головуючого судді Поліщука В.Ю. (доповідач), суддів: Білошкап О.В., Катеринчук Л.Й., розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Міратех Телеком", на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 січня 2014 року, у справі № 5011-46/17930-2012 Господарського суду міста Києва, за заявою Приватного підприємства "Міратех Телеком" (м. Київ), до Товариства з обмеженою відповідальністю "РК Атекс" (м. Київ), про визнання банкрутом, -за участю представників: від ПП "Міратех Телеком": Шутий Д.С. - представник (довіреність від 20.11.2013 року); від ТзОВ "РК Атекс": не з'явились;

У грудні 2012 року Приватне підприємство "Міратех Телеком" (далі за текстом - ПП "Міратех Телеком") звернулось Господарського суду міста Києва із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "РК Атекс" (далі за текстом - ТзОВ "РК Атекс"), в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2012 року порушено провадження у справі № 5011-46/17930-2012 про банкрутство ТзОВ "РК Атекс", інше.

Постановою Господарського суду міста Києва від 24.12.2012 року у справі № 5011-46/17930-2012 визнано ТзОВ "РК Атекс" банкрутом; визнано кредиторські вимоги ініціюючого кредитора - ПП "Міратех Телеком" до ТзОВ "РК Атекс" в розмірі 68 045 грн. 02 коп.; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута ТзОВ "РК Атекс" ініціюючого кредитора - ПП "Міратех Телеком", інше.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 року у справі № 5011-46/17930-2012 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби (далі за текстом - ДПІ у Святошинському районі) залишено без задоволення, постанову Господарського суду міста Києва від 24.12.2012 року у справі № 5011-46/17930-2012 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2013 року у справі № 5011-46/17930-2012 касаційну скаргу ДПІ у Святошинському районі задоволено частково; постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 року та постанову Господарського суду міста Києва від 24.12.2012 року у справі № 5011-46/17930-2012 скасовано; справу № 5011-46/17930-2012 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва, з метою достеменного з'ясування наявності/відсутності підстав визнання боржника банкрутом саме в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, з мотивів відсутності боржника за місцезнаходженням, на що посилався заявник ініціюючи порушення провадження у цій справі про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2013 року (суддя - Чеберяк П.П.) провадження у справі № 5011-46/17930-2012 за заявою ПП "Міратех Телеком" про визнання банкрутом ТзОВ "РК Атекс" припинено; зобов'язано державного реєстратора Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про припинення провадження у справі про банкрутство ТзОВ "РК Атекс"; дію мораторію припинено. Ухвалу місцевого господарського суду мотивовано, зокрема тим, що, станом на дату порушення провадження у справі про банкрутство, заявником не надано місцевому господарському суду належних доказів відсутності юридичної особи - боржника або його керівних органів за своїм місцезнаходженням, що є необхідною передумовою для провадження у справі про банкрутство за особливостями, передбаченими ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 року у справі № 5011-46/17930-2012 апеляційну скаргу ПП "Міратех Телеком" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.07.2013 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.10.2013 року у справі № 5011-46/17930-2012 касаційну скаргу ПП "Міратех Телеком" задоволено частково; постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 року у справі № 5011-46/17930-2012 скасовано; справу передано на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції. Постанову господарського суду касаційної інстанції мотивовано положеннями ст. 20 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2014 року у справі № 5011-46/17930-2012 (головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Копитова О.С., Шапран В.В.) апеляційну скаргу ПП "Міратех Телеком" залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.07.2013 року у справі № 5011-46/17930-2012 залишено без змін. При цьому, апеляційний господарський суд погодився з висновком місцевого господарського суду про ненадання ініціюючим кредитором із заявою про порушення справи про банкрутство ТзОВ "РК Атекс" доказів на підтвердження відсутності боржника за місцезнаходженням, що є необхідною передумовою у провадженні в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погоджуючись з прийнятою господарським судом апеляційної інстанції постановою, ПП "Міратех Телеком" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2014 року у справі № 5011-46/17930-2012 та передати справу на новий розгляд до місцевого господарського суду. При цьому, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 34, 43 ГПК України та ст. ст. 16- 20 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.03.2014 року, згідно зі ст. 111-4 ГПК України, касаційну скаргу ПП "Міратех Телеком" прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

В судовому засіданні касаційної інстанції представник ПП "Міратех Телеком" подану касаційну скаргу підтримав за наведених у ній підстав, просив її задовольнити.

ТзОВ "РК Атекс" уповноваженого представника в судове засідання касаційної інстанції не направило, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги було повідомлене належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноваженого представника боржника.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 4-1 ГПК України встановлено, що провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Частинами 1, 3 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України (1798-12) , іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступне.

