головуючого судді Божок В.С., суддів Костенко Т.Ф., Сибіги О.М. розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", м. Київна постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.01.2014 року у справі господарського суду Автономної Республіки Крим за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", м. Київ до Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", м. Сімферополь, АР Крим про стягнення 6 621 833,82 грн.

за участю представників

позивача: Шляхетський А.Л.,

відповідача: не з'явився

Рішенням господарського суду господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.04.2013 року у справі № 901/855/13-г позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі за текстом - ПАТ "Укргазвидобування") до публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (далі за текстом - ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз") задоволено частково: присуджено до стягнення з ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" на користь ПАТ "Укргазвидобування" 6 492 050, 28 грн. заборгованості, 6 662, 27 грн. інфляційних втрат, 58 668, 86 грн. 3% річних; в частині стягнення 146 329, 92 грн. штрафних санкцій та 6 662, 26 грн. інфляційних втрат в позові відмовлено.

07.05.2013 року господарським судом Автономної Республіки Крим видано наказ на примусове виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.04.2013 року.

12.11.2013 року до господарського суду Автономної Республіки Крим надійшла заява ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" про відстрочку виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.04.2013 року в порядку ст. 121 ГПК України, в якій відповідач просив суд надати ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" розстрочку виконання рішення суду строком на 36 місяців починаючи з січня 2014 року рівними платежами щомісячно.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.12.2013 року залишеною без змін постановою Севастопольською апеляційного господарського суду від 28.01.2014 року заяву ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" про розстрочку виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.04.2013 року у даній справі задоволено: розстрочено виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.04.2013 року строком на 36 місяців, а саме - рівними платежами по 184 061, 10 грн. щомісячно протягом січня 2014 року - грудня 2016 року.

Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що негайне виконання рішення у цій справі може спричинити погіршення фінансового стану ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" і, як наслідок, може призвести до його неплатоспроможності, що взагалі унеможливить виконання рішення у даній справі; крім того, складний фінансовий стан відповідача склався не лише внаслідок його власної діяльності.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ПАТ "Укргазвидобування" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Севастопольською апеляційного господарського суду від 28.01.2014 року і ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.12.2013 року та прийняти ухвалу, якою в задоволенні заяви ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.04.2013 року відмовити.

Відповідачем відзиву на касаційну скаргу подано не було.

В судовому засіданні представник позивача просив касаційну скаргу задовольнити, постанову Севастопольською апеляційного господарського суду від 28.01.2014 року і ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.12.2013 року - скасувати та прийняти ухвалу, якою в задоволенні заяви ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" про надання розстрочки виконання рішення господарського суду від 23.04.2013 року відмовити.

Відповідача згідно з приписами ст. 111-4 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак він не скористався передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника позивача, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, заяву ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" про розстрочку виконання рішення суду мотивовано тим, що товариство функціонує у вкрай складних економічних умовах, обумовлених жорстким державним регулюванням тарифно-цінової політики та податковим навантаженням, списанням частини дебіторської заборгованості великих боржників та, крім того, негайне виконання рішення у справі призведе до значного погіршення фінансового стану товариства, і, як наслідок, може призвести до його неплатоспроможності, що взагалі унеможливить виконання рішення у даній справі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з зазначеною нормою, надання відстрочки, розстрочки виконання рішення, зміна способу та порядку його виконання є правом господарського суду, при цьому, закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право відстрочити, розстрочити виконання рішення, змінити спосіб та порядок його виконання. Проте визначальним фактором при відстроченні, розстроченні виконання рішення, зміні способу та порядку його виконання є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Крім того, з аналізу наведеної норми процесуального права вбачається, що питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку, розстрочку виконання рішення, зміну способу та порядку його виконання вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Відповідно до п. п. 7.1.1, 7.1.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 року (v0009600-12) відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Згідно з п. 7.2. зазначеної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, виходячи з вищенаведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочку виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом та не допускати їх настання.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що стаття 121 ГПК України не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки є підставність цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Так, в обгрунтування заяви про надання розстрочки та наявності обставин, які підтверджують неможливість негайного виконання рішення суду, ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" посилалось на те, що воно функціонує у вкрай складних економічних умовах, обумовлених жорстким державним регулюванням тарифно-цінової політики та податкового навантаження.

Крім того, ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" зазначило, що в 2012 році на виконання Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) від 02.05.2011 року № 3319-VІ та відповідно до листа НАК "Нафтогаз України" від 01.12.2011 року № 28-7114/1.8-11 ДАТ "Чорноморнафтогаз" списало дебіторську заборгованість підприємств за природний газ з урахуванням штрафних санкцій, яка підпадала під дію Закону, в сумі 176.6 млн. грн.

Списання заборгованості за Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) від 02.05.2011 року № 3319-VІ призвело до значного погіршення фінансового стану товариства та отримання збитків за результатами роботи за 9 місяців 2013 року.

Крім того, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв'язку з гострим дефіцитом обігових коштів ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" надіслані листи-заяви з відповідними документами до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування ВПП з проханням надати розстрочення грошових зобов'язань з авансу з податку на прибуток та з плати за користування надрами.

При цьому, зі звіту про фінансові результати за 9 місяців 2013 року вбачається, що сукупний доход після оподаткування у ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" складає " -1 291524 тис. грн.".

Одночасно, ПАТ "Укргазвидобування" судам було надано Договори № 4, 12, 15, 16, 24, 27, які укладені з органами Державної податкової служби (органами Міндоходів) щодо розстрочення грошових (податкових зобов'язань). Частина майна ПАТ "Укргазвидобування" передана у податкову заставу, що підтверджується наявним у матеріалах справи актом опису майна від 23.07.2013 року № 12.

Отже, доказами, наявними у матеріалах справи, підтверджено складний фінансовий стан як боржника - з ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", так і стягувача - ПАТ "Укргазвидобування".

За таких обставин, суд касаційної інстанції погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про те, що негайне виконання рішення суду у цій справі може спричинити погіршення фінансового стану ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" і, як наслідок, може призвести до його неплатоспроможності, що взагалі унеможливить виконання рішення у даній справі.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що враховуючи важкий фінансовий стан підприємства боржника, з метою недопущення зупинки підприємства відповідача та своєчасного виконання зобов'язань перед кредиторами, господарськими судами попередніх інстанцій надано належну оцінку викладеним ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" обставинам, що унеможливлюють негайне виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.04.2013 року, а також документальним доказам на їх підтвердження та наведено належне обґрунтування підстав для задоволення заяви відповідача стосовно розстрочки виконання рішення суду.

До того ж, судами вірно враховано, що складний фінансовий стан відповідача склався не лише внаслідок його власної діяльності.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про необхідність задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.04.2013 року з огляду на те, що місцевим та апеляційним господарськими судами було правомірно застосовано положення ст. 121 ГПК України, надано належну оцінку доказам та дійсним обставинам справи, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Посилання ПАТ "Укргазвидобування" в касаційній скарзі на порушення судами норм процесуального права не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм та не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.