розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 року у справі № 909/467/13 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Комунального підприємства "Коломийський центральний продовольчий ринок", третя особа: Коломийська міська рада Івано-Франківської області, про внесення змін до договору оренди та зустрічним позовом Комунального підприємства "Коломийський центральний продовольчий ринок" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про зобов'язання повернути торгове місце на ринку,

У квітні 2013 року позивач звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою про внесення змін до договору оренди торговельного місця від 30.04.2012 року № 57 в частині терміну його дії та просив викласти п. 16 договору у наступній редакції: "Договір укладено строком на 60 місяців та діє з 01 травня 2012 року до 30 квітня 2017 року", у зв'язку з вимогами ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

У свою чергу відповідач звернувся до господарського суду із зустрічною позовною заявою до позивача за первісним позовом про зобов'язання повернути торговельне місце № 57 площею 6 кв.м, що знаходиться на території КП "Коломийський центральний продовольчий ринок", яке отримано ФОП ОСОБА_4 на підставі договору оренди торговельного місця від 30.04.2012 року, шляхом звільнення даного торговельного місця та його передачі КП "Коломийський центральний продовольчий ринок" у зв'язку з закінченням терміну дії договору.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2013 року (суддя Шіляк М.А.) в первісному позові відмовлено, зустрічний позов задоволено та зобов'язано ФОП ОСОБА_4 повернути торговельне місце № 57 площею 6 кв.м, що знаходиться на території КП "Коломийський центральний продовольчий ринок", яке отримано ФОП ОСОБА_4 на підставі договору оренди торговельного місця від 30.04.2012 року, шляхом звільнення даного торговельного місця та його передачі КП "Коломийський центральний продовольчий ринок".

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 року (судді Бонк Т.Б., Бойко С.М., Марко Р.І.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач за первісним позовом вважає, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати та первісний позов задовольнити, а в зустрічному позові відмовити.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач за первісним позовом вважає, що судові рішення у справі є законними та просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Відзив на касаційну скаргу від третьої особи до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, що 30.04.2012 року між КП "Коломийський центральний продовольчий ринок" (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (Орендар) було укладено договір оренди торговельного місця, яке перебуває у комунальній власності міста Коломия згідно з Рішенням Коломийської міської ради Івано-Франківської області від 16.12.2009 року.

Відповідно до п. 1 договору предметом договору є торговельне місце № 57 загальною площею 6 кв.м, що розташоване на території комунального підприємства торгові ряди "Нові галі" та надається Орендодавцем у тимчасове користування Орендареві для провадження торговельної діяльності.

За п. 16 договір укладено строком на 12 місяців та діє з 01.05.2012 року до 30.04.2013 року включно.

31.08.2012 року сторони підписали Додаткову угоду до договору, якою погодили збільшену орендну плату в розмірі 610 грн. в місяць у зв'язку зі зміною вартості послуг ринку.

У повідомленні-пропозиції від 01.04.2013 року позивач за первісним позовом запропонував відповідачу за первісним позовом внести зміни до договору оренди торговельного місця від 30.04.2012 року № 57, встановивши строк його дії до 30.04.2017 року.

У відповіді від 10.04.2013 року № 362 на зазначене повідомлення-пропозицію відповідач за первісним позовом вказав на те, що орендарем підписано договір оренди на менший термін, ніж визначено ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", тобто погоджено менший термін, ніж встановлено цим законом.

Предметом даного судового розгляду є вимоги орендаря за первісним позовом про внесення змін до договору в частині терміну його дії та викладення п. 16 договору у наступній редакції: "Договір укладено строком на 60 місяців та діє з 01 травня 2012 року до 30 квітня 2017 року" у зв'язку з тим, що такі умови визначені ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", та зустрічні вимоги орендодавця про зобов'язання повернути торговельне місце, що перебуває у комунальній власності, шляхом звільнення даного торговельного місця та його передачі КП "Коломийський центральний продовольчий ринок" у зв'язку з закінченням терміну дії договору оренди.

Висновки судів попередніх інстанцій про відмову в первісному позові про внесення змін до договору оренди обґрунтовано незастосуванням до даних правовідносин Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , а про задоволення зустрічного позову про зобов'язання повернути торговельне місце мотивовано закінченням терміну дії договору оренди.

Відповідно до абзацу 3 пункту 13 Правил торгівлі на ринках, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації, Держстандарту, МВС, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 26.02.2002 року № 57/188/84/105, зареєстрованого в Мінюсті 22.03.2002 року за № 288/6576 (z0288-02) (далі - Правила торгівлі на ринках), торговельне місце - площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. Розмір торговельного місця визначається в правилах торгівлі на ринках, що затверджуються відповідно до законодавства.

Згідно з п. 20 Правил торгівлі на ринках адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду, в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість.

За ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

Висновок судів попередніх інстанцій про незастосування до спірних правовідносин норм Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) у зв'язку з врегулюванням цих відносин Правилами торгівлі на ринках є помилковим, оскільки зазначеними Правилами термін договору оренди торговельного місця не визначений.

Водночас, встановивши, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди, суди обох інстанцій дійшли суперечливих висновків з одного боку про застосування до спірних правовідносин норм Цивільного кодексу України (435-15) про найм, а з другого боку про незастосування до цих відносин Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) .

Разом з цим, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою те, що до відносин оренди комунального майна, яким є торговельне місце на ринку, застосовуються норми як Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , так і норми Цивільного (435-15) та Господарського кодексів України (436-15) , з урахуванням особливостей встановлених Правилами торгівлі на ринках.

Крім того, судам слід було мати на увазі вимоги ч.ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України і ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, якими визначено підстави для зміни договорів, і з'ясувати правові підстави для внесення змін до спірного договору оренди за заявленими первісними вимогами.

До того ж, судам слід було звернути увагу на вимоги ст. 654 Цивільного кодексу України за якою зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

За таких обставин, оскаржені судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 року та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2013 року скасувати, і справу № 909/467/13 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.