Провадження у справі № 5011-46/17930-2012 порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2012 року за заявою ПП "Міратех Телеком" про банкрутство ТзОВ "РК Атекс", в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Звертаючись із заявою про порушення справи про банкрутство ТзОВ "РК Атекс" в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з підстав відсутності боржника за місцезнаходженням, ПП "Міратех Телеком" надало Довідку з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (з якої вбачається про внесення реєстратором 31.07.2012 року до реєстру інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою) та Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (згідно якого статус відомостей про юридичну особу "не підтверджено").

Колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2013 року у справі № 5011-46/17930-2012 касаційну скаргу ДПІ у Святошинському районі задоволено частково; постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 року та постанову Господарського суду міста Києва від 24.12.2012 року у справі № 5011-46/17930-2012 скасовано; справу № 5011-46/17930-2012 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. У прийнятій постанові Вищий господарський суд України вказав про необхідність достеменного з'ясування наявності/відсутності підстав визнання боржника банкрутом саме в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, з мотивів відсутності боржника за місцезнаходженням, на що посилався заявник ініціюючи порушення провадження у цій справі про банкрутство, оскільки матеріали справи, окрім Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців містять також і Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, який містить відомості про статус відомостей про юридичну особу, та який, в порушення вимог ст. ст. 47, 43 ГПК (1798-12) , не був предметом дослідження господарських судів.

Поряд з цим, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що постановою Вищого господарського суду України від 31.10.2013 року у справі № 5011-46/17930-2012 постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 року у цій справі було скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції, оскільки у повторному розгляді справи в суді апеляційної інстанції приймав участь суддя Шипко В.В., який, згідно з приписами ст. 20 ГПК України, не міг брати участь у новому розгляді цієї справи після скасування постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2013 року прийнятої за його участю постанови господарського суду апеляційної інстанції від 05.03.2013 року, згідно зі ст. 111-10 ГПК України.

Частиною 11112 ГПК України (1798-12) , встановлено, що вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Господарські суди першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи усі надані господарським судом касаційної інстанції вказівки виконали, дослідивши надані ініціюючим кредитором у матеріали справи Довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Зокрема, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців свідчить про внесення реєстратором 31.07.2012 року до зазначеного реєстру інформації щодо відсутності юридичної особи ТзОВ "РК Атекс" за вказаною адресою.

Водночас, наданий у матеріали справи Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців засвідчує, що статус відомостей про юридичну особу ТзОВ "РК Атекс" "не підтверджено".

Встановивши наведені вище обставини, місцевий господарський суд, з яким погодився господарський суд касаційної інстанції, дійшов висновку, що ініціюючим кредитором не надано належних та допустимих доказів, у розумінні ст. 34 ГПК України, на підтвердження відсутності боржника за місцезнаходженням, що є необхідною підставою для визнання боржника банкрутом в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погоджуючись з такими висновками місцевого та апеляційного господарських судів, ПП "Міратех Телеком" звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 34, 43 ГПК України та ст. ст. 16- 20 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2014 року у справі № 5011-46/17930-2012 та передати справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Відмовляючи у задоволенні поданої ПП "Міратех Телеком" касаційної скарги, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або в разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених ч. 1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи, а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу. Згідно з ч. 1 ст. 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в ст. 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому, відповідно до вимог ст. 34 ГПК України, допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка ( постанова Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 року (v0015700-09) ).

Колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що надана ПП "Міратех Телеком" із заявою про порушення справи про банкрутство Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців містить інформацію щодо проведених реєстратором дій, а не щодо відомостей про юридичну особу та її відсутність за місцезнаходженням зокрема.

При цьому, відомості про юридичну особу (зокрема, що статус відомостей про ТзОВ "РК Атекс" "на підтверджено") містить надана ініціюючим кредитором Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а тому, у відповідності зі ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" такі відомості вважаються достовірними.

Водночас, наявність одночасного існування відомостей щодо статусу юридичної особи "не підтверджено" та про внесення реєстратором запису про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням суперечить положенням ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", згідно з якими, у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу; якщо державному реєстратору повернуто поштового відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком господарських судів першої та апеляційної інстанції при припинення провадження у справі про банкрутство ТзОВ "РК Атекс", оскільки ініціюючим кредитором не надано із заявою про порушення справи про банкрутство належних доказів, у розумінні ст. 34 ГПК України, які б беззаперечно свідчили про відсутність боржника за місцезнаходженням.

Поряд з цим, зважаючи на межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 111-5, 111-7 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що ПП "Міратех Телеком" у касаційній скарзі порушує питання, які стосуються оцінки доказів. Проте, оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, в силу приписів ст. 43 ГПК України, здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

З урахуванням встановлених ст. ст. 111-5, 111-7 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час розгляду справи апеляційним та місцевим господарськими судами її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарських судів попередніх інстанцій відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка, доводи скаржника не спростовують обґрунтованості висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.