головуючого судді Дерепи В.І. суддів Бондар С.В. (доповідач), Грека Б.М. розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників: Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами "Ізі Лайф" від позивача: не з'явились від відповідача: Сєдов М.В. від третьої особи: Єременко В.Б. на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.08.2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.12.2013 року у справі № 5009/587/12 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами "Ізі Лайф" про видачу дубліката наказів по справі № 5009/587/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами "Ізі Лайф" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінвестекскавація" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" про стягнення 30 163 651, 27 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 5009/587/12 від 26.04.2012 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами "Ізі Лайф" (далі позивач) про стягнення 30 163 651, 27 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінвестекскавація" (далі відповідач) були задоволені (а.м. 3- 4).

В рішенні зазначено, що воно оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 27.04.2012 року.

16.07.2012 року Господарським судом Запорізької області були видані накази про примусове виконання рішення про стягнення з відповідача заборгованості по кредиту в розмірі 30 163 651, 27 грн. та про стягнення судового збору в розмірі 64 380 грн. (а.м. 65-66). У наказах зазначено про те, що рішення у справі № 5009/578/12 набрало законної сили з 08.05.2012 року, а накази дійсні для пред'явлення до виконання державному виконавцю до 08.05.2013 року.

До матеріалів (а.м.5) додана копія ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 25.10.2012 року про прийняття апеляційної скарги відповідача до провадження на рішення Господарського суду Запорізької області у справі № 5009/587/12 від 26.04.2012 року. В зазначеній ухвалі вказано, що заявником (відповідач) надано клопотання про поновлення порушеного строку для подання апеляційної скарги. Судом поновлений порушений процесуальний строк для подання апеляційної скарги.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.12.2013 року апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін (а.м. 6-8).

22.08.2013 року позивач звернувся до Господарського суду Запорізької області з заявою про видачу дубліката наказів про примусове виконання рішення у даній справі, мотивуючи свою заяву тією обставиною, що накази видані судом, були ним загублені і до стягнення не пред'являлися, строк для пред'явлення наказів до виконання не закінчився (на думку позивача).

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.08.2013 року, в задоволені заяви позивача про видачу дубліката наказів від 16.07.2013 року було відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.12.2013 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.08.2013 року у даній справі залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не подано заяви про поновлення строку, який сплив, на пред'явлення виконавчих документів до виконання.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.08.2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.12.2013 року прийняті у даній справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву позивача про видачу дублікатів наказів від 16.07.2012 року.

В своїй касаційній скарзі позивач зазначає, що судами при прийнятті оскаржуваних рішень було невірно застосоване діюче законодавство.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників відповідача та третьої особи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної силі після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Частиною 1 статті 93 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було подано апеляційну скаргу з порушенням строків передбачених статтею 93 ГПК України і відповідно рішення суду у даній справі набрало законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Як зазначено вище, в наказах виданих по даній справі зазначено, що рішення набрало законної сили з 08.05.2012 року і відповідно наказ дійсний для пред'явлення до виконання державному виконавцю до 08.05.2013 року.

Статтею 22 Закону України "Про виконавче провадження" (далі Закон) передбачено, що для виконання судових рішень встановлений строк пред'явлення виконавчого документу до виконання - 1 рік.

Доводи зазначені позивачем в його заяві про видачу дубліката наказів не можуть бути підставою для висновку про те, що строк для пред'явлення наказів до виконання переривався у відповідності до ст. 23 Закону.

Частиною 1 статті 119 ГПК України встановлено, що у разі пропуску строку для пред'явлення наказів до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Як зазначено в ухвалі Господарського суду Запорізької області, позивачем не подавалась заява про поновлення строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Частиною 1 статті 120 ГПК України передбачено, що у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся з заявою про це до закінчення строку встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

Враховуючи те, що позивач звернувся з своєю заявою після закінчення строку для пред'явлення наказів до виконання, заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказів до виконання позивачем не подавалось, ст. 120 ГПК України передбачає можливість видати дублікат наказів, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку встановленого для пред'явлення наказу до виконання, судами обґрунтовано прийняті рішення про відмову в задоволенні заяви позивача про видачу дубліката наказів про примусове виконання рішення Господарського суду Запорізької області у даній справі.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції повинні бути залишені без змін.