відмовлено. В іншій частині рішення апеляційного суду Донецької області від 07.04.2011 р. залишено без змін. При цьому Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку, що оскільки передбачені ч. 2 ст. 388 ЦК України підстави, які виключають витребування майна від добросовісного набувача, відсутні, апеляційний суд обґрунтовано захистив порушені права позивача шляхом зобов'язання ОСОБА_4 повернути КП "Крамниця № 4" "Детский мир" приміщення за адресою: АДРЕСА_1.

З огляду на дане, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_4 є добросовісним набувачем нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Поряд з цим судами встановлено, що ФОП ОСОБА_4 використовувала спірне приміщення в господарській діяльності. Так, між ФОП ОСОБА_4 (орендодавець) та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (орендар) 30.12.2008 р. було укладено договір оренди № 10/09-4/17 частини нежитлового приміщення загальною корисною площею 146 м2, розташованого за адресою: 86600, АДРЕСА_1, для розміщення відділення банку (надалі - "Договір оренди").

Відповідно до п. 4.1 Договору оренди за користування приміщенням орендар зобов'язався сплачувати орендодавцю орендну плату в розмірі 50,00 грн. за 1 м2 на місяць (7 300,00 грн.). Орендна плата, згідно з п. 4.3 Договору оренди, сплачується орендарем щомісячно шляхом безготівкового перерахування відповідних грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 5 числа поточного місяця.

Додатковою угодою від 30.12.2009 р. сторони продовжили строк дії Договору оренди до 31.12.2010 р. Сторони Договору оренди дійшли згоди про його дострокове розірвання з 30.11.2010 р., про що уклали відповідну угоду.

Як було встановлено апеляційним господарським судом, на виконання своїх зобов'язань за Договором оренди ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" за період з липня 2010 року по листопад 2010 року сплатило на рахунок ФОП ОСОБА_4 орендну плату в розмірі 36 500,00 грн. (меморіальні ордери № 5 від 01.07.2010 р., № 5 від 03.08.2010 р., № 5 від 02.09.2010 р., № 5 від 01.10.2010 р. та № 5 від 01.11.2010 р.).

Предметом спору у даній справі є вимоги КП "Крамниця № 4" "Детский мир" про стягнення з ФОП ОСОБА_4 в порядку ч. 2 ст. 390 ЦК України доходів в розмірі 29 200,00 грн., отриманих нею від надання нежитлового приміщення за адресою: 86600, АДРЕСА_1, в оренду ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" за період з 01.08.2010 р. по 30.11.2010 р.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Держава, згідно з ч. 1 ст. 386 ЦК України, забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Загальні засади захисту прав власності врегульовано нормами глави 29 ЦК України (435-15) .

Здійснюючи незаконне володіння майном, добросовісний або недобросовісний набувач можуть одержувати доходи від використання майна, яке належить на праві власності іншій особі.

Чинним законодавством України (ст. 390 ЦК України) передбачено умови, за яких власник має право, крім витребування майна, вимагати також повернення доходів, які набувач одержав від неправомірного використання майна.

Так, згідно з ч. 2 ст. 390 ЦК України власник майна має право вимагати від добросовісного набувача передання усіх доходів від майна, які він одержав або міг одержати з моменту, коли дізнався чи міг дізнатися про незаконність володіння ним, або з моменту, коли йому було вручено повістку до суду у справі за позовом власника про витребування майна.

Як вірно встановлено апеляційним господарським судом, ФОП ОСОБА_4, як добросовісний набувач нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, за період з 01.08.2010 р. по 30.11.2010 р., одержала доходи від здачі даного приміщення в оренду в розмірі 29 200,00 грн.

При цьому ухвалу Торезького міського суду Донецької області про відкриття провадження у справі № 2-5329/10 за позовом КП "Крамниця № 4" "Детский мир" про витребування майна ФОП ОСОБА_4 отримала 30.07.2010 р. (повідомлення про вручення поштового відправлення № 01380191).

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду, що оскільки у період з 01.08.2010 р. по 30.11.2010 р. КП "Крамниця № 4" "Детский мир" було власником нежитлового приміщення загальною площею 892,6 м2 за адресою: АДРЕСА_1, то його порушене в минулому право підлягає захисту. Отже, відчуження позивачем в подальшому спірного приміщення іншим особам не впливає на те, кому належать доходи від приміщення, одержані в минулому.

Враховуючи дане, а також наведені вище норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з ФОП ОСОБА_4 на користь КП "Крамниця № 4" "Детский мир" 29 200,00 грн. доходів, одержаних нею від надання спірного нежитлового приміщення в оренду ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" за період з 01.08.2010 р. по 30.11.2010 р.

Твердження, викладені в касаційній скарзі, даного висновку не спростовують.

Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційним судом в порядку ст. ст. 43, 101, 103 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст. ст. 32, 33, 34 ГПК України.