головуючого судді Божок В.С., суддів Костенко Т.Ф., Сибіги О.М. розглянувши матеріали касаційної скарги Споживчого кооперативу "Олімпія Б", м. Тернопільна постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2013 року у справі господарського суду Тернопільської області за позовом Споживчого кооперативу "Олімпія Б", м. Тернопіль до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Довженка 8-а", м. Тернопіль за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Тернопільської міської ради, м. Тернопіль, 2. Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник", м. Тернопіль про визнання права власності на матеріали та обладнання, які були використані в процесі будівництва трансформаторної підстанції, розташованої за адресою вул. Довженка, 8а у м. Тернополі

за участю представників

позивача: Теличко Г.З., Кузнєцова М.І., Молень Р.Б.,

відповідача: не з'явився,

третьої особи-1: не з'явився,

третьої особи-2: не з'явився

Споживчий кооператив "Олімпія Б" (далі за текстом - СП "Олімпія Б") звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Довженка 8-а" (далі за текстом - ОК "ЖБК "Довженка 8-а") за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Тернопільської міської ради про визнання права власності на матеріали та обладнання, які були використані в процесі будівництва трансформаторної підстанції розташованої за адресою: вул. Довженка, 8а, м. Тернопіль.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 29.04.2013 року до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено приватне підприємство "Тернопільська фірма "Будівельник" (далі за текстом - ПП "ТФ "Будівельник").

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 23.05.2013 року позовні вимоги задоволено частково: визнано за СК "Олімпія Б" право власності на 1/2 матеріалів, що були використані в процесі будівництва трансформаторної підстанції, розташованої за адресою: м. Тернопіль, вул. Довженка, 8а; в іншій частині позову - відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що враховуючи преюдиціальність фактів, встановлених у іншій справі та той факт, що будівництво спірного об'єкту інфраструктури трансформаторної підстанції здійснювалось за кошти пайовиків - членів СК "Олімпія Б" та ОК "ЖБК "Довженка 8-а", вказаний об'єкт є незавершеним будівництвом і його в експлуатацію введено не було, а тому, з огляду на наявні у справі докази, позивач набув майно на законних підставах і позовні вимоги необхідно задовольнити в частині визнання права власності на 1/2 матеріалів, що були використані в процесі будівництва трансформаторної підстанції, розташованої за адресою: вул. Довженка, 8а, м. Тернопіль.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2013 року рішення господарського суду Тернопільської області від 23.05.2013 року скасовано в частині задоволення позовних вимог та прийнято в цій частині нове рішення, яким в позові відмовлено; в решті рішення залишено без змін.

Постанову апеляційного господарського суду мотивовано тим, що суд першої інстанції, встановивши, що будівництво спірного об'єкту інфраструктури трансформаторної підстанції здійснювалось за кошти пайовиків - членів СК "Олімпія Б" та ОК "ЖБК "Довженка 8-а", не взяв до уваги, що за день до укладення договору передачі нерухомого майна (будівельних матеріалів, робіт та обладнання) між ПП "ТФ "Будівельник" та СК "Олімпія Б", відповідач та третя особа-2 уклали договір, згідно умов якого ПП "ТФ "Будівельник" зобов'язувалось передати у власність ОК "ЖБК "Довженка 8-а" всі будівельні матеріали та обладнання вкладені у будівництво трансформаторної підстанції за будівельною адресою: м. Тернопіль, вул. Довженка, 8а.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, СК "Олімпія Б" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2013 року та залишити в силі рішення господарського суду Тернопільської області від 23.05.2013 року.

ОК "ЖБК "Довженка 8-а" було подано до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач проти доводів касаційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду - без змін.

Третіми особами відзивів на касаційну скаргу подано не було.

В судовому засіданні представники позивача просили касаційну скаргу задовольнити, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2013 року - скасувати та залишити в силі рішення господарського суду Тернопільської області від 23.05.2013 року.

Відповідача та третіх осіб згідно з приписами ст. 111-4 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим процесуальним законом правом на участь в розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників позивача, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2013 - скасуванню, а рішення господарського суду Тернопільської області від 23.05.2013 року необхідно залишити в силі з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що в процесі будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими стоянками для автомобілів за адресою вул. Довженка, 8а, блок Б ПП "ТФ "Будівельник" було укладено договори пайової участі будівництва з фізичними особами.

26.04.2011 року господарським судом Тернопільської області було порушено провадження у справі № 10/Б-5022/1319/2011 про банкрутство ПП "Тернопільська фірма "Будівельник".

Будівництво багатоквартирного житлового будинку із закритими стоянками для автомобілів за адресою вул. Довженка, 8-а, блок Б в м. Тернополі не завершилось і зазначений об'єкт не було введено в експлуатацію.

Фізичні особи, які виступали сторонами по договорах пайової участі в будівництві та фізичні особи - сторони у договорах про фінансування будівництва, внесли свої майнові права, право власності на які визнано в судовому порядку, в статутний фонд СК "Олімпія Б", основною метою діяльності якого є участь коштами в спорудженні і наступній експлуатації незавершеного житлового багатоквартирного будинку для членів кооперативу (п. 2.1. Статуту).

