Головуючого судді: Шевчук С.Р., суддів: Акулової Н.В., Владимиренко С.В. - доповідач, розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАДІТА", ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.09.2013 р. та ухвалу господарського суду Одеської області від 01.08.2013 р. у справі № 5017/2286/2012 господарського суду Одеської області за заявою Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАДІТА" про банкрутство,

За участю представників:

- від заявника: Юлдашев Ю.М., дов. № 288/11.5.2 від 16.07.2013 р.;

- від скаржників: не з'явилися;

- від ПАТ "Омега Банк": Шилов К.Р., дов. № 261 від 22.08.2013 р.;

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.08.2013 р. у справі № 5017/2286/2012 (суддя Бахарєв Б.О.) арбітражного керуючого Лясковця О.В. усунено від виконання обов'язків розпорядника майна та виконуючого обов'язки керівника ТОВ "Вадіта"; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Хайло М.В. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого НОМЕР_1 від 06.02.2013 р.). Відмовлено у задоволені інших заяв арбітражних керуючих щодо участі у справі про банкрутство.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.09.2013 р. у справі № 5017/2286/2012 (колегія суддів у складі головуючого судді Лашина В.В., суддів Єрмілова Г.А., Воронюка О.Л.) апеляційну скаргу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вадіта" гр.ОСОБА_6 та ОСОБА_5 задоволено частково, ухвалу господарського суду Одеської області від 01.08.2013 р. у справі № 5017/2286/2012 скасовано в частині пунктів 1-5 її резолютивної частини. Усунуто арбітражного керуючого Лясковця Олексія Володимировича (свідоцтво НОМЕР_2 від 28.02.2013 р.) від виконання обов'язків розпорядника майна та виконуючого обов'язки керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАДІТА" (ідентифікаційний код 25414493). Призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАДІТА" (ідентифікаційний код 25414493) - арбітражного керуючого Хайло Миколу Володимировича, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 06.02.2013 р. НОМЕР_1. Відмовлено арбітражному керуючому Селезньову О.В. у задоволенні заяви на участь у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАДІТА". Відмовлено арбітражному керуючому Сніткіної І.А. у задоволені заяви про участь у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАДІТА". Відмовлено арбітражному керуючому Калашникової Ю.В. у задоволені заяви про участь у справі банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАДІТА". В решті ухвалу залишено без змін.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАДІТА", ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулись до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 03.09.2013 р. та ухвали господарського суду Одеської області від 01.08.2013 р. у справі № 5017/2286/2012, з вимогою направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заявлене у касаційній скарзі клопотання про зупинення дії постанови Одеського апеляційного господарського суду від 03.09.2013 р. на період касаційного провадження, судом касаційної інстанції не задоволено оскільки у відповідності до ст. 121-1 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов'язком суду касаційної інстанції.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Одеської області від 06.08.2012 р. за заявою Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вадіта" за загальною процедурою банкрутства, передбаченою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (надалі за текстом - Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а також введено процедуру розпорядження майном та розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Лясковця О.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.02.2013 р. визнано Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАДІТА", зобов'язано його подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАДІТА".

Оголошення опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" N 61 від 02.04.2013 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.06.2013 р. керівника боржника Шелудченка Д.М. було усунено від виконання обов'язків директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Вадіта" та покладено виконання обов'язків керівника цього товариства на розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Лясковця О.В.

30.07.2013 р. до господарського суду Одеської області надійшло повідомлення слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про те, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22.07.2013 р. розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Вадіта" арбітражного керуючого Лясковця О.В. усунуто від виконання обов'язків арбітражного керуючого.

До господарського суду надійшли заяви арбітражних керуючих: Хайло М.В., Сніткіної І.А., Калашнікової Ю.В. та Селезньова О.В. про участь у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вадіта".

