головуючого судді Дерепи В.І. суддів Бондар С.В. (доповідач), Грека Б.М. розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Миколаєва від позивача: не з'явились від відповідача: Пушкарева К.В. на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.12.2013 рокуу справі № 904/6363/13 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Миколаєва до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" про стягнення 1 059.71 грн.

Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Миколаєва (далі позивач) звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (далі відповідач) про стягнення 1 059,71 грн. - пенсії за грудень 2012 року - січень 2013 року, перерахованої померлої пенсіонерці ОСОБА_4

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.12.2013 року апеляційна скарга позивача була залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до ст. 1071 ЦК України відповідач може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом. Суди прийшли до висновку про те, що порушень умов договору чи актів цивільного законодавства не було, і відповідно відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача вчинити дії щодо списання грошових коштів з рахунків третіх осіб.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати прийняті у справі судові рішення та винести нове рішення яким задовольнити позовні вимоги.

В своїй касаційній скарзі позивач зазначає про те, що судами при винесенні оскаржуваних рішень було невірно застосовано діюче законодавство.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

05.01.2010 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 05/01/10-15 (далі Договір), відповідно до умов якого відповідач виконує функції виплати пенсій та грошової допомоги, передбачені порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у відповідача. Відповідно до параграфу 4 ст.8 Договору суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок одержувача, разом з нарахованими на них відсотками починаючи з місяця наступного за місяцем його смерті, банк повертає відповідно органам позивача, за їх письмовим розпорядженням, не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача за умови наявності цих сум на поточному рахунку пенсіонера (а.с.9-14).

В січні 2013 року позивачу з листа Головного управління пенсійного фонду України в Миколаївській області стало відомо про факт смерті - пенсіонерки - гр. ОСОБА_4, яка отримувала пенсію у відповідача. (а.с. 30-32).

Зазначеній особі, згідно акту звірки розрахунків було нараховано та перераховано на банківський рахунок пенсію за грудень 2012 року - січень 2013 року у загальному розмірі 1059,71 грн. (а.с. 29).

28 січня 2013 року позивач звернувся до відповідача з пропозицією повернути пенсію, зараховану на рахунок померлої пенсіонерки за період 01 грудня 2012 року до 31 січня 2013 року разом з нарахованими на них відсотками у розмірі 1 978 грн. (а.с. 15).

Грошові кошти перераховані позивачем на рахунок гр. ОСОБА_4 повернуті в межах наявного залишку - в сумі 918,29 грн. (див. лист відповідача від 30.01.2013 року а.с. 16).

На думку позивача, відповідачем перераховані грошові кошти не в повному обсязі і їх залишок складає - 1059, 71 грн.

В силу статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). За статтею 1219 Цивільного кодексу України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, право на пенсію, допомогу або на інші виплати встановлені законом.

Водночас відповідно до приписів статей 1066, 1067 Цивільного кодексу України договір банківського рахунку регулює правовідносини між банком та клієнтом; за договором банківського рахунку, банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач має право, самостійно, без відповідного розпорядження, проводити списання з особового рахунку клієнта.

Матеріали справи не містять рішення суду про стягнення з клієнта відповідача відповідної суми.

Враховуючи викладене, суди обґрунтовано прийшли до висновку про те, що відповідачем не було порушено умов Договору і відповідно були відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а рішення прийняті у справі повинні бути залишені без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. В задоволенні касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Миколаєва відмовити.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.12.2013 року прийняті у справі № 904/6363/13 залишити без змін.