У відповідності до розділу 9 Статуту майно кооперативу становлять основні фонди, в т.ч. споруджений житловий будинок, незалежно від стадії завершеності будівництва, земельна ділянка, на якій він розміщений, оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі кооперативу.

Джерелами формування майна кооперативу є, зокрема, вступні та пайові внески членів кооперативу. Щодо належного йому майна кооператив здійснює всі права власника (п. п. 9.3, 9.4 Статуту).

27.07.2011 року ПП "ТФ "Будівельник" та СК "Олімпія Б" було укладено Договір, відповідно до умов якого ПП "ТФ "Будівельник" безоплатно передає, а СК "Олімпія Б" приймає у власність матеріали та обладнання, які були використані в процесі будівництва (створення майна) об'єкта незавершеного будівництва (багатоквартирного будинку з критими стоянками для автомобілів) по вул. Довженка, 8а блок Б в м. Тернополі та були придбані за кошти осіб, з якими укладено договори щодо вказаного багатоквартирного будинку.

Відповідно до Акту прийому-передачі від 27.07.2011 року на підставі укладеного договору ПП "ТФ "Будівельник" передало, а СК "Олімпія Б" прийняло 1/2 матеріалів та обладнання, які були використані в процесі будівництва (створення майна) об'єкта незавершеного будівництва (будівлі трансформаторної підстанції) по вул. Довженка, 8а м. Тернополі.

26.10.2011 року рішенням господарського суду Тернопільської області у справі № 15/44/5022-799/2011 було визнано право власності на об'єкт незавершеного будівництва, який розташований за адресою: вул. Довженка, 8а блок Б м. Тернопіль за СК "Олімпія Б".

На виконання рішення Тернопільської міської ради № 6/13/3 від 16.08.2011 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4680 га. для завершення будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку із закритими стоянками для автомобілів за адресою вул. Довженка, 8а блок "Б" Тернопільською міською радою та СК "Олімпією Б" було укладено Договір оренди землі, зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м. Тернополі, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 28.09.2011 року за № 611010004000500, у відповідності до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться у м. Тернополі по вул. Довженка, 8а, блок "Б" (п. 1. Договору);

13.10.2011 року Тернопільської міською радою (орендодавець) та ОК "ЖБК "Довженка,8 А" (орендар) було укладено Договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення Тернопільської міської ради від 16.08.2011 року за № 6/13/4 надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться у м. Тернополі по вул. Довженка, 8а.

Рішенням Тернопільської міської ради № 6/31/108 від 26.04.2013 року СК "Олімпія Б" було надано дозвіл на укладення договору земельного сервітуту на земельну ділянку площею 0,0390 га. терміном на п'ять років для проходу, проїзду та обслуговування трансформаторної підстанції за адресою вул. Довженка, 8 А.

Заявляючи позов про визнання права власності на матеріали та обладнання, які були використані в процесі будівництва трансформаторної підстанції, розташованої за адресою вул. Довженка, 8а у м. Тернополі, СК "Олімпія Б" як на підставу своїх вимог посилалась на те, що відповідач - ОК "ЖБК "Довженка, 8а" не визнає його права власності на матеріали та обладнання, які були використані в процесі будівництва недобудованої трансформаторної підстанції, що розташована по вул. Довженка, 8а в м. Тернополі шляхом заборони йому у доступі, добудові та завершенні комплектації трансформаторної підстанції необхідним обладнанням з метою підключення будинку по вул. Довженка, 8а, блок Б до електричних мереж.

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

В силу приписів ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, передбачений ст. 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Даний спосіб захисту застосовується у випадку спору між суб'єктами цивільного права з приводу наявності чи відсутності правовідносин між ними, і відповідно наявності чи відсутності цивільного права та цивільного обов'язку, водночас може стосуватися не тільки наявності спору, а й невизначеного правового стану.

Статтею 316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів і вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 Цивільного кодексу України).

Тобто, законодавець закріплює презумпцію правомірності набуття права власності на певне майно.

Згідно з ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Отже, об'єкт будівництва набуває статусу новоствореного нерухомого майна лише після прийняття об'єкта в експлуатацію та здійснення державної реєстрації права власності на нього, а до завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна) (абзац перший ч. 3 ст. 331 Цивільного кодексу України).

Відтак, з огляду на приписи ч. ч.1, 2 ст. 331 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно виникає у особи, яка створила це майно, після закінчення будівництва об'єкта нерухомості, введення його в експлуатацію, отримання свідоцтва про право власності та реєстрації права власності, а до виникнення права власності на новозбудоване нерухоме майно, згідно ч. 3 ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності існує лише на матеріали, обладнання та інше майно, що було використано в процесі будівництва.

Відповідно до ст. 876 Цивільного кодексу України власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їх здачі підрядником є замовник, якщо інше не встановлено договором або законом.