Приймаючи ухвалу від 01.08.2013 р. про усунення арбітражного керуючого Лясковця О.В. від виконання обов'язків розпорядника майна та виконуючого обов'язки керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вадіта"; призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Хайло М.В. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого НОМЕР_1 від 06.02.2013 р.) та відмову у задоволені інших заяв арбітражних керуючих щодо участі у справі про банкрутство, суд першої інстанції послався на ч.5 ст. 98 Закону про банкрутство (Закон у редакції від 22.11.2011 р. № 4212-VІ (4212-17) ), зазначив про існування конфлікту інтересів під час здійснення арбітражним керуючим повноважень внаслідок здійснення кримінального провадження стосовно нього та щодо його діяльності як розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Вадіта". Призначаючи розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Вадіта" арбітражного керуючого Хайло М.В., господарський суд дійшов висновку про відповідність цієї кандидатури вимогам ст.ст.97, 114 Закону про банкрутство (Закон у редакції від 22.11.2011 р. № 4212-VІ (4212-17) ).

Тоді як частково задовольняючи апеляційну скаргу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вадіта" гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_5, частково скасовуючи вказану ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вирішення питання щодо усунення розпорядника майна та призначення нового арбітражного керуючого відбулося без участі представників сторін, які не були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, яке відбулося 01.08.2013 р., оскільки доказів належного відправлення ухвали господарського суду від 04.07.2013 р. про відкладення справи на вказану дату, матеріали справи не містять, та помилкове застосування місцевим господарським судом норм Закону про банкрутство у редакції Закону № 4212-VI від 22.12.2011 р. (4212-17)

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу, або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Згідно зі ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Відповідно до приписів п.11 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, в даному випадку, застосовуються положення Закону про банкрутство в редакції, що діяла до 19.01.2013 р.

За приписами ст.13 Закону про банкрутство, з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів, в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом.

За визначенням ст.1 вказаного Закону, розпорядником майна є фізична особа, на яку у встановленому цим Законом порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство в порядку, встановленому цим Законом. Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.08.2012 р. порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вадіта", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном та розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Лясковця О.В.

30.07.2013 р. до господарського суду Одеської області надійшло повідомлення від слідчого управління Головного управління МВС України в Одеській області про те, що проводиться розслідування у кримінальному провадженні № 12013170110002439, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.07.2013 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 368 Кримінального кодексу України, за заявою засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вадіта" щодо вимагання в нього арбітражним керуючим грошових коштів за невжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів при розгляді провадження у справі про банкрутство вказаного товариства.

21.07.2013 р. арбітражному керуючому Лясковцю О.В. повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 368 Кримінального кодексу України.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 22.07.2013 р. підозрюваного Лясковця О.В. відсторонено від посади арбітражного керуючого строком на два місяці. Зазначений судовий акт набрав чинності.

Відповідно до ч.8 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання боржника банкрутом" (у вказаній редакції) недотримання арбітражним керуючим вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" (3206-17) , а також виникнення конфлікту інтересів під час здійснення його повноважень є підставою для усунення його від виконання обов'язків арбітражного керуючого під час провадження у справі про банкрутство, про що господарський суд виносить ухвалу.

З огляду на зазначене, з урахуванням матеріалів та обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав усунення арбітражного керуючого Лясковця О.В. від виконання ним обов'язків розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Вадіта".

Згідно з частинами 1, 2 ст.13 названого Закону розпорядник майна призначається у порядку, встановленому цим Законом; розпорядник майна призначається господарським судом з числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства, як арбітражні керуючі.

При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.

Отже, відповідно до положень ст.2, ч.2 ст.13 названого Закону, право надавати суду пропозиції щодо кандидатури арбітражною керуючого для призначення розпорядником майна належить державному органу з питань банкрутства та кредиторам боржника (комітету кредиторів).

За приписами ч.3 ст.31 та ч.5 ст.13 названого Закону арбітражними керуючими (розпорядником майна) не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів.

Згідно з ч.2 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом.

У відповідності до п. 64 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 "Про судову практику у справах про банкрутство" (v0015700-09) при виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.

За приписами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані. За наявності конкурентних кандидатур на виконання повноважень розпорядника майна суди зобов'язані розглянути кожну кандидатуру окремо, незалежно від того ким з учасників провадження (чи самим арбітражним керуючим) подано клопотання (заява) про призначення тієї чи іншої особи розпорядником майна боржника та відповідно мотивувати свої висновки про відхилення тих чи інших кандидатур та мотивувати прийняте рішення про призначення тієї чи іншої кандидатури розпорядником майна боржника. Такі обов'язки суду випливають з положень ст.ст. 4-2, 22 Господарського процесуального кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про рівність всіх перед законом і судом та рівність прав учасників провадження у справі про банкрутство, а також рівність прав кандидатів на визнання їх учасниками провадження у справі про банкрутство у випадку призначення розпорядником майна.

Відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , остаточно питання про обрання та призначення чи заміну кандидатури розпорядника майна у всякому разі, розглядає та вирішує господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, до місцевого господарського суду з заявами про участь у справі, в якості розпорядника майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вадіта" звернулись наступні арбітражні керуючі: Хайло М.В., Сніткіна І.А., Калашнікова Ю.В. та Селезньов О.В. Кожна з кандидатур була розглянута судом першої інстанції в повному обсязі та повторно переглянута під час апеляційного провадження.

Так, з наданих до заяв арбітражних керуючих документів, суди встановили, що до заяв арбітражних керуючих Сніткіної І.А., Калашнікової Ю.В., Селезньова О.В. не надані дані щодо завантаженості по інших справах, довідки про участь у справах про банкрутство, тоді як із заяви арбітражного керуючого Хайла М.В. можливо зробити відповідний висновок щодо його завантаженості та досвіду роботи. Також до заяв керуючих Сніткіної І.А., Калашнікової Ю.В. не надано відомості щодо освіти.

За результатами перевірок відділом з питань банкрутства Головного управління юстиції в Одеській області дотримання арбітражним керуючим Хайлом М.В. ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих порушень законодавства або термінів подання інформації, передбаченої Законом про банкрутство, виявлено не було.

За таких обставин, перевага надана кандидатурі керуючого санацією - арбітражному керуючому Хайлу М.В., якого було обрано обґрунтовано, у відповідності до приписів Закону про банкрутство, з урахуванням матеріалів та обставин справи. З урахуванням вищенаведеного, доводи скаржників в цій частині колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими.

Поміж тим, апеляційним господарським судом під час здійснення апеляційного провадження встановлено, що вирішення питання щодо усунення розпорядника майна та призначення нового арбітражного керуючого відбулося без участі представників сторін, які не були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, яке відбулося 01.08.2013 р., оскільки доказів належного відправлення ухвали господарського суду від 04.07.2013 р. про відкладення справи на вказану дату, матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Враховуючи встановлене, колегія суддів вважає обґрунтованими підстави скасування ухвали господарського суду Одеської області від 01.08.2013 р. в частині, що підлягала оскарженню, та, враховуючи повноваження апеляційного суду, прийняття в цій частині нового рішення.

Щодо посилань скаржників на те, що судом першої та апеляційної інстанції було порушено принцип преюдиції судових рішень та залишено поза увагою факти, які встановлені під час розгляду справи № 2/17-4044-2011, що призвело до порушення вимог ст. 35 Господарського процесуального кодексу України та ст. 124 Конституції України, судова колегія вважає необхідним зазначити, що згідно ст. 11 Закону про банкрутство саме у підготовчому засіданні суд має з'ясувати ознаки неплатоспроможності боржника, визначені ст. 6 Закону про банкрутство, безспірність заявлених грошових вимог, визначену ст. 1 Закону про банкрутство, наявність чи відсутність перешкод для подальшого руху справи про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.02.2013 р. за результатами підготовчого засідання визнано Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАДІТА", зобов'язано його подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАДІТА". Наведена ухвала суду, на даний момент, не скасована та є чинною. А визначена скаржниками безпідставність порушення провадження у даній справі не є предметом даного касаційного перегляду.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Доводи заявників касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права при прийнятті оскаржуваного судового акту не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстави для його скасування відсутні. Крім того, доводи заявників фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України.