В даному випадку, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з умовами укладених між ПП "ТФ "Будівельник" та фізичними особами (членами кооперативу "Олімпія Б") договорів, що були предметом розгляду у справі № 15/44/5022-799/2011, ПП "ТФ "Будівельник" не є власником об'єкта будівництва (квартир), відповідно, будівництво спірного об'єкту інфраструктури - трансформаторної підстанції, здійснювалось за кошти пайовиків - членів СК "Олімпія Б" та ОК ЖБК "Довженка, 8а", оскільки така запроектована та будувалася як об'єкт інфраструктури для двох житлових будинків по вул. Довженка 8а - блоку А і блоку Б, що підтверджується, зокрема, довідкою ДП "Проектний інститут "Тернопільський промбудпроект " ДАК "Будівельна компанія "Укрбуд" № 63 від 28.03.2012 року.

Також, як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, по Акту прийому-передачі від 27.07.2011 року на підставі укладеного договору ПП "ТФ "Будівельник" передало, а СК "Олімпія Б" прийняло 1/2 матеріалів та обладнання, які були використані в процесі будівництва (створення майна) об'єкта незавершеного будівництва (будівлі трансформаторної підстанції) по вул. Довженка, 8а м. Тернополі.

Крім того, рішенням господарського суду Тернопільської області від 26.10.2011 року у справі № 15/44/5022-799/2011 було встановлено факт передачі ПП "ТФ "Будівельник" по акту приймання-передачі від 27.07.2011 року СК "Олімпія Б" матеріалів та обладнання, які були використані в процесі будівництва (створення майна) об'єкта незавершеного будівництва (багатоквартирного житлового будинку з критими стоянками для автомобілів) по вул. Довженка, 8а, Блок Б в м. Тернополі, та будівельного майданчика, в тому числі: незавершений будівництвом об'єкт (багатоквартирний будинок з критими стоянками для автомобілів) передавався у вигляді незакінченого будівництва 6 поверхів десятиповерхового житлового будинку; проектно-кошторисна документація по вказаному об'єкту, експертні висновки по проекту будівництва; виконавча документація (акти на приховані роботи, сертифікати на будівельні матеріали, загальний журнал робіт, журнал авторського нагляду за будівництвом); список пайовиків будівництва багатоквартирного житлового будинку з критими стоянками для автомобілів) по вул. Довженка, 8а, Блок Б в м. Тернополі, з якими укладено договори.

Також, вказаним рішенням господарського суду Тернопільської області від 26.10.2011 року у справі № 15/44/5022-799/2011 було визнано право власності на об'єкт незавершеного будівництва, який розташований за адресою: вул. Довженка, 8а блок Б м. Тернопіль за СК "Олімпія Б".

З огляду на приписи ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 (v0018600-11) не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

Відтак, враховуючи преюдиціальність фактів, встановлених у іншій справі та той факт, що судами з'ясовано, що будівництво спірного об'єкту інфраструктури трансформаторної підстанції здійснювалось за кошти пайовиків двох багатоквартирних будинків - членів СК "Олімпія Б" та ОК "ЖБК "Довженка 8-а" і об'єкт в експлуатацію введено не було, а тому, з огляду на наявні у справі докази та обставини справи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає вірним висновок місцевого господарського суду про те, що позивач набув майно на законних підставах і позовні вимоги необхідно задовольнити в частині визнання права власності на 1/2 матеріалів, що були використані в процесі будівництва трансформаторної підстанції, розташованої за адресою: вул. Довженка, 8а, м. Тернопіль.

До того ж, у СК "Олімпія Б" відсутня інша можливість підключення блоку Б житлового будинку за адресою: м. Тернопіль, вул. Довженка, 8а до електричних мереж ніж через зазначену трансформаторну підстанцію.

З огляду на те, що вищевказане судове рішення набрало законної сили, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що апеляційному господарському суду необхідно було врахувати преюдиціальність фактів, встановлених рішенням господарського суду Тернопільської області від 26.10.2011 року у справі № 15/44/5022-799/2011.

Також суд касаційної інстанції відзначає, що хоча рішення суду першої інстанції і не містить вичерпних, чітких та безумовних висновків щодо визнання права власності на 1/2 матеріалів та обладнання, які були використані в процесі будівництва, об'єкта незавершеного будівництва (будівлі трансформаторної підстанції), проте резолютивна частина цього рішення за своєю юридичною суттю є правильною та відповідає встановленим обставинам справи.

Зазначені обставини не були враховані апеляційним господарським судом, що призвело до помилкових висновків про необхідність скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції та відмови у задоволенні позовних вимог.

Крім того, згідно з п. п. 7, 8 ч. 2 ст. 105 ГПК України у постанові апеляційної інстанції мають бути зазначені обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів; у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду - доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що в порушення вказаних вимог процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану постанову, не спростував доказів, на які послався у своєму рішенні суд першої інстанції, та не навів переконливих доводів щодо скасування рішення місцевого господарського суду.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно розглянув у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого висновку, про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Приписами п. 6 ч. 1 ст. 111-9 ГПК України передбачено, що касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

З урахуванням викладеного, оскільки постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2013 року у даній справі прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а згідно вимог ч. 1 ст. 111-10 ГПК України це є підставою для скасування або зміни рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2013 року - скасувати і залишити в силі рішення господарського суду Тернопільської області від 23.05.2013 року.